Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Безуглий

Тема 5. Гідросфера та системи Землі

§ 12. Світовий океан: його складові та ресурсний потенціал

ПРИГАДАЙТЕ: Яке відсоткове співвідношення площ суходолу та водного простору на Землі? З яких елементів складається гідросфера? Які види руху води відбуваються у Світовому океані? Поясніть причини й наслідки руху води в океані. Наведіть відомі вам приклади морів, заток, проток, островів світу та України.

• Запаси води на Землі. Більша частина поверхні Землі вкрита водними просторами, які утворюють особливу оболонку Землі - гідросферу. Океани, моря, озера, річки, підземні води та льодовики вкривають майже 71 % земної поверхні. Водні ресурси планети в рідкому, газоподібному й твердому станах становлять 1,6 млрд км3 - це 1/800 об’єму Землі. Найбільша кількість води - 96,4 % - зосереджена у Світовому океані і лише 3,6 % - в інших водоймах (мал. 1). Об’єм прісних вод становить лише 35 млн км3 від загальних запасів планети. Однак ця вода, утримана в льодах, снігах, підземних джерелах, не завжди доступна людині. Якщо для наочності весь водний запас планети дорівняти до 100 л, то лише 0,5 л стануть придатними для вживання, а людині доступними - усього 0,003 л (мал. 2).

Гідросфера - водна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водойми, сніговий покрив і льодовики, це переривчаста оболонка Землі між атмосферою і земною корою.

Життя і господарська діяльність людини пов’язані з прісними водами. Їхніми джерелами є ріки, найбільші ресурси повного річкового стоку припадають на Азію, де течуть такі великі ріки, як Янцзи, Іраваді, Лена, Об, Єнісей, Меконг, Ганг, та Південну Америку з її найдовшою Амазонкою (мал. 3). Найменш багата на ці ресурси Австралія. Найбільші ресурси прісних вод мають Бразилія, Росія, Китай, Індія, Індонезія, США та ін. (мал. 4). Найменш забезпечені прісною водою країни з посушливим тропічним кліматом, що розташовані в Північній Африці та Західній Азії.

• Світовий океан і його складові. Світовий океан є безперервною водною оболонкою Землі, яка оточена материками та островами. Із Світового океану на суходіл надходять атмосферні опади, він впливає на клімат прибережних територій, формує глобальні й місцеві системи повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери (мусони, бризи). З ним пов’язана ерозійна й акумулятивна робота вод. Саме через діяльність хвиль і прибою відбувається руйнування берегів, і цей процес отримав назву абразія. Унаслідок абразії формується берегова зона з різними типами берегів: рівним, бухтовим, фіордовим, лиманним, лагунним та ін.

Мал. 1. Розподіл світових запасів води

Мал. 2. Об’єм прісної води на Землі

Мал. 3. Розподіл водних ресурсів за регіонами світу (тис. км3)

Мал. 4. Країни світу, що мають найбільші запаси прісної води (тис. км3)

Світовий океан поділений материками на основні частини - окремі океани. Океан - частина Світового океану, що розміщена між материками, має великі розміри, самостійну циркуляцію вод і атмосфери та особливий гідрологічний режим.

Частинами океанів є моря, затоки, протоки, а також півострови та острови.

Море - це частина океану, яка має відмінності у властивостях води, відрізняється течіями, живими організмами й зазвичай відокремлена півостровами, островами або підняттями дна океану.

За розташуванням розрізняють такі види морів: внутрішні - розміщені всередині материків, між островами й материками або в межах архіпелагів на значній відстані від відкритої частини океану, що, зі свого боку, поділяються на міжматерикові - розташовані між різними материками (Середземне море), і внутрішньоматерикові - розташовані всередині одного материка (Чорне, Азовське, Балтійське, Біле моря); окраїнні - розташовані поблизу материків на материкових відмілинах і схилах, трохи вдаються в суходіл і безпосередньо сполучаються з океаном (Північне, Карське, Лаптєвих, Аравійське моря); міжострівні - розміщені серед великих островів чи архіпелагів (моря Фіджі, Банда).

Затока - частина океану (моря), яка глибоко заходить у суходіл, але вільно сполучається з океаном. Найбільшою затокою є Бенгальська.

Протока - порівняно вузька смуга води, що розділяє ділянки суходолу й сполучає суміжні водні басейни або їхні частини. Найдовшою у світі протокою є Мозамбіцька, а найширшою - Дрейка.

Острів - це невелика частина суходолу, що омивається водою з усіх боків. Острови поділяють на три групи: материкові - колишня частина материка, що відокремилася внаслідок руху земної кори (Гренландія, Мадагаскар, Тасманія тощо); вулканічні - утворюються внаслідок виверження вулканів на дні морів та океанів (Гавайські, Курильські острови); коралові - складені вапняковими скелетами коралових поліпів (Великий Бар’єрний риф, Сейшельські, Мальдівські острови). Кораловий острів, що має форму суцільного або розірваного кільця й оточує неглибоку (до 100 м) лагуну, називають атолом.

Мал. 5. Зональний розподіл солоності й температури вод Світового океану

Найхарактернішими властивостями, що відрізняють між собою водні маси, є солоність і температура океанічних вод.

Солоність води. В океанічній воді розчинені майже всі відомі на Землі речовини, але в різних кількостях. Серед розчинених в океанічній воді солей переважають хлориди (89 %) і сульфати (≈11 %), значно менше карбонатів (0,5%). Кухонна сіль додає воді солоного смаку; солі магнію - гіркого. Середня солоність вод Світового океану становить 35 %о і залежить від співвідношення кількості атмосферних опадів і випаровування. Опріснюють морську й океанічну воду річковий стік і танення льоду в океані. У відкритому океані розподіл солоності в поверхневих шарах води (до 1500 м) має зональний характер (мал. 5). Помітно відрізняються за солоністю внутрішні моря. Солоність води в Балтійському морі - 11 %о, Чорному - до 18 %о, Червоному - до 42 %о (найсолоніше море світу).

Температура води. Температура вод Світового океану залежить від географічної широти й розподіляється на його поверхні зонально (мал. 5). Зональність порушується океанічними течіями, впливом суходолу, постійними вітрами. Найвищі середньорічні температури води (+27...+28 °С) спостерігаються в екваторіальних і близьких до них широтах. Для всього Світового океану середня температура поверхневого шару океанічних вод становить +17,5 °С. Із зануренням вглиб вона знижується і біля дна не перевищує +2 °С. Середня температура всієї маси води океану становить +4 °С. Вода має велику теплоємність, тому океан - потужний накопичувач тепла (верхній 10-метровий шар океанічних вод містить тепла більше, ніж вся атмосфера).

Водні маси. Води Світового океану перебувають у безперервному русі, який зумовлюється циркуляцією атмосфери, сонячним випромінюванням і ротаційною силою Землі. Загалом рух поверхневих вод має зональний характер, проте з глибиною вплив зональності згладжується. Розрізняють такі типи водних мас: поверхневі (до глибини 200-250 м) - наймінливіші за своїми характеристиками й найрухливіші завдяки контакту з атмосферою, поділяються на екваторіальні, тропічні, помірні, полярні; проміжні (до 1-2 тис. м); глибинні (до 4-4,5 тис. м) - температура сягає +3...+5 °С, солоність - до 35 %о); придонні (мають найнижчу температуру й найбільшу густину).

Рух води у Світовому океані. Розрізняють кілька видів руху вод у морях і океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи та відпливи, течії.

Вітрові хвилі - коливальні рухи водної поверхні. Звичайна висота вітрових хвиль сягає до 4 м, рідше - до 6-7 м.

Цунамі - хвилі, утворювані в океані внаслідок сильних підводних землетрусів, поширюються зі швидкістю до 800 км/год, висота таких хвиль біля берегів може сягати понад 50 м.

Припливи й відпливи - періодичні коливання рівня води в океанах і морях, спричинені силами тяжіння Місяця і Сонця. У відкритому морі чи океані вони майже непомітні, їхня висота - 90 см. Найвищий рівень припливів буває у вузьких затоках відкритого моря чи океану. Наприклад, у затоці Фанді на східному узбережжі Північної Америки він досягає 18 м.

Океанічні течії - горизонтальні переміщення великих мас води в певному напрямку й на значні відстані. Причиною течій здебільшого бувають постійні вітри. Розрізняють теплі течи, температура води яких вища за температуру навколишніх океанічних вод (Гольфстрім, Куросіо та ін.), і холодні течії - з температурою води, нижчою ніж у навколишніх океанічних водах (Лабрадорська, Бенгельська та ін.). Течії в океанах впливають на клімат і погоду прибережних частин материків: холодні - знижують температуру й кількість опадів, призводять до утворення пустель (Наміб, Атакама); теплі - підвищують температуру та збільшують кількість опадів.

• Ресурсний потенціал Світового океану та його екологічний стан. Ресурси Світового океану загалом поділяють на біологічні, мінеральні й енергетичні.

ЗАУВАЖТЕ

За оцінками експертів, у 1 км3 морської води міститься 35-37 млн т розчинених речовин (понад 60 елементів): приблизно 20 млн т з’єднань хлору, 9,5 млн т магнію, 6,2 млн т сірки, 30 тис. т брому, 4 тис. т алюмінію, 3 тис. т міді. Значно менше срібла (0,3 т) і золота (0,04 т). Окрім того, в 1 км3 морської води утримується багато кисню й водню, містяться вуглець і азот.

Біологічні ресурси океанів - живі організми, які використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних ланок промисловості, сільського господарства, медицини. Вони належать до відновлюваних ресурсів. Загальна маса живих організмів Світового океану оцінюється приблизно у 35 млрд т. Обсяги поповнення рибних запасів, видобуток яких становить від 4/5 до 9/10 усього морського промислу, сягають 200 млн т щорічно. Основними районами вилову риби є шельфові ділянки, на які припадає 7-8 % площі Світового океану і які забезпечують до 90 % обсягів вилову, та центральна частина Тихого океану (прибережні води островів Океанії), Північна Атлантика. Найбільші рибопромислові країни - Японія, Росія, Китай, США, Чилі, Норвегія тощо. Активно розвивається штучне розведення на фермах і морських плантаціях молюсків і водоростей, що отримало назву марикультура.

Мінеральні ресурси океанів представлено паливними, рудними й нерудними корисними копалинами. Найціннішими мінеральними ресурсами Світового океану є нафта й природний газ. Перспективними щодо їхнього видобутку є 13 млн км2 шельфової зони Світового океану. Геологічні запаси нафти оцінюють у 0,3 трлн т, природного газу - у 140 трлн м3. Світовий видобуток нафти із шельфу становить 25 % загальних обсягів, газу - 10 %. Найінтенсивніше видобування здійснюється в Перській і Мексиканській затоках, затоці Маракайбо, Північному, Південнокитайському та Каспійському морях тощо. Підводний видобуток кам’яного вугілля на шельфі проводять Велика Британія, Японія, Канада, Австралія. З морської води видобувають багато кухонної солі (1/3 солі, яку споживає людство), магнію, брому, калію.

Енергетичні ресурси океану - це механічна та теплова енергія його вод. Найактивніше використовують енергію припливів і відпливів, яку оцінюють в 1 млрд кВт. Перша припливна електростанція (ПЕС) була споруджена у Франції (гирло р. Ранс). Хвильові електростанції працюють у Японії, Великій Британії, Австралії, Індії, Норвегії. У перспективі передбачається використання термальної енергії океанських вод.

Через надмірний видобуток корисних копалин та інтенсивне господарювання ресурси Світового океану виснажуються, його води забруднюються промисловими, сільськогосподарськими відходами. Непоправної шкоди океану завдає нафтове забруднення, захоронения в його глибинах шкідливих речовин. Останнім часом посилюється вплив як забруднювача численних морських транспортних перевезень. Проблеми Світового океану потребують нині від світової громадськості узгодження дій щодо використання ресурсів океану й запобігання подальшому його забрудненню.

Підсумуйте свої знання:

  • 1. Поясніть значення понять: Світовий океан, водна маса, море (внутрішнє, окраїнне, міжострівне), затока, протока, абразія, океанічна течія, ресурси Світового океану (мінеральні, біологічні, енергетичні).
  • 2. На основі конкретних прикладів оцініть вплив процесів у літосфері (атмосфері) на природу океанів. Доведіть існування впливу Світового океану на рельєф і клімат Землі.
  • 3. Підготуйте повідомлення «Вплив людства на стан Світового океану» (на прикладі однієї зі складових частин Світового океану - на власний вибір).

Перевірте, чого навчилися:

  • 1. Спираючись на тематичні карти атласу, визначте рівень безпеки проживання на узбережжях океанів: вплив тектонічної та сейсмічної активності дна Світового океану на узбережжя материків; атмосферних процесів (глобальних і місцевих систем повітряних потоків); підвищення рівня Світового океану тощо.
  • 2. Користуючись сучасними картографічними зображеннями (різного масштабу, територіального охоплення і тематики), розробіть маршрут туристської подорожі - круїзу Світовим океаном і окремими його частинами (на власний вибір). Скористайтеся сайтами Google Earth та офіційним сайтом Всесвітньої туристської організації.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Тема. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної та теплої океанічних течій на клімат одного з материків.

Мета. Поглибити знання про рух води у Світовому океані; проаналізувати закономірності утворення та циркуляції системи течій у Світовому океані; порівняти вплив різних за властивостями океанічних течій на клімат материків.

Завдання 1. Ознайомитися з класифікаціями морських течій (за температурними умовами, походженням, розміщенням в товщі океанських вод тощо).

Завдання 2. На контурній карті позначити й підписати океанічні течії, викликані постійними та сезонними вітрами (холодні та теплі).

Завдання 3. Виявити позитивний та негативний вплив океанічних течій на клімат материків (на вибір). Зробити висновок: вплив яких течій (холодних чи теплих) сприяє утворенню найбільш комфортних і сприятливих для життєдіяльності населення умов?