Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 5. Візантійський стиль

Візантія — держава, що виникла у східній частині Римської імперії в результаті її розпаду на рубежі двох епох: загибелі античної рабовласницької цивілізації та зародження середньовічного феодального суспільства. Столицею новоутвореної держави став Константинополь (нині — Стамбул), заснований імператором Костянтином І у 324—330 рр. на місці давно зруйнованого античного міста Візантій.

Візантійська, або Східна Римська імперія проіснувала десять століть і була економічним, політичним, духовним та культурним центром Середземномор’я. Мистецтво цієї держави, успадкувавши традиції великої античної культури, розвивалося під тиском деспотичної влади імператора та впливом аскетичних ідеалів християнської релігії. Пізніше, коли централізована імператорська влада дещо послабилась, у ньому яскравіше проступили культурні традиції південних слов’ян, народів Малої Азії, Грузії, Вірменії та ін.

Особливості суспільного та культурного життя Візантії зумовили формування нового мистецького стилю — візантійського та розквіт таких видів мистецтва, як архітектура (зокрема, будівництво храмів), монументальний та станковий живопис (фрески, мозаїки, іконопис), книжкова мініатюра, декоративно-прикладне мистецтво (ткацтво, килимарство, ювелірство, різьблення), музичне мистецтво (церковні піснеспіви).

Візантійський стиль поширився далеко за межі імперії та отримав подальший розвиток у мистецтві Стародавньої Русі, народів Балканського півострова, Італії та Кавказу.

Характерними рисами візантійського стилю є урочистість, зовнішня пишність і внутрішня шляхетність, а також строга відповідність системі певних норм і правил, установлених церквою.

СТИЛЬ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ

Візантія зробила значний внесок у розвиток середньовічної архітектури. Так, візантійські зодчі створили нові принципи забудови міст: у центрі розташовувалась головна площа з собором, а від неї, довільно перетинаючись, розходились вулиці. За порівняно короткий проміжок часу в одній лише столиці було споруджено тридцять церков, які сяяли золотом, сріблом і різнокольоровими мармурами.

У Візантійській імперії склалися три типи християнських культових споруд: базилікальний, центричний і хрестово-купольний.

Базиліка, як ви вже знаєте, — це прямокутна в плані споруда, розділена всередині рядом колон або стовпів на 3—5 частин — нав.

Середня нава, найвища, освітлювалася через вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчувалась напівкруглою прибудовою — апсидою. Перед входом до храму будували поперечне в плані приміщення — нартекс (притвор). Бічні нави віддавали під крамнички торговцям. Вхід у велику базиліку мав двір, оточений колонадою. Прикладом середньовічної базиліки є руїни храму Святого Іоанна Хрестителя Студійського монастиря, що збереглися до наших днів.

Студійський монастир. V ст. Константинополь (Стамбул)

Центрична церква — компактна, симетрична споруда; в плані могла бути кругла, квадратна, гранчаста, хрещата. Християни зводили такі будівлі на місцях загибелі або поховань святих (каплички), а також як хрещальні для нових членів общини — до їх уведення в храм. Центричні споруди, незважаючи на консервативність конструкції та проблеми, що неодмінно виникали в процесі їх розбудови, набули значного поширення на просторах Візантійської імперії.

Із VI ст. серед культових споруд Візантії почали переважати купольні храми. Зовнішньо візантійська архітектура цього періоду справляла враження важкої, суворої маси: мури з кам’яних брил та вузької червоної цегли. Вдале поєднання базиліки та купольного центричного храму вперше було реалізовано в церкві Святої Ірини в Константинополі.

Церква Св. Ірини. TV ст. Константинополь (Стамбул)

Першим п’ятикупольним храмом Візантії вважають церкву Святих Апостолів у Константинополі, що посідала друге місце за значенням після Софійського собору. На жаль, вона була знищена турками-османами 1461 року і забудована мечеттю.

Головний храм Візантії — Софійський собор у Константинополі — було закладено в 532 році й побудовано за рекордний на ті часи термін — усього п’ять років. Зведення собору стало справою життя імператора Юстиніана: по всій державі збирали найкращих майстрів, заготовляли якісні й дорогі будівельні матеріали, в тому числі мармур, золото, срібло, слонову кістку, коштовне каміння. На будівництві щодня працювало до 10 тис. осіб.

Софійський собор. VI ст. Константинополь (Стамбул)

Головний храм проектували знаменитий архітектор Ісидор з Мілета та математик Анфімій із Тралл. У пошуках нових форм вони знайшли рішення складного творчо-інженерного завдання: об’єднали прямокутну базиліку і центричний храм. Центром собору став гігантський купол та чотири потужні арки. Завдяки зменшенню і дробленню архітектурних елементів донизу вся конструкція створює ефект легкості, навіть невагомості. Декілька століть цей храм був найбільшим у християнському світі. Розміри Софійського собору вражають і сьогодні: його висота — 55 м, довжина — 81 м, ширина — 71 м.

Не менш важливими спорудами Візантії були імператорські палаци, що займали площу понад 600 тис. кв. м і складалися з житлових приміщень для імператора та членів його родини, приміщень для варти і казарм, численних залів для візитерів та аудієнцій, кухонь, надвірних церков і каплиць, внутрішніх двориків і садів.

Розгляньте капітелі колон візантійських храмів (с. 53) та порівняйте їх з античними. Назвіть спільні та відмінні ознаки.

Капітель колони в соборі Св. Марка. IX—XI ст. Венеція, Італія

Капітель колони ранньохристиянського храму. І ст. Філіппи, Греція

Капітель колони у Великій мечеті. VII ст. Кайруан, Туніс

Об’єднайтесь у групи і розпочніть виготовлення з пластиліну макета візантійського хрестово-купольного храму, дотримуючись відповідних пропорцій та стилю споруди. Завершити роботу ви зможете у вільний від уроків час.

ПЛАН

  • 1. Зробіть фанерну або картонну підставку для майбутнього макета і виконайте на ній креслення плану споруди.
  • 2. Виліпіть товсті стіни, розкачавши заготовки з пластиліну циліндричним предметом, змоченим водою.
  • 3. Виконайте стекою прорізи вікон, дверей, арочних склепінь або наліпіть ці елементи з пластиліну іншого кольору.
  • 4. З’єднайте стіни в суцільну конструкцію. Простежте, щоб у процесі роботи поміж шари пластиліну не потрапила вода.
  • 5. Виготовте з фанери або щільного картону перекриття і дахи. Розфарбуйте їх гуашшю або вкрийте тонким шаром пластиліну (можна навіть створити ефект черепиці).
  • 6. Закріпіть завершену роботу на підставці та доповніть її алеями і клумбами.

СТИЛЬ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ СКУЛЬПТУРИ

Догмати східної церкви не схвалювали використання статуй для релігійних цілей, вважаючи це ідолопоклонством. І якщо до VIII ст. круглі скульптури ще подекуди зустрічались у візантійських храмах, то постановою Нікейського собору 787 року вони були рішуче заборонені. Тому скульптори демонстрували свою майстерність, виконуючи саркофаги, орнаментальні рельєфи, невеликі диптихи, палітурки для книг, посуд. Матеріалом для дрібних виробів слугувала слонова кістка, у різьбленні якої візантійські митці досягли висот досконалості.

Одними з кращих збережених до сьогодні зразків різьблення по слоновій кістці є диптих Барберіні (перша пол. VI ст.), у якому поєднано теми тріумфу імператора Юстиніана та перемоги християнства, і триптих Арбавіля (кін. X ст.) із зображеннями Богородиці, Ісуса Христа, особливо шанованих святих та апостолів. Обидва твори зберігаються у Луврі.

Центральна панель диптиха Барберіні. VI ст.

Триптих Арбавіля. X ст.

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО

Усі жанри візантійського прикладного мистецтва (ткацтво, зброярство, кераміка, ювелірство та ін.) об’єднало єдине утверджене державою віровчення — християнство. У Візантії панував культ хреста — це був один з найголовніших символів самої імперії. Хрест зображували навіть на монетах та предметах ужитку — зокрема, на килимах і золототканих виробах.

Художнє ткацтво

Візантійська імперія традиційно славилась виготовленням дорогих тканин: парчевих, шовкових, вовняних. Їх використовували для декоративного оздоблення палаців і храмів, з них шили одяг для духовенства і знаті. На художнє оформлення тканин суттєво вплинуло орнаментальне мистецтво Сходу, проте східні мотиви обов’язково поєднувались із християнськими символами. У колірній палітрі переважали яскраві насичені барви: пурпурова, зелена, фіолетова, червона.

Розгляньте зображення фрагмента візантійського орнаменту на тканині. Поміркуйте, які його елементи запозичені зі Сходу, а які належать до християнської символіки.

Візантійський орнамент на тканині

Художня обробка металів

Поряд із різьбленням розквітло мистецтво художньої обробки металів, зокрема кування й литво. Візантійські майстри виготовляли ковані двері для храмів, напрестольні образи, футляри для престолів, чаші для причастя тощо. Прикладами візантійського стилю в цьому виді мистецтва є бронзові двері у соборах італійських міст Амальфі й Салерно.

Значного поширення у Візантії набули художні твори з металу, оздоблені жолобчастою або перегородчастою емаллю. На поверхні металевого виробу за допомогою різця митець виконував контурний малюнок, а потім заливав заглиблення тонким шаром легкоплавного скла. Шедевром цього виду творчості є знаменитий «золотий вівтар», встановлений у венеціанському соборі Святого Марка. Мініатюри вівтаря (їх близько 250) виконані в техніці перегородчастої емалі візантійськими майстрами у X—XII ст.

Вівтар собору Св. Марка. Х-ХІІ ст. Венеція

Розгляньте ілюстрацію. Охарактеризуйте інтер’єр Софійського собору в Константинополі за поданими питаннями.

  • 1. Які деталі інтер’єру зображеного храму першими впадають у вічі?
  • 2. Який ефект створюють численні арки, склепіння й куполи?
  • 3. Зверніть увагу на форму, кількість і розміщення вікон. Поміркуйте, як це впливає на освітлення храму.
  • 4. Які враження викликає у вас інтер’єр собору?
  • 5. Якою музикою ви можете «озвучити» цю ілюстрацію?

Інтер’єр Софійського собору. VI ст. Константинополь (Стамбул)

  • Розкажіть, як зародилася культура Візантії. Які види мистецтва отримали найбільший розвиток у цій державі?
  • Назвіть характерні особливості візантійського стилю. Чим вони зумовлені?
  • Чим вирізняється архітектура Візантійської імперії? Розкажіть про найвідоміші храми Візантії.
  • Що ви дізналися про скульптуру та декоративно-прикладне мистецтво Візантії? Назвіть шедеври цих видів мистецтва.
  • Що вам найбільше запам’яталося з цього уроку? Поясніть, чому.

Завершіть виготовлення макета візантійського храму, над яким ви працювали на уроці.

Протягом місяця підготуйте індивідуальний творчий проект за темою «Нас вітає Візантія». Використовуючи різноманітні джерела, спробуйте дослідити історію створення та характерні риси одного з шедеврів архітектури, скульптури чи іншого виду мистецтва візантійського стилю.