Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

Розділ III. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX — НА ПОЧАТКУ XX СТ. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ

УРОК 15

Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Західної Європи та США

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті провідні країни Західної Європи та США;

• характеризувати основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн; зміни в світогляді та житті людей;

• визначати причини і наслідки процесів індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки;

• пояснювати причини відмінності в темпах розвитку провідних країн Європи та Америки;

• висловлювати судження щодо змін у житті та світогляді людей;

• пояснювати і застосовувати поняття: «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «суфражизм», «фемінізм», «емансипація».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда

1. США в першій половині XIX ст. — це ... (закінчить речення).

2. Порівняйте шляхи соціально-економічного розвитку Півночі і Півдня.

3. Визначте, чому Північний варіант був більш продуктивним.

4. Які країни Латинської Америки в першій половині стали незалежними?

Робота з історичним джерелом

1. Уважно прочитайте текст та розкажіть про автора листа.

2. Розкажіть, чому А. Лінкольн написав листа саме вчителеві свого сина.

3. Як ви вважаєте, які цінності тогочасного американського суспільства можна перенести на сучасність?

Уривок із листа Авраама Лінкольна вчителеві сина «...Я розумію, він повинен буде дізнатися, що не всі люди справедливі, не всі щирі. Але навчіть його до того ж, що на кожного негідника знайдеться герой, що на всякого егоїстичного політика знайдеться відданий лідер. Навчіть його того, що якщо є ворог, то знайдеться і друг. На це потрібен час, я знаю, але якщо можете, і навчіть його того, що один зароблений долар набагато цінніше, ніж п’ять знайдених. Навчіть його вміти програвати, а також насолоджуватися перемогами. Якщо зможете, відведіть його від заздрощів, навчіть секрету неголосного сміху. Дозвольте йому рано пізнати, що здобувати перемогу над задирами й хвальками найлегше. Якщо можете, і навчіть його цікавитися книгами... І дайте йому також вільний час, щоб він міг подумати над одвічними таємницями: птахами в небі, бджолами в променях сонця і квітами на зелених схилах пагорба. Коли він буде в школі, і навчіть його того, що набагато почесніше зазнати невдачі, ніж шахраювати... Навчіть його довіряти своїм власним ідеям, навіть якщо хто-небудь говорить йому, що він помиляється... Навчіть його бути м’яким із м’якими людьми і жорстоким із жорстокими. Постарайтеся дати моєму синові силу не йти за натовпом, коли всі примикають до сторони, яка перемогла... Навчіть його вислуховувати всіх людей, проте і навчіть його також все те, що він чує, розглядати під кутом істини і відбирати тільки хороше. Якщо можете, то навчіть його сміятися в печалі... Навчіть його, що немає сорому в сльозах. Навчіть його сміятися над циніками й остерігатися надмірної солодкуватості. Навчіть його продавати свої мізки і силу м’язів за найвищою ціною, але ніколи не торгувати ні серцем, ні душею. Навчіть його не слухати виючий натовп, але встати і боротися, якщо він вважає, що має рацію. Поводьтеся з ним м’яко, але без зайвої ніжності, тому що тільки випробування вогнем дає сталі високу якість. Дозвольте йому мати мужність, щоб бути нетерпимим [до всього поганого]... Дозвольте йому мати терпіння, щоб стати хоробрим. Навчіть його завжди мати високу віру в себе, тому що тоді він завжди буде мати високу віру в людство. Це нелегка справа, але подивіться, що ви можете зробити... Він такий прекрасний маленький хлопець, мій син».

Вправа «Займи позицію»

• Роль «Доктрини Монро» у розвитку США — позитивна чи негативна? Свою думку обґрунтуйте.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вправа «Так чи ні»

1. У Великій Британії в середині XIX ст. сформувалася конституційна монархія. (Так)

2. Парламент Великої Британії складався з трьох палат. (Ні)

3. Політична система Великої Британії середини XIX ст. формувалася двома партіями — ліберальною та консервативною. (Так)

4. У середині XIX ст. Велику Британію очолювала королева Вікторія. (Так)

5. Консервативну партію Великої Британії інакше називають «торі». (Так)

6. Другу парламентську реформу 1867 р. проводив консервативний уряд на чолі з Б. Дізраелі. (Ні)

7. Домініон — держава в складі Британської імперії з певним самоврядуванням. (Так)

8. Першим домініоном Великої Британії стала Австралія. (Ні)

9. Велику Британію середини XIX ст. називають «майстернею світу». (Так)

10. Назва «Вікторіанська Британія» виникла від слова «вікторія» — перемога. (Ні)

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Утвердження ліберальних ідей у суспільстві

Учитель. Розвиток суспільних відносин XIX ст. привів до виникнення різних суспільно-політичних течій. Прийняття в США Конституції в 1787 р. та Декларації прав людини і громадянина в 1789 р.) дали поштовх до впровадження ідей лібералізму в політичну систему країн.

Ця течія об’єднувала соціальну філософію та політичну концепцію (ідеологія), які проголошували, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є справжнім джерелом розвитку суспільного життя. Лібералізм був спрямований на затвердження парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод. До ознак лібералізму належать відстоювання шляху реформ, сповідування терпимості до вільнодумства і поблажливість до негативних явищ у суспільстві.

Представники лібералізму стояли на засадах абсолютної цінності людської особистості («особа важливіша за державу»), рівності всіх людей щодо прав особистості тощо. їхня діяльність була спрямована на максимальне послаблення («пом’якшення») різних форм державного і суспільного примусу щодо особи (контролю особи тощо).

Формування ліберальної та консервативної партій

Учитель. У середині XIX століття відбувається становлення політичних партій. Лідером у цьому плані була Велика Британія, де створилась двопартійна система — ліберальна і консервативна партії.

Консервативна партія (найстаріша політична партія в Європі) виникла в результаті розвитку партії торі. Назва «консервативна» була прийнята 1830 р. Консерватори відстоювали ідеї приватної власності та вільного підприємництва й активно підтримували монархію. Поступово консервативна партія почала представляти інтереси великої промислової та фінансової буржуазії. Лідерами консерваторів у різні часи були Б. Дізраелі, Дж. Чемберлен, Дж. Каннінг, Р. Піль.

Ліберальна партія утворилася на основі партії вігів і стояла на засадах ідеології лібералізму. Назва «ліберальна» була затверджена 1839 р., коли виникла коаліція вігів у Палаті лордів та радикалів у Палаті громад. Ліберали виражали інтереси торговельно-промислової буржуазії. Лідерами ліберальної партії були Г. Пальмерстон, Гладстон, Д. Ллойд-Джордж.

Робота з таблицею

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною таблицею.

Двопартійна система у Великій Британії

План порівняння

Консервативна партія

Ліберальна партія

Лідери партій

Бенджамін Дізраелі

Вільям Гладсон, Генрі Пальмерстон

Соціальна база (чиї інтереси представляла)

Торговельно-промислова буржуазія

Лендлорди,частина промислової буржуазії

Внутрішня політика а) ставлення до приватної власності

Непорушність приватної власності

Захист приватної власності

б) ставлення до регулювання економіки державою

Вільна ринкова економіка, проти державного регулювання

Ринкова економіка

в) шляхи розвитку суспільства (реформізм чи збереження традицій)

Реформи суспільства, введення загального виборчого права, закріплення рівних прав громадян

Прихильність до старих норм, уникнення революцій і реформ

Зовнішня політика

Політика колоніальних завоювань, свобода торгівлі

Політика колоніальних завоювань, свобода торгівлі

Друга парламентська реформа Інтерактивна вправа «Пошук аналогій»

• Назвіть аналогії, які викликає у вас ситуація в англійському суспільстві: після реформи 1834 року право голосу мали лише 670 тисяч з 14 млн населення, збереглися «гнилі містечка», високий майновий ценз (10 фунтів стерлінгів) позбавляв виборчих прав робітників. Промислові міста швидко зростали, а їх представництво в парламенті залишалося незначним тощо.

Учитель. У 60-х рр. XIX ст. у Великій Британії активізувався рух за зміну виборчої системи. Представники профспілок (тред-юніонів), дрібної буржуазії та інтелігенції виступили за нові підходи у формуванні кількості депутатів, представництві та праві на участь у виборчому процесі.

1866 р. лідер Ліберальної партії В. Гладстон запропонував закон про парламентську реформу, яка передбачала зменшення майнового цензу. Проте консерватори, які на той час перебували при владі, зірвали його прийняття. Країною прокотилася хвиля протестів, і тоді за ініціативою лідера Консервативної партії Б. Дізраелі 1867 р. була проведена Друга парламентська реформа.

Робота з історичним джерелом

1. Уважно прочитайте текст та визначте, які зміни відбулись у ході другої парламентської реформи.

2. Назвіть, хто міг бути домовласником чи орендувати житло у Вікторіанській Британії.

3. Складіть перелік тих категорій англійського суспільства, що так і не отримали права обирати. Чому?

Уривок з Акту про реформу 1867 р.

«Починаючи з 1868 р. й надалі, кожен дорослий чоловік має право зареєструватися як виборець і голосувати за кандидата у парламент від міського виборчого округу, якщо він задовольнить такі вимоги:

• якщо він досягнув повноліття (21 рік) та не притягався до суду;

• якщо він мешкав у цьому виборчому окрузі протягом року як власник чи орендар житлового будинку з річною платою 10 фунтів стерлінгів;

• якщо його річний дохід становить 5 фунтів стерлінгів (за попередньою реформою — 10);

• якщо він своєчасно сплатить до 20 липня передбачений податок на користь бідних».

Учитель. У ході реформи знищувалося 46 «гнилих містечок». Великі міста — Ліверпуль, Бірмінгем, Лондон, Манчестер — отримали додаткові місця в парламенті. Завдяки суттєвому зниженню майнового цензу (5 фунтів стерлінгів річного доходу, кількість виборців збільшилася втричі — до 2,25 млн осіб).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в парах

• Охарактеризуйте діяльність консервативної/ліберальної партій у Великій Британії.

Вправа «Коло ідей»

• Визначте, чому консерватори, противники реформ, стали ініціаторами проведення парламентської реформи.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Скласти історичний портрет королеви Вікторії.

4. Підготуватись до практичної роботи № 3 «Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності».

5. Підготувати повідомлення про життя і діяльність П’єра-Жозефа Прудона, Карла Маркса.