Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

Розділ IV. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX — ПОЧАТОК XX СТ.)

УРОК 30

Міжнародні відносини наприкінці XIX століття

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);

• характеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині XIX — на початку XX ст.;

• визначати причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку XX ст., створення військово-політичних блоків, наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»; місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ-ХХ ст.;

• називати дати доби створення Троїстого союзу і Антанти;

• пояснювати і застосовувати поняття: «Троїстий союз», «Антанта», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «гонка озброєнь».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з історичною картою та атласом

• Показати на карті:

1) Іран (Персію) та Османську імперію (Туреччину);

2) основні місця, де розгортались революції під час «пробудження Азії».

Робота з таблицею

• Визначити спільні та відмінні ознаки революцій у період «пробудження Азії» за схемою.

 

Іранська революція (1905-1911 рр.)

Молодотурецька революція (1908 р.)

Сінхайська революція (1911-1912 рр.)

Спільні ознаки

     

Відмінності

     

Висновки

     

Вправа «Хто більше»

• Назвати якомога більше інформації про діячів з історії країн Сходу.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть основні підсумки франко-прусської війни 1870-1871 рр.

2. Назвіть результати російсько-турецької війни 1877-1878 рр.

3. Перерахуйте «нові» і «старі» держави.

4. Охарактеризуйте особливості «пробудження Азії».

4. Чому між «новими і «старими» державами» виникають суперечності?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Перегрупування сил в Європі: утворення військово-політичних блоків

Учитель. Попри територіальні суперечки, суперництво за володіння колоніями, боротьбу за військову перевагу на суходолі і на морі, в Європі настала епоха відносного спокою — близько 40 років миру, який всупереч усім небезпекам тривав у Європі з часів франко-прусської (1870-1871) і російсько-турецької (1877-1878) воєн до початку Першої світової війни. Основною передумовою збереження миру стала широка міжнародна співпраця в усіх галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало відмову провідних країн світу від прагнення лідерства в зовнішній політиці.

Метод «Мозковий штурм»

• Визначити чинники створення військово-політичних блоків.

Орієнтовна відповідь

• Промисловий переворот відбувся в багатьох країнах;

• збільшився військово-технічний та економічний потенціал країн;

• «нові держави» потребували ринків збуту, «старі держави» не хотіли поступатися вже поділеними територіями;

• виникнення осередків воєнних протистоянь.

Учитель. Після франко-прусської війни в Європі відбулася нова розстановка сил. Хоча Велика Британія залишалася найбільшою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її потіснили на третє місце США і Німеччина. Економічний розвиток Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опинилася в ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про відродження Священного союзу. 1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. Не припинялися суперечки між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікавлена в сильній Франції. 1882 р. почалося створення Троїстого союзу.

Робота з документом

1. Опрацюйте наведений документ і скажіть, яка держава розглядалася договірними сторонами як потенційний супротивник.

2. Чому Росія не стала учасницею Троїстого союзу?

3. На яких умовах був укладений договір?

4. В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?

Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією, укладеного у Відні 20 травня 1882 р.

«Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і дружбу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або не братимуть зобов’язання, спрямовані проти однієї з цих держав.

Ст. 2. У випадку, якщо Італія піддалася б нападу Франції через будь-який мотив, обидві інші договірні сторони зобов’язані надати атакованій стороні допомогу і сприяти їй всіма своїми силами.

Такий же обов’язок покладається на Італію в разі нападу Франції на Німеччину.

Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін були піддані нападу і залучені до війни з двома або декількома великими державами, що не беруть участь у цьому договорі, ...то договір про союз набуває чинності для всіх вищезазначених сторін». [30, С. 477-478]

Війни і військові конфлікти третьої чверті XIX ст.

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, складіть таблицю.

Війни і військові конфлікти кінця XIX ст.

Дати

Військові дії

Результат

     

Рух пацифістів

Учитель. Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до промисловців, від релігійних діячів до політиків.

Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоплення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали влаштовувати масові маніфестації проти загрози війни.

II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, складіть таблицю

Боротьба за збереження світу

Назва організації

Боротьба за збереження світу

   

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Знайдіть та виправте помилки»

1. Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держави почали скорочувати кількість озброєнь. (Починається гонка озброєнь.)

2. «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імператорів» був створений Бісмарком.)

3. До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція і Росія. (До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Німеччина та Італія.)

4. Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції». (Політику «блискучої ізоляції» проводила Англія)

5. Дві бурські республіки наприкінці XIX ст. були приєднані до французьких колоній. (Бурські республіки були приєднані до англійських колоніальних володінь.)

6. Зіткнення інтересів Англії і Франції в північному Судані називають «балканським конфліктом». (Фашодський конфлікт)

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, скласти таблицю «Суперечності між країнами учасницями військово-політичних блоків».

Назви держав

Англія

Франція

Росія

Австро-Угорщина

Німеччина

       

Австро-Угорщина

       

Росія

       

Франція

       

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Період після закінчення франко-прусської (1870-1871) та російсько-турецької (1877 1878) воєн привів до відносного спокою в Європі та світі. У цей час майже 40 років тривав мир і спокій. Однак також тривала підготовка до майбутніх великих подій.

1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. Не припинялися суперечності між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікавлена у сильній Франції.

1882 р. почалося створення Троїстого союзу, до якого входили Австро-Угорщина, Німеччина та Італія. На рубежі XIX XX століть було оформлено ще один блок — Антанта (Росія, Франція та Велика Британія).

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.