Підручник з Астрономії (рівень стандарту). 11 клас. Пришляк

ХРОНОЛОГІЯ КОСМІЧНИХ ПОДІЙ

15 000 000 000 р. до н. е. зародження Всесвіту — Великий Вибух.

5 000 000 000 р. до н. е. зародження Сонячної системи.

4 500 000 000 р. до н. е. утворення Землі.

3 500 000 000 р. до н. е. початок архейської ери в шкалі геологічного літочислення.

1 900 000 000 р. до н. е. на Землі з’явились перші водорості.

500 000 000 р. до н. е. початок палеозойської ери — з’явились перші спорові рослини.

400 000 000 р. до н. е. на Землі виникли перші риби.

230 000 000 р. до н. е. початок мезозойської ери — з’явились хвойні рослини.

200 000 000 р. до н. е. початок юрського періоду — виникли перші плазуни і птахи.

67 000 000 р. до н. е. початок кайнозойської ери — з’явились квіткові рослини і ссавці.

65 000 000 р. до н. е. катастрофічне зіткнення Землі з астероїдом, коли загинули динозаври.

4 000 000 р. до н. е. з’явились австралопітеки — людиноподібні мавпи, прародичі людини.

2 000 000 р. до н. е. початок антропогенного періоду — виникли розумні люди.

200 000 р. до н. е. з’явились неандертальці — підвид людини розумної.

40 000 р. до н. е. з’явились кроманьйонці — можливі предки європеоїдної раси.

5509 р. до н. е. 1 вересня початок ери літочислення від «створення світу» за календарем Візантії.

5508 р. до н. е. 1 березня початок літочислення від «створення світу» за календарем Русі.

4713 р. до н. е. 1 вересня початок відліку літочислення юліанського періоду.

4200 р. до н. е. у Єгипті створено сонячний календар, що ґрунтувався на тропічному році.

3761 р. до н. е. 7 жовтня початок літочислення від «створення світу» за єврейським календарем.

2100 р. до н. е. перші згадки про метеорити в давньоєгипетському папірусі.

2000 р. до н. е. збудовано Стоунгендж — давня астрономічна обсерваторія в Англії.

600 р. до н. е. у Вавилоні створили сонячний годинник.

555 р. до н. е. Піфагор уперше визначив параметри земної кулі і ввів слово космос для позначення Всесвіту.

433 р. до н. е. Метон обчислив цикл для відліку тропічного року та синодичного місяця.

350 р. до н. е. Євдокс уперше створив карту зоряного неба, на якій є екліптика і зодіак.

330 р. до н. е. Арістотель сформулював будову геоцентричної системи світу.

250 р. до н. е. Архімед створив астраріум — годинник, що відтворює видимий на небі рух Сонця і планет.

240 р. до н. е. Ератосфен уперше виміряв дугу меридіана для визначення радіуса Землі.

222 р. до н. е. Арістарх Самоський висунув ідею про геліоцентричну систему світу.

125 р. до н. е. Гіппарх склав каталог зір і позначив їх яскравість зоряними величинами.

46 р. до н. е. римський імператор Юлій Цезар увів календар, який на його честь назвали юліанським.

140 р. н. е. К. Птоломей написав книгу «Велика математична побудова астрономії» (Мегісте).

525 р. Діонісій Малий запровадив літочислення від втілення (народження) Ісуса Христа.

622 р. 16 липня початок ісламської ери літочислення — ера гіджра.

988 р. князь Володимир запровадив у Русі юліанський календар.

1054 р. спалах Наднової в сузір’ї Тельця, про яку є згадки в літописах Русі.

1091 р. перші згадки про політ боліда в літописах Русі.

1330 р. Вільям Оккам сформулював принцип, який відомий як «Бритва Оккама».

1483 р. надруковано першу книгу з астрономії українського автора Юрія Дрогобича (Котермака).

1543 р. Миколай Копернік сформулював засади геліоцентричної системи світу.

1546 р. Тіхо Браге довів, що комети розташовуються далі, ніж Місяць.

1582 р. запроваджено Григоріанський календар (новий стиль) у деяких країнах Європи.

1600 р. Джордано Бруно був спалений на вогнищі інквізиції за ідею життя у космосі.

1609 р. Галілео Галілей провів перші спостереження Місяця та планет за допомогою телескопа.

1609 р. Йоганн Кеплер сформулював закони руху планет — 1-й та 2-й закони Кеплера.

1644 р. Рене Декарт висунув першу гіпотезу про утворення Сонячної системи.

1647 р. Ян Гевелій склав першу детальну карту Місяця.

1659 р. відкрито кільце Сатурна.

1676 р. Рене Рьомер за допомогою супутників Юпітера вперше визначив швидкість світла.

1687 р. Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння.

1728 р. Джеймс Брадлей визначив швидкість світла за допомогою аберації світла від зір.

1740 р. Едмонд Галлей передбачив повернення у 1758 р. комети, яку пізніше назвали на його честь.

1761 р. Михайло Ломоносов (Росія) відкрив атмосферу Венери під час її проходження по диску Сонця.

1766 р. Йоганн Тіціус відкрив закон планетних відстаней, який назвали правилом Боде-Тіціуса.

1772 р. Петр Паллас у Сибіру знайшов метеорит масою близько 500 кг.

1781 р. Вільям Гершель відкрив Уран.

1782 р. Джон Гудрайк висунув припущення, що зоря Алголь (β Пресея) є подвійною зоряною системою.

1783 р. Вільям Гершель відкрив рух Сонця в напрямку сузір’я Геркулес.

1801 р. Джузеппе Піацці відкрив перший астероїд — Цереру.

1814 р. Йозеф Фраунгофер виявив численні лінії поглинання у спектрі Сонця.

1826 р. Генріх Ольберс сформулював фотометричний парадокс — парадокс Ольберса.

1839 р. Василь Струве в Пулковській обсерваторії (Росія) одним із перших виміряв паралакс Веги (а Ліри)

1842 р. Христіан Допплер довів існування ефекту зміни довжини хвилі в акустиці й оптиці.

1846 р. Йоганн Галле відкрив планету Нептун на основі обчислень Адамса та Леверьє.

1848 р. Вільям Томсон (лорд Кельвін) увів абсолютну шкалу температур.

1851 р. Жан Фуко за допомогою маятника довів обертання Землі навколо осі.

1852 р. Рудольф Вольф увів індекс сонячної активності, який називають числом Вольфа.

1859 р. Норман Погсон увів коефіцієнт для визначення зоряних величин — формулу Погсона.

1860 р. Джеймс Максвелл створив теорію електромагнітного поля.

1864 р. Едуард Рош довів наявність нижньої межі для орбіти природного супутника планети — межа Роша.

1865 р. Г. Ріхтер висунув гіпотезу про занесення на Землю життя з космосу — панспермія.

1865 р. Рудольф Клаузіус сформулював парадокс «теплової смерті Всесвіту».

1871 р. Джон Релей опублікував працю про поляризацію світла та пояснив блакитний колір неба.

1877 р. Асаф Холл відкрив Фобос і Демос — супутники Марса.

1881 р. Джованні Скіапареллі відкрив на Марсі «канали».

1884 р. Гринвіцький меридіан за міжнародною угодою прийнято за початковий.

1900 р. Макс Планк відкрив енергію кванта та закон випромінювання чорного тіла.

1902 р. Костянтин Ціолковський (Росія) вивів формулу для визначення швидкості ракети.

1908 р. упав Тунгуський метеорит (Сибір, Росія).

1913 р. Генрі Рессел побудував діаграму спектр—світність зір.

1917 р. Альберт Айштайн згідно із загальною теорією відносності побудував статичну модель Всесвіту.

1919 р. Гуго Зелігер сформулював гравітаційний парадокс нескінченного Всесвіту.

1919 р. створено Міжнародний Астрономічний Союз (МАС).

1922 р. Олександр Фрідман (РСФСР) побудував нестатичну модель Всесвіту.

1925 р. запроваджено Всесвітній час для обчислення астрономічних ефемерид.

1925 р. Джордж Хейл відкрив 22-річну періодичність активності Сонця.

1929 р. Юрій Кондратюк (СРСР) опублікував книгу «Завоювання міжпланетних просторів».

1929 р. Едвін Габбл відкрив розбігання галактик.

1930 р. Клайд Томбо відкрив Плутон.

1931 р. Карл Янський відкрив радіовипромінювання Молочного Шляху.

1932 р. Лев Ландау (СРСР) теоретично довів можливість існування нейтронних зір.

1934 р. Франк Дайсон запропонував для енергозбереження створити сферу навколо Сонця.

1946 р. Джордж Гамов запропонував гарячу модель Всесвіту.

1950 р. у Парижі заснована Міжнародна Федерація Астронавтики.

1950 р. Ян Оорт висунув гіпотезу про існування «хмари комет» за орбітою Плутона.

1957 р. початок космічної ери: в СРСР створено перший у світі штучний супутник Землі.

1958 р. створено НАСА (Національне Космічне Агентство, США).

1958 р. Ван Аллен виявив радіаційні пояси навколо Землі.

1959 р. АМС «Луна-1» (СРСР) стала першою штучною планетою Сонячної системи.

1959 р. АМС «Луна-3» (СРСР) уперше у світі сфотографувала зворотний бік Місяця.

1961 р. Юрій Гагарін (СРСР) уперше у світі облетів Землю на космічному кораблі «Восток».

1963 р. створено СЕТІ (SETI) — організацію для пошуків життя у Всесвіті.

1963 р. відкриті квазари — позагалактичні джерела радіовипромінювання.

1965 р. Арно Пензіас і Роберт Вілсон відкрили реліктове випромінювання.

1966 р. АМС «Луна-9» (СРСР) здійснила першу у світі м’яку посадку на поверхню Місяця.

1967 р. АМС «Венера-4» (СРСР) досягла атмосфери Венери.

1967 р. відкриті пульсари (нейтронні зорі).

1969 р. на Місяць зробив посадку пілотований космічний корабель «Аполлон-11» (США).

1969 р. в Австралії впав метеорит Марчесон, у якому знайшли залишки ДНК.

1970 р. АМС «Луна-16» (СРСР) в автоматичному режимі доставила на Землю ґрунт із Місяця.

1970 р. АМС «Венера-7» (СРСР) зробила м’яку посадку на поверхню Венери.

1972 р. старт АМС «Піонер-10» (США) — перший політ за межі Сонячної системи.

1972 р. запроваджено міжнародний атомний час — ТАІ.

1974 р. Перша спроба відіслати повідомлення інопланетянам радіотелескопом Аресібо (США).

1975 р. АМС «Венера-9, 10» (СРСР) отримали телевізійне зображення поверхні Венери.

1975 р. створено Європейське космічне агентство — ESA.

1976 р. АМС «Вікінг-1,2» (США) передали телевізійні зображення поверхні Марса.

1976 р. Андрій Сєверний (СРСР) відкрив коливання сонячної фотосфери з періодом 160 хв.

1977 р. старт апаратів «Вояджер» (США), які полетять до зір із посланням до інопланетян.

1977 р. відкрито кільце Урана під час затемнення планетою слабкої зорі.

1981 р. у США змонтовано радіоінтерферометр «Дуже велика антена» з 27 антен діаметром 25 м.

1984 р. відкрито кільце Нептуна під час покриття планетою слабких зір.

1985 р. у Харкові створено радіоастрономічний інститут (РІ НАНУ).

1986 р. АМС «Вега-1,2» (СРСР) уперше було одержано зображення ядра комети Галлея.

1987 р. спалах Наднової в сусідній галактиці Магелланова Хмара, яку було видно неозброєним оком.

1991 р. заснована Українська астрономічна асоціація.

1992 р. створено Національне космічне агентство України.

1993 р. створено УРАН — Український радіоінтерферометр НАНУ.

1993 р. створено Союз наукових товариств Росії — СНТР.

1993 р. змонтованого найбільший у світі телескоп-рефлектор із діаметром дзеркала 10 м (Гавані, США).

1994 р. падіння на Юпітер комети Шумейкера-Леві.

1995 р. виведено на орбіту перший український штучний супутник Землі «Січ».

2012 р. АМС «Вояджер-1» пролетить геліопаузу — межу міжзоряної та сонячної плазми.

13 333 р. Північний полюс світу внаслідок прецесії опиниться поблизу зорі Вега в сузір’ї Ліра.