Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 13. Живопис Ренесансу

Живопис Ренесансу як один із видів мистецтва цієї доби має свої характерні риси. Він відходить від статичних, застиглих схем у бік динаміки, з’являється нове розуміння простору і часу, в картинах присутні правдивість, достовірність і своєрідна чуттєвість, драматизм подій. Художники цього стилю зберігають традиції Візантії, але доповнюють їх психологізмом і емпіричними пошуками перспективи.

Рафаель Санті. «Арістотель і Платон». Фрагмент фрески «Афінська школа». 1509 р.

Ренесансному живопису притаманні значущість реального бачення світу, написання картин з натури, поступова відмова від середньовічних канонів. Наприклад, умовність і площинність середньовічного живопису змінюються на пряму перспективу (відчуття простору, глибини в картині) та об’ємність зображень завдяки техніці світлотіні. Зображення людини відповідає правильним анатомічним пропорціям, відроджується інтерес до краси людського тіла.

На етапі раннього Відродження надзвичайно популярним був фресковий живопис. Більшість італійських художників цього періоду — саме фрескісти (Мазаччо, Джотто, Ф. Анжеліко, С. Боттічеллі та інші). Фресками прикрашали як церкви, так і палаци, церковні та домашні каплиці, суспільно значущі споруди. Значного поширення набув також станковий живопис.

Живопис Ренесансу характеризується різноманітністю індивідуальних манер художників, формуванням місцевих шкіл. Велику роль у становленні та розвитку малярства відіграли творчість Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаеля Санті, Тіціана, Паоло Веронезе, Донателло, Мазаччо, Альбрехта Дюрера, Ханса Хольбейна, Жана Гужона та ін.

У ренесансну добу в мистецтві з’являються нові терміни та поняття. Одним із них є техніка сфумато, введена в ужиток Леонардо да Вінчі.

Сфумато (буквально — той, що зникає, як дим) — термін, що позначає м’якість живописного виконання, плавність тональних переходів, розпливчастість контурів як наслідок повітряної перспективи.

Пригадайте, які ви знаєте види та жанри живопису.

У мистецтві Ренесансу особливе місце зайняв жанр портрета, відбулося становлення пейзажу як окремого жанру. Серед тем картин переважали світські та релігійні сюжети, образи реального світу, передача цілої гами почуттів та емоцій людини.

Станковий живопис

Леонардо да Війні — італійський живописець, графік, скульптор, архітектор, учений та інженер. Плідне поєднання наукової та художньої діяльності дозволило йому зробити відкриття, що випередили свій час, як у живописі, так і в анатомії, механіці, інженерії, оптиці тощо. Одним із його мистецьких досягнень є оновлення техніки малюнка за допомогою прийому сфумато. Живописні твори Леонардо да Вінчі втілили гуманістичний ідеал людини («Мадонна Літта», «Поклоніння волхвів», «Мадонна в скелях», «Джоконда» («Мона Ліза»)).

На картині «Мадонна в скелях» зображена Діва Марія, яка стоїть на колінах і правою рукою обнімає дитину, що молиться, — Іоанна Хрестителя. Праворуч ангел притримує маленького Ісуса, який підняв руку в жесті благословення. Уся сцена сповнена ніжністю та спокоєм і дуже контрастує з пейзажним тлом, яке складається зі стрімких скель і великого грота.

Композиція твору побудована у вигляді піраміди. Леонардо передає глибину простору не тільки за допомогою геометрії, але й завдяки розробленому ним прийому сфумато, коли обриси предметів пом’якшуються, ніби їх огортає легкий серпанок.

Леонардо да Вінчі. «Мадонна в скелях». 1483-1486 рр.

Портрет, відомий як «Джоконда» («Мона Ліза»), є одним із найславетніших творів живопису в світі. Молода жінка сидить у кріслі впівоберта до глядача. Її уважний погляд та легка усмішка виражають задумливість, мрійливість, затамовану печаль. На тлі віддалених гір фігура справляє враження монументальності, хоча формат картини невеликий (77 х 53 см).

Завдяки своїй знаменитій техніці сфумато Леонардо вдалося не тільки передати безмежну мінливість людської міміки, а й досягти такого ступеня узагальнення, що дозволяє сприймати створений ним образ як образ людини епохи Ренесансу в цілому.

Леонардо да Вінчі. «Джоконда». Поч. XVI ст.

Живописні полотна італійського художника й архітектора Рафаеля Санті сповнені гармонії та ліризму, поетичні й піднесені, відзначаються досконалістю побудови та виразною пластикою фігур.

Рафаель створив цілу галерею образів Мадонни — близько 45 картин, що відрізняються одна від одної композиційними прийомами і трактуванням. Тема материнства — головна в них.

На картині «Сикстинська Мадонна» зображені Божа Мати з божественним Немовлям в оточенні папи Сикста II, святої Варвари та двох ангелят, що дивляться знизу вгору на сходження Бога. Розкрита по боках завіса підкреслює геометричну продуманість композиції.

Вперше у творчості Рафаеля релігійний образ встановлює повний контакт з глядачем, що й визначає глибоку й хвилюючу людяність картини. Цей всесвітньовідомий шедевр уславлює велич людини, яка здатна в ім’я вищого обов’язку йти назустріч мукам і смерті. Красі цього подвигу відповідає внутрішня і зовнішня краса Мадонни.

Рафаель Санті. «Сикстинська мадонна». XVI ст.

Розгляньте зображення та дайте відповіді на запитання.

Вишгородська ікона Божої Матері. XII ст.

Фрагмент фрески з церкви в Таулі. XII ст.

Рафаель Санті. «Мадонна Конестабіле». XVI ст.

  • 1. Визначте, до яких стилів мистецтва належать подані твори.
  • 2. Спробуйте знайти спільні та відмінні риси між цими творами.
  • 3. Поміркуйте, як із плином часу змінювалися засоби виразності живопису.

Фресковий живопис

В епоху Ренесансу монументальний розпис вражав грандіозністю, величчю, багатофігурністю та гармонією. В основі фресок були сюжети зі Старого Завіту (наприклад, створення Адама), сцени з життя Діви Марії і страсті Христові, зображення алегоричних, міфічних персонажів (Геракл, сивіли), батальні сцени, події з життя папського двору тощо.

Леонардо да Вінчі. «Таємна вечеря». Кін. XV ст.

«Таємна вечеря» — відома фреска Леонардо да Вінчі, виконана ним у 90-х роках XV ст. для трапезної монастиря Санта-Марія делла Ґраціє в Мілані. На величезній фресці (4,6 х 8,8 м) зображено драматичну мить останньої вечері Христа зі своїми найближчими учнями, коли Він промовив фатальні слова: «Один із вас зрадить мене». Ці слова викликали в апостолів бурю різноманітних почуттів та емоцій: відчай, переляк, подив, гнів; дехто скочив з місця, хтось активно жестикулює. Образ Христа — не тільки просторовий, колористичний, а й духовний центр композиції. Учитель самотній у своєму мудрому спокої та покірності долі. У цьому творі Леонардо проявив себе як великий живописець і тонкий знавець людських характерів.

Драматичне світовідчуття пронизує твори Мікеланджело Буонарроті — італійського художника, архітектора, скульптора і поета. Створені ним образи сповнені драматизму й експресії, пронизані ідеєю величі людського духу. Одним із живописних шедеврів Мікеланджело є фреска «Страшний суд» на торцевій стіні Сикстинської капели у Ватикані.

Розгляньте ілюстрації (сс. 117, 118). Які особливості цих фресок ви помітили? Надайте коротку характеристику фресковому живопису епохи Ренесансу.

Мікеланджело Буонарроті. «Страшний суд». 1536-1541 рр.

Джотто. «Оплакування Христа». 1304-1306 рр.

П. Перуджино. «Христос передає ключі від раю апостолові Петру». 1480-1482 рр.

Мазаччо. «Чудо зі статером». XV ст.

  • Поділіться своїми враженнями від живопису епохи Ренесансу.
  • У чому полягає особливість живописної техніки сфумато?
  • Які види живопису були популярними в період Ренесансу?
  • Перелічіть імена живописців, які працювали в добу Відродження, та назви їхніх творів.
  • Назвіть характерні риси мистецтва ренесансного стилю, притаманні цим творам.

Напишіть міні-твір «Мої враження від живопису епохи Ренесансу».

Розкажіть у своєму творі про картини, які вас найбільше вразили.

Доповніть ваше електронне портфоліо ілюстраціями шедеврів живопису Ренесансу.