Основи здоров'я. 7 клас. Бех

§ 17. Культура почуттів

У цьому параграфі ти:

  • навчишся розрізняти відчуття, емоції і почуття;
  • дізнаєшся про взаємозв’язок почуттів і здоров’я;
  • вчитимешся розпізнавати невербальні прояви емоцій;
  • потренуєшся правильно висловлювати свої почуття;
  • розвиватимеш уміння приймати рішення зважаючи на свої почуття і почуття інших людей.

Відчуття, емоції, почуття

Відчуття — найпростіші психічні явища, що виникають у результаті подразнення органів чуттів та збудження відповідних центрів мозку. Відчуття повідомляють про властивості навколишнього світу і внутрішній стан організму.

Емоції — швидкоплинні переживання, підсвідома експрес-оцінка відчуттів. Ця оцінка не завжди правильна й потребує перевірки. Наприклад, можна злякатися тіні на стіні, а потім збагнути, що це лише тінь від жакета. Емоції можуть бути викликані не лише реальними, а й уявними подіями. Той, хто побував у ДТП, ще довго переживає неприємні емоції, згадуючи про це.

Почуття — стійкі емоційні ставлення. Формуються довше і зазвичай не зникають миттєво. Можна образитися на друга, що він не зателефонував (емоція), але не перестати любити його (почуття).

Відчуття

  • біль
  • голод
  • спека

Емоції

  • страх
  • радість
  • гнів

Почуття

  • любов
  • повага
  • симпатія

СТАРТОВЕ ЗАВДАННЯ

1. Об’єднайтесь у 3 групи. Назвіть якнайбільше:

група 1: відчуттів;

група 2: емоцій;

група 3: почуттів.

2. Поміркуйте, які з цих відчуттів, емоцій і почуттів переживати приємно, а які — неприємно.

3. Назвіть відчуття, емоції і почуття різної інтенсивності (наприклад, тепло — спекотно; тривога — страх — паніка; симпатія — любов — пристрасть).

Почуття і здоров’я

Щодня у житті відбувається чимало подій, які не залишають тебе байдужим і викликають різні емоції і почуття. Небезпечні події зазвичай породжують неприємні емоції — страх, гнів, образу. І навпаки, добрі новини й події викликають задоволення, вдячність, цікавість.

На перший погляд здається, що неприємні емоції — це вади, і їх треба долати. Та хіба не почуття страху час від часу попереджає нас про небезпеку, втримує від необачних кроків або змушує швидко діяти? Від того, що такі емоції неприємно переживати, вони не втрачають цінності. Емоції — неначе пристрій, який повідомляє: «Усе гаразд, тобі нічого не загрожує» або «Обережно! Це небезпечно!»

Ще Чарльз Дарвін довів, що страх є реакцією організму, яка допомагає виживати в умовах конкуренції. Ті, хто відчуває страх, виживають, а безстрашні — вмирають. Однак страх може й зашкодити здоров’ю. Він породжує відчуття безпорадності, незахищеності, паралізує інтелект, волю, перенапружує м’язи або розслаблює їх (коли від страху підкошуються ноги). Тривалий страх виснажує психічні резерви організму і спричиняє небезпечний для здоров’я стрес.

Тривога — це передчуття страху, стан збудження, нервозності, який посилює стрес, позбавляє впевненості, змушує уникати людей і ситуацій, що породжують це почуття. Гнів знижує здатність логічно мислити і приймати рішення, розпалює конфлікти і руйнує стосунки. Він негативно позначається на здоров’ї того, хто його відчуває, і тих, на кого спрямований.

Приємні емоції і почуття корисні для здоров’я людини. Життєрадісність, повага до себе, задоволення своїм життям, оптимістичний погляд у майбутнє збільшують резерви загального благополуччя, забезпечують триваліше і продуктивніше життя, більшу популярність і впливовість, підвищують стійкість у час випробувань, посилюють креативність і ефективність процесу прийняття рішень.

Емоції та інтелект

Усе своє життя ми перебуваємо під впливом того, що думаємо і відчуваємо. Раніше ці дві сфери чітко розмежовували. Давні вчені вважали, що думки — результат діяльності мозку, а емоції і почуття — серця.

Нині вже не викликає сумніву той факт, що саме мозок відповідає і за емоційну, і за інтелектуальну діяльність. Лімбічна система мозку відповідає за емоції, а кора головного мозку — за сприйняття, логічне й абстрактне мислення, запам’ятовування (див. мал. 39, с. 99).

Коли людина відчуває сильний страх, гнів, її здатність вчитись і раціонально мислити знижується, а дії стають переважно інстинктивними, виникає реакція «боротися або тікати», про яку йтиметься у наступних параграфах.

У стані «розслабленої готовності» та емоційного піднесення мозок виділяє речовини, що стимулюють інтелектуальні здібності. Їх іще називають «мастилом для пам’яті». Від нестачі цього «мастила» виникає хвороба Альцгеймера: спочатку людина забуває те, що сталося нещодавно, а згодом і події, що відбувалися раніше.

Емоції та вміння приймати рішення

У попередньому параграфі ти пригадав «Правило світлофора», яке допомагає приймати рішення. Однак для прийняття виважених рішень лише логічного аналізу недостатньо.

Аналізуючи кожне можливе рішення, слід зважати на почуття, які воно може викликати у тебе та інших людей, яких стосується. Уяви, як розвиватимуться події і що ти відчуватимеш. Якщо ці почуття неприємні, треба пошукати інший варіант.

Але уявляти власні почуття недостатньо. Постав себе на місце тих, на кого вплине твоє рішення. Вміння співпереживати допоможе уникати слів і вчинків, що ображають людей, віддаляють їх від тебе.

Оксана знайшла в школі на підвіконні мобільний телефон. Вона знає, що треба знайти власника і повернути, однак вагається, чи не взяти телефон собі. Допоможи дівчині прийняти правильне рішення за допомогою «Правила світлофора» (с. 108) і блок-схеми на мал. 42.

Мал. 42

Невербальні прояви емоцій

Людина може виявляти і розуміти почуття без слів — невербально. Коли вона радіє, це видно з блиску в її очах, задоволеного виразу обличчя, усмішки, навіть із радісного голосу в телефоні це чути.

В усіх куточках світу люди у подібний спосіб проявляють свої емоції: радості й суму, цікавості й гніву. Це дає змогу порозумітися тим, хто розмовляє різними мовами. Більше того, ми здатні розуміти емоції деяких тварин: «зчитуємо» міміку мавп, вияви радості, агресії і страху в собак. Тварини також вгадують наші емоції, наприклад з інтонації.

1. Об’єднайтесь у пари і пограйте в гру «Дзеркало емоцій». Спочатку один із вас демонструє певну емоцію, а другий дзеркально відтворює її. Відтак міняєтесь ролями.

2. Походіть по класу, зображуючи радість. Продемонструйте її мімікою, жестами, ходою, вигуками.

Чи помітили ви, як імітація емоцій впливає на настрій? Коли ви усміхаєтесь і зображуєте радість, він мимоволі поліпшується. Радимо користуватися цим нескладним прийомом. Адже доведено, що імітація емоцій змінює навіть фізіологічні показники, зокрема частоту пульсу і кров’яний тиск.

Культура вияву емоцій

Емоційна стриманість донедавна вважалася чи не головною ознакою вихованості. Непристойно було на людях виявляти свій страх, гнів, сум і навіть радість. Тепер лікарі з’ясували, що холодні, стримані люди частіше хворіють і мають більше психологічних проблем. Тому вони радять відкрито виявляти свої почуття (мал. 43).

Мал. 43

А як бути з вихованістю? Хіба це чемно — кричати на того, хто тебе розсердив? Адже в такий спосіб не владнати суперечку. Тому люди змалечку мають вчитися виявляти свої почуття так, щоб нікого не ображати.

Передусім слід навчитися висловлювати свої почуття, доки вони ще не набрали сили. Ти можеш запитати: чому? Уяви, що у твій черевик потрапив камінчик. Спершу ти його майже не відчуваєш і, не звертаючи уваги, йдеш далі. Потім він починає муляти, а відтак біль посилюється, стає нестерпним. Ти скидаєш черевик і витрушуєш камінчик. Однак, може, ти терпів занадто довго і тому поранив ногу?

Так і з почуттями. Коли вони ще не набрали сили, ти спокійно можеш пояснити їх і попросити людей зважати на них. А якщо довго терпів, то, можливо, не втримаєшся і посваришся з тим, хто ненавмисно образив тебе.

Найкращий спосіб повідомити про свої почуття — використати «Я-повідомлення». Це речення, яке містить слова «я», «мені», «мене» і повідомляє про твою проблему і твої почуття.

Наприклад, ви з другом домовилися зустрітись о п’ятій, а він запізнився на тридцять хвилин. Якщо ти почнеш його звинувачувати: «Ти не вмієш додержувати слова. Ти поганий друг. Ти думаєш тільки про себе», то викличеш у нього бажання захищатись і нападати у відповідь. Він, наприклад, може сказати: «Сам такий», і ви посваритесь.

Та чи варто сваритися? Є кращий спосіб висловити свої почуття, не зіпсувавши стосунків. Якщо ти скажеш: «Мені дуже прикро. Здається, ти забув про нашу зустріч», твій друг постарається запевнити, що це вийшло випадково і він не хотів тебе образити. Отже, треба домовитись, як діяти в майбутньому, щоб такого більше не траплялося. Наприклад, телефонувати на мобільний, якщо запізнюєшся.

Пригадайте подібну ситуацію зі свого життя і розіграйте варіант з використанням «Я-повідомлення».

Методи самоконтролю

А як діяти, коли бурхливі емоції, наприклад гнів, захопили тебе зненацька? Скажімо, хтось пройшов перед тобою без черги, молодший братик узяв без дозволу твою річ і зламав її тощо. У таких випадках приборкати гнів і запобігти взаємним образам допоможуть навички самоконтролю.

Установи попереджувальну сигналізацію

• Уяви, що у тебе в голові світлофор.

• Його червоне світло вмикатиметься, коли треба зупинитись і подумати.

• Не забувай перевіряти свій світлофор у ситуаціях, що викликають у тебе злість.

Полічи до десяти (або далі)

• Починай глибоко дихати і повільно лічити про себе.

• Не провокуй співрозмовника, показуючи, що лічиш.

• Продовжуй слухати опонента.

• Дивись йому в очі.

Практикуй самопереконання

Іноді, щоб заспокоїтися, достатньо сказати собі:

«Це не впливає на мене».

«Я можу це владнати».

«Мені приємно, що я тримаю себе в руках».

Зміни точку зору, поглянь на ситуацію очима стороннього спостерігача. Подумай:

• Чи варто гніватися через це?

• Чи справді ця людина хоче тобі зашкодити?

• Чи є інший спосіб отримати те, що хочеш?

По черзі продовжте фразу: «Мене охоплює гнів (роздратування), коли...» і назвіть спосіб, який допомагає заспокоїтись у такій ситуації.

За допомогою пантоміми обміняйтеся символічними подарунками (наприклад, подаруйте друзям усмішку або комплімент).

ПІДСУМКИ

Усі відчуття, емоції та почуття є важливими. Вони допомагають сприймати та оцінювати інформацію з навколишнього світу і краще пристосовуватися до нього.

Однак тривалий сильний страх, тривога і гнів шкодять здоров’ю, а позитивні емоції збільшують резерви загального благополуччя.

Емоційний стан впливає на інтелектуальні здібності людини та її здатність приймати зважені рішення.

Стриманість у почуттях донедавна вважали чи не головною ознакою вихованості. Тепер з’ясували, що холодні, стримані люди частіше хворіють і мають більше психологічних проблем. Тому лікарі радять відкрито виявляти свої почуття, але у такий спосіб, щоб нікому не зашкодити.

Уміння долати гнів допомагає приймати зважені рішення і запобігати розпалюванню конфліктів.