Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

Розділ II. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ'ЄДНАННЯ (1815-1870 РР.)

УРОК 5

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині XIX ст., соціальну структуру європейських суспільств першої половини XIX ст., зміни в повсякденному житті;

• пояснювати вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;

• визначати основні ознаки промислової революції в Західній Європі; головні відмінності між основними ідеологічними концепціями;

• висловлювати судження щодо основних ідеологічних концепцій;

• називати видатних представників основних ідеологічних концепцій;

• пояснювати і застосовувати поняття: «промисловий переворот», «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «націоналізм», «нація», «соціалізм».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інтерактивна вправа «Асоціація»

• Разом з учителем знайдіть позитивні і негативні наслідки рішень Віденського конгресу 1815 року.

Вправа «Так чи ні»

1. Французька революція почалась 1790 року. (Ні)

2. Декларацію прав людини і громадянина було прийнято 26 червня 1789 р. (Так)

3. Штурм і взяття Бастилії зупинили на певний час хід революції. (Ні)

4. Людовіка XVI влаштовував французьких революціонерів. (Ні)

5. Франція була проголошена республікою 21 вересня 1792 р. (Так)

6. Установчі збори прийняли першу Конституцію Франції в ході Французької революції. (Гак)

7. Термідоріанський режим прийняв революційний календар. (Ні)

8. У ході Вітчизняної війни 1812 року в Росії партизанський рух досяг надзвичайного розмаху. (Так)

9. Наполеон повернувся з Росії переможцем. (Ні)

10. «Битва народів» відбулась під Лейпцигом. (Так)

11. Наполеон одразу був призначений імператором Франції. (Ні)

12. У результаті підписання Паризького мирного договору 1814 року територія Франції повернулась до кордонів 1792 р. (Так)

Тести

1. Установіть відповідність між державами, що збільшили свої території за результатами Віденського конгресу, та означеними територіями.

1) Австрія

2) Велика Британія

3) Пруссія

4) Російська імперія

5) Франція

А Острів Мальта, острів Цейлон, Капська земля (південь Африки)

Б італійські землі, частина польських земель;

В відновлена в межах 1789 р.

Г Велике герцогство Варшавське, Фінляндія та Бессарабія

Д Рейнська область, Вестфалія, західні польські землі

Відповідь: 1 Б; 2 А; 3 Д; 4 Г; 5 В.

2. Установіть відповідність між прізвищами глав делегацій і країнами-учасницями Віденського конгресу.

1) Австрія

2) Велика Британія

3) Пруссія

4) Росія

5) Франція

А Лорд Каслрі Б фон Меттерніх В Талейран Г фон Гарденберг Д Олександр І

Відповідь: 1 Б; 2 А; 3 Г; 4 Д; 5 В.

3. Установіть відповідність між датами та подіями.

1) 5 травня 1789 р.

2) 3 вересня 1791 р.

3) 21 січня 1793 р.

4) 9 листопада 1799 р.

А Прийняття першої Конституції Франції

Б страта Людовіка XVI

В (18 брюмера VIII року Республіки) у Франції було встановлено новий режим — «бонапартизм»

Г скликання Генеральних штатів

Відповідь: 1 Г, 2 А, 3 Б, 4 В.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка творчого домашнього завдання

Учні презентують підготовлені реферати про різні верстви населення, що брали участь у революційних подіях.

Творче завдання

• Написати репортаж про життя французів в той час, коли революційна Франція трансформувалась в імперію.

Бесіда

1. Проаналізуйте, як змінилась політика європейських країн після Віденського конгресу.

2. Визначте причини відмінностей у початку промислової революції в різних країнах Європи.

3. Складіть перелік чинників, що дали можливість Великій Британії вже в першій половині XIX століття вийти в лідери за розвитком промисловості.

4. Розкажіть, чому спроби посилити абсолютизм і феодальні привілеї дворян у 20-х роках XIX століття були марними.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Початок становлення індустріального суспільства

Учитель. Розгром наполеонівської Франції змінив положення держав у світі та Європі. Велика Британія на тривалий час посіла провідні позиції в політиці та економіці, перетворившись на наймогутнішу індустріальну і колоніальну державу світу, його фінансовий центр і зразок ліберального суспільства. Але були свої проблеми і в англійському суспільстві.

Уже на початку XIX ст. Велика Британія була могутньою індустріальною, торговельною та колоніальною державою. Станом на 1815 р. на всій території Британської імперії проживало близько 200 млн осіб. Це чверть усього населення світу!

На середину XIX ст. в країні завершився промисловий переворот і Велика Британія посіла перше місце у світі за рівнем розвитку виробництва (45 % промислової продукції світу). Це стало можливим завдяки індустріалізації — появі нових промислових районів — на заході та півночі Британії. Тут розвивається металургійна, вугільна, текстильна промисловість, суднобудування. Основною формою виробництва стають фабрики та заводи, зростає кількість великих підприємств.

Британські товари витісняють товари інших держав. Збільшується експорт. Велика Британія вивозить продукцію промислових підприємств, а ввозить сировину. Лондон перетворився на світовий фінансовий та торговельний центр. Зростання промислового виробництва приводить до збільшення попиту на сировину та продукти харчування, а це, у свою чергу, сприяє розвитку капіталістичних відносин у сільському господарстві. Британський флот панував на морі.

Франція в результаті революції перейшла на рейки капіталістичного розвитку: виникла велика фабрично-заводська промисловість, споруджували залізниці. Однак промислова революція у Франції відбувалася значно повільніше, ніж в Англії: більшість населення зосереджувалася в сільському господарстві, а працю малоземельних селян, які шукали додаткового заробітку на кустарних підприємствах і мануфактурах, фінансово використовувати було вигідніше, ніж застосовувати механізми. 1826 р. у Франції розпочалася економічна криза надвиробництва. Наслідком цього стало зростання революційних настроїв.

Політична роздробленість німецьких земель гальмувала їхній економічний розвиток. Основою економіки німецьких держав залишалося сільське господарство, у якому процвітало кріпацтво.

Спроби осмислення нової дійсності

Учитель. Промислова революція почалася тільки в 1830-х рр. і дуже стримувалася політичними розбіжностями та економічною відсталістю німецьких земель. Найбільших успіхів промислове виробництво досягло в державах Рейнської області, особливо гірська та хімічна промисловість. Економічний розвиток значно гальмувала наявність кордонів — кожна держава мала свої митні тарифи, торговельні закони, грошові одиниці, системи мір і ваги.

1834 року 18 німецьких держав на чолі з Пруссією створили Митний союз. Це пожвавило економічні відносини, сприяло розвитку торгівлі та промисловості. А поширення прусського талера укріпило економічні зв’язки. Крім розвитку економіки, Пруссія використовувала Митний союз для боротьби з Австрією. Таким чином, Митний союз став кроком для утворення загальнонімецької держави.

Основу австрійської економіки, як і більшості німецьких держав, становив аграрний сектор. Він ґрунтувався на кріпацькому господарстві. Промислова революція проходила дуже повільно, у країні відбувалася поступова стагнація. Протистояння з Пруссією призвели до того, що Австрія не увійшла до Митного союзу. Це ускладнило її економічні зв’язки з німецькими державами.

Консерватизм, лібералізм, соціалізм і марксизм

Учитель. У першій половині XIX ст. в країнах Європи переважали три провідні ідеології: консерватизм, лібералізм і соціалізм.

Робота з поняттями

• Консерватизм (фр. conservatisme, від лат. conservo — «охороняю», «зберігаю») — визначення ідейно-політичних, ідеологічних і культурних течій, що спираються на ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті.

• Лібералізм (фр. liberalisme) — філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу.

• Соціалізм — це соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, основним гаслом яких є соціальна справедливість, політика економічного перерозподілу національного продукту країни, спрямована на соціальний захист найслабших верств населення; підтримка бідних за рахунок багатих.

Учитель. Представники консерватизму надавали перевагу старим, перевіреним часом відносинам, виступали проти революційних змін, вважали, що нерівність закладена природою, що найкращою формою правління є монархія. Вони виступали за приватну власність та стабільність суспільства.

Лібералізм відстоював права особистості, свободу і рівність, приватну власність і незалежність від держави. Представники лібералізму виступали проти насильницьких змін у суспільстві і за реформаторську діяльність, спрямовану на покращення. Практично всі революції першої половини XIX ст. очолювали ліберали. Поступово ліберальні цінності перетворилися на основні цінності західного суспільства.

Соціалізм відстоював ідеї колективної власності та справедливого розподілу матеріальних благ. Часто соціалісти виступали за ліквідацію приватної власності. Однією з течій був утопічний соціалізм — учення про суспільство (суспільний лад), що живе за утопічними принципами, тобто такими, що не можуть існувати в реальному житті. Наступним кроком розвитку соціалізму став розвиток революційного соціалізму, пізніше відомого як комунізм. Засновниками цієї течії були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.

У першій половині XIX століття в Європі працювало багато соціаліст-утопістів. У Франції ці ідеї підтримували Анрі Сен-Сімон (1760-1825 рр.) та Шарль Фур’є (1772-1827 рр.). Перший закликав до створення нової промислової системи, у якій би існувала загальна обов’язкова праця, планова організація виробництва та єдність науки й виробництва, при цьому зберігалася приватна власність. Його колега був противником приватної власності. Він розробив проект «суспільства гармонії» — асоціації промислових колективів.

Англійський соціаліст-утопіст Роберт Оуен (1771-1853 рр.) виступав за необхідність створення самоуправних громад без приватної власності та експлуатації. Однак спроби практичної реалізації його ідей в Британії та США зазнали невдач.

На базі ідей утопічного соціалізму було розвинуто революційний соціалізм та марксизм. Його видатними представниками були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.

Робота з поняттями

• Марксизм — це філософське, економічне і політичне вчення, яке розглядало суспільство як організм, у структурі якого виробничі сили визначають виробничі відносини, стверджувало неминучість переходу від феодалізму до капіталізму, соціалізму

1 врешті безкласового суспільства.

Повідомлення учнів

Учні, які підготували повідомлення, розповідають про життя і діяльність Карла Маркса.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в парах

• Визначте подібні та відмінні особливості в розвитку економіки Великої Британії, Франції, Австрії, Російської імперії та німецьких держав.

Робота з таблицею

• Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер події.

Велика Британія

Франція

Австрія

Німеччина

Російська імперія

         

1 — виникнення Митного союзу, 2 — початок правління короля Карла X, 3 — економічна криза 1815-1816 років; 4 — переважання аграрного сектора в економіці; 5 — виникнення Німецького союзу; 6 — наявність кріпацтва; 7 — прийняття «хлібних законів»; 8 — повстання в Петербурзі; 9 — неврожаї 1845 та 1846 рр.; 10 — скасування закону про заборону створювати профспілки (тред-юніони).

Відповідь

Велика Британія

Франція

Австрія

Німеччина

Російська імперія

3, 7, 10

2, 9

4

1, 5

6, 8

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Велика Британія стала першою державою, у якій завершився промисловий переворот і відбулося формування індустріального суспільства. Завдяки цьому країна посіла перші позиції в промисловості, торгівлі та фінансах.

У більшості країн Європи у першій половині XIX ст. формується механізм вирішення соціальних проблем, закладаються засади правової держави, підґрунтя для створення громадянського суспільства. Також у цей час виникають провідні ідеології — консерватизм, лібералізм та соціалізм, які значно вплинули на розвиток суспільства, визначили напрямок і розвиток провідних країн світу.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Продовжити (закінчити) складання хронологічної таблиці

4. Порівняти шляхи розвитку Великої Британії, Франції, Австрії та Німеччини в першій половині XIX ст.

5. Підготуватись до практичної роботи № 2 «Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті і побуті різних верств населення».