Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 22. Бароко і рококо в українському мистецтві

У другій половині XVII — першій половині XVIII ст. мистецтво бароко проявило себе в усіх сферах культури нашої країни і невдовзі стало відоме всьому світові як українське бароко (нерідко його називають козацьким, хоча деякі дослідники заперечують цю назву). Козацтво, будучи носієм нових художніх смаків і замовником багатьох мистецьких творів, водночас виступало як творець самобутніх художніх цінностей, до яких належать козацькі думи, пісні, танці, літописи, ікони, церкви тощо.

Українське бароко розвивалося як синтез характерних особливостей європейського бароко та народної культури.

Українське, або козацьке бароко — назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. і виник унаслідок поєднання місцевих культурних традицій і характерних рис європейського бароко.

АРХІТЕКТУРА

Національні риси українського бароко найбільше проявилися у храмовій архітектурі, яка відігравала тоді домінуючу роль у мистецтві та залишила значну кількість характерних зразків цього стилю в різних регіонах України.

У той час зародилася українська національна архітектурна школа, що дала світові талановитих майстрів: І. Григоровича-Барського, С. Ковніра, І. Зарудного.

Оригінальний варіант барокової архітектури, який власне і називають козацьким бароко, сформувався на Слобожанщині. У спорудах Правобережної України переважало західноєвропейське бароко, але й тут найвидатніші пам’ятки не позбавлені національної своєрідності (Успенський собор Почаївської лаври, собор Святого Юра у Львові). Велике значення мала побудова на українських землях храмів за проектами Ф.Б. Растреллі (Андріївська церква в Києві).

Продовженням бароко став запозичений у Франції і творчо видозмінений стиль рококо. У цьому стилі перебудовано Київську академію, дзвіниці Києво-Печерської лаври, Софійського собору та головної церкви в Почаєві.

Шедеври української барокової архітектури

Перш ніж ознайомитися із шедеврами українського зодчества XVII—XVIII ст., пригадаймо характерні риси барокової архітектури: випуклі, увігнуті, криволінійні фасади, різноманітні арки, примхливі сходи, багатий декор — ліпнина, різьба, карбування, інкрустування, позолота. Архітектура цього стилю нехтувала симетрією у композиції, відкривала нові просторові рішення, набуваючи пластики та динамізму.

Барокова церква Святого Андрія (Андріївська) в Києві — діючий храм Української автокефальної православної церкви.

Храм був збудований за проектом архітектора Ф.Б. Растреллі на Андріївській горі.

Однокупольна церква з п’ятиглавим завершенням у плані має форму хреста. На діагональних осях будівлі розміщені декоративні вежі на масивних стовпах. Зовні вони прикрашені колонами з капітелями коринфського ордера.

З боку вулиці до храму ведуть круті чавунні сходи. Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається чудова панорама Подолу і Дніпра.

Ф.Б. Растреллі. Андріївська церква. 1747-1762 рр. Київ

Б. Меретин. Архікафедральний собор Св. Юра. 1744-1764 рр. Львів

Архікафедральний собор Святого Юра у Львові — монументальний архітектурний ансамбль бароко та рококо з виразними національними рисами; вважається однією з найбільших святинь українських греко-католиків.

Храм стоїть на терасі, до якої ведуть двомаршеві сходи. Фасад будівлі акцентований монументальним порталом з постатями отців східної церкви Афанасія і Льва (роботи скульптора Й.Г. Пінзеля). З 1998 р. у собор разом із ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці — головний храм православного чоловічого монастиря в Почаєві (Тернопільщина) зі статусом лаври. Це найбільша православна святиня Волині і друга (після Києво-Печерської лаври) — всієї України.

Собор був побудований у стилі пізнього бароко спільними зусиллями архітекторів Я.Ґ. Гофмана, братів Полейовських та Ф.К. Кульчицького. Храм, увінчаний величним куполом, підноситься над землею на 56 метрів. Широка тераса-галерея з трьох сторін слугує обрамленням. Над центральним входом у собор — ікона Успіння Божої Матері. Загальна композиція комплексу — терасна; будівлі розміщені на схилах з поступовим підвищенням до головного акценту — Успенського собору, який вражає своєю величчю, гармонією, вишуканістю і неповторною красою.

Я.Ґ. Гофман та ін. Свято-Успенський собор Почаївської лаври. XVIII ст. Тернопільщина

Перебудови

Українська барокова архітектура розвивалася не тільки завдяки новому будівництву, а й через надання храмам княжої доби рис нового художнього напряму — так, наприклад, сталося під час реставрації Софійського собору, Михайлівського монастиря, ансамблю Києво-Печерської лаври та Успенського собору в Чернігові. Численні будівлі та давньоруські храми XII—XIII ст. були перебудовані у XVII—XVIII ст., відтак набули нового вигляду і стали яскравими зразками бароко.

Ансамбль Києво-Печерської лаври. XI-XVIII ст. Київ

Успенський собор Єлицького монастиря. XII-XVII ст. Чернігів

Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря (сам монастир споруджений у 1108—1113 рр. онуком Ярослава Мудрого Святополком Ізяславичем) була збудована в стилі українського бароко на місці розібраної дерев’яної дзвіниці.

У роки радянської влади дзвіницю разом із головним храмом монастиря та його господарськими частинами розібрали. Нове життя вона отримала під час відновлення собору та інших монастирських будівель у 1997—1998 рр.: її відбудували за фотографіями та обмірами, зробленими перед руйнацією.

Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря. Збудована 1716-1720 рр., відновлена 1997-1998 рр. Київ

Перегляньте відеофільм «У світі українського мистецтва». Розкажіть про свої враження від шедеврів українського бароко.

ОБРАЗОТВОРЧЕ ТА ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО

Характерною особливістю бароко є його проникнення в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відображення в образотворчому і декоративному мистецтві України XVII—XVIII ст. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури, що було пов’язане з діяльністю Києво-Могилянської академії. Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало художній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.

Іконостаси

Високим досягненням барокового мистецтва й цінним надбанням української культури загалом є іконостаси XVII—XVIII ст. Вони сповнені глибокого символізму, що прочитується у виразних, театрально урочистих жестах, величних постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо.

Архітектоніка і пластика барокових іконостасів суттєво відрізнялася від ренесансних: стиль бароко виявився передусім у небачених до цього монументальності та декоративності, що були зумовлені прагненням максимально збільшити і наситити декором особливо важливі, з точки зору сакрального значення, компоненти храму. Іконостаси XVII—XVIII ст. подібні до фасадів ошатних багатоярусних будівель, загальна форма яких нагадує тріумфальні арки: усі їх яруси, окрім намісного, підвищуються від бокових крил до центру. При цьому вся фасадна поверхня, вільна від ікон (за винятком карнизів), повністю вкрита пишним різьбленням.

Іконостас Успенського собору Києво-Печерської лаври. XVIII ст.

Й. Кондзелевич. Богородчанський іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста. Манявський скит. 1698-1705 рр. Івано-Франківщина

Живопис

Провідне місце в культурному житті українського суспільства XVII—XVIII ст. посідав жанр портрета. Художня мова відтворення портретного образу своєрідно використовувала європейські барокові ідеї та національні традиції, яким також були притаманні риси театралізації, умовності, певна символічна система. Вишуканий стиль бароко якнайкраще відображав запити української козацької старшини й вищого духовенства, їхні прагнення до аристократичності.

Я. Калинович. «Портрет М. Потоцького». 1771 р.

Невідомий художник. «Митрополит Петро Могила». XVII ст.

У книжковій графіці та іконописі нові художні тенденції проявились у підсиленій емоційності релігійних сцен, конкретизації місця дії та образах, наближених до народних типажів.

СКУЛЬПТУРА РОКОКО

У XVIII ст. на українських теренах центром розвитку скульптури став Львів. У добу раннього рококо тут працювали переважно майстри німецького походження, а згодом — французького. Авторами численних статуй, що прикрашали римо-католицькі храми, були Т. Гуттер, К. Кученратнер, Т. Фершер, Ю. Маркварт та інші.

Стиль рококо вніс істотні зміни як у побудову, так і в декорацію іконостасів: вони вже не мали суцільної площі і не зберігали симетрії та структурної логіки. Як декоративні елементи (або замість ікон) подекуди з’являлися скульптурні зображення. Тлом для орнаментики царських воріт стала решітка, виноградну лозу замінили мушлі або орнамент із тонких вигнутих галузок, стилізованих на зразок мушель, а також орнамент у формі вогника, гусені тощо.

С. Фесінґер. Вівтар собору Святого Юра. 1768 р. Львів

Я. де Вітте та ін. Вівтарна частина церкви Пресвятої Євхаристії. XVIII ст. Львів

Йоганн Георг Пінзель, якого називають українським Мікеланджело, — галицький скульптор середини XVIII ст., представник пізнього бароко і рококо, засновник Львівської школи скульпторів. Розквіт творчості Пінзеля пов’язаний з архітектурою у Львові та Бучачі. Найбільш характерними особливостями його стилю є монументальність величних фігур, духовна наповненість образів, виразне моделювання тіл, деталізація облич, своєрідні «кристалізовані» складки одягу.

Й.Г. Пінзель. «Юрій-Змієборець». 1759—1761 рр. Собор Святого Юра, Львів

Й.Г. Пінзель. Верхня частина вівтаря Святого Юди Тадея. 1750—ті рр. Бучацький костел Успіння Матері Божої, Тернопільщина

Розгляньте зображення архітектурних шедеврів рококо в українському мистецтві. Поміркуйте, які риси притаманні цим спорудам.

І. Григорович-Барський. Покровська церква. 1766—1772 рр. Київ

А. Квасов, І. Григорович-Барський. Собор Різдва Богородиці в Козельці. 1752—1763 рр. Чернігівщина

Б. Меретин. Бучацька ратуша. 1751 р. Тернопільщина

А. Мощинський. Домініканський костел (тепер — катедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії). 1749-1779 рр. Тернопіль

Розучіть пісню про козаків і заспівайте її під фонограмний супровід.

ХАЙ ЦВІТЕ ЧЕРВОНА КАЛИНА

Слова і музика М. Шапошника

2. Як вороги кляті нас на кіл саджали,

Як живцем палили, у смолі пекли,

Козаки у ката життя не благали —

Про долю Вкраїни думи їх були.

Приспів (двічі):

Хай живе, хай живе вільна Україна,

Хай живуть, хай живуть вічно козаки.

Хай цвіте, хай цвіте червона калина,

Нехай згинуть воріженьки на вічні віки.

3. Хто живе на світі і хто жити буде,

Хто шляхи козацькі буде ще топтать,

Щоб буяла воля, щоб раділи люди, —

Дай Бог не востаннє ці слова сказать.

Приспів.

• Розкажіть про мистецтво бароко і рококо в українській культурі.
• Які традиції поєднані в архітектурних шедеврах України того часу?
• Кого з митців називають українським Мікеланджело? Що вам відомо про його авторський стиль?
• У чому, на вашу думку, унікальність українського бароко?

Доповніть проект, присвячений архітектурі вашого краю, ілюстраціями споруд у стилі бароко і рококо.