Підручник з Географії (профільний рівень). 10 клас. Безуглий - Нова програма

§ 10. СУЧАСНА СВІТОВА ЕКОНОМІКА ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЇЇ РОЗВИТКУ

• Сучасна світова економіка та її компоненти. Світова економіка - це складна система, що характеризується множинністю складових елементів, ієрархічністю, багаторівневістю, структурністю. Основу системи складає міжнародне та обмежене рамками окремих держав національне виробництво матеріальних і духовних благ, їхній розподіл, обмін і споживання.

Головними складовими світової економіки є національні економіки, взаємозв’язок між якими здійснюється за допомогою транскордонного руху інформації, товарів, послуг, капіталів, робочої сили і результатів інтелектуальної діяльності.

Суб’єктами світових економічних відносин є міжнародні економічні організації (МВФ, Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) тощо), транснаціональні корпорації (ТНК), транснаціональні банки (ТНБ), фінансово-промислові групи (об’єднання ТНК і ТНБ), світові біржі, великі підприємства, світові й регіональні фінансові й економічні організації (включаючи великих інвесторів та організації-об’єднання великих компаній).

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке глобалізація і які її наслідки?

2. Що таке світове господарство і які існують форми участі країн у міжнародному поділі праці?

3. Що таке транснаціональні корпорації? Продукція або послуги яких з них оточують нас щодня?

Світова економіка - це сукупність національних господарств, які взаємодіють між собою завдяки міжнародному поділу праці.

Основні риси сучасної світової економіки:

1. Широка інтернаціоналізація виробництва і поглиблення суспільного поділу праці на основі НТР (дедалі більша взаємозалежність національних господарств, поглиблення загальносвітового поділу праці, підвищення товарності й експортної орієнтації економік, перехід від предметної до подетальної і функціональної спеціалізації національних господарств, перехід до єдиних критеріїв техніко-економічної ефективності виробництва).

2. Масштабна економічна інтеграція (міждержавні об’єднання з особливою організаційною структурою - ЄС, СОТ, МЕРКОСУР, АСЕАН).

3. Загострення глобальних економічних та екологічних проблем (дуже гостро поглиблюються загальносвітові процеси, що стосуються інтересів усього людства, а саме: демографічна, продовольча, військово-терористична, проблеми подолання економічної відсталості розвиткових країн, загрози екологічної катастрофи тощо).

4. Розвиток торгівлі в умовах інтернаціоналізації виробництва й економічної інтеграції, що призводить, зокрема, і до найгострішої конкуренції («торговельні війни»).

5. Дедалі більші масштаби міграції капіталів і робочої сили.

• Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Економікам країн стає тісно у своїх національних межах. Тому економіка планети стає справді глобальною. Глобалізація економіки в найширшому значенні цього поняття означає, що державні кордони та відмінності між світовими фінансовими ринками втрачають своє колишнє значення.

Процес глобалізації охоплює нині різні сфери світової економіки (мал. 18), а саме:

• міжнародні фінансово-кредитні і валютні операції (безоплатне фінансування і допомога, кредити і позики між країнами, операції із цінними паперами, спеціальні фінансові механізми й інструменти, операції з валютою тощо);

• міжнародну й світову торгівлю товарами, послугами, технологіями, об’єктами інтелектуальної власності;

• міжнародний рух чинників виробництва (робочої сили, капіталів, інформації);

• підвищення ролі ТНК;

• перетворення туризму на сферу діяльності світового масштабу тощо.

Мал. 18. Компоненти глобалізації світової економіки

• Глобалізація фінансів. В останні десятиліття головною рушійною силою глобалізації світової економіки стали міжнародні фінанси, розвиток яких випереджає зростання світового виробництва й експорту. Світові фінанси працюють цілодобово, оскільки основні фінансові центри розташовані в різних часових поясах. Найбільший у світі центр торгівлі валютою - Лондон, за ним ідуть Нью-Йорк (мал. 19) і Сінгапур. У кожному з таких центрів операції, як правило, здійснюються впродовж робочого дня. Тобто торгівля розпочинається в Азії, у другій половині робочого дня у Східній півкулі торгівля відкривається в Лондоні, а наприкінці робочого дня зі столиці Великої Британії вона переміщується до Нью-Йорка.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

У світі близько 200 фондових бірж, головним завданням яких є забезпечення максимальної ліквідності цінних паперів. До найбільших у світі належать: Нью-Йоркська (1817 р., символ фінансової могутності США) - найбільша у світі за обігом - 21 трлн дол. на рік; Токійська (1878 р.) - 80 % біржового обігу Японії; Лондонська (1801 р.) - 50 % світової торгівлі акціями; Шанхайська (1990 р.) - найбільша в Китаї; Гонконгська (1891 р.) - 6-та у світі; біржа Торонто (1852 р.) - найбільша в Канаді й одна з найпопулярніших у світі; Бомбейська (1875 р.) - найстаріша в Азії.

Транснаціональні корпорації. На світовій економічній арені глобалізація проявляється в розширенні діяльності компаній за межами внутрішнього ринку (власних держав). Тобто вони набувають рис транснаціоналізації. ТНК з’єднали світову торгівлю з міжнародним виробництвом. Діють вони через дочірні підприємства і філії в десятках країн світу за єдиною науково-виробничою і фінансовою стратегією, володіють величезним науково-виробничим і ринковим потенціалом, що забезпечує високий динамізм розвитку.

Нині у світі налічується вже близько 65 тис. ТНК, що контролюють понад 830 тис. іноземних філій.

Загалом ТНК контролюють майже 2/3 світової торгівлі, на них припадає близько 1/2 світового промислового виробництва, на підприємствах ТНК працюють приблизно 10 % від усіх зайнятих у світовому виробництві, ТНК контролюють понад 4/5 усіх існуючих у світі патентів, ліцензій і ноу-хау.

Подібно до того, як ТНК є сучасною елітою бізнесу, серед ТНК існує своя еліта - надзвичайно великі компанії (корпорації), які конкурують з багатьма державами і за виробництвом, і за бюджетом, і за кількістю зайнятих. Початково ТНК створювалися переважно у видобувній промисловості, однак уже в 1980-ті рр. їхній вплив значно зменшився, і найбільше значення набули автомобілебудівні й електротехнічні ТНК. З розвитком НТР в авангард почали виходити фірми, що спеціалізуються на високотехнологічній сфері послуг, як-от американські корпорації Microsoft (світовий монополіст у виробництві програмного забезпечення), IBM, швейцарська Nestle та ін. (табл. 1).

Мал. 19. Нью-Йоркська фондова біржа

Транснаціональна компанія (ТНК) - об’єднання підприємств, що складається з головної компанії та її закордонних філій, які мають потужний вплив на певну сферу економіки (або кілька сфер) у міжнародному масштабі.

Таблиця 1. Найбільші світові ТНК у 2017 р. (рейтинг Fortune Global 500)

Місце у 2017 р.

Компанія

Країна

Прибутки, млн дол.

Кількість зайнятих, тис. осіб

Сфера діяльності

1

Wal-Mart Stores

США

485,9

2300

Торгівля

2

State Grid Corporation

Китай

315,2

926

Електроенергетика

3

Sinopec Group

Гонконг

267,5

713

Енергетика і хімічна промисловість

4

China National Petroleum

Китай

262,6

1512

Видобуток і переробка нафти й природного газу

5

Toyota Motor

Японія

254,7

364

Автомобілебудування

6

Volkswagen

ФРН

240,3

626

Автомобілебудування

7

Royal Dutch Shell

Нідерланди, Велика Британія

240,0

89

Видобуток і переробка нафти й природного газу

Користуючись підручником (§ 9) і шкільним атласом, визначте регіони світу, у яких сконцентровані найпотужніші корпорації у сфері: а) енергетики; б) автомобілебудування; в) електротехнічного машинобудування та електроніки; г) фінансово-банківської системи. Чи простежується відмінність у географії ТНК виробничої (матеріальної) і невиробничої (нематеріальної) сфер?

Склад ТНК стає дедалі інтернаціональнішим за походженням: на 2017 р. 500 провідних ТНК розподілилися між 34 країнами світу. Серед них десятиліттями домінують американські фірми (2017 р. - 132 ТНК: Apple, General Electric, General Motor» (мал. 20), Ford Motor, Boeing, Procter & Gamble, Verizon, Facebook та ін.). Друге місце в рейтингу посідає Китай, із загальною кількістю 109 ТНК; на Японію припадає близько 50 ТНК. Збільшується присутність і значення ТНК країн, що розвиваються, особливо з-поміж азійських «драконів» (Тайвань, Південна Корея, Сінгапур), а також Індії, Малайзії, Туреччини, Саудівської Аравії, ОАЕ та ін. Очікується, що найближчими роками серед провідних ТНК світу зростатиме частка фірм з нових індустріальних країн «третього світу» та з країн з перехідною економікою.

Мал. 20. Штаб-квартира ТНК General Motors у Детройті

Іноземні інвестиції - усі види майнових та інтелектуальних цінностей однієї держави, завезені на територію іншої держави для отримання взаємної економічної вигоди.

Закордонні (іноземні) інвестиції. Інвестиції є невід’ємною складовою частиною сучасної світової економіки. Без інвестицій неможливе сучасне створення капіталу, забезпечення конкурентоспроможності товаровиробників на зовнішніх і внутрішніх ринках. Іноземні інвестиції стають одним з вирішальних чинників усієї економічної політики багатьох держав. Без них не вдається швидко подолати економічні кризи і вийти на рубежі економічного зростання, забезпечити приріст соціальних благ, підвищити рівень оплати праці тощо.

Іноземними інвестиціями є рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, цінні папери, будь-які внески, права на інтелектуальну власність, включаючи авторські права, товарні знаки, права на винаходи, промислові зразки, моделі, а також технологічні процеси і різні ноу-хау, права на здійснення господарської діяльності, зокрема дозвіл на розвідку, розробку й експлуатацію природних ресурсів.

Нині на США, Канаду, країни Європейського Союзу і Східної Азії припадає до 80 % усіх зарубіжних інвестицій. Так, США інвестує в країни Центральної та Південної Америки, фірми Євросоюзу - в інші європейські держави, включаючи Східну Європу; японські інвестори вкладають кошти в ряд азіатських країн (Південну Корею, Тайвань, Сянган, Сінгапур, Малайзію тощо). Іноземні інвестиції концентруються переважно в обробній промисловості (хімічній, машинобудівній, фармацевтичній тощо) та сфері послуг.

Розвиток третинного сектору економіки. Сучасна міжнародна торгівля не обмежується торгівлею різними товарами (нафтою, комп’ютерами, продуктами харчування тощо). Невпинно збільшується торгівля послугами, темпи зростання якої перевищують темпи зростання міжнародної торгівлі товарами. Третинний сектор охоплює консультаційні послуги у сфері права і підприємництва, бухгалтерії, реклами, комп’ютерних технологій. Важливими складовими третинного сектору є міжнародний туризм, навчання іноземних студентів, фінансові послуги, розважальний бізнес, виготовлення аудіо- та відеозаписів та ін. Головними світовими експортерами й імпортерами послуг є розвинуті країни світу, зокрема держави «Великої сімки». Наразі найбільшим експортером послуг є США.

Нині індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі послугами, що розвивається найдинамічніше. Міжнародний туризм став не тільки популярним видом відпочинку, а поступово стає провідною у світі експортною сферою діяльності.

Важливими чинниками, що вплинули на розвиток туризму, стали розвиток транспорту, зв’язку, зростаюча мобільність, урбанізація, скорочення робочого часу, збільшення суспільного багатства. Питома вага туризму у світовій торгівлі послугами становить понад 30 %. На світовому ринку туристичний продукт лідирує нарівні з нафтою. Туризм став одним з найприбутковіших видів бізнесу, оскільки щороку здійснюється понад 1 млрд міжнародних подорожей. Туризм забезпечує роботою понад 140 млн осіб (табл. 3, 4).

Туризм - це активний відпочинок, що впливає на зміцнення здоров’я, фізичний розвиток людини, пов’язаний з пересуванням за межі постійного місця проживання.

Таблиця 3. Найбільші країни світу за кількістю іноземних туристів (на 2016 р.)

Таблиця 4. Найбільші країни світу за валютними прибутками від туризму (на 2016 р.)

У багатьох країнах світу туризм є основним видом економічної діяльності. У 2016 р. загальна кількість міжнародних туристичних подорожей становила близько 1235 млн. Основним регіоном міжнародного туризму залишається Європа, на яку припадає 616 млн прибуттів (50 % від світових); на країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону - 308 млн (25 %); Північну та Латинську Америку - 199 млн (16 %); Африку - 58 млн (5 %).

Туризм, окрім величезного економічного значення, відіграє й велику роль у розширенні кордонів взаєморозуміння і довіри між людьми різних рас, етносів, релігій, культур.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке світова економіка і які її складові частини?

2. Назвіть і прокоментуйте основні риси сучасної світової економіки.

3. Назвіть прояви глобалізації сучасної світової економіки. Які сектори світової економіки можна вважати найглобалізованішими і чому?

4. Які переваги і загрози для національної економіки може мати діяльність транснаціональних корпорацій? Наведіть приклади.

5. У чому проявляється і завдяки чому посилюється глобалізація третинного сектору економіки?