Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 18

Німецька імперія. Канцлерство О. фон Бісмарка

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнати на карті головні битви франко-прусської війни, напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Німеччини;

• характеризувати вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Німеччини;

• визначати причини і наслідки утворення Німецької імперії, переходу Німецької імперії до «світової політики»;

• висловлювати судження щодо діяльності Отто фон Бісмарка;

• називати дати франко-німецької війни, головних подій історії Німецької імперії;

• пояснювати і застосовувати поняття: «Друга імперія», «експансіонізм», «громадянська війна».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з картою та атласом

• За допомогою карти або атласу покажіть колоніальну імперію Франції, а також складіть перелік колоній.

Орієнтовний вигляд Французька колоніальна імперія

Більшість французьких володінь розташовувалися в Західній і Екваторіальній Африці:

• Французька Гвінея (нині — Гвінейська Республіка).

• Алжир, Туніс, Марокко (країни Магрибу). Алжир — колонія, Марокко і Туніс — протекторати, тобто уряди, що підпорядковувалися французьким генеральним резидентам.

• Мавританія.

• Нігер.

• Сенегал.

• Дагомея (Бенін).

• Берег Слонової Кістки (Кот-д’Івуар).

• Верхня Вольта (Буркіна-Фасо).

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з візуальними джерелами

• Розглянувши подані малюнки, дайте відповіді на запитання.

1) Чому була зруйнована саме ця колона?

2) Які ще споруди розташовані на площі? Для чого вони були зведені?

Зруйнована Вандомська колона

1) Які події зображено на малюнку?

2) Хто допомагає гвардійцям піднімати гармати? Чому вони це роблять?

Д. Дерош. Монмартр. 18 березня 1871 р.

Евристична бесіда

1. Розкажіть про причини та сам процес утворення Німецької імперії.

2. З ім’ям якого політичного діяча пов’язана ця подія?

3. Як ви вважаєте, чому сучасники стверджували, що об’єднання Німеччини відбулося «залізом і кров’ю»?

4. Визначте, чому закон 1875 року у Франції забороняв нащадкам колись панівних династій балотуватися на посади президента і сенаторів.

Бесіда

• Пригадайте особливості розвитку Німецьких держав у середині XIX століття та створення Німецької імперії 1871 року.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Німеччина 1871-1900 рр. Конституція 1871 р.

Учитель. Після виграної франко-прусської війни 1870-1871 рр. Північнонімецьким союзом та південно-німецькими державами було створено Німецьку імперію, яка була проголошена 18 січня 1871 р. у Версалі. Прусський король Вільгельм І став першим німецьким імператором, а Отто фон Бісмарк — рейхсканцлером. До складу Німецької імперії ввійшли всі 25 німецьких держав, крім Австрії (22 монархії та 3 вільні міста: Гамбург, Любек і Бремен). Німецька імперія стала однією з наймогутніших держав світу.

Робота з історичним терміном

• Німецька імперія (німецькою мовою: Deutsches Reich), а інша назва — Другий Рейх (щодо Священної Римської імперії) або Друга імперія в Німеччині. Усе життя імперії підпорядковувалося імперській Конституції 1871 р.

Робота з картою

1. Покажіть основні бойові дії, що точились у ході франко-прусської війни 1870-1871 років.

2. Складіть перелік основних земель, що увійшли до складу Німецької імперії.

Учитель. За Конституцію Німеччини Главою імперії вважався німецький імператор (кайзер), яким міг бути лише король Пруссії. Він мав широкі повноваження у сфері зовнішніх зв’язків, очолював збройні сили, мав право оголошувати війну, призначати та відправляти у відставку канцлера (голову уряду) і вищих чиновників та офіцерів, скликати й розпускати парламент.

Імператор призначав імперського канцлера (голову уряду), який у Бундесраті керував постійними комітетами, підписував закони після імператора.

Імперський парламент складався з двох палат — Рейхстагу і Бундесрату (Союзної ради). Рейхстаг обирався загальним голосуванням, а Бундесрат складався з представників союзних держав, призначених їхніми урядами. Разом із Рейхстагом Союзна рада брала участь у розробці законодавства, утворювала постійні комітети. Бундесрат мав законодавчу й виконавчу владу, а Рейхстаг обговорював закони та затверджував бюджет. Проте можливості парламенту були обмежені — усі його рішення затверджувалися імператором.

У виборах брали участь лише чоловіки, жінки та військовослужбовці не мали виборчих прав. Буржуазія почала завойовувати права, потіснивши дворянство.

Німецькі держави, які входили до складу імперії, зберігали свої конституції, ландтаги (парламенти), уряди, але їхня автономія була дуже обмеженою. Питання зовнішніх відносин, військові питання, митне і торгове законодавство, законодавство про податки, які йдуть на потребу імперії, визначення системи мір і вагів, законодавство про цивільне та кримінальне право, судочинство тощо відходили до компетенції імперії.

У Німецькій імперії було посилено імперський державний апарат, сформовано єдину армію. Поліція отримала додаткові повноваження. Було також запроваджено єдину грошову одиницю — марку. Економічному розвитку також сприяло створення загальнонімецької імперської пошти та Імперського банку.

Внутрішня політика Отто фон Бісмарка

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про життя і діяльність імперського канцлера Отто фон Бісмарка.

Учитель. Фактичним організатором Німецької імперії став Отто фон Бісмарк, якого називають «батьком імперії». Імператор Вільгельм І повністю довіряв своєму канцлеру, і О. фон Бісмарк фактично керував державою протягом 20 років.

Найбільшу увагу канцлер приділяв промисловому зростанню Німеччини. У ході фінансової реформи було запроваджено єдину грошову одиницю імперії та створено Імперський рейхсбанк.

Це сприяло створенню єдиного внутрішнього ринку. Відповідно, завершення промислового перевороту, підтримка зовнішньої торгівлі, зростання виробництва перетворило Німеччину на світового лідера. Наприкінці XIX ст. Німецька імперія посідала друге місце після США з експорту товарів.

Уряд і парламент також працювали над покращенням соціальних умов життя і праці робітників. «Ера робітничого законодавства» привела до створення системи соціального страхування — Закон про охорону здоров’я (1883 р.), Закон про страхування від нещасного випадку (1884 р.), Закон про страхування від непрацеспроможності і за віком (1889 р.).

1889 року були запроваджені пенсії за старістю (від 70 років) та в разі втрати працездатності. 1891 р. робочий день був обмежений 11-годинами і була заборонена дитяча праця до 13 років. Німеччина стала першою державою із запровадженням робітничого соціального законодавства.

Робота зі схемою

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною схемою. (Див. схему на с. 131)

Учитель. Також О. фон Бісмарк боровся із соціал-демократичною партією через терористичні замахи на імператора. 1878 року був прийнятий «Винятковий закон проти соціалістів», який ставив соціалістичні партії та робочі газети поза законом. Дванадцять років соціал-демократична партія перебувала в напівлегальному стані.

Перехід Німеччини до «світової політики»

Учитель. Зовнішня політика Німецької імперії була спрямована на досягнення гегемонії в Європі та світі. Для підтримки своєї зовнішньополітичної діяльності німецькі дипломати та уряд почали шукати союзників.

Основним напрямком діяльності було обрано створення військово-політичного блоку проти Франції. Союзниками Німеччини стали Австро-Угорщина та Італія. Також для боротьби із соціал-демократією була залучена й Росія. 1873 р. Німеччина підписала союзний договір із Росією, а через деякий час договір підписала з Росією й Австро-Угорщина. Так виник Союз трьох імператорів. 1881 р. імператори підтвердили свої прагнення до союзу. Але вже 1875 р. під час Балканської кризи виникли перші суперечності. Німеччина та Австро-Угорщина виступили проти Росії на Берлінському конгресі. Остаточно Союз трьох імператорів розпався 1887 р.

Релігійна реформа в Німеччині

Німеччина продовжувала діяльність зі створення військового блоку, і 1879 р. був підписаний договір з Австро-Угорщиною, до якого 1882 р. приєдналася Італія. Цей союз дістав назву Троїстого.

1887 року Німеччина підписала таємну угоду з Росією, проте налагодити відносини не вдалося, і Росія уклала союз із Францією.

Особливу увагу Німецька імперія приділяла формуванню власної колоніальної імперії. Німецькі колонії виникають в Африці (Того, Камерун, Німецька Східна Африка і Німецька Південно-Західна Африка), Азії (порт Циндао (Кайтчоу) на півострові Шаньдун) та Океанії (Нова Гвінея, Мікронезія (Науру, Палау, Маршаллові, Каролінські та Маріанські острови), Західне Самоа). Німеччина перетворилася на велику колоніальну імперію.

Після приходу до влади імператора Вільгельма II основною ідеологічною складовою держави стає доктрина пангерманізму.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в групах

1. Об’єднавшись у 5-7 груп, за допомогою підручника та / або інших інформаційних ресурсів підготуйте інформацію про одну зі сфер життя Німецької імперії в останній третині XIX ст.

2. Презентуйте результати роботи у вигляді узагальнювальної таблиці.

Орієнтовний вигляд таблиці

Напрямок діяльності

Події

Політична сфера

Ліквідація величезних відмінностей між німецькими державами.

Германізація.

1871 р. — загальний Кримінальний кодекс.

1877 р. — загальне судочинство в придворній системі, цивільних і кримінальних процесах

Економічна сфера

Запровадження єдиної грошової системи.

Створення Імперського рейхсбанку.

Створення єдиного внутрішнього ринку.

Завершення промислового перевороту.

Швидкі темпи зростання промисловості.

Перетворення на другу найбільшу державу після США, що експортує

Соціальна сфера

Створення системи соціального страхування:

• закон про охорону здоров’я (1883 р.);

• страхування від нещасного випадку (1884 р.);

• страхування від неспроможності працювати та за віком (1889 р.);

• прийнято закон про надання пенсії за старістю (від 70 років) та в разі втрати працездатності (1889 р.);

• закон про 11-годинний робочий день і про заборону дитячої праці до 13 років (1891 р.)

Релігійна сфера

«Культуркампф» (1872-1876 рр.) — боротьба проти впливу католицької церкви — призначення на церковні посади; нагляд за початковими школами; заборона політичної агітації; громадянський шлюб; репресії проти священиків

«Світова політика» Німеччини

Доктрина пангерманізму.

Створення з Австро-Угорщиною та Італією військово-політичного блоку проти Франції («Союз трьох імператорів»).

Підписання 1873 р. союзного договору із Росією, Створення 1879-1882 рр. Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина та Італія).

Формування власної колоніальної імперії

За браком часу ця робота може бути завершена чи проведена учнями вдома.

Робота з картою

1. Покажіть на карті територію Німеччини та її земель.

2. Розкажіть, як змінилась її територія в результаті створення імперії.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Створення в складі 25 німецьких держав (22 монархій та 3 вільних міст) Німецької імперії зробило Німеччину однією з наймогутніших держав світу. Державою керували Німецький імператор (кайзер) та канцлер (голова уряду). Більше двадцяти років цю посаду обіймав Отто фон Бісмарк, що провів низку реформ: фінансову, соціальну та релігійну («культуркампф»), «Ера робітничого законодавства» привела до створення системи соціального страхування. Німеччина стала першою державою із запровадженням робітничого соціального законодавства. Зовнішня політика Німецької імперії була направлена на досягнення гегемонії в Європі та світі. Наприкінці XIX ст. вона посідала друге місце після СІНА з експорту товарів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Вивчити нові історичні поняття та дати.

4. Підготувати повідомлення про розгортання «Ірландського питання» у Великій Британії.

5. Повторити матеріал підручника та конспекту щодо розвитку Великої Британії в середині XIX століття.