Підручник по Всесвітній історії. Історія України. 6 клас. Бандровський - Нова програма

ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІМЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ

§ 14. НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВИ ДВОРІЧЧЯ

• Роздивіться зображення. Про що свідчить факт запису законів Давньої Вавилонії?

• Навіщо цар наказав викарбовувати закони на камені? Чому царя й бога зображено поряд і чому бог сидить, а цар стоїть?

• Як ви прокоментуєте одне з перших речень, викарбуваних на стовпі: «Для того щоб сильний не ображав слабкого, щоб була справедливість і до сироти, і до вдовиці, щоб був суд у країні, щоб ухвалювалися справедливі вироки, я викарбував...»?

Чорний стовп з базальту з текстом законів царя Хаммурапі було знайдено в Сузах. У верхній частині зображено Хаммурапі перед богом Сонця та справедливості Шамашем. 18 ст. до н. е.

1. Як природа Давнього Дворіччя вплинула на заняття його мешканців?

У Південно-Західній Азії протікають річки Тигр та Євфрат. Країну, розташовану в середній та нижній течії між цих річок, давньогрецькі географи називали Межиріччям (грецькою - Месопотамія). Усе Межиріччя за природними умовами поділялося на дві частини: Верхнє та Нижнє (Дворіччя). Якщо Верхнє Межиріччя - це пагорби й степи, то Дворіччя - рівнина, утворена наносами мулу Тигру та Євфрату.

Палюче сонце перетворювало зволожений шар землі на глиняну кірку вже за декілька кроків від річки. Справжнім лихом для мешканців були бурхливі повені, унаслідок яких утворювалися озера й болота. Тож аби вирощувати хліб, люди мусили навчитися відводити воду, коли був її надлишок, та зрошувати лани під час спеки.

Крім зернових культур, жителі Дворіччя вирощували фінікові пальми. З їхніх плодів виготовляли хліб, вино, оцет, а з деревини та листя - різноманітні плетені вироби. Кісточки фініків використовували як паливо та корм для худоби.

Надра Дворіччя були багаті на поклади руд різних металів та родовища срібла. З високоякісної глини виготовляли різноманітний посуд та цеглу. Жителі Дворіччя вірили, що саме з глини боги створили людину.

1. Покажіть на карті річки Тигр та Євфрат. 2. У якій частині Азії протікають ці річки? 3. Визначте місце розташування Давнього Дворіччя. 4. Як із Дворіччя можна було потрапити до Єгипту? Які країни довелося б перетнути?

1. Що спільного та відмінного в природних умовах Дворіччя та Єгипту? 2. Як давні єгиптяни зрошували свої землі? 3. Чи такою самою була зрошувальна система у Дворіччі?

2. Хто такі шумери?

Найдавніших мешканців Дворіччя називають шумерами, а територію, яку вони заселяли, - Шумером. їхні поселення відомі від 4 тисячоліття до н. е. Уся територія Шумеру була втричі менша за Єгипет. Громаду тут очолював верховний правитель-жрець, який прагнув одночасно бути й військовим вождем. Тому шумерський храм — то не лише центр поселення, а й центр формування держави. При храмах зберігалися запаси продовольства на випадок неврожаю або стихійного лиха. Своїм головним богам шумери будували храми у вигляді багатоярусних східчастих споруд - зикуратів.

Зикурат з Ура. Сучасний вигляд. На верхівці зикурата був розташований храм бога Місяця Напни, покровителя Ура.

Багатства Шумеру приваблювали сусідів. Тому від 3 тисячоліття до н. е. свої поселення, розташовані здебільшого на пагорбах, шумери почали обносити мурами. Кожне місто, у якому мешкало до 40-50 тис. жителів, мало свої органи управління й нікому не підкорялося. Так постали перші міста-держави. Міста об’єднувалися у військові союзи. Найдавнішим містом у Шумері вважають місто Еріду. Неподалік нього розташовувалося місто Ур. Були ще міста Ларса, Лагаш, Урук і Ніппур.

Одним з найвизначніших винаходів шумерів є писемність, яку запозичили інші народи Західної Азії, пристосувавши до своїх мов. Писали шумери загостреною паличкою по сирій глині знаками, схожими на клинки.

Так виникло клиновидне письмо, або клинопис.

У шумерів існували школи («будинки табличок»), де учні навчалися письма, лічби, читання, астрономії, географії, музики та співів, медицини та релігійних ритуалів. Шумери знали чотири математичні дії, уміли знаходити квадратний та кубічний корені, обчислювати площу, винайшли систему дробів. Вони встановили, що рік складається з 365 діб, і поділили його на 12 місяців.

Мали єдину систему мір і ваги. Вважають, що шумери винайшли колесо та гончарний круг, першими навчилися виплавляти бронзу.

Шумери, що моляться. Храм Аб-у в Ешнунні. 2800-2600 рр. до н. е.

1. Шумерська глиняна табличка. 2. Шумерська школа. Художня реконструкція.

• Що повинен був знати художник, щоб створити таку реконструкцію шумерської школи?

1. Роздивіться пам’ятки з шумерського міста Ура близько 2600 р. до н. е. Порівняйте ці знахідки з речами з гробниць Єгипту (с. 52, 65). Яку спільну рису помітили? 2. Зверніть увагу на зображення шумерського війська із «штандарта з Ура». Чи тільки піше військо мало місто Ур? Як воно було озброєне? 3. Які висновки про державне життя Ура можна зробити на основі знайдених пам’яток?

1. Фрагмент «штандарта з Ура».

2. Шолом царя. Виготовлений зі сплаву золота й срібла.

3. Навершя арфи у вигляді голови бика із золота й коштовних каменів.

Згадайте, що таке цивілізація. Чи можна пункт про шумерів назвати «Шумерська цивілізація»? Відповідь обґрунтуйте конкретними прикладами.

3. Як Вавилон став столицею могутнього царства? Чим уславився цар Хаммурапі?

На початку 2 тисячоліття до н. е. Месопотамію захопили кочові племена скотарів. Вони створили державу зі столицею у Вавилоні. Назва міста в перекладі означає «ворота бога». Розквіт Вавилона пов’язують з правлінням царя Хаммурапі (1792—1750 рр. до н. е.). Хаммурапі підкорив собі все Нижнє й частину Верхнього Межиріччя.

Цар недремно стежив за господарським життям та збиранням податків. Відомо про його листування з чиновниками: Хаммурапі заглиблювався в найрізноманітніші справи, часом навіть такі, які стосувалися простих людей. Опікувався будівництвом храмів. Своїм іменем назвав два зрошувальних канали, побудовані за його правління: «Хаммурапі - достаток» і «Хаммурапі — багатство народу». Землеробство лишалося найважливішим заняттям мешканців, зерно продавали в сусідні країни. Вавилон був найбільшим торговельним центром Межиріччя.

Проте увічнив своє ім’я Хаммурапі тим, що уклав перший відомий в історії збірник законів. 282 статті законів збереглися до нашого часу. За законами Хаммурапі все населення Вавилонської держави було поділено на три групи: повноправних громадян-власників; тих, хто отримував знаряддя праці та землю на умовах, що працюватиме на державу (мушкенуми); а також рабів.

Закони - приписи, обов’язкові для виконання всіма людьми або певною групою, потрібні для того, щоб регулювати відносини в громаді, державі.

1. Знайдіть на карті на с. 74 місто Вавилон, визначте його місце розташування. На яку особливість розташування Вавилона ви звернули увагу? 2. Які території охоплювала Вавилонська держава за царя Хаммурапі?

На яке століття до нашої ери припадає правління царя Хаммурапі? Про кого з відомих вам фараонів Єгипту міг знати вавилонський володар?

Прочитайте фрагменти законів царя Хаммурапі й виконайте завдання.

«Якщо чоловік звинуватив іншого чоловіка у вбивстві, але не викрив його, то обвинувач мусить бути вбитий.

Якщо чоловік вкрав майно бога чи палацу, чоловік мусить бути вбитий, і той, хто крадене з його рук отримав, теж має бути вбитий.

Якщо чоловік стіну не свого будинку проломив, перед проломом цим його повинні вбити й закопати.

Якщо чоловік для роботи на своєму полі найняв працівника й дав йому зерно для посіву, а також волів і зв'язав договором про обробіток поля, то, якщо той працівник насіння та корм вкрав і в його руці вкрадене було виявлено, йому повинні відрубати руку.

Якщо син вдарив батька, йому слід відрубати руку».

• Чому закони Хаммурапі були такими жорстокими?

«Якщо чоловік не зміцнив греблю на своїй землі і вода прорвала греблю, затопивши поля сусідів, він має відшкодувати сусідам збитки. Якщо йому нема чим платити, слід продати все його майно та його самого, а отримане срібло хай сусіди розділять між собою.

Якщо чоловік має борг і продав за срібло чи віддав у боргове рабство чи свою дружину, чи сина, чи дочку, то вони повинні служити в домі їх покупця або позикодавця 3 роки, на четвертий рік їх мають відпустити на волю. Якщо раба чи рабиню він віддав у боргове рабство, то їх може бути продано за срібло».

• Чому цар зацікавлений у збереженні дамб і дбає про добробут селян? Про який вид рабства дізналися із законів?

«Якщо чоловік осліпив око синові іншого чоловіка, то має бути осліплений сам. Якщо око мушкенуму він осліпив чи кістку мушкенуму зламав, він повинен відважити 1 міну срібла.

Якщо хтось осліпив око чи зламав кістку раба чоловіка, він повинен сплатити половину його ціни».

• Чому за той самий злочин передбачено різні покарання?

Оцініть себе

1. Де була розташована Давня Месопотамія? Які території охоплювала Вавилонська держава за царя Хаммурапі? У якому столітті жив цей цар?

2. Витлумачте поняття: клинопис, зикурати, шумерські міста-держави, закон.

3. Які природні умови сприяли розвиткові господарства у Дворіччі, а які ускладнювали його? Хто такі шумери і якими були досягнення їхньої цивілізації?

4. Яким, за законами Хаммурапі, постає вавилонське суспільство?

Інтереси яких суспільних груп Вавилонм обстоювали закони Хаммурапі? Чи були ці закони справедливими? Чи змінилося уявлення про справедливість від часів Хаммурапі? Чому закони царя Хаммурапі вважають важливим досягненням людства, однією з ознак цивілізаційного розвитку?