Підручник з Географії (профільний рівень). 10 клас. Безуглий - Нова програма

§ 8. СТАТЕВО-ВІКОВА, ЕТНІЧНА І РЕЛІГІЙНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які кількісні та якісні показники населення вивчає наука демографія?

2. Які ознаки складу населення досліджують під час характеристики країн і регіонів світу?

3. Які відомості про структуру населення необхідні для здійснення цивілізаційного підходу до вивчення країн і регіонів?

• Статево-вікова структура населення світу. Співвідношення чоловіків і жінок віддзеркалює статевий склад (структуру) населення. Загалом у світі чоловіків більше, ніж жінок, переважно за рахунок країн Азії, хоча приблизно в половині країн світу жінки кількісно переважають над чоловіками. Це пояснюється тим, що середня тривалість життя жінок на 5—8 років довша, ніж чоловіків.

У деяких країнах переважання жінок є результатом Другої світової війни і сучасних воєнних конфліктів. Та з появою нових поколінь розрив у співвідношенні чоловіків і жінок поступово скорочується. Кількісне переважання чоловіків над жінками спостерігається в країнах: 1) де становище жінок залишається несприятливим: ранні шлюби (щодня майже 47 700 дівчат по всьому світу беруть шлюб, не досягнувши 18-річного віку) і, як наслідок, численні й ранні пологи тощо; 2) де спостерігається великий приплив чоловічої робочої сили.

Статевий склад населення формується під впливом демографічних (народжуваності, смертності, міграцій) і соціально-політичних (наприклад, війн, де особливо значні втрати серед чоловічого населення) процесів. У Доповіді Фонду народонаселення ООН (UNFPA) 2016 р. чисельність чоловіків на Землі перевищує чисельність жінок майже на 35 млн.

Як і інші демографічні показники, статева структура (мал. 15) неоднакова в розвинених країнах і країнах, що розвиваються (у перших частка чоловіків становить 48,2 %, у других - 50,9 %):

> чисельність чоловіків перевищує чисельність жінок у більшості азійських країн. У Японії, КНДР, Киргизстані, Туркменістані, Шрі-Ланці, Таїланді, Камбоджі чоловіків менше, ніж жінок. У країнах Південної Азії й Китаї чоловіків більше, ніж жінок (в Індії - на 44 млн, Китаї - на 34,5 млн, Пакистані - на 3,2 млн);

> в Африці загалом чисельність чоловіків і жінок приблизно однакова, проте в країнах Північної Африки, де панує іслам, чоловіків більше, ніж жінок (у Лівії чоловіки становлять 53 % населення, у Єгипті - 50,9 %, у Тунісі - 50,4 %);

> у Латинській Америці чисельність чоловіків і жінок приблизно однакова (за винятком Венесуели, Еквадору, Куби, Парагваю, Перу, Суринаму);

> у Європі чоловіків дещо менше порівняно з жінками (тема для обговорення наприкінці параграфа);

> аналогічні до Європи тенденції характерні й для населення Північної Америки;

> в Австралії та Океанії дещо переважають чоловіки (за винятком Нової Зеландії).

У більшості країн на 100 дівчаток народжується в середньому 104-107 хлопчиків. Але вища смертність серед хлопчиків призводить до того, що у віці 15-20 років числове співвідношення між статями вирівнюється. Слід зазначити, що причини диспропорції статей різних країн ще й досі остаточно не з’ясовано.

Вікова структура - розподіл населення за віковими групами і контингентами з метою вивчення демографічних і соціально-економічних процесів. Віковий склад населення залежить від демографічних показників. Основні типи вікового складу населення в XXI ст. загалом відповідають типам відтворення. Максимальна частка дітей характерна для країн Африки (прогресивна вікова структура). «Найстаріші» країни - у Європі. Так, у Швеції, Норвегії, Данії, Італії, Німеччині, Бельгії частка літніх людей перевищує 22 %.

Мал. 15. Співвідношення чоловіків і жінок у країнах світу (на 2016 р.)

ПОМІРКУЙТЕ

1. Що таке статево-вікова піраміда? Які правила побудови статево-вікових пірамід? 2. Які відсоткові співвідношення вікових верств населення (діти, люди працездатного віку, літні люди) визначають такі демографічні й соціальні явища: а) демографічний вибух (демографічна криза); б) «старіння населення»? 3. Для яких країн і регіонів світу притаманні: а) регресивний тип вікової структури; б) прогресивний тип вікової структури?

Таблиця 3. Найчисленніші етноси Землі

Назва етносу

(народу)

Чисельність, млн осіб

Мова

Китайці

1384

китайська

Араби

430

арабська

Американці

США

325

англійська

Хіндустанці

250

гінді

Бенгальці

230

бенгальська

Бразильці

207

португальська

Банту

200

мови банту

Мексиканці

147

іспанська

Німці

140

німецька

Росіяни

130

російська

• Етнічний склад населення світу. На початку 2018 р. у світі проживало 7,5 млрд осіб, і всі вони належать до певного етносу, народу чи народності.

Етнографи виокремлюють понад 4 тис. етносів (народів). За кількісною ознакою народи поділяють на групи: найчисленніші (табл. 3) - понад 100 млн осіб (7 з них: китайці, хіндустанці, бенгальці, американці США, бразильці, росіяни, японці - становлять майже 41 % населення світу); великі (40-100 млн осіб); середні (20-40 млн осіб); малі (1-20 млн осіб) і найменші (дрібні) - менше 1 млн осіб. На планеті налічують 321 народ, кількістю понад 1 млн осіб кожний. Дрібні етноси на Землі живуть у північних і тропічних широтах (андаманці й тоала в Індії, алакалуфи в Аргентині й Чилі, юкагири в Росії тощо).

За національно-етнічним складом населення виокремлюють чотири типи держав:

> однонаціональні (найпоширеніший у світі тип, представлений у Європі країнами Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Данія, Чехія, Словенія й ін., в Азії - Японія, КНДР, Саудівська Аравія тощо, в Африці - Єгипет, Лівія, Мадагаскар та ін., у Латинській Америці - майже всі держави);

> з домінуючим переважанням однієї нації, але за наявності інших національних меншин (у Європі - Велика Британія, Франція, Італія, Німеччина, Іспанія, Україна, країни Балтії тощо; в Азії - Китай, Монголія, В’єтнам, Ірак, Туреччина; в Африці - Алжир, Марокко, Мавританія, Зімбабве та ін.; у Північній Америці - США; в Австралії й Океанії - Австралійський Союз, Нова Зеландія);

> двонаціональні (представлені Бельгією, Канадою й Ізраїлем);

> багатонаціональні (до країн з етнічно різнорідним складом населення належать Індія, Росія, Швейцарія, Індонезія, Філіппіни, Нігерія, ПАР тощо). У країнах зі строкатим національним складом помітно загострилися міжетнічні протиріччя.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Різноманітність мов неоднакова в різних регіонах.

Євразія: усього 21 мовна сім’я, 4 ізоляти і 12 некласифікованих мов.

Африка і Західна Азія: усього 28 сімей, 10 ізолятів і 10 некласифікованих мов.

Океанія: «папуаські» і австралійські мови - 100 сімей і 32 ізольовані мови.

Північна Америка: 42 сім’ї, 28 ізолятів і 6 некласифікованих мов.

Південна Америка: 55 сімей, 43 ізольовані мови і 77 некласифікованих мов.

Етнічний склад населення окремих країн постійно змінюється. У процесі розвитку етнос може поділитися або зовсім зникнути. Також етноси можуть об’єднуватися, зливатися в один великий етнос.

Головною ознакою етносу є мова. У сучасному світі налічують від 2500 до 7000 мов. Погляди вчених на загальну кількість мов розходяться через відсутність уніфікованого підходу до того, що вважати мовою, а що - діалектом. Сучасна класифікація мов у різних її варіантах визнає існування від кількох десятків до 450 мовних сімей, серед яких найголовніші 20: індоєвропейська, семіто-хамітська (афразійська), кавказька, дравідійська, уральська, алтайська, чукотсько-камчатська, конго-кордофанська (нігеро-конголезька), ніло-сахарська, койсанська, тибето-китайська (сино-тибетська), австроазійська, австронезійська, ескімосько-алеутська тощо. Цими мовами розмовляє майже 70 % населення світу. Усі мови великих сімей мають свою писемність.

Окремі народи спілкуються двома мовами: бельгійці (валлонська і французька), ірландці (ірландська й англійська), канадці (англійська і французька), філіппінці (філіппінська й іспанська). Шість мов є офіційними і робочими в ООН: англійська, французька, російська, іспанська, арабська, китайська.

• Релігійний склад населення. Релігія - невід’ємна складова духовного життя людства, значною мірою основа нормування повсякденного життя. Той чи інший релігійний світогляд віддзеркалюється в елементах матеріальної (культові споруди) і духовної (пісні, музика, обрядовість тощо) культури кожного народу. Він не тільки визначає культурно-побутові відмінності та особливості демографічних процесів, а й впливає на політичне і соціально-економічне становище країн і регіонів. Найпоширеніші у світі три релігії, які тому й дістали назву світових: християнство, іслам, буддизм. Окрім того, значна частина людства сповідує так звані національні релігії - індуїзм, синтоїзм, конфуціанство, даосизм, іудаїзм (табл. 4).

Таблиця 4. Сучасний релігійний склад населення світу

Релігійна карта сучасного населення Землі має такий вигляд: 34 % — християни; 22,7 % - мусульмани; 14 % - індуїсти; 7 % - буддисти; 0,2 % - іудеї та ін. При цьому невіруючих і атеїстів у світі налічують близько 140 млн осіб (2 %).

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Які риси притаманні сучасному статевому складу населення?

2. Які регіональні відмінності властиві віковому складу населення на початку XXI ст.?

3. Що таке «етнос»? За якими ознаками можна порівнювати етнічні спільноти сучасних країн і регіонів світу?

4. У яких регіонах світу мешкають найчисленніші етноси (народи) світу?

5. Назвіть регіони світу, населення яких: а) переважно розмовляє мовами індоєвропейської сім’ї; б) належить до двох мовних сімей (яких?); в) має найрізноманітніший мовний склад (найбільшу кількість мовних сімей)?

6. Яке значення релігії для формування характерних рис сучасних цивілізацій?

ОБГОВОРІМО...

Чоловіче населення Європи перевищило жіноче вперше за останні 250 р. Це унікальне явище для західних країн, де жіноче населення завжди перевищувало чоловіче. У Німеччині, де через дві світові війни чоловіків істотно не вистачало, співвідношення статей зрушило з 87 чоловіків на 100 жінок у 1960 р. до 96 чоловіків у 2015 р. Таку саму ситуацію до 2050 р. очікують побачити й у Великій Британії. У 2016 р. вперше чоловіків у Швеції стало більше, ніж жінок. Як ви можете пояснити ці факти сучасності?