Підручник з Географії (профільний рівень). 10 клас. Безуглий - Нова програма

§ 36. ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ. КАЗАХСТАН

ПРИГАДАЙТЕ

1. З якого часу на території субрегіону почали з’являтися перші політико-територіальні утворення? Які чинники цьому сприяли?

2. Коли виокремилася Центральна Азія як самостійний субрегіон? Що спільного в цивілізаційному та етнокультурному відношенні між країнами Центральної Азії?

3. У чому полягає сутність проблеми Аральського моря і який його стан у наші дні?

• Економіко-географічне положення субрегіону. Центральна Азія включає 5 країн і займає проміжне положення між Європою і Далеким Сходом в Азії.

Країни субрегіону розташовані на перехресті важливих торговельних шляхів міждержавного значення («Новий Шовковий шлях»). Особливістю їхнього ЕГП є глибинне континентальне розташування та велика відстань від океанів.

Країни Центральної Азії мають чимало однакових рис, у них спільна історична доля, особливості господарювання, майже однакове державотворення (табл. 1).

Країни субрегіону дещо різняться за рівнем соціально-економічного розвитку. Найрозвинутішою країною субрегіону є Казахстан, держави Середньої Азії (Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан та Узбекистан) дещо поступаються йому в економічному розвитку.

Таблиця 1. Порівняння загальних рис країн Центральної Азії

Країни

Кількісні характеристики складу

Якісні характеристики складу

Площа

Чисельність населення

Тип за ВВП на душу населення

Рівень розвитку

ІЛР (на 2017 р.)

Казахстан

велика

мала

вищі за середні

високий

(0,794)

Узбекистан

середня

нижчі за середні

високий

(0,701)

Туркменістан

середня

вищі за середні

країни з перехідною економікою

середній

(0,691)

Киргизстан

мала

нижчі за середні

середній

(0,664)

Таджикистан

низькі доходи

середній

(0,627)

• Казахстан. Республіка Казахстан за площею входить до десятки найбільших країн світу та посідає І місце серед внутрішньоконтинентальних держав. Географічний центр Євразії знаходиться саме в Казахстані (50° пн. ш. та 78° сх. д.) - в епіцентрі колишнього Семипалатинського атомного полігону. Столиця - Астана (з 1997 р.), а до цього часу столицею тривалий час була Алма-Ата (Алмати).

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

За перші 7 років незалежності чотири рази змінювалася (перейменовувалася або переносилася) столиця Казахстану.

До 1997 р. столицею було найбільше місто країни Алма-Ата, яке перейменували в Алмати (1993 р.).

У 1997 р. столицю перенесено до м. Акмола, яке перейменували в Астана (1998 р.), що в перекладі з казахської означає «Столичне місто».

Природа Казахстану дуже різноманітна. Більше 3/4 території країни займають рівнини з висотами від 100 до 300 м. На південному сході тягнуться хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю, увесь центр займає зруйнована гірська система Казахського дрібносопковика (мал. 128).

Казахстан має багату й різноманітну мінерально-сировинну базу, зокрема кам’яне й буре вугілля, нафту, залізні, мідні, поліметалеві й нікель-кобальтові руди, рідкісні метали, боксити, срібло й золото тощо. У країні панує різко континентальний помірний клімат. Наявні численні річки, найбільшими з яких є: Іртиш (довжина в межах Казахстану - 1700 км), Ішим, Урал, Сирдар’я, Тобол тощо. Чимало малих і середніх річок улітку пересихають. Налічується понад 7 тис. озер, найбільші з них - Каспійське й Аральське моря, Балхаш, Зайсан тощо. Більшу частину території Казахстану охоплюють пустелі, лісистість країни - близько 4 %.

Мал. 128. Панорама Казахського дрібносопковика

Мал. 129. Динаміка чисельності населення Казахстану

У 2017 р. населення Казахстану становило 18,5 млн осіб (мал. 129).

Сучасна демографічна ситуація в Казахстані оцінюється як сприятлива, природний приріст останніми роками збільшився до 1,04 %.

У країні мешкають понад 130 різних народів: казахи (54 %), росіяни (30 %), українці (4 %), узбеки, німці, татари, уйгури тощо. Казахи традиційно є прихильниками сунітської гілки ісламу, а слов’яни сповідують православ’я.

Казахстан традиційно є малозаселеним краєм, середня густота населення становить 6,6 особи/км2. Більша його частина мешкає вздовж південних, східних і північних кордонів, слабо заселені Західний і Центральний Казахстан. Урбанізація й досі порівняно низька, міським вважається 56 % населення. Великих міст небагато: Алмати (1,8 млн осіб), Астана (1,0 млн), Шимкент, Караганда, Актобе, Тараз, Актау (до 1991 р. називалося Шевченко) тощо. Для степової й лісостепової зони характерні великі сільські поселення.

Казахстан належить до країн з перехідною економікою. Нині в країні завершена приватизація, прийняте прогресивне податкове законодавство, заснований сучасний банківський сектор, проведені реформи на селі, у житлово-комунальному секторі і соціальній сфері.

Основа промисловості країни - розвинений паливно-енергетичний комплекс. У країні інтенсивно видобувають вугілля (X місце у світі, 102 млн т), нафту (79,3 млн т) і природний газ. Казахстан розвиває експорт нафтогазової сировини. Електроенергетика базується на кількох крупних ТЕС і ГЕС, збудованих на річках Іртиш, Ілі та Сирдар’я. Особливу роль у казахській індустрії відіграє металургія, особливо кольорова (плавлять мідь, свинець, цинк, нікель, алюміній, золото). Машинобудування склалося ще за часів СРСР (Караганда, Алмати, Атирау). Підприємства хімічної промисловості зосереджені на півдні країни: виробляють фосфорну муку, суперфосфат, азотні добрива тощо. Підприємства харчової і легкої промисловості (шкіра, шубна сировина, вовна, переробка бавовнику) орієнтовані на місцеві ресурси і споживача.

Для Казахстану характерна тваринницько-рослинницька виробнича структура сільського господарства. Тваринництво є найстарішою аграрною сферою країни, у ньому переважає м’ясо-вовняне вівчарство (10 млн голів), м’ясне й м’ясо-молочне скотарство, конярство. Розводять також куланів і верблюдів. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, просо, рис), кормових і технічних культур (соняшник, бавовник), поширене також садівництво й баштанництво.

Сфера послуг у Казахстані інтенсивно розвивається (2016 р. - 61 % ВВП). Транспорт у Казахстані має важливе значення. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізницями. їхня загальна протяжність - 14 тис. км, а Транссибірська, Південно-Сибірська й Казахська залізниці перетинають усю країну. Автошляхи дублюють залізниці і забезпечують перевезення пасажирів і вантажів у важкодоступні райони країни. Водний транспорт розвинений на р. Іртиш і в Каспійському басейні. Розвивається повітряний транспорт, особливо міжнародні перевезення.

Мал. 130. Астана - столиця Казахстану

З набуттям незалежності в Казахстані була закладена основа для регулювання туристичної діяльності і відродження історичної і культурної спадщини казахів. У 2016 р. країну відвідали 4,5 млн іноземних туристів. Дуже привабливим для туристів є Південний Казахстан із колишньою столицею Алмати (велике зелене місто, до якого з півдня примикають мальовничі гори), нова столиця - Астана (мал. 130). Поблизу міста розташований всесвітньовідомий спортивний комплекс Медеу (найбільший у світі високогірний комплекс для зимових видів спорту).

Казахстан підтримує зовнішньоекономічні зв’язки з понад 130 державами світу. У казахському експорті 40 % становить нафта, а також чорні і кольорові метали, машини, хімікати, вовна, зерно. У структурі імпорту переважають машини і запчастини до них, промислові товари. Основними торговельними партнерами Казахстану є Росія, країни Середньої Азії, Китай, Монголія тощо.

Відносини між Україною та Казахстаном мають міцний фундамент і широкі перспективи подальшого розвитку на благо двох народів. Нині у двосторонніх відносинах спостерігається тенденція до поступового переходу від просто торгових операцій до кооперації виробництв та інтеграції капіталу, створення спільних підприємств і компаній. Чисельність української громади в Казахстані, за неофіційними даними, наразі не перевищує 300 тис. осіб.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні економіко-географічні риси сьогочасної Центральної Азії.

2. Охарактеризуйте один з основних чинників (ЕГП чи ПГП, природно-ресурсний потенціал, соціальне становище або політичну ситуацію), що визначають місце Казахстану в МПП.

3. Які традиційні види господарської діяльності визначають «географічний образ» Казахстану?

4. Як змінилася структура господарського комплексу Казахстану з часів розбудови незалежності (після 1991 р.)? Які пріоритети спеціалізації господарства?

5. Як утворилася українська громада в Казахстані? Де на території країни компактно розселені українці?

ДОСЛІДЖЕННЯ

Складання тематичного туристичного маршруту для ознайомлення з об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО в одній з країн Азії.