Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 31. Стиль реалізм у живописі, музиці й театральному мистецтві

ЖИВОПИС

В образотворчому мистецтві реалізмом у вузькому значенні називають художній напрям, що виник у середині XIX ст. Його зародження пов’язують із творчістю французького живописця Г. Курбе, який у 1855 р. відкрив у Парижі свою персональну виставку «Павільйон реалізму», хоча до нього в реалістичній манері працювали художники барбізонської школи (Т. Руссо, Ж. Мілле, Ж. Бретон).

Реалістичний живопис поширився далеко за межі Франції. У різних країнах він мав різні назви: в Росії — передвижництво, в Італії — веризм, в Австрії — гейдельберзька школа, в Америці — школа сміттєвого відра.

У різних мистецьких жанрах реалізм проявляється по-різному. Художній образ не залежить від ступеня подібності, наслідування реального об’єкта, натуралістичності зображення, а простежується в індивідуальному стилі митців. Так, у творчості неаполітанських художників Дж. Джиганте, Ф. Паліцці, Дж. Болдіні, Дж. Сегантіні виразно проступають риси національного мистецтва.

Розгляньте ілюстрації. З’ясуйте, які засоби виразності використав художник, аби правдиво відобразити картини селянського побуту.

Дж. Сегантіні. «На водопої». 1888 р.

Особливості реалістичного живопису: достовірність, уважне дослідження навколишнього світу, відтворення дійсності у часовому вимірі, критичність і максимум правдивості.

Жанри: побутовий, історичний, портрет, пейзаж.

Творчість художників-передвижників

Товариство пересувних художніх виставок (скорочено передвижники) — творче об’єднання російських та українських художників в останній третині XIX століття, що будувало свою діяльність на засадах кооперації. Передвижництво відігравало неабияку просвітницьку роль у тогочасному суспільстві, мало велику кількість послідовників і в цілому здійснило значний вплив на розвиток мистецтва України та Росії.

Фотографія М. Панова. Художники-передвижники. Бл. 1871 р.

Передвижники своєю творчістю остаточно утвердили позиції реалізму в побутовому й історичному жанрах, портреті та пейзажі.

Товариство утворилося в 1870 р. у Петербурзі за ініціативи І. Кримського, Г. М’ясоєдова, М. Ге і В. Перова з метою боротьби за демократичні ідеали. З 1871 року передвижники влаштували 48 пересувних виставок у Петербурзі та Москві, а після того — в Києві, Харкові, Казані, Орлі, Ризі, Одесі та ін.

До складу товариства входили: І. Рєпін, В. Суриков, В. Маковський, І. Прянишников, О. Саврасов, І. Шишкін, В. Максимов, К. Савицький, брати В. і А. Васнецови, А. Куїнджі, В. Полєнов, М. Ярошенко, І. Левітан, В. Серов та ін. Учасниками виставок були також М. Антокольський, В. Верещагін, А. Рябушкін, П. Третьяков і критик-демократ В. Стасов.

І. Рєпін. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1878-1891 рр.

«Запорожці пишуть листа турецькому султанові» — відома картина російського та українського художника Іллі Рєпіна, яку він створив у двох екземплярах. Етюди до твору митець писав у кубанській станиці Пашківській, Катеринославі та в маєтку Качанівка Чернігівської губернії. Сюжетом для цієї картини послужив відомий лист запорозьких козаків, написаний у 1676 році як відповідь на ультиматум турецького султана Мехмеда IV.

Розгляньте роботи художників-передвижників (сс. 248, 249), які стали справжніми шедеврами образотворчого мистецтва. Визначте жанр кожної картини і розкажіть про характерні риси реалістичного живопису.

І. Рєпін. «Вечорниці». 1881 р.

І. Рєпін. «Маніфестація 17 жовтня 1905 року». 1907-1911 рр.

В. Суриков. «Ранок стрілецької страти». 1881 р.

В. Васнецов. «Богатирі». 1881-1898 рр.

І. Шишкін. «Корабельний гай». 1898 р.

І. Шишкін, К. Савицький. «Ранок у сосновому лісі». 1889 р.

В. Васнецов. «Оленка». 1881 р.

В. Серов. «Дівчинка з персиками». 1887 р.

У середині й другій половині XIX ст. у творчості багатьох художників проявилися риси критичного реалізму, метою якого було правдиве зображення повсякденного життя людей, передусім пригноблених і знедолених, критика явищ соціальної несправедливості. Цей напрям знайшов утілення в жанрових картинах П. Федотова, соціально-побутових полотнах В. Перова, у творчості художників-передвижників В. Крамського, В. Маковського, М. Ярошенка, І. Рєпіна та ін.

В. Перов. «Мисливці на привалі». 1871 р.

П. Федотов.«Сватання майора». 1848 р.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Головними представниками реалістичного напряму в музиці стали Дж. Верді, Р. Леонкавалло, Дж. Пуччіні, Л. Деліб, Ж. Бізе, Й. Штраус (син), композитори «Могутньої купки» та інші.

В Італії XIX століття найбільш масовим і демократичним жанром мистецтва була опера. Творчість італійського композитора Джузеппе Верді вважають вершиною реалізму в оперній музиці. У своїх творах він виражав протест проти насилля та пригноблення, пропагував ідеї боротьби за звільнення та об’єднання Італії («Ернані», «Макбет», «Битва під Леньяно»). В операх «Луїза Міллер», «Ріголетто», «Трубадур», «Травіата» автор порушував проблеми соціальної нерівності; героїко-історичні теми втілено у творах «Сицилійська вечірня», «Бал-маскарад», «Сила долі», «Дон Карлос» та інших.

Реалістичні тенденції найяскравіше виражені в операх Дж. Верді «Аїда», «Отелло» та «Фальстаф». Вони являють собою драми із неперервним розвитком дії, вільно побудованими сценами, плавними переходами від речитативу до монологу, від сольних номерів до ансамблів. Найважливішою рисою творчості композитора є злиття музики та драматичної дії, демократичність і людяність творів, у яких досить важливу роль відіграє не тільки гра акторів, але й оркестр. Видатними вокалістами того часу були А. Патті, Дж. Паста, І. Кольбран, М. Баттістіні, Л. Лаблаш та ін.

Італійські опери реалістичного спрямування започаткували нові принципи вокального та сценічного виконавства: драматичну виразність співу, яскраву акторську майстерність співака, історичну точність декорацій і костюмів.

Афіша опери «Аїда» Дж. Верді у Клівленді. 1908 р. США

Наприкінці XIX ст. в Італії зародився новий творчий напрям — веризм (від італ. vero — істинний, правдивий). Його послідовниками стали композитори Р. Леонкавалло, П. Масканьї, У. Джордано, Дж. Пуччіні. В основі їхніх творів — правдиві сюжети, реалістичне зображення душевного стану простих людей, емоційно виразна музика, відсутність високої суспільної ідеї. Стиль виконавства — перебільшена експресія, сентиментальний надрив, гострий драматизм. Кращі твори напряму — «Сільська честь» П. Масканьї, «Паяци» Р. Леонкавалло, «Богема», «Тоска», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні та інші.

Сцена з опери «Ромео і Джульєтта» Ш. Руно

Обкладинка першого (фортепіанного) скороченого видання «Паяців» Р. Леонкавалло. 1892 р.

У Франції значного розвитку досягла лірична опера, що вирізнялася інтимними темами та сюжетами, запозиченими з класичної літератури. Її характерними рисами були поетичність, демократична мова, близька до міського фольклору, глибокий психологізм. До шедеврів французької опери належать «Манон», «Вертер» Ж. Массне; «Фауст», «Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно; «Гамлет» А. Тома та інші. Цікаві екзотичні сюжети Сходу простежуються в операх «Лакме» Л. Деліба, «Шукачі перлів», «Джаміле» Ж. Бізе, «Самсон і Даліла», Ш.К. Сен-Санса.

Вершиною реалізму в оперному мистецтві Франції стала опера Ж. Бізе «Кармен». Її герої — прості люди із сильними та суперечливими характерами. Твір наповнений іспанським колоритом, драматичним сюжетом та різноманітними народними сценами.

Сцена з опери «Кармен» Ж. Бізе

Цікаво, що саме Франція стала колискою нового музичного жанру — оперети.

Оперета (італ. operetta — маленька опера) — музично-сценічна вистава переважно розважального характеру, що поєднує монологічне і діалогічне мовлення з вокальною та інструментальною музикою, танцювальне мистецтво й естрадні прийоми.

Оперети пишуть на комічний сюжет, музичні номери в них коротші, ніж в операх, музика має легкий, грайливий характер у поєднанні з традиціями академічної музики. Родоначальники жанру — французькі композитори Ф. Ерве та Ж. Оффенбах.

Французький композитор Флоримон Ерве — органіст, співак, лібретист, автор жанру «оперета-буф». У його творах висміюються традиційні оперні форми. Найбільш відомою оперетою стала «Мадемуазель Нітуш».

Фотограф Ч. Ретлінбер. Ф. Ерве. 1870-і рр.

Жак Оффенбах — французький композитор, один із засновників класичної оперети. Світову славу йому принесли «Орфей у пеклі», «Прекрасна Олена», «Паризьке життя», «Перікола», «Казки Гофмана» та інші. Твори композитора — це пародія на буржуазно-аристократичне суспільство. Вони наповнені грайливою мелодикою та танцювальними ритмами.

Фотограф Ф. Надар. Ж. Оффенбах. 1880 р.

В Австрії XIX ст. розвивається віденська придворна опера та оперета. Засновниками жанру оперети стали Ф. Зуппе («Прекрасна Галатея», «Бокаччо», «Донья Жуаніта»), Й. Штраус (син) («Циганський барон», «Летюча миша»), К. Мілльокер («Бідний студент», «Гаспарон», «Бідний Іонафан»), К. Целлер («Продавець птахів», «Мартін-рудокоп»).

Музична культура XIX ст. у Великій Британії цікава появою англійського музичного театру «Ковент-Гарден», що став найважливішим оперним центром. Творцем англійської оперети був композитор А. Салліван («Фартух», «Пензанські пірати», «Мікадо», «Терпіння»).

«Могутня купка»

Значну частину світової музичної спадщини XIX ст. складає творчість представників «Могутньої купки» — товариства російських композиторів, що утворилося наприкінці 1850-х і початку 1860-х років. До нього входило п’ятеро митців: Мілій Балакирев (керівник), Микола Римський-Корсаков, Олександр Бородін, Модест Мусоргський і Цезар Кюї.

«Могутня купка» зародилася на фоні революційних ідей та філософії матеріалізму, що проникли в усі види мистецтва. Бунти і повстання селян стали головними соціальними подіями того часу і навернули діячів мистецтва до народної тематики. Композитори шукали нові форми для втілення тем і образів з вітчизняної історії та сучасності. Видатними творіннями стали опери «Борис Годунов» і «Хованщина» М. Мусоргського, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Псковитянка» М. Римського-Корсакова. Більшість композиторів «Могутньої купки» записували і вивчали фольклор, використовували народні мелодії як у симфонічній, так і в оперній музиці.

А. Михайлов. «Балакирєвський гурт «Могутня купка». II пол. XIX ст.

Видатний російський композитор українського походження Петро Чайковський писав музику майже в усіх жанрах. Провідними сферами його творчості стали опера та симфонія. Твори талановитого майстра відображають глибокі соціально-етичні конфлікти, прагнення до повноти життя та зустріч із жорстокою дійсністю, тому в багатьох із них — трагічний фінал. Композитора вважають митцем-психологом, який тонко розкриває внутрішній світ людини — від м’якої ліричної задушевності до захоплюючого трагізму.

Жанри музики реалістичного спрямування: опера, симфонія, оперета, балет, увертюра, сюїта, поема, камерні жанри (п’єса, романс, пісня тощо).

Видатні композитори: Дж. Верді, Р. Леонкавалло, Дж. Пуччіні, Л. Деліб, Ж. Бізе, Й. Штраус (син), П. Чайковський, композитори «Могутньої купки»: М. Балакирев, М. Римський-Корсаков, О. Бородін, М. Мусоргський, Ц. Кюї та інші.

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

Основи реалістичного театру були закладені ще античними греками й розвинуті в епоху Середньовіччя. Головна філософська сутність — предмети видимого світу існують незалежно від людських відчуттів і здатності до їх пізнання. Реалістичні тенденції в театральному мистецтві найповніше проявилися наприкінці XIX та XX ст.

У Німеччині театральне мистецтво розвивалося стрімкими темпами. На сцені відомого Мейнингенського театру ставили п’єси Г. Ібсена, Г. Гауптмана та ін. Німецький театр був засобом для пропаганди ідей свободи та рівності.

Театральне життя Австрії славилося розквітом театрів передмість, що пов’язано із творчістю драматурга Ф. Раймунда. У другій половині XIX ст. значний вплив на театральне мистецтво країни здійснив «Бург-театр» (керівник Г. Лаубе).

Італія прославилася розквітом жанру балету, що був заснований на традиціях античної пантоміми і культури народного танцю. Величезну популярність здобув театр Ла Скала зі своєю балетною школою. Її випускники — К. Бріанца, П. Леньяні, В. Цуккі — славилися технікою виконавства.

  • Розкажіть про свої враження від живопису, музичного та театрального мистецтва другої половини XIX—XX ст.
  • Назвіть характерні риси живопису реалізму та прізвища відомих авторів. Які твори стали справжніми шедеврами живопису?
  • Охарактеризуйте особливості музики реалізму.
  • Назвіть прізвища видатних композиторів та їхні твори.

Підготуйте з друзями протягом двох тижнів проект на тему «Мистецтво реалізму», який ви зможете представити на уроці узагальнення знань, та презентацію за темою. Спробуйте озвучити свою презентацію музикою XIX—XX ст. та доберіть цікаві ілюстрації.