Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 23

Російська імперія у другій половині XIX — на початку XX ст.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнати на карті головні події російсько-турецької війни; о характеризувати «великі реформи» в Російській імперії;

• визначати причини і наслідки реформ у Росії в 1860-1870-х роках, революції в Росії 1905-1907 рр., столипінських реформ; національних рухів слов'янських народів;

• висловлювати судження щодо діяльності Олександра II;

• називати дати російсько-турецької війни, «великих реформ» у Росії, першої російської революції, столипінських реформ;

• пояснювати і застосовувати поняття: «демократична революція», «соціальні реформи», «аграрна реформа».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вправа «Мозковий штурм»

• Визначте причини економічного зростання США та назвіть їх тезисно.

Орієнтовна відповідь:

• Капіталістичне освоєння південних штатів.

• Освоєння земель Заходу (США).

• Еміграція до США великої кількості людей.

• Раціоналізація виробництва.

• Вкладення коштів у наукові дослідження.

• Сприятлива економічна внутрішня та зовнішня політика держави.

Робота зі схемою

• Використовуючи текст підручника, складіть схему про монополії в США.

Орієнтовний вигляд схеми

Монополії в США та боротьба з ними

Вправа «Одна фраза»

• Назвіть по черзі однією фразою суть основних положень «доктрини Монро» в США.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

• Складіть перелік особливостей розвитку Російської імперії в середині XIX століття.

Вправа «Прес-конференція»

1. Назвіть основні події історії Росії в першій половині XIX ст.

2. Розкажіть, як ці події впливали на суспільно-політичне життя імперії.

3. Чи залежав розвиток цієї країни від зовнішніх факторів?

4. Підберіть приклади середини XIX ст., що свідчили про необхідність проведення в Росії реформ.

5. Як ви вважаєте, чому аграрне питання було головним питанням політичного життя Росії?

6. Чому від його розв’язання залежала доля країни?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Скасування кріпосного права Олександром II

Учитель. Величезна за розмірами Російська імперія в середині XIX ст. була економічно і політично відсталою країною, що підтвердила програна Кримська війна. Необхідності реформ для імператора Олександра II (1855-1881) потребувала сама епоха.

Більшість населення становили селяни, переважна частина яких були кріпаками. Невеликий прошарок купців, торговців та вільних селян суттєво не впливав на становище в країні. Кріпаки не були зацікавлені в результатах своєї праці на панів. їхні жахливі умови життя спричинювали посилення селянського руху.

Робота з історичною датою

• 19 лютого 1861 р. — оприлюднення Маніфесту про ліквідацію кріпосного права та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності».

Учитель. За реформою, кріпаки отримували особисту свободу — селяни переставали бути власністю поміщиків, могли обирати місце проживання, володіти особистим майном, поступати на службу, здобувати освіту. Однак для цього вони мали купити землю в кредит (на 49 років у розмірі 6 % річних). Селяни отримували тільки садибу. На час виплати селяни ставали тимчасово зобов’язаними, доки не укладуть угоду про викуп наділу. Для управління в селах створювали органи селянського самоврядування — громади.

Реформа мала половинчастий характер, імперією прокотилися селянські бунти, які були придушені. Проте скасування кріпацтва привело до розвитку внутрішнього ринку, формування ринку вільної найманої праці, стимулювання виникнення «кріпких» сільських господарств, розшарування серед селянства і переходу частини селян до міст на фабрики і заводи.

«Великі» реформи 1860-1870 рр. у Росії Метод «Акваріум»

1. Об’єднавшись у шість груп, опрацювати текст підручника та інших інформаційних ресурсів:

1-ша група: «Земська реформа»

2-га група: «Судова реформа»

3-тя група: «Міська реформа»

4-та група: «Військова реформа»

5-та група: «Реформа освіти»

6-та група: «Фінансова реформа».

2. Презентувати результати своєї роботи у вигляді узагальнювальної таблиці.

Орієнтовний вигляд таблиці

Реформи 60-70-х рр. XIX ст. у Росії

Реформа

Дата проведення

Хід реформи

Особливості та наслідки

Освітянська

1863-1865 рр.

Єдина система безкоштовної початкової освіти в народних училищах. Середню освіту здобували в семирічних гімназіях або реальних училищах.

Хлопці й дівчата навчалися окремо, середня та вища освіта були платними. Вища освіта також була платною

Створювали різні типи шкіл: церковно-приходські, недільні, земські, державні. Жінки отримали можливість здобути вищу освіту

Військова

1863 1874 рр.

Запроваджена загальна

військова повинність. Обмежено термін служби в армії — 6 років, на флоті — 7 років. Проведено якісне переозброєння армії. Скорочена чисельність армії та підвищена її боєздатність

Муштра і фізичні покарання, безправність солдатів

Земська

1 січня 1864 р.

Запровадження земств у повітах та губерніях: виборних всестанових органів самоврядування, які обиралися місцевими жителями та відали місцевими справами.

Земства поділялися на розпорядчі — збори гласних та виконавчі — земські управи

Проте земства не мали політичних функцій, вони перебували під постійним контролем влади, а губернатор мав право призупинити виконання будь-яких їхніх рішень. Провідну роль відігравали дворяни

Міська

16 червня 1870 р.

Створення виборних міських дум, у яких провідне місце посідали представники крупної буржуазії

Діяльність міських дум перебувала під контролем губернаторів

Судова

20 листопада 1864 р.

Створення всестанового, незалежного від чиновників суду. Запроваджено безстанове судочинство; публічний змагалвний судовий процес; запроваджено суд присяжних, адвокатів

Для селян був створений окремий волосний суд, який міг засуджувати до тілесних покарань. Влада зберігала право заарештовувати і відправляти в заслання «політичних злочинців» без суду

Фінансова

1684 р.

Створений Державний банк. Скасовувалася система викупної податкової системи та встановлювалися акцизні збори

Розпорядником усіх

державних доходів і витрат стало Міністерство фінансів. Більше самостійності стало в роботі Державного контролю, що мало велике значення в корумпованій бюрократичній системі царської Росії

Наслідки «Великих реформ»

Учитель. Реформи 60-70-х рр. XIX ст. мали для Росії велике значення — вони змінили всі сфери життя держави, проте були непослідовними та неповними. Почався процес індустріалізації — заснування нових заводів та фабрик та виникнення нових галузей виробництва — вугільна, нафтодобувна, хімічна та інші. Як наслідок — демографічний вибух, що ще раз підкреслює певну успішність економічних змін.

Проте реформи мали і негативний характер. Вони були непослідовні та неповні. Царський уряд змінював хід проведення реформ, припиняючи їх або вносячи певні корективи. Реформи не змінили політичної системи держави — Російська імперія залишалася абсолютною монархією. Серед чиновників поширювалися корупція та бюрократизм. Більшість населення була незадоволена наслідками проведених реформ. Російська імперія залишалася аграрною державою. Під впливом реформ село значно змінилося — на сільське господарство поширилися капіталістичні відносини, що привело до зменшення поміщицького землеволодіння, застосування нової техніки, утворення передових форм господарства, використання найманої праці. Проте село все ще залишалося відсталим.

Відтак непослідовність реформ, нігілізм та поступова зневіра інтелігенції в самодержавстві породили радикальні погляди на зміну ситуації в державі, особливо серед студентів та представників недворянських верств населення (різночинців). Ідеологами цього напрямку стали О. Герцен, М. Чернишевський, М. Бакунін, П. Лавров, П. Ткачов, М. Михайловський. їхні теоретичні погляди лягли в основу теорії «селянського соціалізму» та економічного романтизму.

Робота з історичним поняттям

• Народництво — це ідеологія і громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції Російської імперії в 1860-1880-х рр.

Учитель. Виникають перші організації народників у 60-ті рр. XIX ст. — «Земля і воля», таємне товариство С. Нечаєва «Сокира, або Народна розправа», «чайкові» та інші.

Протистояння з самодержавством вилилося в початок терористичної діяльності — 1866 р. Д. Каракозов здійснив замах на Олександра II. Із приходом до влади царя Олександра III починається період контрреформ.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з інформаційними ресурсами

• Опрацюйте матеріал підручника та інших інформаційних ресурсів і складіть перелік основних політичних сил, що діяли в Російській імперії.

Орієнтовна відповідь

• Соціал-революційна партія (есери) — терористична діяльність з опорою на селянство (Б. Савінков, І. Каляєв, М. Гоц, О. Минор).

• Марксистські гуртки «Визволення праці» (1883 р.) — соціальна база пролетаріат (Г. Плеханов, Л. Дейч, П. Аксельрод, В. Засулич).

• «Союз боротьби за визволення робітничого класу» — 1895 р. (В. Ульянов (Ленін)).

• Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) — створена 1898 р.

Вправа «Коло ідей»

• Визначте основні наслідки «Великих реформ» 1860 1870-х рр. для Російської імперії.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. «Великі реформи» 1860-1870-х рр. суттєво змінили Російську імперії: почалася індустріалізація, що сприяла корінним змінам у російському суспільстві. Проте непослідовність реформ не дозволила довести їх до завершення та суттєво гальмувала розвиток держави.

Прихід до влади Олександра III розпочав період контрреформ і призвів до призупинення ліберальних реформ.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Повторити матеріал підручника та конспекту щодо особливості розвитку Австрійської імперії в середині XIX століття.

4. Підготувати повідомлення за темою «Виникнення тероризму» та «Зовнішня політика Японії наприкінці XIX ст.».