Хімія. 9 клас. Березан

§ 46. Видатні вчені — творці хімічної науки

Ознайомившись із матеріалом параграфа, ви:

  • дізнаєтеся про наукові установи хімічної галузі та їх досягнення;
  • довідаєтесь імена вітчизняних учених-хіміків.

Хімічна наука на теренах України почала розвиватись у XIX столітті. До початку XX століття більшість наукових досліджень проводилось в університетах — Харківському, Одеському, Київському і Львівському — і політехнічних інститутах, пізніше були засновані науково-дослідні інститути АН УРСР, які й нині демонструють найвищий рівень хімічної науки.

В одному з найдавніших в Україні Харківському університеті працювали:

  • хіміки — В. Тимофєєв, Є. Хотинський, Г. Лагермарк, М. Ізмайлов, К. Красуський, А. Кіпріанов, І. Телетов, М. Комарь, Л. Литвиненко;
  • фізико-хіміки — М. Бекетов, О. Ходнєв;
  • біохіміки — О. Данилевський, І. Буланкін, В. Залеський;
  • хімік-органік — О. Ельтеков.

Микола Миколайович Бекетов

(1827-1911)

Російський і український фізико-хімік, член Петербурзької академії наук, викладав хімію у Харківському університеті (1855-1887), уперше (з 1865 року) почав читати курс фізичної хімії як самостійної дисципліни. Створив теорію витіснення металів, установив ряд активності металів, відкрив метод відновлення металів (алюмотермію), дав формулювання закону діючих мас. Започаткував харківську фізико-хімічну школу. Автор сотень наукових праць із різних галузей хімії.

Науково-дослідний інститут хімії був найпершим (1929) на території сучасної України науково-дослідним інститутом серед створених на базі Харківського університету. Сьогодні він складається з чотирьох наукових відділів: фізичної хімії та електрохімії розчинів, радіохімії та радіоекології, фізико-органічної хімії, теоретичної хімії та астрохімії. Має сертифікований центр стандартизації експериментальних даних, лабораторію міжмолекулярних взаємодій. У тематиці науково-дослідних робіт поєднано фундаментальні та прикладні напрямки.

Микола Дмитрович Зелінський

(1861-1953)

Видатний хімік-органік українського походження, академік AH СРСР. Основоположник органічного каталізу і нафтохімії. Створив перший сучасний протигаз. Розробив технологію виробництва синтетичного каучуку. Синтезував бензен з етину. Засновник і керівник кількох лабораторій Інституту органічної хімії АН СРСР. Заснував наукову школу хіміків-органіків.

В інституті також створено нові лікувально-профілактичні препарати для захисту організму людини від радіаційного впливу. Деякі з них уже успішно пройшли медичні випробування, налагоджено їх промисловий випуск. Інститут співпрацює з науковими центрами України та зарубіжжя (США, Польща, Велика Британія, Швеція, Туреччина).

В Одеському університеті наприкінці XIX - на початку XX ст. працював всесвітньо відомий хімік-органік М. Д. Зелінський.

Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України (перший в Одесі інститут Академії наук) організовано 1977 року на базі лабораторій і Дослідного заводу Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР. Його засновником і першим директором був академік АН УРСР Олексій Всеволодович Богатський, ім’ям якого з 1984 року названо інститут.

Олександр Володимирович Палладін

(1885-1972)

Український біохімік, академік Академії наук України, Академії наук СРСР, Академії медичних наук СРСР, засновник наукової школи біохімії в Україні. З 1945 до 1970 р. очолював Український біохімічний інститут (з 1931 р. — Інститут біохімії АН України; сьогодні зветься його іменем). Основні наукові роботи присвячені біохімії тварин. Він досліджував вітаміни, амінокислоти, хімічний склад клітин нервової системи.

У 1983 році було створено науково-технічний комплекс, до складу якого, окрім Інституту, увійшли Дослідний завод та Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з Дослідним виробництвом, а згодом — Науково-технічний інженерний центр проблем водоочищення і водозбереження «Водообробка» (1992) та Державне хіміко-фармацевтичне підприємство «ІнтерХім-1» (1997). Інститут є засновником ВАТ «Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство» та Спільного українсько-американського НВП «Нові матеріали і технології».

Лев Мусійович Ягупольський

(1922-2009)

Український хімік-органік, працював у галузі хімії флуоровмісних органічних сполук, розробник методу їх синтезу, засновник київської школи хімії Флуору. Вивчав барвники, рідкокристалічні сполуки, лікарські препарати тощо. Був членом редколегії та науковим редактором «Українського хімічного журналу» та інших видань, зокрема й міжнародних. У його доробку — 10 монографій, понад 800 наукових статей, 220 авторських свідоцтв і 40 патентів.

У Київському університеті з 1912 р. викладав колоїдну хімію А. В. Думанський, який широко розвинув цю галузь хімії.

Оксана Іванівна Бодяк

(1942-2005)

Український кристалохімік. Доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри хімії Львівського національного університету ім. Івана Франка. Автор низки підручників і посібників. Визначила кристалічну структуру багатьох (понад півтисячі) хімічних сполук. Відкрила низку закономірностей утворення та будови інтерметалічних сполук. Була ініціатором наукової співпраці споріднених наукових установ України та Росії, Польщі, Німеччини, Італії, Франції, Швейцарії, США.

На базі кафедри електронної хімії Дніпропетровського гірничого інституту 1927 року був створений Інститут фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України. Він став першим науково-дослідним інститутом хімічного профілю в Україні.

Марія Василівна Цебренко

(нар. 1949)

Український хімік. Доктор хімічних наук, професор кафедри технології полімерів і хімічних волокон Київського національного університету технологій та дизайну, академік Української технологічної академії, заслужений діяч науки і техніки України. Автор монографії, 250 наукових статей у провідних міжнародних і вітчизняних журналах, 20 патентів на наукові винаходи, зокрема в галузі розробки технологічних основ та нових технологій для отримання надтонких синтетичних волокон і фільтрів.

На сьогодні в Україні працює 26 науково-дослідних і проектних інститутів, серед них:

  • Інститут загальної і неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського;
  • Інститут хімії високомолекулярних сполук із сектором нафтохімії;
  • Інститут колоїдної хімії і хімії води ім. А. В. Думанського;
  • Інститут біоколоїдної хімії імені Ф. Д. Овчаренка;
  • Інститут біохімії імені О. В. Палладіна;
  • Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського;
  • Інститут органічної хімії;
  • Інститут газу;
  • Інститут хімії поверхні.

Підсумки

  • 1. Зародження хімічної науки України відбулося ще в XIX ст. в Харкові. З першими науковими дослідженнями пов’язують прізвища видатних учених М. Бекетова, Л. Писаржевського, О. Ельтекова, М. Зелінського, А. Думанського.
  • 2. Нині в Україні діє наукова школа хіміків, функціонує 26 наукових, науково-дослідних і проектних інститутів.

Контрольні запитання

  • 1. Назвіть прізвища вчених-хіміків, які внесли вагомий вклад у розвиток вітчизняної хімічної науки.
  • 2. Які науково-дослідні інститути працюють у хімічній галузі України?