Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 28

Практична робота № 4. Британське володарювання в Індії. Народи Африки під владою європейських колонізаторів

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу колоніальних держав;

• характеризувати процес колонізації країн Азії та Африки і антиколоніальну боротьбу;

• визначати наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;

• висловлювати судження щодо діяльності Індійського національного конгресу;

• пояснювати і застосовувати поняття: «Індійський національний конгрес», «опіумні війни», «пробудження Азії».

Тип уроку: урок-практичне заняття.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з картою

• Покажіть на карті територію Індії та інших Британських колоній, розкажіть про особливості розвитку країн Африки.

Робота з текстом

1. Уважно прочитайте текст та складіть перелік головних завдань

Великої Британії в Індії.

2. Дайте визначення терміну «економічна викачка».

Політика колоніальних властей в Індії (кінець XVIII — початок XIX ст.)

«Із завоюванням Індії англійцями змінилося не тільки політичне, але й економічне становище країни. На відміну від колишніх завойовників, які тут осідали й асимілювалися з місцевим населенням, Велика Британія розглядала Індію як арену для вилучення багатств, які вивозили потім у метрополію. Методи британської експлуатації Індії змінювалися, але ця країна завжди залишалася для колоніальним придатком метрополії.

«Економічна викачка», яка почалася ще в період завоювання, тобто вивезення багатств з Індії, стала постійною; вона знекровлювала Індію і перетворювала її на убогу країну... Перший при англійцях голод у Бенгалії 1770 р. забрав близько 10 млн життів і з тих пір голод, що супроводжувався часто холерою, чумою та іншими лихами, почав періодично повторюватися.

Колоніальна Індія не могла поліпшити своє економічне становище. Вся подальша політична історія країни е історією боротьби за її звільнення з-під колоніальної залежності.

У період завоювання англійці вивезли з Індії величезну «військову здобич», отриману шляхом розграбування скарбниці різних індійських правителів і великих феодалів. Так, після падіння Серінгапатама навіть рядові солдати набивали свої ранці дорогоцінними каменями. Коли англійська влада вже була встановлена, розпочався другий етап експлуатації цієї колонії. Основним джерелом колоніального доходу став земельний податок, який стягували з селянства. Усі спроби англійців увести таку податкову систему, яка б привела до розвитку сільського господарства, провалилися. За всіх уведених англійцями земельно-податкових систем: постійного землеустрою в Бенгалії, рай-ятварі в Південній Індії, маузаваре в Північній Індії або общинної системи в Пенджабі — держава все одно вилучала максимально можливий земельний податок, і землероб у напівголодному житті не мав жодних засобів для ведення раціонального господарства... Колоніальні чиновники, природно, цим не піклувалися: їхньою справою було збирання податків. Тому в колоніальній Індії положення хлібороба було ще гірше, ніж у феодальні часи.

Експерименти англійських властей, які застосовували три різні земельно-податкових системи, дорого обійшлися індійському селянству».

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про життя і діяльність Могандаса Карамчанда Ганді (1869-1948).

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з інформаційними ресурсами

• Підготувати замітку (в ролі уявного репортера) до газети початку XX ст. Тема замітки «Британське володарювання в Індії. Народи Африки під владою європейських колонізаторів» (або інша — за вибором учителя).

Робота з історичними джерелами

1. Уважно прочитайте тексти джерел.

2. До чого закликали жителів Індії делійські повстанці?

3. Чому англійці розправилися з сипаями з такою жорстокістю?

Звернення делійських повстанців до мешканців Індії «Хай буде відомо всім індусам і мусульманам, мешканцям Індії, що керівництво власною державою є одним з найвеличніших благ, подарованих небом. Не гнітючим тиранам англійцям керувати нами... Об’єднаймося ж для спільного захисту життя, майна, релігії та виженімо англійців.

Хай всі мусульмани й індуси нададуть посильну допомогу... Ми ведемо боротьбу не за матеріальні земні цінності, а за вашу віру. Великий та малий — усі рівні в священній війні».

Жорстокість англійців під час придушення повстання в Індії

«Англійські полки вишикувалися, зброя заряджена, виголошено вирок, пролунав залп. Сипаї зустріли смерть з твердістю. Це була жахлива сцена. Закривавлені людські тіла розліталися в різні боки».

Робота з візуальним джерелом

• Розгляньте фотографію та зробіть висновок, як позначилося на Індії колоніальне володарювання англійців.

Жертви голоду 1876-1878 років у Британській Індії

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, складіть таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Народи Африки під владою європейських колонізаторів

XV ст.

Колоніальні загарбання в Африці розпочали португальці, які на узбережжі засновували невеликі території — бази для подальших завоювань

XVII ст.

Англійці, французи та голландці закріпилися на Золотому березі (сучасна Гана)

Французький загін заснував форт у гирлі річки Сенегал. Голландці захопили мис Доброї Надії, створили Капську колонію

Голландські колоністи — бури — загарбували землі корінного населення, перетворювали жителів на рабів. Після того як Капську колонію захопила Велика Британія (початок XIX ст.), більшість бурів вирушила на північний схід, до річок Оранжева та Вааль, де вони заснували республіки Оранжеву та Трансвааль

XVIII — перша половина XIX ст.

Народи Африки вели боротьбу проти колонізаторів. Колонізатори використовували в Африці військово-технічну відсталість, роз’єднаність її народів, зраду багатьма феодалами й племінними вождями народних інтересів

Наслідки

Проте через народний опір європейцям удалося загарбати в більшості прибережні території, в глибину материка вони ще мало проникали. На континенті колонізатори захопили лише 11 % її території

Середина XIX ст.

Африку було поділено між провідними європейськими державами

Велика Британія

Франція

Португалія

Бельгія

Німеччина

Італія

Іспанія

Золотий Берег, Нігерія, Південно-Африканський Союз, Бечуаналенд, Родезія, Кенія

Алжир, Марокко, Західна Африка, Екваторіальна Африка, Мадагаскар

Гвінея, Ангола, Мозамбік, Східний Тімор

Конго

Ліберія, Камерун, Того, Невільничий Берег

Сомалі, Еритрея

Марокко

На загарбаних територіях колонізатори нещадно придушували всі спроби місцевого населення відстояти свою свободу

Робота з текстом

• До яких змін у світовій торгівлі призвело відкриття Суецького каналу?

Будівництво Суецького каналу

«1854-1856 роках французький інженер Фердинанд де Лессепс отримав концесію від хедива Єгипту Мухаммеда Саїд-Паши на створення компанії, що мала побудувати судноплавний канал, відкритий для суден усіх країн. За умовами концесії, компанія мала експлуатувати канал 99 років з моменту відкриття, після чого він мав перейти єгипетському уряду. Для проектування було найнято австрійського інженера Луїджі Негреллі. Де Лессепс використовував свої дружні відносини з Саїдом, які він здобув, будучи французьким дипломатом у 1830-х роках. Компанія Суецького каналу була заснована 15 грудня 1858 року.

Роботи зайняли майже 11 років з використанням примусової праці єгипетських робітників. Деякі джерела вказують, що на будівництві каналу працювало понад 30 тис. осіб. За цей час загинуло від виснажливої праці 120 тисяч осіб.

Британія скоро визнала канал важливим торговельним маршрутом і сприйняла французький проект як загрозу для своїх геополітичних та фінансових інтересів. Британська імперія офіційно засудила примусову працю і направила озброєні бедуїнські загони, щоб спровокувати бунт серед робітників. У результаті віце-король припинив використання рабської праці, що тимчасово припинило будівництво.

Спочатку міжнародна громадська думка скептично ставилась до проекту. Акції Компанії Суецького каналу не продавались за кордоном, Англія, США, Австрія та Росія відмовлялися їх купувати. Проте всі акції компанії були швидко продані у Франції.

Канал відкрито для судноплавства 17 листопада 1869 року, незважаючи на численні технічні, політичні та фінансові проблеми, в результаті яких остаточна вартість більш ніж удвічі перевищила первісний кошторис.

Відкриття каналу негайно і різко вплинуло на світову торгівлю. У поєднанні з американською трансконтинентальною залізницею, що була завершена за шість місяців до каналу, канал дозволив світовій торгівлі відбуватися в рекордно короткі терміни. Відкриття каналу також зіграло важливу роль у розширенні європейського впливу і колонізації Африки. Зовнішні борги примусили Ізмаїл-Пашу, наступника Саїд-Паши, продати частку каналу, що належала його країні, за 4 млрд фунтів стерлінгів Великій Британії 1875 року, але Франція все ще залишалася головним акціонером.

Константинопольська Конвенція 1888 року оголосила канал нейтральною зоною під захистом Британії; британські війська окупували терен уздовж каналу в ході громадянської війни в Єгипті 1882 року. 1915 року ці війська відбили напад на канал османських військ».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Підготуватись до уроку узагальнення і тематичного оцінювання за розділом III «Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX — на початку XX ст. Пробудження Азії».