Підручник по Всесвітній історії. Історія України. 6 клас. Бандровський - Нова програма

§ 15. ФІНІКІЙСЬКІ МІСТА-ДЕРЖАВИ. ІЗРАЇЛЬСЬКО-ІУДЕЙСЬКЕ ЦАРСТВО

• Одним з найважливіших символів іудеїв є золотий семисвічник, опис та правила виготовлення якого, за Біблією, заповів Мойсею Бог на горі Синай. Звичай запалювати свічку біля вікна або біля дверей так, щоб її сяйво було видно здалеку, зберігається й нині. Поміркуйте, що уособлює цей звичай.

Римські вояки виносять трофей - золотий семисвічник, один з основних культових предметів Єрусалимського храму - після завоювання Римом Ізраїлю. Рельєф кінця 1 ст.

1. Роздивіться на карті територію Східного Середземномор’я. У якій його частині розташовані Сирія та Давня Палестина? 2. Яку з країн - Фінікію чи Сирію - можна назвати приморською? 3. Назвіть сусідів країн Східного Середземномор’я. 4. Визначте місце розташування Давньої Палестини. Які ріки та озера в на її території?

1. Як природні умови Фінікії впливали на заняття її мешканців? Як виникли фінікійські міста та їхні колонії?

Більше чотирьох тисяч років тому на східному березі Середземного моря оселилися племена, які пізніше давні греки назвали фінікійцями, а їхню країну - Фінікією. Давня Фінікія була відокремлена від Західної Азії високим гірським хребтом Ліван. Тут розташована родюча Саронська рівнина, зволожена вітрами з моря, багата на кедрові ліси та оливкові гаї.

Фінікійці оселялися вздовж берегової лінії. Так утворювалися міста-порти, що мали добре обладнані гавані й потужні укріплення. Одним з найдавніших прибережних міст Східного Середземномор’я був Бібл. Він виник у 2 тисячолітті до н. е. Купці з нього відвідували навіть Єгипет, постачаючи деревину та оливкову олію. Згодом постали й інші фінікійські міста, серед яких найсильніші та найбагатші - Tip та Сидон. Кожне місто було самостійною державою. Фінікійські міста-держави мали своїх правителів, закони, армію та флот.

1. Фінікійський корабель. Рельєф.

2. Фінікійське торгове місто. Реконструкція.

Основним заняттям мешканців фінікійських міст була морська торгівля. Постачання товарів морем давало фінікійським купцям подвійну перевагу: по-перше, перевозити кедрову, соснову та іншу деревину морем зручніше, а по-друге, можна не платити мита сусідам. У середині 2 тисячоліття до н. е. фінікійці відкрили землі, багаті на срібло. Згодом там знайшли олово, яке у сплаві з міддю давало бронзу - метал війни, з якого виготовляли панцирі й мечі. Саме фінікійці стали постачальниками олова для войовничих царів Азії. Прагнучи багатства, фінікійські купці не гребували також розбоєм, піратством, работоргівлею.

Поступово фінікійці стали купувати сировину, обробляти її, продаючи ремісничі вироби. У містах з’явилися бронзоливарні й ткацькі майстерні. Квітучі міста приваблювали багатьох чужоземців, які прагнули там оселитися. Тож чисельність городян швидко зростала. Молодим людям у Фінікії стало важко знайти роботу, і вони почали масово переселятися на неосвоєні землі, закладати нові міста. Таке переселення називають колонізацією, а міста, створені переселенцями, - колоніями. Найвідомішою фінікійською колонією було місто Карфаген у Північній Африці, засноване в 9 ст. до н. е. вихідцями з Тіра. Воно проіснувало найдовше і навіть пережило свою метрополію.

Фінікійський посуд з кольорового скла

Колонізація - заселення та освоєння вільної території.

Метрополія - місто або країна, які заснували колонію.

2. Які винаходи уславили фінікійців?

Фінікійці мали найсильніший та найдосконаліший на той час флот. Фінікійські кораблі вирізнялися заокругленим корпусом, високою кормою та щоглою з прямокутним вітрилом. Фінікійські моряки склали списки надійних небесних орієнтирів і зберігали в таємниці морські шляхи та карти узбережжя.

Для своїх таємних записів купці та мореплавці винайшли алфавіт, у якому кожен знак відповідав одному звукові, а комбінацією знаків записували слова. Фінікійський алфавіт складався з 22 знаків-літер. Від нього походять абетки всіх європейських мов.

Так виглядав фінікійський алфавіт (перший рядок) у порівнянні з грецьким і латинським (другий, третій рядки).

У Фініки відкрили секрет фарбування вовни в бузково-червоний і бузково-синій кольори. Фарба називалася пурпуром. Цей рідкісний барвник добували з берегових равликів; пурпурні тканини зберігали свіжість барви впродовж сторіч. З таких тканин шили одяг для царів і жерців. Вивезення фарбованої вовни до інших країн стало найвигіднішою справою для жителів Фінікії. Недарма грецька назва цього народу «фойнікес» означає «ті, що фарбують у бузковий колір».

Фінікійцям ми завдячуємо й винайденням скла.

Перше скло було непрозорим, але з нього можна було робити посуд і намистини.

Намистина з кольорового скла, зроблена фінікійцями.

Чим відрізнявся спосіб життя фінікійців та єгиптян чи вавилонян?

Який а винаходів фінікійців мав надзвичайне значення для них самих? Який з винаходів особливо важливий для розвитку людства?

3. Яким був суспільний лад та духовний світ давніх євреїв?

У 14-13 ст. до н. е. з Дворіччя на землі Ханаану (Палестини) прийшли скотарські племена євреїв. Слово євреї означало «зарічні люди», адже прийшли вони з-поза річки Евер - Євфрату. Історію цього народу викладено в Біблії, у Старому Завіті. Археологічні знахідки, зокрема клинописні таблички, підтверджують багато фактів, викладених у Біблії. Тож Біблія є одним з найдавніших і найцінніших історичних джерел.

У Біблії розповідається, що першим євреєм був Авраам, якого і вважають прабатьком усіх євреїв. Він жив поблизу шумерського міста Ур, був скотарем і кочував берегами річок Тигр та Євфрат, а згодом прийшов до Ханаану і оселився там. Від Авраама походив рід, який починався сином Ісааком та онуком Яковом. Яків згодом змінив ім'я на Ізраїль - саме тому євреїв стали ще називати ізраїльтянами. Яків мав 12 синів, які й дали початок 12 племенам.

Ізраїльські племена поклонялися єдиному Богу, якого називали Ягве. Це ім’я було заборонено вживати без потреби, тож його замінювали словами «Бог», «Господь мій». Давні євреї вірили, що Ягве віддав землю Ханаану - ту його частину, що пізніше стала називатися Палестиною, - народу Ізраїлю.

Від 12 ст. до н. е. південно-західну частину Східного Середземномор’я захопили войовничі філістимляни, з якими давнім євреям довелося боротися протягом тривалого часу. Філістимляни виробляли залізні зброю та деталі до колісниць. Саме від назви цього народу грецькою мовою походить назва Палестина (давньеврейською - «пеліштім»).

У той час за землі Палестини воювали хети та єгиптяни. Учені припускають, що частина єврейського населення дійшла до Єгипту, перебуваючи там як поневолене населення. Наприкінці 12 ст. до н. е. народ Ізраїлю залишив Єгипет і рушив до Палестини. Як саме це сталося, оповідає Біблія. Вивів єврейський народ з єгипетської неволі пророк Мойсей. Під час «виходу» ізраїльтян з Єгипту Бог уклав з євреями завіт, а Мойсею на горі Синай дав дві скрижалі - кам’яні плити, на яких було написано десять заповідей (настанов). Вони вказують, що мусить робити людина і чого їй варто уникати. Мойсей зробив з дерева спеціальну скриню, усередині й ззовні обкладену золотом, - «Ковчег Завіту», де зберігалися скрижалі із заповідями Господа. «Ковчег» став найважливішою святинею євреїв і завжди супроводжував їх під час переселення.

Біблія (з грецької «книги») - збірник давніх текстів, що їх визнають в іудаїзмі та християнстві як Святе Письмо. Найдавнішу її частину християни називають Старим Завітом, другу частину, у якій ідеться про життя Ісуса Христа, Новим Завітом.

Пророками називають людей, обраних Богом і наділених даром сприймати Божественні послання й повідомляти їх людям, передрікати майбутнє.

Прочитайте десять заповідей Божих. 1. Як ці заповіді могли прислужитися згуртуванню євреїв? 2. Чому вони стали втіленням загальнолюдських цінностей? 3. Які із заповідей вам здаються найважливішими? 4. Порівняйте десять заповідей з уривком з єгипетської «Книги мертвих». Що спільного в цих текстах?

«Хай не буде тобі інших богів переді Мною. Не вклоняйся їм і не служи їм... Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно. Пам’ятай день суботній, щоб святити його. Шануй свого батька та матір свою... Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво на ближнього свого! Не жадай дому ближнього свого... дружини... раба... вола... ані осла, ані всього, що є в ближнього твого!».

4. Яким було правління Давида та Соломона в Ізраїльсько-Іудейському царстві?

Наприкінці 2 тисячоліття до н. е. євреї перейшли до осілого способу життя: опанувати землеробство й ремесло, почали виплавляти залізо. Близько 1030 р. до н. е. вожді єврейських племен проголосили царем Саула. Коли ж Саул загинув у битві з філістимлянами, новим царем став його зять — Давид. Давид прославився ще за Саула перемогою над воїном-велетнем філістимлянином Голіафом. Давид правив Ізраїльським царством від 1005 до 965 р. до н. е. Столицею за його володарювання було місто Єрусалим. Відтоді це місто стало священним для євреїв, символом їхньої історії. За Давида було створено гвардію з іноземців - філістимлян та критян. З метою встановлення податків провели перепис населення. Згодом, коли уклали мир з філістимлянами, територія Ізраїлю розширилася до Червоного моря.

Єрусалимський храм за Соломона. Реконструкція.

За сина Давида Соломона (правив 965-935 рр. до н. е.) Ізраїльсько-Іудейське царство сягнуло свого розквіту. Соломон не воював, як його батько, а намагався за допомогою дипломатії та торгівлі зміцнити державу. У країні розпочалося бурхливе будівництво, відновлювалися й засновувалися нові міста, будувалися палаци. За правління Соломона було споруджено грандіозний Єрусалимський храм на честь Бога Ягве. У Біблії розповідається, що цей храм був оздоблений ліванським кедром, міддю, коштовним камінням і золотом. У храм урочисто перенесли найбільшу святиню ізраїльтян - «Ковчег Завіту». З біблійних розповідей Соломон постає як уособлення мудрості. Цар був для свого народу мудрим порадником, справедливим суддею.

Переселення іудейських жінок і дітей до Вавилона - «вавилонський полон». Фрагмент рельєфу з Ніневії.

Після смерті Соломона північні єврейські племена відокремилися та створили своє власне царство - Ізраїль із центром у місті Самарія. Спадкоємці Давида правили в Іудейському царстві, столицею якого залишився Єрусалим. Через кілька століть войовничі сусіди знищили спочатку Ізраїльське царство, а згодом й Іудейське.

Роздивіться карту на с. 78. Визначте кордони Ізраїльсько-Іудейського царства за часів Давида.

Оцініть себе

1. Які країни були розташовані в Східному Середземномор’ї? Чому Східне Середземномор'я називають ворітьми Західної Азії?

2. Витлумачте поняття: Біблія, фінікійські міста-держави, колонізація, метрополія, пророки.

3. Якими винаходами уславилися фінікійці?

4. Про які події з історії євреїв ідеться в Біблії? Як виникла перша єврейська держава? Чому про правління царя Соломона кажуть як про «золотий вік» Ізраїльсько-Іудейського царства?

Чим відрізнялися вірування давніх євреїв та єгиптян? Чому Біблія є цінним історичним джерелом? Пригадайте біблійні перекази про царя Соломона. Утіленням якої чесноти є цей історичний діяч?