Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Безуглий

ШАНОВНІ ДРУЗІ!

Вітаємо вас із початком останнього навчального року у школі! Пропонуємо за допомогою нашого підручника опанувати заключний курс шкільної географічної освіти. Новий курс 11-го класу сприяє досягненню багатьох навчальних цілей: актуалізує, розширює та поглиблює ваші компетентності, що ви набули раніше, вивчаючи географію; знайомить із сучасними досягненнями географічної науки; допомагає досягти відповідного рівня вашої готовності до складання ДПА та ЗНО з географії.

Наш підручник забезпечує формування предметної географічної компетентності учнів (ПГКУ), складниками якої є змістовий (система географічних знань, які мають бути сформовані під час вивчення курсу), операційний (уміння і навички, що формуються у процесі навчання географії), прикладний (досвід застосування географічних знань, виконання теоретичних і прикладних завдань на продуктивному та творчому рівнях), емоційно-ціннісний (установки, ставлення, ціннісно-визначальні погляди й переконання щодо довкілля та людської діяльності в ньому) та світоглядний (наукове географічне бачення довкілля на підґрунті географічної картини світу) компоненти в тісному зв'язку з міжпредметними географічними компетенціями (природничо-математичними, країнознавчими, картознавчими та іншими компетенціями особистості).

Тож порадимо, як ліпше працювати з підручником. Кожен розділ розпочинається з нагадування «На які знання спираємося?» і «На які вміння спираємося?» та інформації щодо очікуваних результатів засвоєння вами матеріалу. Кожен параграф містить рубрику «Пригадайте», що допоможе поглибити ваші компетенції. У багатьох параграфах є рубрика «Зауважте», що має на меті звернути вашу увагу на різнобічність матеріалу, який ви вивчатимете. Параграфи, що орієнтують на розв'язання географічних задач, оснащені зручними й наочними алгоритмами для їхнього виконання.

У рубриках «Підсумуйте свої знання» і «Перевірте, чого навчилися» пропонуємо завдання як для узагальнення знань і тематичних контрольних робіт, так і для набуття досвіду застосування знань і вмінь на практиці. Рубрики «Рекомендована література» та «Інформаційні інтернет-ресурси» забезпечать зв'язок із сучасною наукою та сферами її діяльності.

Для унаочнення сприйняття теоретичного матеріалу підручник містить малюнки, карти, діаграми, світлини.

Теорія курсу в підручнику тісно пов'язана з практикою. Для вас включено умови й запропоновано завдання програмних «Практичних робіт» і «Орієнтовні теми для досліджень».

Бажаємо вам успіхів у вивченні географії та набуття всіх потрібних компетенцій!

Автори

§ 1. Географія як система наук. Роль географії у сучасному світі

Географія (грец. γεωγραφία: γεω («гео») — Земля і γραφία («графо») - писати, описувати) - наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну й соціально-економічну різноманітність, а також зв’язки між природним середовищем і Діяльністю людини.

• Географія як система наук. Багато наук вивчають різноманітні об'єкти - природні, суспільно-гуманітарні, інженерно-технічні тощо. А є науки, що досліджують водночас і природні, і суспільно-географічні явища та процеси. До таких наук належить географія.

Нині поняття географія замінено поняттям система географічних наук. Сучасна географія - це система наук, що вивчає природу Землі, населення та його господарську діяльність. Залежно від об'єктів дослідження географічні науки поділяють на фізико-географічні, суспільно-географічні (соціально-економічні) та наскрізні (малюнок).

Блок фізико-географічних наук (фізична географія) охоплює ті науки, що вивчають і досліджують природу та природно-територіальні комплекси Землі, усі явища й процеси, що відбуваються на ній:

Загальне землезнавство. Вивчає закономірності формування і розвитку географічної оболонки Землі.

Витоки та засновники: початок XIX ст.; К. Ріттер, А. Гумбольдт, В. Докучаєв, В. Вернадський, Л. Берг, С. Калєснік та ін. Вітчизняні: С. Рудницький, П. Тутковський, А. Краснов, П. Шищенко та ін.

Малюнок. Структура сучасної географії

Ландшафтознавство. Досліджує складні природні й природно-антропогенні геосистеми - ландшафти як частини географічної оболонки Землі.

Витоки та засновники: середина XIX ст.; В. Сочава, А. Ісаченко. Вітчизняні науковці: К. Геренчук, О. Маринич, Г. Міллер, П. Шищенко та ін.

Палеогеографія. Наука про фізико-географічні умови, що існували на Землі в геологічному минулому, яка досліджує давню географічну оболонку, її розвиток, історію в цілому та окремих її частин у взаємодії.

Витоки та засновники: середина XIX ст.; К. Марков, О. Карпінський. Вітчизняні науковці: П. Тутковський, М. Веклич, П. Заморій.

Геоморфологія. Вивчає рельєф Землі, його походження, просторові, генетичні та історичні закономірності будови та розвитку.

Витоки та засновники: XVIII ст.; Фердінанд фон Ріхтгофен, Вільям Дейвіс, П. Кропоткін, П. Семенов-Тян-Шанський, В. Докучаев, І. Перський, В. Обручев та ін. Вітчизняні науковці: М. Андрусов, С. Рудницький, В. Кубійович, І. Рослий, О. Маринич, В. Стецюк та ін.

Метеорологія. Досліджує атмосферу, її склад і будову, тепловий режим, вологообіг, загальну циркуляцію, електричні поля, оптичні й акустичні явища. Розділ метеорології, що вивчає фізичні процеси в атмосфері, які визначають стан погоди, називається синоптикою.

Витоки та засновники: XVII ст.; Жан Батіст Ламарк, Люк Говард, О. Воейков, Б. Голіцин. Вітчизняні науковці: П. Броунов, О. Квасовський, С. Сніжко та ін.

Кліматологія. Вивчає питання кліматоутворення, опис і класифікацію клімату земної кулі, антропогенні впливи на клімат.

Витоки та засновники: початок XIX ст.; А. Гумбольдт, Е. Галлей, Ф. Панаєв. Вітчизняні науковці: О. Квасов, С. Степаненко та ін.

Гідрологія. Досліджує природні води в межах гідросфери Землі, явища та процеси, які в них відбуваються. Важливим розділом гідрології, що вивчає та описує водні об’єкти (річки, озера тощо), їхнє положення, походження, розміри, режим, зв’язки з іншими елементами географічного середовища, є гідрографія.

Витоки та засновники: початок XX ст.; О. Воейков, Л. Берг, В. Глушков. Вітчизняні науковці: М. Максимович, Є. Оппоков, В. Хільчевський.

Ґрунтознавство. Наука про ґрунти, їхній склад, властивості, походження, розвиток, географічне поширення, раціональне використання.

Витоки та засновники: XVIII-XIX ст.; М. Ломоносов, Юстус фон Лібіх, В. Докучаев, М. Сибірцев та ін. Вітчизняні науковці: О. Соколовський, Н. Вернандер, А. Травлєєв та ін.

Біогеографія. Вивчає закономірності географічного поширення тварин і рослин та їхніх угруповань, а також характер фауни та флори окремих територій. Біогеографія поділяється на зоогеографію (географію тварин) і фітогеографію (географію рослин).

Витоки та засновники: кінець XVIII - початок XIX ст.; А. Гумбольдт, М. Мензбір, А. Воронов, М. Дроздов та ін. Вітчизняні науковці: Г. Величко, І. Пузанов, І. Підоплічко та ін.

Блок суспільно-географічних наук (соціально-економічна географія) охоплює науки, що вивчають географічне розміщення населення і виробництва, умови й особливості його розвитку в різних країнах і районах.

Географія населення. Вивчає закономірності та просторові особливості формування і розвитку сучасного населення та населених пунктів у різних соціальних, економічних, історичних і природних умовах.

Витоки та засновники: XIX - початок XX ст.; А. Ратцель, П. Відаль де ла Блаш, К. Арсеньев, П. Семенов-Тян-Шанський, М. Баранський та ін. Вітчизняні науковці: К. Воблий, Є. Шипович, В. Джаман та ін.

Економічна географія. Наука про територіальну організацію суспільного виробництва. Вивчає закономірності, принципи та чинники формування територіальної структури господарства різних країн і регіонів.

Витоки та засновники: середина XIII ст.; Альфред Вебер, Е. Реклю, Ф. Ратцель, М. Баранський, Ю. Саушкін, К. Арсеньев та ін. Вітчизняні науковці: К. Воблий, М. Паламарчук, О. Шаблій, О. Топчієв та ін.

Соціальна географія. Галузь економічної та соціальної географії, що вивчає закономірності територіальної організації соціальної сфери, просторові процеси й форми організації життя людини: умов її праці, побуту, відпочинку та розвитку загалом.

Витоки та засновники: початок XX ст.; П. Відаль де ла Блаш, Р. Дж. Джонсон, В. Преображенський, А. Долінін та ін. Вітчизняні науковці: Ф. Заставний, М. Паламарчук, О. Шаблій, М. Пістун, Я. Олійник та ін.

Політична географія. Вивчає територіальну (геопросторову) організацію та досліджує географічні закономірності формування та розвитку політичної сфери життя суспільства.

Витоки та засновники: кінець XIX ст.; Ф. Ратцель, К. Ріттер, Р. Гартшорн, Г. Маккіндер, В. Колосов, М. Мироненко. Вітчизняні науковці: Ю. Липа, С. Рудницький, М. Дністрянський, Б. Яценко та ін.

Географія культури. Одна із самостійних галузей суспільно-географічної науки, що вивчає територіальне розповсюдження культури в межах певної території та світу загалом.

Витоки та засновники: 1930-ті рр.; К. Зауер, Р. Гартшорн, В. Максаковський, Ю. Веденій та ін. Вітчизняні науковці: С. Рудницький, П. Тутковський, О. Степанів, І. Ровенчак.

Рекреаційна географія. Вивчає територіальну організацію рекреаційного господарства та особливості рекреаційної діяльності людини в межах певних територій.

Витоки та засновники: 1960-1970-ті рр.; А. Мінц, І. Твердохлєбов, І. Зорін. Вітчизняні науковці: О. Любіцева, О. Бейдик, П. Масляк.

Військова географія. Наука, що вивчає військово-політичні, військово-економічні, фізико- та медико-географічні умови можливого ведення військових дій (у межах окремих країн, стратегічних районів і напрямків) і їхній вплив на підготовку та ведення війни та бойових дій.

Витоки та засновники: середина XIX ст.; Д. Коллінз, Д. Мілютін, В. Мартинов. Вітчизняні науковці: І. Крип’якевич, М. Колодзінський.

Також до цього блоку належать географія промисловості (вивчає територіальну організацію промислового виробництва на різних рівнях - від глобального, тобто у світі, до регіонального), географія сільського господарства (вивчає територіальні особливості розміщення агровиробництва на різних рівнях), медична географія (наука, що сформувалася на межі медицини і географії та вивчає вплив природних умов і соціально-економічних чинників на здоров’я населення).

Особливо важливими є наскрізні науки. Об’єктом їхнього дослідження є земна поверхня та способи її картографування.

Картографія. Наука про відображення та дослідження географічних систем через географічні карти та інші картографічні моделі.

Витоки та засновники: III—II ст. до н. е.; Ератосфен, Гіппарх, Г. Меркатор, А. Робінсон, К. Саліщев, О. Берлянт та ін. Вітчизняні науковці: С. Рудницький, І. Левицький, Л. Руденко, Л. Даценко та ін.

Топографія. Вивчає географічну та геометричну місцевості з подальшим створенням й уточненням топографічних карт на основі аеро- та космічних фотознімків.

Витоки та засновники: XVI-XVII ст.; Джон Хедлі, Йоган Преторіус, Ф. Красовський. Вітчизняні науковці: А. Харченко, А. Божок та ін.

Геодезія. Досліджує методи визначення фігури й розмірів Землі, зображення земної поверхні на планах та картах і точних вимірювань на місцевості, пов’язаних з розв’язанням різних наукових та практичних завдань.

Витоки та засновники: XVII ст.; В. Снеліус, В. Струве, Ф. Красовський. Вітчизняні науковці: О. Тілло, А. Моторний, В. Пастух та ін.

Отже, об’єктом дослідження сучасної географії є географічна оболонка, населення та господарська діяльність, а предметом - взаємозв’язки між різними фізико-географічними та суспільно-географічними (соціально-економічними) процесами.

Геосистема (географічна система) - це системи різного рівня, які складаються із цілісної множини взаємопов’язаних, об’єднаних потоками речовини, енергії, інформації, компонентів, що взаємодіють між собою.

• Поняття «геосистема» та її рівні. Природа, що оточує людину, складається з природних компонентів, до яких належать рельєф, клімат, води, рослини, тварини, ґрунти тощо. Усі вони пройшли тривалий шлях розвитку, тому їхні сполучення не випадкові, а закономірні. Також тісний взаємозв’язок існує між природою, населенням та господарством - і це об’єднує їх в єдину систему, яка отримала назву «геосистема». Компоненти геосистеми пов’язані між собою обміном речовиною, енергією, вологообміном, міграцією хімічних елементів. Геосистеми різномасштабні, тому за їхніми розмірами виокремлюють три рівні геосистем:

  • глобальна геосистема - включає всю географічну оболонку Землі;
  • регіональна геосистема - великі структурні частини географічної оболонки, зокрема материки, океани та їхні частини;
  • локальна геосистема - найдрібніші природно-територіальні комплекси з однорідними природними умовами: балка, луки, озеро тощо.

Геосистемам властива зміна із часом. Найбільше на них впливає господарська діяльність людини, через яку на Землі виникають антропогенні геосистеми, що наразі охоплюють уже майже половину суходолу.

• Пізнавальна та конструктивна роль географії. Поверхня Землі є мозаїчною, тому саме географія дає змогу людству розібратися з формами та причинами цього різноманіття, дізнатися про життя і побут мешканців Землі, учить людину орієнтуватися у просторі й прокладати маршрут по географічній карті.

Конструктивна роль географії проявляється, зокрема, у географічному прогнозі. Великий обсяг інформації уможливлює не лише фіксувати, а й прогнозувати певні зміни, що виникають у природі через господарську діяльність людини. Особливо цінними й потрібними є метеорологічні прогнози (зокрема, погоди), гідрологічні прогнози (попередження повеней, селів, посух тощо), демографічні прогнози (демографічні кризи або, навпаки, демографічні вибухи) та ін. Найефективнішими є комплексні прогнози, що попереджають про майбутні зміни у природному комплексі в цілому. Нехтування саме такими прогнозами призвело до екологічних катастроф - загибелі Аральського моря, аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. та АЕС Фукусіма-1 у 2011 р., опустелювання зони Сахелю в Африці тощо. Моніторинг природного середовища потребує лише спільних зусиль усіх країн світу.

Значну роль відіграє географія у вихованні патріотизму, плеканні любові до своєї Батьківщини. Прищеплює гордість за свій народ, його культуру, давні звичаї, за величезні простори, що залишені нашими пращурами сучасному поколінню українців, які мають зберегти всі природні та культурні багатства України й примножувати їх для прийдешніх поколінь.

Підсумуйте свої знання:

  • 1. Поясніть значення понять: географія як система наук, об’єкт дослідження сучасної географії, геосистема.
  • 2. Простежте зміни в часі появи витоків наук, що входять в сучасну систему географічних наук (за блоками). Який відрізок часу і чому сприяв появі найбільшої кількості сучасних наукових географічних напрямів досліджень?
  • 3. Підготуйте повідомлення «Внесок сучасних вітчизняних науковців у розвиток географічної науки та її конструктивна роль для суспільства» (на власний вибір).

Перевірте, чого навчилися:

  • 1. Схарактеризуйте наявність тісного взаємозв’язку між природою, населенням і господарством на всіх рівнях геосистем.
  • 2. Наведіть аргументи на підтвердження або заперечення думки: «На початку XXI cm. географічна наука не втратила своєї пізнавальної та конструктивної ролі для розвитку людства».
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст