Підручник з Географії (профільний рівень). 10 клас. Безуглий - Нова програма

§ 41. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН АМЕРИКИ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке інтернаціоналізація виробництва, інформатизація, глобалізація, регіональна економічна інтеграція? Поясніть, як ці процеси вплинули на багаторівневість господарства Америки.

2. Які типи країн за рівнем соціально-економічного розвитку представлені в Америці?

3. Які національні економіки сформували Північноамериканський центр (ядро) світового господарства?

4. Завдяки яким чинникам Бразилія з країнами Mercosur стрімко розвиваються як напівпериферія світової економіки?

• Загальний господарський розвиток. США і Канада належать до найвисокорозвиненіших країн світу і є членами «Великої сімки», при цьому США - наймогутніша за економічним, політичним і військовим потенціалом країна, на яку припадає до 20 % світової промислової продукції, понад 15 % світового продовольства та понад 15 % міжнародної торгівлі. Усі країни Латинської Америки належать до групи країн, що розвиваються. Однак явно помітна велика контрастність у рівнях їхнього соціально-економічного розвитку. На Аргентину, Бразилію й Мексику припадає 75 % продукції обробної промисловості Латинської Америки, інші ж країни у сукупності виробляють усього 1/4 її частину.

Вирішальну роль в економіці більшості країн Північної Америки відіграють великі транснаціональні корпорації, серед яких наймогутнішими є американські General Motors, Ford, Exxon Mobil, General Electric, Coca-Cola, IBM, Microsoft Corporation, Philip Morris International, Intel та ін.; канадські Magna International, George Weston, Royal Bank of Canada тощо. У країнах Латинської Америки останніми роками помітні тенденції до відкритості їхніх економік. Це стало можливим завдяки приватизації багатьох державних підприємств, реформам податкової та фінансової систем, лібералізації зовнішньої торгівлі. Важливе значення для господарства латиноамериканських країн також мають ТНК, які посідають провідні позиції в багатьох нових напрямках промисловості, особливо у Бразилії (Petrobras, Banco do Brasil, JBS та ін.), Мексиці (Petryleos Mexicanos (Pemex)), Аргентині й Колумбії.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Користуючись тематичними картами атласу, знайдіть на них: а) райони обробної промисловості Америки (Приатлантичний, Приозерний, Примексиканський); б) найбільші фінансові центри Америки (Нью-Йорк, Вашингтон, Сан-Франциско, Бостон, Торонто, Чикаго); в) світові міста в Америці (Нью-Йорк, Чикаго, Торонто, Сан-Паулу, Лос-Анджелес, Мехіко, Буенос-Айрес, Сан-Франциско, Вашингтон, Ріо-де-Жанейро, Маямі, Бостон, Філадельфія, Монреаль). 2. Обґрунтуйте причини набуття вищепереліченими містами статусу світових.

• Первинний сектор економіки. Гірничодобувна промисловість відрізняється винятковим розмаїттям. У країнах Північної Америки в значній кількості видобувають практично всі основні види корисних копалин, що необхідні сучасній індустрії. Зокрема, в Канаді - нікель, цинк, срібло, уран, молібден, неметалеву сировину, у США - кам’яне вугілля, нафту, природний газ, залізну руду, мідь, свинець, цинк, сірку тощо. У видобувній промисловості країн Латинської Америки велику роль відіграє нафта, зокрема в Мексиці, Венесуелі, Аргентині, Еквадорі, Колумбії, Перу. Видобуток вугілля зосереджений майже цілком у Колумбії, Бразилії, Аргентині, Чилі й Мексиці. Висока частка латиноамериканських країн у видобуванні руд чорних і кольорових металів, зокрема залізної руди у Бразилії, Мексиці, Колумбії; мідної - у Чилі; бокситів - на Ямайці тощо.

У США та Канаді склався інтенсивний агропромисловий комплекс, який включає практично всі напрямки рослинництва, зокрема тропічне землеробство і плантаційне господарство багаторічних культур. Обидві країни мають розвинене сільське господарство, є лідерами у світі за експортом харчових продуктів. Для них характерний високий рівень товарності, механізації та спеціалізації виробництва.

Сільське господарство Латинської Америки є багатоукладним. Тут панують великі приватні господарства, які звуться латифундіями (у Бразилії їх називають фазендами, в Аргентині - естансіями, у Мексиці - гасієндами). Це сучасні агровиробництва із високою часткою механізації та хімізації, з експортною продукцією (цукрова тростина, кава, какао-боби, банани, бавовна). Майже в усіх країнах провідним є рослинництво, а м’ясне тваринництво набуло поширення в Аргентині й Уругваї.

У багатьох країнах дотепер чітко простежується монокультурність сільського господарства. У сільському господарстві Бразилії, Колумбії, Гватемали, Сальвадору, Коста-Рики і Гаїті профілюючою культурою є кава, в Еквадорі, Гондурасі і Панамі - банани (мал. 142), у Домініканській Республіці - цукрова тростина, у Перу й Нікарагуа - бавовник. У багатьох країнах Південної Америки однією з головних культур є кукурудза, за виробництвом якої Бразилія й Аргентина поступаються тільки США.

Рибальство в місцевих водах почало інтенсивно розвиватися в останні десятиліття. Головними об’єктами морського промислу є оселедцеві, окуневі, тунець, скумбрія, акули, ракоподібні (креветки, лангусти), а також молюски.

• Вторинний сектор економіки. Країни Північної Америки у МПП представлені різноманітними ланками машинобудування, високорозвинутим ПЕК, хімічною промисловістю, виробництвами легкої та харчової промисловості. У США велика частина електроенергії виробляється на значних ТЕС, а в Канаді - на ГЕС. Найбільші підприємства чорної металургії розташовані у Приозер’ї. Машинобудування - найвагоміший напрямок обробної промисловості субрегіону, що відзначається високою наукоємністю. Електронне машинобудування спеціалізується на виробництві електронних компонентів, електротехніки, засобів зв’язку і різних приладів тощо.

Мал. 142. Банани (1), кукурудза (2) і кава (3) - основні агрокультури країн Латинської Америки

Мал. 143. Збирання літаків на заводі концерну Boeing у Сіетлі

Високого розвитку набуло автомобіле- та літакобудування (мал. 143). Хімічна промисловість представлена в багатьох десятках центрів. У субрегіоні особливо розвинені текстильна й шкіряно-взуттєва промисловість. Світового значення набуло виробництво цигарок і сигар.

Для Латинської Америки характерний високий ступінь концентрації промисловості в найрозвиненіших у промисловому відношенні країнах, зокрема в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Чилі, а також Венесуелі, Колумбії і Перу, на які припадає 85 % обсягів місцевої промислової продукції.

Чорна металургія, підприємства якої є в Бразилії, Мексиці, Аргентині, Колумбії, Чилі, Перу, Уругваї і Венесуелі, працює здебільшого на внутрішній ринок. Найрозвиненіша в субрегіоні кольорова металургія, яка є однією з провідних видів виробництв у Чилі, Перу й Болівії. Алюмінієва промисловість розвивається в Бразилії та Венесуелі. Із кінця XX ст. прискорився розвиток місцевого машинобудування, особливо виробництво автомобілів. Підприємства цієї сфери були створені за активної участі іноземного капіталу і випускають у Бразилії, Мексиці й Аргентині автомобілі європейських, японських і американських марок. Суднобудування розвинуте в Бразилії, Аргентині, Перу, Чилі, авіабудування - в Бразилії й Аргентині. Останніми роками помітно зросла електротехнічна й радіоелектронна промисловість, підприємства якої представлені складальними заводами, побудованими американськими та японськими компаніями в Мексиці, Бразилії, Аргентині тощо. Бурхливого розвитку зазнала хімічна промисловість (побутова хімія, добрива, пластмаси). Традиційно важливу роль продовжують відігравати харчосмакова й текстильна промисловості. До найстаріших напрямків харчової промисловості належать борошномельна і м’ясна. Практично в усіх країнах вагоме значення має кустарне виробництво.

• Третинний сектор економіки. США та Канада є найбільшими у світі постачальниками різноманітних послуг (фінансових, інформаційних, логістичних тощо) і мають найрозвиненішу невиробничу сферу й туристично-рекреаційний комплекс. Транспортна система зветься «північноамериканською» і відрізняється високим рівнем розвитку всіх видів транспорту, однак ключовими в пасажирських перевезеннях є авіаційний та автомобільний, у вантажних — спільна робота автомобільного і залізничного транспорту.

Сфера послуг динамічно розвивається в багатьох країнах Латинської Америки, але особливо у країнах Вест-Індії (за рахунок офшорної та туристичної діяльності) та найрозвинутіших країнах регіону — Бразилії, Мексиці й Аргентині (транспортно-логістичні, фінансові, телекомунікаційні, торговельні й туристичні послуги). Густота розміщення транспортної інфраструктури в регіоні залежить від розміщення населення і його економічної діяльності. Трансконтинентальні залізниці перетинають Центральну Америку, Бразилію, Болівію, Чилі й Аргентину. Головні недоліки латиноамериканських залізниць - різноколійність, низький технічний стан, украй нерівномірний розподіл по території регіону.

Мал. 144. Прохід судна через шлюз Панамського каналу

У більшості країн Карибського басейну залізниць немає зовсім. Із другої половини XX ст. розпочався бурхливий розвиток автомобільного транспорту.

Важливе значення у транспортній системі регіону належить великим трансконтинентальним шосе, зокрема Панамериканському шосе, протяжністю близько 34 тис. км, яке зв’язує країни Південної і Центральної Америки зі США. Морський транспорт домінує у зовнішніх перевезеннях вантажів, а в Карибських країнах - і пасажирів.

У регіоні є низка країн так званого «зручного прапора» (Панама, Антигуа і Барбуда, Багамські Острови, Беліз, Бермудські острови, Барбадос та ін.).

Одним із найважливіших транспортних водних шляхів міжнародного значення є Панамський канал на території Панами (мал. 144, 145), завдовжки 81,6 км, завширшки - 91,5 м, 3 шлюзи. Середній час проходження через канал - 7-8 год, мінімум - 4 год. Щороку каналом проходить до 18 тис. суден (середня пропускна спроможність - 48 суден на добу).

Мал. 145. Місцеположення Панамського каналу

Особливого значення для освоєння і розвитку віддалених, майже недоступних раніше районів регіону набув повітряний транспорт. Найбільші аеропорти міжнародного значення працюють у Буенос-Айресі, Сантьяго, Ріо-де-Жанейро, Каракасі, Гавані й ін.

Деякі латиноамериканські країни отримують великі прибутки від туристичної діяльності. Найбільший центр туризму - район Карибського моря, який приймає до 20 млн відвідувачів щороку. Головні центри туризму: Ямайка, Пуерто-Рико, Барбадос, Багамські Острови, Тринідад і Тобаго тощо.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте місце Америки в сучасному світовому господарстві й участі в МПП.

2. Яким із субрегіонів Америки властиве переважання напрямків первинного сектору економіки (сільського, лісового господарства, добувної промисловості)? Які країни і

за що отримали прізвисько «бананові республіки»?

3. У чому відмінність моделей розвитку нових індустріальних країн Америки й Азії? Назвіть пріоритетні напрямки спеціалізації країн НІК Америки.

4. Що таке «постіндустріалізм»? У яких сферах третинного сектору знайшли свою спеціалізацію країни «зручного прапора», «країни-офшори», «країни-готелі»?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 18

Тема: Нанесення на контурну карту методом картодіаграми обсягу ВВП країн Північної, Центральної і Південної Америки.

Мета: закріпити поняття «макроекономічні показники розвитку економіки», «ВВП» і знання про поділ Америки на субрегіони (Північний, Південний, Центральний, Карибський); розвивати картографічні компетенції та вміння використовувати метод картодіаграм; обґрунтувати залежність обсягу ВВП від типу економіки й рівня розвитку господарства країн Америки.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 19

Тема: Порівняння асортименту продукції експортооріентованих виробництв обробної промисловості країн Південної Америки та Південно-Східної Азії.

Мета: узагальнити знання про структуру вторинного сектору економіки (поділ на види вробництв обробної промисловості) й участь країн у МПП; розвивати вміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію для характеристики експортно-імпортних зв’язків країн; порівняти товарну структуру експортооріентованих виробництв обробної промисловості країн Південної Америки та Південно-Східної Азії; проаналізувати вплив географічного положення, процесів глобалізації та рівня розвитку економіки країн, регіонів, що порівнюються, на кількість і технологічну складність експортованого асортименту продукції.

ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Моноспеціалізація країни - благо чи зло (на прикладі країн Америки).

2. «Бананові республіки»: типові ознаки, сучасний розвиток.

3. Країни Латинської Америки в полі геостратегічних інтересів США.

4. Панамериканське шосе - дорога через три Америки.

5. Туризм як чинник розвитку країн Карибського басейну.