Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 26

Сінхайська революція в Китаї

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу колоніальних держав;

• характеризувати процес колонізації Китаю і антиколоніальну боротьбу;

• пояснювати причини та сутність Сінхайської революції;

• визначати наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;

• висловлювати судження щодо діяльності Сунь Ятсена;

• називати дати повстання Іхетуань, Сінхайської революції;

• пояснювати і застосовувати поняття: «тайпіни», «опіумні війни», «пробудження Азії», «три народні принципи».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з історичною картою та атласом

• Покажіть на карті територію Японії.

Робота з поняттями

• Об’єднавшись у пари, дати визначення понять: «доба Мейдзі», «сипаї», «пробудження Азії», «Троїстий союз», «Антанта», «військово-політичний союз», «гонка озброєнь».

Вправа «Прес-конференція»

• Назвіть та охарактеризуйте головні події революції Мейдзі.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Пригадайте з курсу попередніх класів історію Китаю в XVII — першій половині XIX ст.

2. Охарактеризуйте державний устрій Китаю в означений період.

3. Охарактеризуйте духовне життя китайського суспільства. У чому полягали його особливості?

4. Як ви вважаєте, чим була спричинена політика самоізоляції Китаю?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

«Опіумні війни»

Учитель. Ще 1644 р. на запрошення китайської влади в країну прийшли маньчжури. Допомігши китайцям, правитель маньчжурів проголосив себе імператором держави.

У XVIII ст. китайські імператори Цінської династії захопили Монголію, Тибет та Туркестан, а Бірма, В’єтнам і Корея стали васалами Китаю.

1757 р. був виданий указ, який забороняв будь-яку торгівлю з іноземцями, крім єдиного місця для цього — порту Гуанчжоу (Кантон). Понад 100 років Китай дотримувався політики «самоізоляції». «Відмичкою» до відчинених дверей Китаю стала для європейців та американців торгівля опіумом. Англійці, знаючи, що китайці дуже мало купували товарів, почали завозити до Китаю на продаж наркотики — опіум, який виробляла Британська Ост-Індська компанія в Індії. Незабаром велика кількість китайців почали вживати опіум, що приносило величезні прибутки торгівцям.

Китайська влада, стурбована поширенням наркотиків, 1839 р. заборонила торгівлю опіумом, а всі наркотики, які зберігалися на британських складах, були знищені. Наступного 1840 р. Велика Британія оголосила війну Китаю. Розпочалася Перша опіумна війна (1840-1842 рр.).

Робота з таблицею

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною таблицею.

«Опіумні війни» в Китаї

Війна

Період

Учасники

Результати

Причини поразки

І опіумна війна

1840-1842 рр.

Китай, Англія

Підписання Нанкінського договору: передача Англії острова Ґонконґ, відкриття 4 портів для іноземних купців

Економічна та військово-технічна відсталість Китаю

ІІ-ІІІ опіумні війни

1856-1860 рр.

Китай, Англія, Франція

Пекінський договір: іноземцям дозволена торгівля в усіх найважливіших портах і надані виняткові привілеї.

Англійці і французи були непідсудні китайським законам.

Китай перетворювався на напівколонію

Учитель. Наслідком Першої опіумної війни стало підписання Нанкінського мирного договору, за яким Китай сплачував контрибуцію, відкривав для торгівлі п’ять портів та передавав британцям «у вічне володіння» острів Гонконг.

Також були встановлені низькі митні збори на британські товари. 1844 р. аналогічні договори уклали з Китаєм Франція та США.

Рух тайпінів (1850-1864 роки)

Робота з історичними терміном

• Тайпіни — мають назву «небесної держави загального благоденства — Тайпін теньго», ідею якої проповідував Хун Сюцюань, що стояв на чолі повстання.

Робота зі схемою

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, скласти схему

Орієнтовний вигляд схеми

Рух тайпінів

Учитель. Наприкінці XIX ст. серед урядовців перемогла ідея самопосилення Китаю, якому загрожувала остаточна втрата самостійності. Для цього потрібно було подолати економічну та військово-технічну відсталість Китаю. Тому китайські сановники виступали за реорганізацію армії, оснащення її сучасними видами зброї, розвиток крупної індустрії і сучасних засобів транспорту.

Були відкриті навчальні заклади західного зразка, де вивчали іноземні мови, закуповували промислове устаткування, з’явилися механізовані підприємства. У містах будували багатоповерхові будинки в європейському стилі, розвивалася банківська справа.

Але курс на самопосилення не дав бажаного результату. Китай зазнав поразки у війнах із Францією та Японією (1894-1895).

Цим скористалися іноземні держави, які бажали збільшити свої володіння за рахунок територій у Китаї.

Робота з таблицею

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною таблицею.

Іноземна присутність у Китаї

Країна

Дата договору

Терміни оренди території

Територія

Німеччина

1897 р.

99 років

Область Цзяочжоу з військовим портом Циндао, півострів Шаньдун

Росія

1897 р.

25 років

Порти Порт-Артур, Дальній

Франція

1898 р.

99 років

Порт Гуанчжоувань

Англія

1898 р.

 

Порт Вейхай

Повстання іхетуань

Учитель. У Китаї посилювався опір іноземцям. У 1890-х рр. на півночі Китаю поширюється рух «іхетуанів» — таємних товариств («Кулак в ім’я світу і справедливості»), який переростає у велике повстання. 1898 р. повстання за підтримки Імператриці Цин охопило весь Китай.

У відповідь на «Боксерське повстання» (як його іменували за кордоном) вісім держав (Велика Британія, Росія, Франція, Японія, США, Німеччина та Австро-Угорщина) розпочали інтервенцію до Китаю.

Імператриця Цин перейшла на бік іноземних держав, оголосивши повсталих поза законом. 1901 р. повстання зазнало поразки, а Китай мав виконати сурові умови переможців, практично втративши незалежність.

Сунь Ятсен

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про життя і діяльність Сунь Ятсена (1866-1925).

Сінхайська революція 1911 року

Учитель. На рубежі ХІХ-ХХ ст. Китай залишався напівколонією іноземних держав з імператорською формою правління.

Улітку 1905 р. Сунь Ятсен організував об’єднання різних китайських революційно-демократичних груп і організацій, що ставили своїм завданням ліквідацію монархії та встановлення республіки, в Об’єднаний союз.

В основу програми Об’єднаного союзу були закладені «три народні принципи», які розробив Сунь Ятсен: націоналізм, народовладдя і народний добробут. Принцип націоналізму означав необхідність повалення чужоземної маньчжурської династії та встановлення суто китайського правління. Принцип народовладдя трактували як ліквідацію монархічного ладу і встановлення республіки, а принцип народного добробуту вимагав зрівняти права на землю.

Центром руху проти Манчжурської династії стало місто Іхань. Саме тут 1911 р. повстали солдати саперного батальйону, до яких приєдналися інші війська. Повстання охопило сусідні міста, і вся провінція Ху-бей була проголошена республікою.

Робота з історичною картою та атласом

• Покажіть на карті територію поширення революційних подій 1911 року в Китаї.

Учитель. Уряд провінції закликав усі верстви населення Китаю підтримати революцію. Він просив іноземні держави дотримуватися нейтралітету, обіцяючи за це повагу до всіх договорів, які вони уклали з династією Цін. У ході революції проти офіційної влади виступили 15 з 18 китайських провінцій.

У грудні 1911 р. в Нанкіні делегати від провінцій обрали президентом Китайської республіки Сунь Ятсена, який щойно повернувся з еміграції. Він сформував революційний уряд. Уперше в історії Китаю були проголошені демократичні свободи і права народу і розроблені заходи з поліпшення добробуту народу, розвитку освіти тощо.

Проти нового Президента виступив генерал Юань Шикай, який підтримував стосунки з окремими угрупованнями революційних сил країни і якому іноземні фінансисти обіцяли фінансову допомогу. Пекінський уряд сподівався, що він врятує монархію, але зрозумівши, що це неможливо, Юань Шикай домігся зречення династії від престолу, одержавши обіцянку від лібералів обрати його президентом республіки. Іноземні держави поступово спрямували до Китаю значні армійські та військово-морські сили, які висадилися в портах Китаю, надаючи допомогу лібералам. Нанкінський уряд, якого не визнавали іноземні держави, не мав фінансових коштів і організованого війська для реалізації своєї програми. Сунь Ятсен був змушений відмовитися від посади тимчасового президента республіки на користь Юань Шикая. Революційні демократи розраховували, що зможуть забезпечити собі більшість у майбутньому парламенті й обмежити владу Шикая, але їм цього не вдалося досягти.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Розкажіть про селянський рух у Китаї, що дістав назву «рух тайпінів».

2. Складіть перелік держав, що брали участь у придушенні повстання.

3. Покажіть, де відбувались Рух тайпінів та Боксерське повстання.

4. Які реформи були проведені в Тайпінській державі?

5. Чому рух тайпінів зазнав поразки?

6. Розкажіть, що являла собою політика самопосилення.

7. Яка релігія була покладена в основу створення «Небесної держави загального благоденства»? Поясніть, чому.

Інтерактивна вправа «Метод ПРЕС»

• За методом «Прес» (Я вважаю, що...; Тому що...; Наприклад,...; Таким чином,...) обговорити між учнями класу питання «Чи могла бути реалізована в Китаї політика самопосилення?»

Вправа «Три речення»

• Трьома реченнями висловити власну думку про:

1) боротьбу за відродження могутності Китаю, яка зазнала поразки;

2) слова Сунь Ятсена: «Грабіжник прийшов до хати й вимагає, щоб двері тримали відкритими».

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Китай у другій половині XIX ст. швидко потрапляв під вплив іноземних держав, перетворюючись на напівколоніальну країну. В умовах економічного застою та низького рівня життя населення, особливо селян, у Китаї відбулись Тайпінське та Боксерське повстання, які були придушені за допомогою іноземних держав.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Повторити матеріал про історію Османської імперії та Персії у XIX столітті.