Посібник «Мій конспект. Всесвітня історія. 9 клас»

Урок 31. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ

Очікувані результати

Після цього уроку учень/учениця має

• знати: основні культурні центри Європи та США;

• розуміти: тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» XIX ст.; поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура»;

• вміти: характеризувати досягнення духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді; визначати прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. До історії світової культури XIX ст. увійшло як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Література

Учитель. У 80-ті роки XIX ст. кризові суспільні явища дістали своєрідне відображення в літературі. Заявила про себе нова течія, яка дістала назву декадентство, або декаданс (в перекладі з французького — занепад).

Близькими до символістів були представники напряму, які проповідували самоцінність художньої творчості, її незалежність від соціальних умов життя, від політики і суспільних рухів. Мабуть, найталановитішим представником цього напряму «мистецтва для мистецтва» на Заході можна вважати англійського письменника і поета Оскара Вайльда, який прославився романом «Портрет Доріана Грея».

Поряд зі згаданим історичним романом XIX ст. з’явилися в літературі й інші нові жанри: детектив і фантастика. Біля джерел першого з них стоять Едгар По («Вбивство на вулиці Морг», «Золотий жук») і Артур Конан-Дойль, який першим увів до літератури нового героя — детектива-любителя. Родоначальниками жанру фантастики стали Жуль Берн і Герберт Веллс.

Захист проектів

Учні презентують проекти уявної подорожі до виставкового центру з літератури та мистецтва.

Робота з таблицею

♦ Слухаючи виступи «екскурсоводів», скласти таблиці.

«Розвиток літератури»:

1-ша зала: «Класицизм»;

2-га зала: «Натуралізм»;

3-тя зала: «Романтизм»;

4-та зала: «Символізм»;

5-та зала: «Реалізм».

Орієнтовний вигляд таблиці

Течії	Представники
Класицизм — напрям у літературі і мистецтві, що сповідував звернення до античності як до ідеалу формування гармонійної особистості	Й. Гете, Ф. Шіллер; П. Корнель, Ж. Расін
Романтизм — напрямок, що проголошував культ внутрішнього світу людини	В. Скотт, Дж. Байрон, Ж. Сайд, В. Блейк
Натуралізм — літературна течія, спрямована на вивчення непривабливого, зворотного боку життя людей	Е. Золя, Гі де Мопассан, Е. Гонкур
Символізм — літературна течія, спрямована на створення узагальнених символів людських почуттів і життєвих явищ	А. Рембо, П. Верлен, О. Блок, А. Білий, В. Брюсов, В. Соловйов
Реалізм (критичний реалізм) — віддзеркалення в літературних творах справжніх проблем суспільства і сприяння його прогресивному розвитку	Ч. Діккенс, О. де Бальзак, В. Гюго, П. Меріме, Г. Флобер, О. Пушкін, Л. Толстой, Ф. Достоєвський

«Образотворче мистецтво»:

1-ша зала: «Товариство пересувних художніх виставок (передвижники)»;

2-га зала: «Імпресіонізм»;

3-тя зала: «Постімпресіонізм»;

4-та зала: «Авангардизм (кубізм і супрематизм)».

Орієнтовний вигляд таблиці

Течії	Представники
Товариство пересувних художніх виставок (передвижники) — об’єднання випускників російської Академії мистецтв, що, перебуваючи під впливом народництва, виступили проти політики Академії	Іван Крамськой, Ілля Ренін, Архип Куїнджі, Василь Суриков, Ісак Левітан
Імпресіонізм — відтворення суб’єктивних вражень, незвичайне, неправдоподібне поєднання фарб, тіней, світла	Клод Моне, Едуард Мане, Огюст Ренуар, Каміль Пісарро
Постімпресіонізм — повернення цілісності та композиційної завершеності, особливості живописної техніки	Поль Сезан, Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Анрі де Тулуз-Лотрек
Авангардизм — нове мистецтво, представники якого прагнули докорінного оновлення художньої практики. Авангардизм проявився в низці течій та шкіл фовізм, кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюреалізм, експресіонізм, конструктивізм, імажизм) — торкнувся різних царин мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, література, музика, кіно)
Кубізм — зображення подано у вигляді геометричних форм, перетину різних площин і геометричних фігур	Пабло Пікассо, М. Юшан, Жорж Брак
Супрематизм — позаземне вимірювання, білий колір — символ чистого світла, поєднання геометричних фігур, позбавлених будь-яких змістових елементів	Казимир Малевич, Василь Кандінський

Робота з поняттям

Масова культура — поняття, що визначає особливості створення культурних цінностей у «масовому суспільстві», яке орієнтоване на «масове споживання». Суттєвий вплив на розвиток масової культури мав прийнятий 1870 року у Великій Британії закон про загальну грамотність.

Робота з інформацією

1. Уважно прочитайте поданий текст та розкажіть про причини появи масової культури.

2. Дайте оцінку сентенції, що «...масова культура постіндустріального суспільства поширилася, як «смертоносна пара, що душить народну культуру і загрожує цілісності мистецтва».

Походження масової культури

«Становлення масової культури пов’язане з явищами політичної демократії та повсюдної освіти. Ці чинники допровадили до краху монополії вищих класів у царині культури. В доіндустріальному суспільстві знаходилося місце для елітарної, а також автентичної народної культури, що походить з сільських коренів, є оригінальною, автономною й безпосередньо відображає життєвий досвід людей. Автентичне народне мистецтво ніколи не претендувало на статус мистецтва, але його своєрідність була прийнятна і шанована.

Ситуація змінилася з початком індустріалізації і урбанізації. Наслідком цих процесів були зміни в суспільному укладі і моральних цінностях. Індивіди стали ізольованими, відчуженими і анонімованими, і зв’язок між ними набув фінансово-економічного характеру. Раніше активних індивідів поглинула цілковито безіменна маса, вразлива до маніпуляцій з боку мас-медіа, що стали альтернативою спільноті і моральності.

На думку експертів, масова культура постіндустріального суспільства поширилася, як «смертоносна пара, що душить народну культуру і загрожує цілісності мистецтва». Підприємці знайшли джерело доходу в задоволенні культурних потреб «знову пробуджених мас». Технічний прогрес уможливив продукування книг, журналів, фотографій, музики в кількостях, достатніх для насичення ринку. Новітня техніка створила також нові засоби комунікації, як-от телебачення, радіо, Інтернет, особливо добре придатні для масового сприймання і масового поширення» [1].

Вправа «Три речення»

♦ Трьома реченнями висловити власну думку про причини появи та поширення масової культури.

Робота з інформаційними джерелами

♦ Використовуючи доступну інформацію, занести до таблиці факти, що свідчать про зародження в XIX ст. масової культури.

Напрямок культури	Прояви масової культури
Освіта
Журналістика
Кінематограф
Література

Інформаційна картка 1

Технічні вдосконалення в типографській справі надали змогу видавати книги великими накладами за доступними цінами. Тепер навіть не дуже заможні люди могли купувати книги.

Літературні твори були опубліковані національними мовами й зрозумілі для пересічних людей. Читання не вимагало глибоких додаткових знань і спеціальної наукової підготовки.

Газети і журнали сприяли поширенню інформації про новинки літератури. Критичні статті підвищували інтерес читачів до творчості письменників і поетів. Наклади періодичних видань зросли в багато разів, що робило широко відомою будь-яку культурну подію того часу.

Інформаційна картка 2

У XIX ст. в Європі, у Франції, народився новий вид мистецтва, який стрімко завойовував собі масову глядацьку аудиторію, — мистецтво кіно.

28 грудня 1895 року в Парижі на бульварі Капуцинок у приміщенні «Гранд кафе» було організовано перший у світі публічний кіносеанс. Глядачі столиці Франції побачили свій перший фільм — вихід робітників з фабрики. Саме цю подію прийнято вважати датою народження кінематографа. Розробивши свій оригінальний пристрій, фірма «Люм’єр» швидко поставила справу кіно «на потік». Перші кінокартини «Прибуття поїзда» та «Политий поливальник» настільки приголомшили людей, що вже через декілька тижнів апарат і фільми Люм’єрів публічно демонструвалися в Римі, Відні, Берліні, Москві, Петербурзі, а також в Одесі, а потім потрапили до Єгипту, Австралії, США. У всіх країнах світу з’явилися сінематографи, ілюзіони, кінотеатри, а через рік-два у більшості європейських країн починають знімати власні фільми.

Інформаційна картка З

Проявом масової культури стало народження детективного жанру — один з видів авантюрно-пригодницьких творів у літературі, театрі та кіно; романи, повісті, п’єси, фільми, в яких діють слідчі (детективи). Його засновники — Е. По та У. Коллінз. Але справжнє народження жанру відбулося в оповіданнях А. Конан-Дойля про Шерлока Холмса. Надзвичайної популярності детектив набув у XX ст. (А. Крісті, Ж. Сіменон та ін.), що пояснюється напруженістю колізії, яка побудована на розв’язанні певного завдання, до якого залучається читач, незалежно від його культурного розвитку. Детективний жанр однаково полюбляють і ті, хто шукає цікавий сюжет, і ті, кому подобається процес дослідження, пошуку, аналізу. Тим більше, що пошук винних спирається зазвичай на певну філософію.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання

♦ Визначте напрямок живописних творів [2, 3, 4].