Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 32

Практична робота № 5. Зародження масової культури

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті основні наукові й культурні центри Європи та США;

• характеризувати тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» XIX ст.;

• визначати основні здобутки європейського суспільства в галузі культури, взаємини культур народів Європи, Америки, Азії та Африки;

• пояснювати і застосовувати поняття: «романтизм», «класицизм», «реалізм», «масова культура», «модерн», «імпресіонізм».

Тип уроку: урок — практичне заняття.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Демонстрування презентації

Учні демонструють презентацію «Повсякденне життя людей на початку XX ст.: дозвілля, родинні стосунки, релігія і мораль».

Вправа «Три речення»

• Трьома реченнями висловити власну думку про причини появи та розповсюдження масової культури.

Робота з текстом

1. Уважно прочитайте поданий текст та розкажіть про причини появи масової культури.

2. Дайте оцінку сентенції, що «...масова культура постіндустріального суспільства поширилася, як «смертоносна пара, що душить народну культуру і загрожує цілісності мистецтва».

Походження масової культури

«Становлення масової культури пов’язане з явищами політичної демократії та повсюдної освіти. Ці чинники допровадили до краху монополії вищих класів у царині культури. В доіндустріальному суспільстві знаходилося місце для елітарної, а також автентичної народної культури, що походить з сільських коренів, є оригінальною, автономною й безпосередньо відображає життєвий досвід людей. Автентичне народне мистецтво ніколи не претендувало на статус мистецтва, але його своєрідність була прийнятна і шанована.

Ситуація змінилася з початком індустріалізації і урбанізації. Наслідком цих процесів були зміни в суспільному укладі і моральних цінностях. Індивіди стали ізольованими, відчуженими і анонімованими, і зв’язок між ними набув фінансово-економічного характеру. Раніше активних індивідів поглинула цілковито безіменна маса, вразлива до маніпуляцій з боку мас-медіа, що стали альтернативою спільноті і моральності.

На думку експертів, масова культура постіндустріального суспільства поширилася, як «смертоносна пара, що душить народну культуру і загрожує цілісності мистецтва». Підприємці знайшли джерело доходу в задоволенні культурних потреб «знову пробуджених мас». Технічний прогрес уможливив продукування книг, журналів, фотографій, музики в кількостях, достатніх для насичення ринку. Новітня техніка створила також нові засоби комунікації, як-от телебачення, радіо, Інтернет, особливо добре придатні для масового сприймання і масового поширення».

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичним терміном

• Масова культура (або: маскульт, маскультура, поп-культура, популярна культура) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої є повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою».

Учитель. Термін «масова культура» в загальноприйнятому культурологічному значенні вперше застосував 1941 року німецький філософ і соціолог М. Горкгаймер у праці з відповідною назвою — «Мистецтво і масова культура». Пізніше в США з’являється скорочене слово «маскульт» (англ. Masskult), яке ввів у науковий обіг американський філософ Д. Макдональд.

Робота з текстом

• Опрацюйте наведені матеріали і визначте особливості розвитку культури на рубежі ХІХ — ХХ століть.

Література

У 80-ті роки XIX ст. кризові суспільні явища дістали своєрідне відображення в літературі. Заявила про себе нова течія, яка дістала назву декадентство, або декаданс (в перекладі з французького — занепад).

Близькими до символістів були представники напряму, які проповідували самоцінність художньої творчості, її незалежність від соціальних умов життя, від політики і суспільних рухів. Мабуть, найталановитішим представником цього напряму «мистецтва для мистецтва» на Заході можна вважати англійського письменника і поета Оскара Вайльда, який прославився романом «Портрет Доріана Грея».

Поряд зі згаданим історичним романом XIX ст. з’явилися в літературі й інші нові жанри: детектив і фантастика. Біля джерел першого з них стоять Едгар По («Вбивство на вулиці Морг», «Золотий жук») і Артур Конан-Дойль, який першим увів до літератури нового героя — детектива-любителя. Родоначальниками жанру фантастики стали Жуль Берн і Герберт Веллс.

Образотворче мистецтво

В останній третині сторіччя на грані реалізму і декадансу в образотворчому мистецтві з’являється новий напрям — імпресіонізм (від французького «імпресіон» — враження). Імпресіонізм посів в історії мистецтва місце, яке дорівнює цілим живописним епохам, хоча сам рух охопив лише 12 років і 8 виставок. Імпресіоністи запропонували нове бачення світу і нові принципи малярства. Вони сприймали навколишню дійсність як нескінченну зміну вражень. Картина стає немовби окремим кадром, фрагментом рухомого світу (в цьому відчувається вплив нового тоді технічного досягнення — фотографії).

Малярське завоювання імпресіоністів стало основою творчості і було підняте на нову висоту постімпресіоністами — так умовно називають художників, розквіт творчості яких настав після і на основі досягнень імпресіонізму. Це були Поль Сезанн, Вінсент Ван Гог, Поль Гоген.

Архітектура

На кінець XIX ст. між технічною і художньою сторонами архітектури виникають своєрідні «ножиці», які з плином часу стали розходитися дедалі більше. Спроба подолати це розходження була зроблена новим декоративним напрямом у буржуазній архітектурі, який дістав назву модерн (французькою — «сучасний»).

У рамках модерну кінця XIX ст. у США виникла так звана чиказька школа архітектури, найпомітнішою фігурою якої став Луїс Саллівен, який запропонував тип висотної офісної будівлі з мінімумом декору — хмарочос.

Робота з терміном

• Хмарочос — високий будинок житлового, офісного або адміністративного призначення.

Визначення хмарочоса постійно змінюється, наприклад, наприкінці XIX століття хмарочосами називали будинки, починаючи з шести поверхів. Першим сучасним хмарочосом уважається Будинок домашнього страхування, який було споруджено 1885 р. у Чикаго. У нього було 10 поверхів заввишки 42 м.

Кіно

У XIX ст. в Європі, у Франції, народився новий вид мистецтва, який стрімко завойовував собі наймасовішу глядацьку аудиторію, — мистецтво кіно.

Винайдення 1859 року Луї Даґером фотографії, геніальна здогадка братів Огюста і Луї Люм’єрів, які з’єднали фотографічну плівку з проекційним ліхтарем, спричинили 1895 р. появу кіно. Незалежно від них механік Одеського університету Й. А. Тимченко на два роки раніше створює кінетоскоп і 9 січня 1894 р. на IX з’їзді російських природодослідників і лікарів, що відбувався в Москві, здійснює за його допомогою перший у світі кіносеанс (глядачі побачили на екрані кавалеристів та метальників списів у русі).

28 грудня 1895 року в Парижі на бульварі Капуцинок у приміщенні «Гранд кафе» було організовано перший у світі публічний кіносеанс. Глядачі столиці Франції побачили свій перший фільм — вихід робітників з фабрики. Саме цю подію прийнято вважати датою народження кінематографа. Розробивши свій оригінальний пристрій, фірма «Люм’єр» швидко поставила справу кіно «на потік». Дві з перших кінокартин «Прибуття поїзда» і «Политий поливальщик» настільки приголомшили людей, що вже через декілька тижнів апарат і фільми Люм’єрів з’явилися і публічно демонструвалися в Римі, Відні, Берліні, Москві, Петербурзі, а також в Одесі, а потім потрапили до Єгипту, Австралії, США. У всіх країнах світу з’явилися сінематографи, ілюзіони, кінотеатри, а через рік-два в більшості європейських країн починають знімати власні фільми.

Робота з історичними ресурсами

• Використовуючи різні інформацій ресурси, підготувати інформацію про розвиток основних течій культури на рубежі століть: декадентство, символізм, нові жанри — детектив і фантастика, образотворче мистецтво (постмодернізм), архітектура, театр і кіно.

Робота з візуальними джерелами

• Розгляньте зображення архітектурних та скульптурних пам’яток епохи модерн і визначте, як вплинуло на життя та побут людей використання модерну в культурі.

Балкон будинку Бальо. Антоніо Гауді. Барселона

Крісло-куб. Дизайн Йозефа Гофмана

Один із перших хмарочосів Flatiron, побудований 1902 року в Нью-Йорку

Стіл для будуару. Антоніо Гауді

Кріпта де ла Колонья, парк Гуель. Барселона. Антоніо Гауді

Інтерактивна вправа «Коло ідей»

• Об’єднавшись у групи, скласти перелік фактів, що свідчили про зародження масової культури.

Метод «Займи позицію»

• Як ви вважаєте, поява масової культури сприяла більше розвитку культури чи повсякденному життю людини?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Підготуватись до уроку узагальнення і тематичного оцінювання за розділами IV-V «Міжнародні відносини (друга половина XIX — початок XX ст.)» та «Розвиток культури (кінець XVIII — початок XX ст.)».