Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Бакка - Нова програма

Тема 3. Маніпулятивний вплив медіа

Займіть позицію: «Так», «Ні», «Не можу сказати», даючи відповідь на запитання:

1. Медіа транслюють лише достовірну інформацію?

2. Медіа не нав’язують ставлень, а лише висвітлюють факти?

3. Медіа об’єктивно показують усі категорії людей?

4. Медіа формують ставлення людей до проблем, подій, людей?

Прокоментуйте свій вибір позиції.

Оригінальна концепція Роберта Штультса, яка зображує медіапростір

§ 33 МАНІПУЛЯЦІЇ В МЕДІАПРОСТОРІ. ФЕЙКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Людина в сучасному світі постійно перебуває в полі впливу та тиску мас-медіа. У загальному медійному просторі окремій людині складно зберегти свою індивідуальність. Мас-медіа можуть впливати на спосіб життя, мислення, вчинки, переконання, можуть змінювати настрої, бажання та поведінку людей. Пропоновані мас-медіа цінності стають спільними для мільйонів людей. З метою впливу на масову суспільну свідомість у медіапросторі використовуються маніпуляції, що здійснюють психологічний вплив на суспільство через передачу інформації засобами медіа. Маніпуляція в медіа — це техніка цілеспрямованого викривлення інформації заради формування певного погляду, ставлення до тієї або іншої проблеми / особи / явища. Маніпулювання здійснюється для того, щоб управляти масами, керувати поведінкою людини через вплив на свідомість, інстинкти та ідеологію людини. За допомогою маніпуляцій людині нав’язуються певні ідеологічні кліше, штампи сприйняття дійсності й реакції на події. Під впливом маніпуляцій можна послабити існуючі ставлення й уявлення до подій або змінити їх.

Яскрава особистість

Маршал МАКЛЮЕН (1911—1980) — канадський філософ ХХ ст., дослідник впливу засобів електронної комунікації на формування людини і суспільства, автор концепції глобального села. Виклав концепцію «медіа» від усного мовлення й колеса до телебачення та роботів.

Форма суспільства завжди визначалася скоріше природою засобів людської комунікації, аніж її змістом.

Гібрид, або поєднання двох медіа, є моментом істини й одкровення, що породжує нові форми... момент свободи і пробудження зі звичайного заціпеніння і німоти, в які самі ж медіа занурюють наші почуття.

Завдяки телебаченню світ став великим селом, а значна частина передач породжує сільські плітки.

По телефону й телевізору передають не стільки повідомлення, скільки тих, хто їх відправляє.

Прокоментуйте наведені думки.

Будь-яку інформацію можна висвітлити з різних точок зору, з різними акцентами, у різних контекстах. Будь-яку інформацію потрібно перевіряти, вона може бути викривлена навмисно, зманіпульована, використана з метою впливу на людину.

Приклади маніпуляцій у медіа:

надання неповної інформації; навмисне приховування певного аспекту інформації; зміщення акцентів у повідомленні;

маніпуляція символами, використання лозунгів, «мови плакату»;

висмикування з контексту;

маніпулювання емоціями, цінностями, узагальненнями;

маніпуляція з цифрами (соціологією).

Мас-медіа можуть штучно приховати певні події та акцентувати увагу на окремих її сторонах, замовчуючи інші, що створює можливість маніпулювати аудиторією. Найпростіший спосіб маніпуляцій — це подання новин у мас-медіа.

Новина — оперативне інформаційне повідомлення, яке містить суспільно важливу та актуальну інформацію, що стосується певної сфери життя суспільства чи окремих його груп. У журналістиці — це окремий інформаційний жанр, що характеризується стислим викладом ключової інформації щодо певної події, яка сталася нещодавно.

Основні характеристики новини: оперативність, актуальність, суспільна значущість або інтерес, об’єктивність, достовірність, специфічність побудови інформаційного повідомлення. Новини повинні бути сформульовані стисло, чітко та без коментарів і відповідати на п’ять основних питань — хто? що? коли? де? як? Маніпуляції в новинах спостерігаються, коли для аудиторії подаються новини, які не відповідають дійсному стану речей, з використанням помилкових даних і повідомлень. Новини мають інформувати, але вони ще визначають «порядок денний», тобто впливають на нашу думку. При створенні новинного продукту перевага надається тим подіям, які будуть мати масовий вплив, які є драматичними або тим, під які ми маємо найкращі відеокадри. При поданні новин журналісти користуються правилом кількох «с» — це сенсації, сміх, сльози, сум, секс, скандал, страх, смерть, що найбільше впливають на емоційну сферу.

Питання для обміркування

На вашу думку, чому журналісти віддають перевагу правилу кількох «с» під час демонстрації новин? Чому добрі новини не переважаючими і не є популярними?

Мас-медіа маніпулюють суспільною думкою, оскільки вибирають з безлічі подій ті, які вони вважають доречними. Таким чином медіа визначають, які події важливіші, а які ні, і формують порядок новин. Люди споживають обрану медіа-інформацію як пріоритетну, не задумуючись про те, що ці пріоритети нав’язані. Медіа також пропонують нам не лише новини, а й погляди та оцінки подій, про які йдеться в новинах. Професійна журналістика відділяє факт новини від суджень. Це один з головних принципів якісних медіа.

Для того щоб убезпечити себе від маніпуляцій, можна поставити собі такі запитання щодо отриманої інформації:

1. Чи є факти в інформації? Це є факт, оцінка чи точка зору?

2. Чи представлені в інформації різні раціональні пропозиції чи варіанти?

3. Чи не надто сенсаційною або емоційною є інформація? Чи можна їй довіряти?

4. Наскільки достовірним є джерело? Чи зможу я перевірити інформацію з інших джерел?

5. Що саме «підтверджує» картинка, фото чи відео? Що доводить те, що зображено?

6. На кого розрахована ця інформація? Чи закладено в ній програму сприйняття, очікування, упередженості?

Ідеї для дослідження

Уважно прочитайте інформацію з газети «Дзеркало тижня».

Людина повисла на інформаційному гачку — вчений

43 % користувачів дивляться у свої смартфони вже через п’ять хвилин після пробудження. 10 % користувачів смартфонів звертаються до них 5427 раз на день.

Людина повисла на інформаційному гачку. 43 % користувачів дивляться у свої смартфони вже через п’ять хвилин після пробудження. 10 % користувачів смартфонів звертаються до них 5427 раз на день. Середній користувач 2617 раз намагається побачити щось нове. Джерело: https://dt.ua/TECHNOLOGES/lyudina-povisla-na-informaciynomu-gachku-vcheniy-265436_.html

Проаналізуйте інформацію щодо виявлення в ній маніпуляції згідно із запропонованими в параграфі запитаннями. Обговоріть у парах, чи містить дана інформація маніпуляції, які саме, з якою метою поширюється такого роду інформація.

Щоб не піддатися медіаманіпуляціям, потрібно постійно зіставляти й аналізувати отримані повідомлення. Будь-яку інформацію, особливо якщо вона важлива, треба брати під сумнів, аналізувати, перевіряти.

Нині зброєю масового ураження є неправдива фейкова інформація. Фейк — навмисно зманіпульована новина. Іноді фейки — це абсолютна вигадка, фікція. Якщо раніше треба було перевіряти об’єктивність факту, то зараз варто з’ясовувати, чи був він взагалі. Фейки створюються для того, щоб досягати бажаного ефекту, наприклад, формування відношення, реакції до певного явища, події, людини чи групи. У нинішньому інформаційно-комунікаційному просторі дедалі частіше трапляється фейкова інформація, спрямована на дискредитацію як окремої особистості, так і цілого етносу, народу чи нації. Яскравий приклад, із чим зіткнулася Україна, — поширення неправдивої, принизливої інформації російськими мас-медіа щодо українців з метою завоювати більше прихильників не так серед українців, як серед власного російського народу.

Що більше фейкових новин людина споживає, то більше вона стає дезорієнтованою. Тому кожну інформацію необхідно перевіряти на достовірність, знаходити першоджерела інформації, авторів і причини створення. Щонайперше, потрібно скористатися офіційними авторитетними джерелами. Лише таким чином ми можемо убезпечити себе від маніпуляційних впливів. Фейками можуть бути фотографії, зроблені у фотошопі або постановочні, спеціально створені відеоролики, вигадані або перекручені новини, які важко відрізнити від правдивих.

Бюро корисної інформації

Найлегше перевірити фотофейки. Зробити це можна за допомогою Інтернету. Для цього потрібно правою кнопкою миші натиснути на зображення й обрати дію «Знайти це зображення в Google» та перевірити дату його появи в мережі.

Оскільки часто автори фейків беруть інформацію у відомих західних виданнях і перекручують її, то розпізнанню неправдивої інформації сприяє володіння іноземними мовами.

В Україні для перевірки фейків існує сайт stopfake.orgКоманда StopFake займається пошуком фальшивих новин і їх спростуванням. Для прикладу, спростування фейку про «Кіборгів»: відсутність ажіотажу та бойкот у кінотеатрах. Незважаючи на успіх картини і значні як для українського фільму касові збори, російські ЗМІ стверджують: «Прем’єра нового кіно не викликала в країні особливого шуму». Кремлівський ресурс Ukraina.ru присвятив кілька публікацій фільму, за допомогою яких спробував переконати читачів, що «інформаційний ажіотаж навколо “Кіборгів” давно зійшов нанівець», на покази «організовано водять школярів і студентів», а самі бої в Донецькому аеропорту називають не інакше, як «криваві, але абсолютно безглузді у військовому сенсі». Як повідомили в Державному агентстві України з питань кіно, «за перший уікенд військова драма “Кіборги” зібрала 8 млн 186 тис. 701 грн. Фільм побачило 106 350 глядачів». Також фільм «Кіборги» побив рекорди для національних фільмів в українському прокаті за касовими зборами в перший уікенд.

Чи схожий даний фейк на правду? З якою метою російські ЗМІ поширюють такого роду інформацію? На кого вона розрахована? Як би ви перевірили достовірність цієї інформації?

Фейки, їх обговорення та боротьба з ними створюють «інформаційний шум», що відволікає аудиторію від більш важливих проблем і повідомлень. Саме для цього їх і створюють. Боротися з фейками неможливо, їх потрібно спростовувати, висміювати, доводити до абсурду.

Рефлексія до засвоєного