Тварини лікують. 7 клас. Драгулян

З лопатою за скам’янілостями

М’якуни є надзвичайно давньою групою тварин на Землі. Перші достовірні знахідки викопаних м’якунів датовані кембрійським періодом — понад півмільярда років тому. Однак учені припускають, що ці тварини є значно старішими, адже їх предки були схожими на кільчастих хробаків (м’якуни й кільчасті хробаки — найближчі родичі у тваринному світі) без черепашок, мушель чи інших скелетних утворень, а м’які тканини, як відомо, дуже зрідка зберігаються в землі. Саме тому безпосередніх викопаних решток безчерепашкових м’якунів немає. Але слід зазначити, що в палеонтологічних колекція багатьох музеїв та університетів світу зберігаються рідкісні відбитки м’якотілих істот, яких досі не вдалось класифікувати. Можливо з-поміж них криються найдавніші предки всіх сучасних м’якунів. Та попри це на теренах України є безліч місць виходу на денну поверхню давніх морських порід наповнених міріадами скам’янілих залишків м’якунів. Переважно це відкладення крейдового періоду (давністю 65-100 млн років), на які можна натрапити майже повсюдно: від крейдових схилів над Осколом на Слобожанщині, до верховин Кримських гір і до Вулканічних Карпат. Проте подекуди можна знайти й рештки інших часів. Наприклад, на Поділлі розповсюджені скелі і товтри міоценового періоду (давністю 5-20 млн років); на Донецькому кряжі — кам’яновугільного періоду (300-360 млн років тому); у Дністровському каньйоні — девонського періоду (360-420 млн років) тощо. Що ж, дізнайся, де в найближчих околицях на поверхню виходять вапняки, і гайда копати скам’янілості!

Набір інструментів професійного палеонтолога

1 - велике долото, 2 - рація, 3 - GPS-навігатор, 4 - скельний молоток, 5 - дрібні долота, 6 - пензлик, 7 - швейцарський ніж, ложка і виделка, 8 - клей, 9 - маркери і мішечки для зразків, 10 - рулетка

Для пошуків і видобування скам’янілостей знадобляться пара робітничих рукавичок, каска або роверовий шолом, пластикові окуляри, наколінники, молоток для каменів, долото, дротяна щіточка, набір великих і малих пензликів, пакувальний папір, коробки та сумка або наплічник для зразків, клей ПВА, водостійкий маркер, польовий щоденник. Уперед, у експедицію!

Уважно оглянь відшарування гірських порід на наявність у них вапняків. Вони зазвичай білого кольору з можливими відтінками від сірого до жовтого. Щоб переконатися, що перед тобою саме вапняк, а не, наприклад, гіпс, лийни на нього оцтовою або лимонною кислотами. Якщо відбувається реакція з виділенням бульбашок газу, це вапняк. Отже, у цьому місці можна шукати скам’янілих м’якунів. Найчастіше, це не складає жодних труднощів, адже мушлі двостулкових м’якунів є звичайними у вапняках. Дуже часто черепашки просто лежать уже відділені природними силами від породи, тому їх можна просто позбирати. Якщо ж черепашка міцно з’єднана з породою, то її можна відколоти за допомогою загостреного кінця молотка для каменів або за допомогою долота й молотка. Працюй обережно, щоб не покалічитись, в рукавичках, касці і пластикових окулярах. Кожен зібраний зразок загортай у пакувальний папір і складай у коробки.

Вапнякова скеля

Завжди методично й ретельно оглядай відшарування порід. На окремих поверхнях оголень чи у товщах шарів можна надибати скам’янілі залишки дуже цікавих м’якунів: черепашки вимерлих головоногих белемнітів та амонітів, а іноді й морських равликів. Їхні черепашки, як правило, великих розмірів. Черепашки белемнітів мають вигляд довгих конусів із порожниною всередині, а ось в амонітів вони закручені в пласку спіраль. Часом можна натрапити на велетенських амонітів, черепашка яких сягає метра й більше в діаметрі, черепашки морських равликів мають вигляд конічної спіралі, як і сучасні, часто з різноманітними чудернацькими виростами.

Скам’янілі черепашки белемніту (ліворуч), амонітів (по центру) і мушлі морських гребінців (праворуч)

Окрім решток м’якунів, можна знайти скам’янілі губки, корали, морські їжаки, морські зірки, ходи різноманітних хробаків, зуби акул, плезіозаврів і навіть відбитки риб та іхтіозаврів, але це вже зовсім інша історія. Усі експедиційні вилазки, їх дати, погоду, місця та знахідки акуратно задокументуй у польовому щоденнику. Зроби відео про свої пошуки скам’янілостей і розмісти його в інтернеті.

Удома акуратно очисть зразки від зайвої породи за допомогою дротяної щіточки і пензлика. Зібраний зразок необхідно убезпечити від руйнування, пов’язаного з перепадами температури і вологості повітря. Професійні палеонтологи для цього використовують паралоїд — ацетоновий розчин акрилу, який до того ж є токсичним. Ми скористаємося клеєм ПВА — водним розчином полівініл-ацетату, який має дуже схожі до паралоїду властивості. Отож, широким пензликом рівномірно і дуже тонким шаром нанеси ПВА на очищений і підготовлений зразок. Після висихання, клей утворить дуже тонку прозору полімерну плівку, яка захистить зразок від руйнування і негативного впливу середовища. Знизу зразка маркером розбірливо напиши дату й місце його знайдення, а також своє прізвище — це важливо для подальшого впорядкування колекції та визначення зразків.

Визначення видів скам’янілих м’якунів має свої особливості, тому, щоб його опанувати, слід прочитати велику кількість літератури. На початках звернись до найближчого краєзнавчого або природознавчого музею, де тобі підкажуть, що та як треба робити. У соціальних мережах є безліч різноманітних груп, де любителі й професіонали-палеонтологи обговорюють та допомагають визначати викопних істот. Тут же можна виставити свої фото, відео, домовитись про спільні експедиції й обмінятись колекційними зразками.

• 1. Чому черепашки молюсків добре зберігаються протягом мільйонів років, а м’які частини тіла ні?
• 2. Дізнайся у вчителя / вчительки хімії, що за бульбашки газу виділяються з вапняка під час обробки його кислотою. Перевір, чи виділятимуться вони за дії кислоти на скам’янілу черепашку. Про що це свідчить?