Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

Розділ І. ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

УРОК 2

Криза «старого порядку». Французька революція кінця XVIII століття

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті події Французької революції кінця XVIII ст.;

• характеризувати Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;

• пояснювати передумови і сутність Французької революції;

• визначати причиновий зв'язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції; вплив Французької революції на розвиток європейських країн;

• висловлювати судження щодо історичного значення положень «Декларації прав людини і громадянина»; діяльності Дантона, Робесп'єра;

• називати хронологічні межі й періодизацію Французької революції;

• пояснювати і застосовувати поняття: «конституційна монархія», «праві та ліві», «Болото», «якобінська диктатура», «революційний терор», «термідоріанці», «громадянські права».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод уявного мікрофона

• Пригадайте основні події та історичні особи, що найбільше запам’яталися з історії Франції у 8-му класі.

Бесіда

1. Зробіть стислий огляд економічного розвитку Франції в кінці XVIII століття.

2. Розкажіть, якою в цей час була королівська влада у Франції.

3. Назвіть приклади проведення реформ французьким королями. Чи увінчались вони успіхом? Чому?

4. Охарактеризуйте становище третього стану в соціально-економічному і політичному житті Франції.

Робота з таблицею

• Описати становище різних верств населення Франції за допомогою таблиці.

Становище французького населення в кінці XVIII століття

Стан

Представники

Становище

Відношення до можливих змін

Перший

     

Другий

     

Третій

     

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель готує учнів до роботи на уроці та повідомляє тему і мету уроку, яку оголошує і записує на дошці / екрані (краще це зробити заздалегідь), пояснює назву нової теми «Європа в час Французької революції та наполеонівських війн» й пропонує учням висловити свою думку щодо нового матеріалу та потреби його вивчення.

Робота з картою

• Користуючись картою атласу, покажіть:

1) територію Франції на кінець XVIII століття;

2) держави, з якими вона межувала;

3) основні провінції та їхній економічний розвиток.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Передумови і причини революції

Учитель. Франція у кінці XVIII ст. — це аграрна країна, у якій переважали феодальні пережитки. Вони не давали розвиватись промисловості і торгівлі. Тому промисловий переворот у Франції все ще не відбувся.

Король Людовік XVI постійно змінював міністрів, намагався поповнити казну й навести лад у країні. Міністри Тюрго, Мальзербом, Каллон, Брієн, Неккер по черзі намагалися запобігти загостренню кризи, провести реформи, але кожний з них зазнав поразки.

Робота в групах з підручником

• Використовуючи текст відповідного параграфа підручника та інших інформаційних ресурсів, складіть тезисну відповідь за такими темами:

1) політичний розвиток Франції;

2) становище у французькому селі;

3) зародження промисловості Франції сільського господарства. Робота з таблицею

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною таблицею.

Причини та особливості Французької революції

Причини революції

1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ладом феодальної Франції.

2. Криза абсолютизму у Франції.

3. Незадоволення широких мас населення пануванням феодальних порядків, поділом суспільства на стани, привілеями дворян і духівництва

Франція була феодальною державою з абсолютною королівською владою

Характер революції

Рушійні сили революції

Головне питання революції

Буржуазно-демократичний

Підприємці (буржуазія), селяни, ремісники, дрібні торговці, міська біднота

Аграрне

Завдання революції

1. Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.

2. Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.

3. Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духовенства

Особливості революції

1. У перебігу революції влада переходила до чимраз рішучіших представників буржуазії, а тому революція розвивалася висхідною лінією.

2. Французька революція була першою революцією в історії, коли боротьбу здійснювали не під прапором релігійних учень, а учасники її виступали з політичними вимогами

Початок революції

Робота з формування хронологічної компетентності

• За розповіддю вчителя складіть хронологічну таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Початок Французької революції

Дата

Подія

Значення

Наслідки

1 травня 1789 р.

Скликання Генеральних штатів

291 від дворянства, 270 від церкви,

584 — від третього стану

Представників перших двох станів зустріли з помпою, на третіх не звернули увагу

5 травня 1789 р.

Король Людовік XVI відкрив Генеральні штати

У своїй промові він застеріг проти духу змін. Некер у своїй промові говорив лише про фінансові питання

Жодних натяків на сподівані політичні реформи не було

17 червня

Створення Національної асамблеї (Assemblee nationale)

Ініціаторами стали представники третього стану й кілька представників дворянства й духівництва

 

26 червня

Людовік XVI звелів стягнути до столиці війська (20 тисяч солдатів з найманих швейцарських та німецьких полків)

Парижани збентежилися. Буржуазія почувалася обдуреною: дебати у Версалі не давали жодних результатів, і виник страх щодо долі Установчих зборів. Народ боявся, що війська перекриють шляхи постачання до Парижа тоді, як унаслідок неврожаю 1788 року ціна хліба вже піднялася понад міру

На паризьких бар’єрах почалися заворушення

9 липня

Національна асамблея проголосила себе Національними Установчими зборами (Assemblee nationale constituante)

Асамблея постановила, що вона представляє не тільки виборців кожного конкретного депутата, а колективно весь народ загалом

Установчі збори опиралися на підтримку народної більшості й на мережу «патріотів», а протистояли їм розрізнені міністерства, уряд без фінансів і зляканий нерішучий король

11 липня

Король відправив у відставку надто ліберальних міністрів, зокрема контролера фінансів Некера

Журналіст Каміль Демулен закликав натовп до самооборони. На його думку відставка Некера свідчила про наступ на народ

У садах Тюїльрі і на площі Інвалідів виникли сутички між парижанами й полком королівських німців принца Ламбеска

14 липня 1789 р.

Паризькі бунтівники почали озброюватися, розграбувавши арсенал

Шукаючи порох вони прибули до брами королівської в’язниці Бастилії, де злилися з іншим потоком бунтівників, який ще зранку почав збиратися перед фортецею в передмісті Сент-Антуан

У в’язниці було лише 7 в’язнів — 4 фальшивомонетники, два небезпечних божевільних і один збоченець

14 липня 1789 р.

Штурм і падіння Бастилії

В очах народу Бастилія була символом королівської сваволі. Комендант в’язниці маркіз Бернар-Рене Жордан де Лоне хотів чинити опір, але на вимогу прибулих поспіхом підписав документ, за яким згодився здати фортецю в обмін на обіцянку не завдати шкоди гарнізону

 

15 липня

Людовік XVI під

тиском вимог парижан з’явився на засідання установчих зборів

Відкликав війська, що оточували Париж. Відновив на посаді Некера й усіх звільнених міністрів та оголосив Жана Сильвена Байї, голову установчих зборів, мером Парижа. Марі Жозеф де Лафаєт обійняв посаду верховного коменданта національної гвардії

У місті встановилася нова муніципальна адміністратура, і король визнав її, відбулося тимчасове примирення монарха із повсталими

Франція від конституційної монархії до Республіки

Учитель. У ході революції у Франції відбувся перехід від монархії до республіки. Ця подія започаткувала процес формування основ громадянського суспільства у цій державі. Декларація прав людини та громадянина стала зразком для укладання конституцій багатьох країн світу. Один з лідерів Установчих зборів граф Мірабо заявив: «Ця велика революція уникне лиходійства і сліз».

Але чи могли такі передбачення стати реальністю у французькому суспільстві XVIII ст.?

Робота з хронологічною таблицею

• Слухаючи розповідь учителя, складіть хронологічну таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Перехід від абсолютної до конституційної монархії

Дата

Подія

Значення

 

15 липня — 6 серпня 1789 р.

У французьких селах поширювалася хвиля суперечливих чуток, що дістала назву «Великого переляку»

Селяни боялися грабежів урожаю членами загонів сільських бунтівників та розправлялись із поміщиками

 

26 серпня 1789 р.

Установчі збори проголосували за Декларацію прав людини і громадянина

Засудила абсолютну монархію й становий принцип побудови суспільства

 

Вересень 1789 р.

Установчі збори проголосували за перші статті майбутньої Конституції

Обмеження в такий спосіб королівських прав

 

Наслідки

Королівська влада надзвичайно ослабла. Франція залишалася монархією, але законодавча влада перейшла до Установчих зборів. Установлені Установчими зборами комісії мали більше повноважень, ніж адміністрація, яка дедалі менше звертала увагу на короля.

Міністри стали просто технічними виконавцями, над якими постійно наглядали Збори.

Проте в руках короля залишалася виконавча влада. Закони й декрети Установчих зборів не набирали чинності, якщо король не впроваджував їх. Крім того, на своїх посадах до встановлення нової адміністрації залишалися інтенданти й інші представники старого режиму. Інтенданти продовжували виконувати свої обов’язки аж до 1790 року, хоча їхні повноваження значно скоротилися

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Робота з таблицею

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною таблицею.

Законодавчі збори Франції

«Ліві»

«Центр»

«Праві»

Якобінці Кордельєри

«Болото»

Фельяни Конституційні монархісти

Жирондисти

Монтаньяри — група якобінців, що сиділи на верхніх лавах — «гора»

Промислова буржуазія. Бріссо

Виступали як захисники інтересів народу. Робесп’єр, Марат, Дантон

Приєднувалися до тих, хто був сильнішим

Прихильники конституційної монархії вважали, що революція завершилася

Виступали за продовження революції

Учитель. Законодавчі збори, що складались із 745 депутатів, не були єдиними органом. Депутати були розділені на декілька фракцій, які діяли у формі політичних клубів та салонів.

Більшість була незалежними (345 осіб), 264 — фейяни та 136 — якобінці. Замість прийняття законів їх засідання часто перетворювалися на політичні баталії між представниками різних політичних угруповань.

Найбільш впливовим був Якобінський політичний клуб (був розташований у монастирі Св. Якова), його членами були Мірабо, Робесп’єр, Бріссо.

Після розколу якобінців його конституційно-монархічне крило (Лафайєт, Барнав, брати Ламети) утворює клуб фельянів (у монастирі ордену фельянів).

Найбільшим демократизмом вирізнявся політичний клуб кордельєрів, очолюваний Дантоном, Маратом і Демуленом.

Після виборів до Законодавчих зборів 1 жовтня 1791 р. прийшли представники торгової і промислової буржуазії. Особливого впливу набули жирондисти — група депутатів від департаменту Жиронда.

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, презентують доповідь про життя і діяльність М. Робесп’єра.

Робота з поняттями

• Республіка — це форма державного правління, за якої вища державна влада належить обраним представницьким органам влади.

Робота з історичною датою

• 20 вересня 1792 р. — розпочав роботу Національний Конвент, який своїм першим актом від 21 вересня 1792 р. проголосив Францію республікою.

Якобінська диктатура

Учитель. Через погіршення економічної ситуації в країні та продовження інтервенції Англії та Іспанії територією Франції почались повстання проти жирондистів, які втрачали авторитет.

2 червня 1793 р. у Франції змінюється влада. Конвент під тиском «скажених» і монтаньярів виключає з числа депутатів всіх жирондистів. Потім Бріссо, Верньйо та інших лідерів жирондистів заарештовують і страчують. До влади у Франції приходять якобінці. Для вирішення ситуації вони проголошують надзвичайний режим революційної диктатури — терор.

Робота з поняттями

• Терор — політика залякування, розправа і фізичне знищення політичних супротивників.

• Диктатура — необмежена влада, яка спирається на силові методи.

Учитель. Нова Конституція Французької республіки від 24 червня 1793 р., що гарантувала громадянам набагато ширші права, діяла недовго.

Робота з таблицею

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною таблицею.

Реформи якобінців

Реформа

Значення

Наслідки

Земельна

Селянам повернули всі общинні землі зі скасуванням усіх повинностей і виплат

Селяни підтримали революційну владу

Економічна

• Встановлений максимум цін на продукти та зарплату,

• запроваджена смертна кара за спекуляцію,

• майно контрреволюціонерів безкоштовно роздавали бідним

Голод не вдалось подолати

Військова

Обов’язковий масовий набір, сувора військова дисципліна. Покращилося оснащення та забезпечення армії, вона стала більш маневреною

Навесні 1794 р. територія Франції була звільнена від

іноземних військ

Релігійна

Закриття церков

 

Диктатура та репресії

Декретом про підозрілих (17 вересня 1793 р.) дозволялося заарештовувати всіх, кого вважали співчуваючими тиранії

До в’язниць потрапило понад 500 тис. осіб, із яких понад 40 тис. було страчено: П. Г. Шометт, Ж. Е. Ебер та інші «крайні» якобінці, які вимагали посилення терору,

Ж. Ж. Дантон і його прибічники, які домагалися послаблення революційної диктатури

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про запровадження нового революційного календаря.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про життя та діяльність французького міністра фінансів Жака Некера.

Метод «Прес-конференція»

• Від імені історичних осіб (Людовіка XVI, міністри Тюрго, Мальзербом, Каллон, Брієн, Неккер) дайте відповіді на запитання.

1. Якими були причини революційних подій у Франції?

2. Чи була революція у Франції неминучою?

Робота з картою

1. Покажіть місця найбільших масових революційних виступів у Франції 1789 р. (Марсель, Тулон, Ліон, Руан, Труа, Баланс)

2. Назвіть напрями наступу революційних французьких військ у 1793-1794 рр.

Робота з формування хронологічної компетентності

1. Встановіть хронологічну послідовність.

1) Взяття Бастилії;

2) проголошення Національних зборів;

3) затримання королівської сім’ї під час втечі;

4) похід на Версаль;

5) ухвалення Декларації прав людини і громадянина;

6) розстріл на Марсовому полі.

Відповідь: 2, 1, 5, 4, 3, 6.

2. Встановіть хронологічну послідовність.

1) Влада Директорії;

2) прихід до влади термідоріанців;

3) перехід влади до трьох консулів;

4) єгипетський похід Наполеона;

5) прихід якобінців до влади;

6) італійський похід Наполеона.

Відповідь: 5, 2, 1, 6, 4, 3.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Продовжити (закінчити) складання хронологічної таблиці.

4. Підготувати повідомлення про життя і діяльність М. Робесп’єра та запровадження нового релігійного календаря.

5. Дати визначення термінам: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бастилія», «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція», «Національний Конвент», «республіка», «коаліція», «фельяни», «роялісти».