Посібник «Мій конспект. Всесвітня історія. 9 клас»

Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX — ПОЧАТОК XX СТ.)

Урок 26. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ НАПРИКІНЦІ XIX СТ.

Очікувані результати

Після цього уроку учень/учениця має

♦ знати: час створення Троїстого союзу та Антанти;

♦ розуміти: поняття «геополітика», «військово-політичний союз»;

♦ вміти: показувати на карті країни Троїстого союзу та Антанти; характеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині XIX ст.; пояснити причини появи військово-політичних блоків.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з таблицею

♦ Порівняйте Молодотурецьку (Туреччина) та Сінхайську (Китай) революції. Метод «Мозковий штурм»

♦ Які події визначали політичну ситуацію в Європі наприкінці XIX — на початку XX ст.?

Робота з картою

♦ Розглянути історичні карти атласу «Європа наприкінці XIX ст.», «Утворення нових незалежних держав на Балканах після Берлінського конгресу» і назвати:

1) країни, де існувала абсолютна, а в яких — конституційна монархії;

2) держави, які увійшли до «Союзу трьох імператорів»;

3) держави, які здобули незалежність унаслідок російсько-турецької війни 1877 1878 рр.

Метод «Мозковий штурм»

♦ Висловіть припущення, чому в останній третині XIX ст. загострилися суперечності між провідними державами світу.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. У Європі настала епоха відносного спокою — близько 40 років миру, який тривав від франко-прусської (1870-1871) і російсько-турецької (1877 1878) воєн до початку Першої світової війни. Основною передумовою збереження миру стала широка міжнародна співпраця в усіх галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало відмову провідних країн світу від прагнення лідерства в зовнішній політиці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з поняттям

Геополітика — 1) наука, яка розглядає вплив географічних чинників на внутрішню й особливо зовнішню політику держав і націй; 2) цілеспрямована діяльність, яка дає змогу здійснювати контроль над простором для реалізації власних життєво важливих інтересів.

Робота з історичними джерелами

♦ Опрацювати тексти документів і відповісти на запитання.

1. Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією, укладеного у Відні 20 травня 1882 р.

Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і дружбу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або не братимуть зобов’язання, спрямовані проти однієї з цих держав.

Ст. 2. У разі, якщо Італія зазнала б нападу з боку Франції через будь-який мотив, обидві інші договірні сторони зобов’язані надати атакованій стороні допомогу і сприяти їй усіма своїми силами.

Такий же обов’язок покладається на Італію в разі нападу Франції на Німеччину.

Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін зазнають нападу і будуть втягнуті у війну з двома або декількома великими державами, що не беруть участь у цьому договорі ... то договір про союз набуває чинності для всіх вищезазначених сторін.

Запитання

1. Яку державу договірні сторони розглядають як потенційного супротивника?

2. Чому Росія не увійшла до Троїстого союзу?

3. На яких умовах був укладений договір?

4. В якому разі союзні держави мали вступити у війну?

2. Проект військової конвенції між Росією і Францією, серпень 1892 р. [1]

Натхненні спільним прагненням збереження миру, Франція і Росія, прагнучи єдиної мети — підготуватися до вимог оборонної війни, спричиненої нападом військ Троїстого союзу проти однієї з них, — домовилися про таке:

Якщо Франція зазнає нападу з боку Німеччини або Італії за підтримки Німеччини, Росія застосує всі війська, які вона матиме у своєму розпорядженні, для нападу на Німеччину.

Якщо Росія зазнає нападу Німеччини чи Австрії, яку підтримає Німеччина, Франція має застосувати всі війська, які вона матиме у своєму розпорядженні, для нападу на Німеччину.

Ця Конвенція буде чинною протягом того самого терміну, що і Троїстий союз.

Запитання

1. Назвіть мету укладення цього договору.

2. Як ви вважаєте, чи мали підстави Франція та Росії побоюватися нападу з боку Троїстого союзу?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з таблицею

♦ За допомогою підручника та знань, здобутих на уроці, заповніть таблицю «Суперечності між країнами членами військово-політичних блоків».

Назви держав

Англія

Франція

Росія

Австро-Угорщина

Німеччина

Австро-Угорщина

Росія

Франція

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготуватися до лабораторно-практичного заняття «Міжнародні відносини на початку XX ст.».

Використані джерела

1. http://istmat.info/node/34522