Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 24. Живопис і мода класицизму

У період панування класицизму в живописі сформувалися обов’язкові для виконання канони, що не допускали поєднання жанрів і використання алегорій, а також визначали чіткий розподіл фігур у композиції та розмежування планів за допомогою певних кольорів: передній план потрібно було передавати коричневим кольором, середній — зеленим, а дальній — блакитним. Проте, незважаючи на свою консервативність, стиль класицизм збагатив малярство багатьма художніми традиціями.

Характерні особливості живопису класицизму:

  • логічне розгортання сюжету;
  • завершена врівноважена композиція;
  • майстерна передача об’ємів за допомогою світлотіні;
  • розмежування планів завдяки строго визначеним кольорам.

Теми картин: античні герої, історичні персонажі, міфологічні та біблійні сюжети.

Популярні жанри: історичний, портрет, пейзаж.

Відомі художники: Н. Пуссен, К. Лоррен, А.Р. Менгс, Ж.Л. Давід, Ш. Лебрен, А. Кауфман та інші.

Основоположник стилю класицизм у живописі Франції Нікола Пуссен у своїх творах прагнув до врівноваженості композиції, вивіряючи розміщення персонажів на полотні, як геометр розраховує креслення. Проте його картини не перетворилися на сухі схеми завдяки радісним, світлим фарбам, чіткості та вишуканості малюнка, багатству втілених образів.

Н. Пуссен. «Нарцис і Ехо». Бл. 1629-1630 рр.

Н. Пуссен. «Святе сімейство на сходах». 1648 р.

У живописі Н. Пуссена переважала антична тематика, зокрема міфологія («Нарцис і Ехо», «Царство Флори», «Аркадські пастухи» тощо). У пізніших роботах художник звертався до сюжетів із Біблії та античної історії.

Важливе місце у творчості Н. Пуссена займав пейзаж (цикл картин «Пори року» тощо): він часто населений міфологічними героями, що відображено навіть у назвах творів: «Пейзаж з Поліфемом», «Пейзаж з Геркулесом» тощо.

Н. Пуссен. «Танкред та Ермінія». 1629-1630 рр.

Багато сюжетів картин Н. Пуссена мають літературну основу. Деякі з них написані за мотивами твору поета італійського Відродження Т. Тассо «Звільнений Єрусалим», у якому розповідається про походи лицарів-хрестоносців у Палестину. Художника цікавили не збройні сутички, а ліричні епізоди: наприклад, історія кохання доньки сарацинського царя Ермінії до лицаря Танкреда. Він був поранений у бою, і Ермінія мечем обрізала собі волосся, щоб перев’язати ним рани коханого.

Фігури Танкреда і схиленої над ним Ермінії створюють щось на зразок круга, що привносить у композицію рівновагу і спокій. Колорит картини побудований на гармонійному поєднанні чистих фарб — синьої, червоної, жовтої та оранжевої. Відчуття простору виникає завдяки не заповненому фігурами передньому плану.

Піднесена, епічно монументальна картина зображає любов головних героїв (вони належать до ворогуючих сторін) як найбільшу цінність, що є важливішою за всі війни та релігійні конфлікти.

Клод Лоррен — сучасник Н. Пуссена — свою творчість присвятив пейзажу, що у Франції XVII ст. було рідкістю. Його полотна втілюють ті ж ідеї та композиційні принципи, що і картини Н. Пуссена, але відрізняються більш витонченим колоритом і віртуозно побудованою перспективою.

Художник тяжів до плавних переходів світлотіні та м’якого розсіяного світла, що дозволяло передати ефект «розчинення» обрисів предметів удалині. Фігури персонажів на передньому плані видаються майже непомітними порівняно з величними деревами, гірськими схилами, морською гладінню, на якій ніжними відблисками грає світло.

К. Лоррен. «Ранок у гавані». 1640-ві рр.

К. Лоррен. «Пейзаж зі сценою відпочинку на шляху в Єгипет (Полудень)». 1661 р.

Ще одним видатним представником французького живопису в період класицизму був Жак Луї Давід. Його картини, написані під впливом античної культури, утверджують строгу мораль і стриманість почуттів, від них віє духом суворості.

Ж.Л. Давід. «Перехід Бонапарта через перевал Сен-Бернар». 1801 р.

Ж.Л. Давід. «Клятва Гораціїв». 1784 р.

На картині «Клятва Гораціїв» зображено дію, що відбувається у внутрішньому дворику давньоримського будинку. Постаті людей залиті потоком світла, навколо них — оливово-сірі сутінки. На другому плані картини — арка, в кожну із трьох частин якої вписана одна або декілька фігур. Посередині стоїть батько сімейства, зліва від нього — готові до бою сини, справа — оціпенілі від горя і страху жінки з дітьми. Плавні контури жіночої групи протиставлені чітким лініям фігур воїнів. В основі всієї композиції — число три: три арки і групи персонажів, стільки ж мечів і рук, з готовністю простягнутих до зброї. Ці трикратні повторення наповнюють усю сцену настроєм бадьорої зібраності. Картина не закликає до боротьби, але утверджує такі людські якості, як мужність, достоїнство, обов’язок, патріотизм.

У 1804 р. Давід став «першим художником» імператора Наполеона. Живописець створив багато портретів відомих діячів того періоду, зокрема самого імператора: «Коронація Наполеона І та імператриці Жозефіни в соборі Паризької Богоматері», «Перехід Бонапарта через перевал Сен-Бернар», «Портрет Наполеона. 1812 р.» тощо.

У Німеччині в другій половині XVIII ст. ідеї класицизму втілювалися у живописі Антона Рафаеля Менгса. Менгс писав алегоричні та міфологічні картини, портрети, займався монументальними розписами. Його живопису притаманні теми благородства і вишуканої простоти стародавніх греків, відтворення краси пластичного об’єму античних статуй, строгість їх композиційного рішення. Найбільш характерна робота Менгса — розпис плафона «Парнас» на віллі Альбані в Римі. Яскравими прикладами класицизму в живописі також є його картини «Суд Паріса» та «Персей і Андромеда». Значний доробок художника і в жанрі портрета.

А.Р. Менгс. «Карл IV, принц Астурійський». Бл. 1765 р.

А.Р. Менгс. «Персей і Андромеда». 1773-1778 рр.

Однією з перших відомих жінок-художниць була представниця німецького класицизму Ангеліка Кауфман. У її творах багато емоцій, манірності у поведінці героїв; прагнення до античної простоти і гармонії поєднувалося зі своєрідним колоритом і різноманітними колірними ефектами.

А. Кауфман створювала гравюри, розробляла ескізи меблів та інтер’єрів, вигадувала складні графічні візерунки для розпису посуду. Вона написала також серію портретів сучасників.

А. Кауфман. «Жіночий портрет в образі весталки». Кін. XVIII ст.

А. Кауфман. «Портрет Е. Сміта-Стенлі, графа Дербі, з дружиною та сином». Бл. 1776 р.

Розгляньте репродукції картин англійського живописця Томаса Гейнсборо (с. 195) і дайте відповіді на запитання.

Т. Гейнсборо. «Хлопець у блакитному». Бл. 1770 р.

Т. Гейнсборо. «Портрет Анни, графині Честерфілд». 1777-1778 рр.

Т. Гейнсборо. «Софія Шарлотта ПІеффілд». Бл. 1785 р.

Т. Гейнсборо. «Портрет містера і місіс Халлетт (Ранкова прогулянка)». Бл. 1785-1786 рр.

  • 1. Опишіть засоби виразності полотен Т. Гейнсборо.
  • 2. Які риси живопису класицизму притаманні портретним творам цього художника?
  • 3. Охарактеризуйте модні тенденції класицизму, опираючись на портрети, написані Т. Гейнсборо, А.Р. Менгсом, А. Кауфман.

МОДА

Одяг в епоху класицизму зазнав істотних змін, особливо в Англії та Франції. Так, у жіночих костюмах вдосконалили каркасні форми, що дозволило підкреслити природні пропорції фігури. В моду увійшла простота: з образу поступово зникли перуки та високі напудрені зачіски.

У цей період повернулися модні тенденції античності. Жіночі сукні шили із завищеною талією без корсета і зайвих прикрас. Шовк вийшов із моди: його замінили муслін і батист. Плаття мали ліф із глибоким вирізом; для них найчастіше використовували легкі тканини світлих тонів: переважно бірюзові, світло-коричневі, блакитні. Сукні також підперізували поясом вище талії, що було характерним для стилю ампір. На ногах жінок красувалися античні сандалії, шию та плечі вкривали індійські шалі.

Образ доповнювали короткими зачісками із завитими локонами. Серед головних уборів перевагу надавали діадемам, обручам і пишним пов’язкам із пір’ям, а також великим капелюхам з оксамиту та шовку.

Поступово класицизм у жіночому одязі остаточно витіснив античність; популярності набув одяг більш пристосований до європейського клімату. Модними стали кашмірові шалі та картаті тканини. Для їзди верхи дами одягали плаття-амазонки зі спідниці та жакета, що нагадував чоловічий фрак.

Англійський чоловічий сукняний фрак замінив шовковий французький каптан. Фрак мав стоячий виложистий комір і відігнуті від талії поли. Модним також став редингот — щось середнє між пальтом і сюртуком — з прямими полами і шалевим коміром. Жабо і манжети на сорочках стали вужчими; кюлоти залишилися вузькими, а панчохи — білими.

  • Назвіть характерні риси живопису класицизму.
  • Які жанри живопису були особливо популярними в цей період?
  • Перелічіть імена відомих художників доби класицизму та назви їхніх картин.
  • Розкажіть про основні тенденції в моді класицизму.

Доповніть ваше електронне портфоліо прикладами шедеврів класицизму різних видів мистецтва.

За бажанням створіть портрет свого друга в цьому стилі. Техніка виконання — олівець, пастель або акварель.