Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 27. Стиль романтизм

К.Д. Фрідріх. «Мандрівник над морем туману». 1818 р.

Наприкінці XVIII століття в Німеччині, Великій Британії та Франції виник новий ідейний рух у літературі й мистецтві — романтизм. Згодом він поширився в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини XIX століття охопив інші країни Європи, Північної та Південної Америки.

Назва течії «романтизм» виникла від співзвучних слів різних мов: romantisme (Франція), romance (Іспанія), romantic (Англія). Характерними ознаками романтизму є відмова від суворої нормативності в художній творчості, заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, акцент на почуттях та внутрішніх переживаннях людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення «життя духу», наявність провідних мотивів самотності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності; історизм творів і захоплення фольклором.

Романтизм (фр. romantisme) — напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Його представники боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та її почуття і використовували у своїй творчості історичні та народно-поетичні теми.

Філософську базу романтизму заклав німецький філософ Фрідріх Шеллінг. Романтизм призвів до формування романтичного світогляду та романтичного стилю в усіх видах мистецтва, надав митцям можливості для прояву творчості, став поштовхом для розвитку історичної та філологічної наук, звільнив літературу від обов’язкових правил трьох єдностей і зумовив виникнення нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ СТИЛЮ РОМАНТИЗМ:

Характерні риси стилю романтизм:

  • синтез видів та жанрів мистецтва;
  • відмова від суворих норм і правил у художній творчості;
  • створення передумов для прояву індивідуальності, втілення ідеалу митця;
  • тяжіння до символіки, демонстративної умовності форми;
  • центр художньої системи — особистість, головний конфлікт — особистості й суспільства;
  • захоплення фольклором та історизмом.

АРХІТЕКТУРА

В архітектурі романтизм не виробив единого стилю, а представляв собою сукупність «романтичних» рис і появу нових напрямів архітектури: в Британії — це неоготика, в інших країнах — романтичний історизм, неогрецький, неовізантійський та інші напрями.

Нові архітектурні напрями

Історизм — архітектурний напрям, заснований на змішуванні елементів раніше домінуючих архітектурних стилів, що виник наприкінці XIX століття.

І. Штейндль. Будинок Парламенту Угорщини. 1885-1904 рр. Будапешт

Неоготика, або псевдоготика — напрям в архітектурі, що характеризується поєднанням елементів готики зі строгими композиціями класицистичного будівельного мистецтва. Виник на новому етапі розвитку архітектури кінця XVIII — середини XIX ст. і є складовою частиною так званих історичних стилів.

Т. Фуллер, Ч. Джонс. Комплекс будівель Парламенту в Оттаві. II пол. XIX ст. Канада

А. Лангер. Маріацький костел (церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії). 1861-1870 рр. Катовіце, Польща

Й.Д. Магінніс. Бостонський коледж. Поч. ХХ ст. США

К. Кліфельд. Бібліотека Академії наук. 1902-1904 рр. Гданськ, Польща

Неовізантійський напрям — архітектурний напрям, для якого була характерна орієнтація на візантійське мистецтво VI—VIII століть. Найчастіше використовувався для зведення культових і громадських будівель. Зародився у 1840-х роках у Західній Європі та досяг свого піку в останній чверті ХІХ-го століття в Російській імперії.

Храм Св. Олександра Невського, кафедральний собор патріарха Болгарської православної церкви, зведений у неовізантійському стилі за проектом учня італійських архітекторів Олександра Померанцева. Храм розташований у центрі Софії на площі Олександра Невського і є своєрідною візитівкою столиці Болгарії. Фасад собору облицьований білим каменем, вхідні двері зроблені з дуба, а куполи — позолочені.

О. Померанцев. Храм-пам’ятник Св. Олександра Невського. 1882-1912 рр. Софія, Болгарія

Розгляньте зображення собору, спорудженого в неовізантійському стилі. Порівняйте архітектуру цього храму з візантійськими культовими спорудами.

В. Косяков. Морський Нікольський собор. 1903-1913 рр. Кронштадт, Росія

Типи новітніх споруд

Поява нових будівельних матеріалів та винайдення ефективних способів з’єднання металевих конструкцій (Англія, Франція) сприяли виникненню складних архітектурних форм, силуетів та композицій, основою для яких стала готика.

Довжина першого чавунного моста, зведеного в Англії 1779 р. через річку Северн, становила лише 30 м, а вже наприкінці століття з’явилися мости завдовжки понад 70 м. Чавун почали використовувати і під час будівництва каркасів для споруд, а у 80-х роках XVIII ст. досить поширеними стали чавунні конструкції соборів.

Т.Ф. Прітчард. Залізний, або Чавунний міст. 1775-1779 рр. Великобританія

У садово-парковій архітектурі часів романтизму домінують штучні водойми і водоспади. Будівлі оточують альтанки, арки, стилізовані під старовину веж із перевагою пастельних тонів.

В інтер’єрах увагу приділяють фольклорним формам і природним матеріалам — дикому каменю, необтесаному дереву тощо.

СКУЛЬПТУРА

Для скульптури доби романтизму характерними є пошуки нових засобів виразності, емоційна напруженість композицій. Найбільш сприятливі умови для розвитку пластичного мистецтва склалися у Франції. Поштовхом для цього стала кампанія з будівництва тріумфальних і суспільно значущих громадських споруд, бурхливий розвиток торгівлі попри війни та революції, практика всесвітніх виставок, на які зважилась буржуазія, переконана у власній могутності. Так, скульптор Ежен Гійом у 1867 році виконав замовлення на сім погрудь Наполеона Бонапарта в різні періоди його життя — від юності до поразки в політичній кар’єрі.

Скульптура Франції XIX ст. розвивалася під сильним цензурним і політичним тиском. Наприкінці XVIII ст. особливою популярністю користувався майстер скульптурного портрета Жан-Антуан Гудон, який працював на замовлення вищих сановників, деяких діячів революції та нової військової аристократії Наполеона І.

На початку XIX ст. у скульптурі утвердився наполеонівський ампір — пафосний, офіційний і доволі символічний стиль, у якому творили Антуан-Дені Шоде, П’єр Картельє, Жозеф Шинар. Митці отримували замовлення на оздоблення тріумфальних арок, виготовлення бюстів військових і державних діячів та численних офіційних портретів диктатора Наполеона.

Характерні риси скульптури романтизму: емоційна напруженість, патетичність, громадянська спрямованість, реалістичність зображень у поєднанні з глибоким символізмом.

Різновиди скульптури: бюст, статуя (пам’ятник), рельєфи (барельєф, контррельєф), скульптурне оздоблення будівель.

А.Д. Шоде. «Наполеон-законодавець». Поч. XIX ст.

Ж. Шинар. «Карабінер». 1806-1808 рр.

А.Д. Шоде. «Гомер». 1806 р.

Ф. Рюд. «Жанна д’Арк». 1852 р.

Знаменита скульптурна група «Марсельєза» Франсуа Рюда стала як головним твором самого митця, так і визначним зразком французької монументальної пластики XIX століття. Скульптор зобразив драматичну сцену героїчного пориву всього народу Франції, що піднявся на захист своєї країни і здобутків революції.

Ф. Рюд. «Марсельєза». 1833-1836 рр.

Фронтон знаменитого Пантеону в Парижі прикрашений скульптурною групою, в центрі якої — алегорія Батьківщини. Вона увінчує видатних людей лавровими вінцями, які їй простягає Свобода, а Історія записує їхні імена. Напис на фронтоні гласить: «Славетним людям — вдячна Батьківщина».

Д. д’Анже. «Скульптурна група для фронтону Пантеона». 1837 р. Париж

Розгляньте скульптурні портрети доби романтизму. Твори якого стилю вони вам нагадують? Поясніть, чому.

Ф.-Ж. Бозіо. «Король Франції Карл X». 1825 р. Мармур

Ж. Шинар. «Мадам Рекам’є». 1801-1802 рр. Мармур

Ж.-Б. Дебе. «Барон Антуан-Жан Гро». 1855 р. Мармур

У другій половині XVIII — першій половині XIX ст. зародилася академічна школа російської скульптури, представлена плеядою видатних майстрів. Патріотичний пафос, велич і класична ясність образів — ось характерні риси творчості Ф. Шубіна, І. Мартоса, С. Піменова та інших.

Російський скульптор П. Клодт став відомим завдяки своїм композиціям із зображенням коней.

П. Клодт та ін. Нарвські тріумфальні ворота. 1833 р. Санкт-Петербург, Росія

П. Клодт. Четверта композиція із серії «Приборкувачі коней». 1841 р. Санкт-Петербург, Росія

  • Назвіть визначальні риси стилю романтизм у мистецтві.
  • Які напрями архітектури романтизму інтегрували у собі засоби виразності інших століть?
  • Розкажіть про свої враження від архітектури неоготики, неовізантійського напряму та романтичного історизму.
  • У чому проявилась новизна архітектури даного стилю?
  • Назвіть характерні особливості скульптури романтизму.
  • Які шедеври стилю в архітектурі та скульптурі вам запам’яталися найбільше і чому?

Поповніть своє електронне портфоліо ілюстраціями шедеврів архітектури та скульптури епохи романтизму.

За бажанням створіть ескіз будівлі в стилі романтизм, яка вас найбільше вразила. Техніка виконання — олівець.