Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 14

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за розділами І-ІІ

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті країни Європи та Америки; основні події революцій 1848-1849 рр.; перебіг подій: об'єднання Італії та Німеччини, громадянської війни в США;

• характеризувати політичний та соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині XIX ст.; процес становлення парламентської демократії; революційні події в країнах Західної Європи в період «Весни народів»; процес об'єднання Італії та Німеччини, перебіг Громадянської війни та Реконструкції в QUA;

• визначати причини прискорення розвитку економіки європейських країн; структурних змін в економіці Англії; причини формування національно-визвольного руху в країнах Європи; національні особливості та наслідки революцій 1848-1849 рр.;

• називати дати Липневої революції у Франції, чартистського руху, парламентських реформ в Англії, збройного виступу декабристів у Росії, здобуття незалежності країнами Латинської Америки; «Весни народів»; об'єднання Італії та Німеччини Громадянської війни в США, Кримської війни;

• пояснювати і застосовувати поняття: «реставрація», «парламентська реформа», «чартистський рух», «хартія», «робітничий рух», «тред-юніони», «майстерня світу», консерватизм, лібералізм, соціалізм, «західники», «слов'янофіли», «карбонарії», «революція», «Весна народів», «конституція», «демократія»;

• висловлювати судження щодо діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна.

Тип уроку: урок узагальнення.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, НАВИЧОК ТА УМІНЬ

Робота з візуальними джерелами

• Розгляньте подані малюнки, дайте відповіді на запитання.

1. Для чого люди зібралися біля в’язниці?

2. Як ви вважаєте, чи була в цьому необхідність? Відповідь обґрунтуйте.

Жан-П'єр Уель. Штурм Бастилії 14 липня 1789 року

1. Який прапор у повстанців? Чому?

2. Чому основними образами картини є фігури жінки та хлопця?

Ежен Делакруа. Свобода, що веде народ

1. Які події зображено на картині?

2. Визначте, де розташовані декабристи, а де — імператорські війська.

Карл Кольман. Сенатська площа 14 грудня 1825 року

Вправа «Конкурс знавців»

• Навести якомога більше прикладів з літератури, кінофільмів, інформації історичних сайтів та музеїв про історію Французької революції, наслідки революції та відомих діячів Європи в першій половині XIX століття.

Вправа «Мозковий штурм»

• Визначити передумови та причини, які привели до об’єднання німецьких земель.

Орієнтовна відповідь

• прагнення об’єднати Німеччину, починаючи з Віденського конгресу;

• необхідність економічного об’єднання;

• поширення ідей створення національних держав;

• об’єднувальні ідеї серед населення німецьких держав;

• політичне об’єднання;

• зовнішні загрози (Франція, Росія, Велика Британія).

Робота з картою

1. Покажіть хід та наслідки Французької революції кінця XVIII століття»:

1) держави, що межують із Францією;

2) країни, що увійшли до складу першої антифранцузької коаліції;

3) райони повстань прихильників монархії — роялістів.

2. Покажіть основні рішення Віденського конгресу:

1) повернення Франції до її дореволюційних кордонів 1792 р.;

2) створення Швейцарської конфедерації;

3) закріплення роздробленості Італії;

4) приєднання Бельгії та Люксембургу до Голландії;

5) укрупнення німецьких держав;

6) отримання Австрією Галичини й Далмації, відновлення її влади у Венеції й Ломбардії;

7) отримання Росією Варшавського герцогства, Фінляндії та Бессарабії;

8) отримання Англією французьких і голландських колоній та французького флоту;

9) отримання Швецією Норвегії;

10) отримання Пруссією та Данією певних територій.

Інтерактивна вправа «Я знаю імена...»

• Назвати імена, персоналії, які стосуються теми і стисло розповісти про них.

Перелік: Наполеон Бонапарт, Максиміліан Робеспєр, Людовік XVIII, Карл X, Олександр І, Вікторія І, Чарльз Грей, Франц Йосиф І, Карл Маркс та інші.

Решта учнів ставлять запитання.

Вправа «Гонка за лідером» («Так» — «Ні»)

1. «Вони так нічого і не зрозуміли і нічого не навчилися», — сказав Талейран про Бурбонів. (Так)

2. Таємне радикальне «Товариство сімей» виступало за суспільство рівних на основі дрібної приватної власності. (Ні)

3. Одне з положень Хартії 1830 р. передбачало проголошення республіки. (Ні)

4. Після Віденського конгресу правителі країн Європи посилили реакційну політику. (Так)

5. Конституція Людовіка XVIII дістала назву «Декларація». (Ні)

6. Провідними галузями французької промисловості були машинобудування та металургія. (Ні)

7. Парламентська реформа у Великій Британії відбулась 1832 р. (Так)

8. Терміном «Реставрація» називають відновлення імперії у Франції. (Ні)

9. У період Реставрації відбулося повернення до феодалізму. (Ні)

10. Одним із основних положень Хартії 1814 р. було збереження демократичних свобод. (Так)

11. Після смерті Людовіка XVIII французький трон посів Луї XIX. (Ні)

12. Липневою монархією називають час правління Луї-Філіпа. (Так)

13. За темпами промислового розвитку на початку XIX ст. Франція значно поступалася Великій Британії. (Так)

14. Найбільшим виступом французьких робітників було повстання ліонських ткачів. (Так)

Робота в групах

• Об’єднавшись у три-чотири групи та використовуючи інформацію з підручника та інших інформаційних ресурсів, підготуйте повідомлення про особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Європи в першій половині XIX століття.

1-ша група — Велика Британія;

2-га група — Франція;

3-тя група — німецькі держави;

4-та група — Російська імперія.

Письмова робота (І варіант)

1. Складіть стислу характеристику марксизму.

Орієнтовна відповідь

Марксизм

1) Філософське, економічне і політичне вчення, розвинене в XIX ст.

2) Основоположники — К. Маркс і Ф. Енгельс.

3) Відоме як діалектичний матеріалізм.

4) Джерела: німецька класична філософія, англійська політекономія, французький утопічний соціалізм.

5) Основні положення: матерія визначає свідомість (матеріалізм), усе зазнає змін, теорія доданої вартості, учення про комунізм.

6) Суспільство — це організм, у структурі якого виробничі сили визначають виробничі відносини.

7) Форми власності — обумовлюють класову структуру суспільства, політику, державу, право, мораль, філософію, релігію, мистецтво.

8) Неминучість переходу від феодалізму до капіталізму, соціалізму і, врешті, безкласового суспільства.

9) Протидія будь-якої чинної системи змінам призводить до необхідності її повного руйнування, що виявляється у вигляді класової боротьби.

10) Рушійна сила історії — боротьба пригноблених класів, вищим проявом якої є соціалістична революція.

2. Співвіднесіть терміни і визначення.

А Напрям політичної думки, яка обґрунтовує необхідність надання громадянам широких політичних та економічних свобод Б рух за виборчу реформу В глибокі зміни в техніці промислового виробництва, зумовлені застосуванням машин, а також їхні економічні та соціальні наслідки

Г звичаї і правила взаємодії виконавчої і законодавчої влади, включаючи відповідальність уряду перед парламентом, формування уряду на основі парламентської більшості

1) Промислова революція

2) парламентаризм

3) лібералізм

4) чартизм

Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 А; 4 Б.

Велика Британія

Франція

Німеччина

Російська імперія

       

1 — виникнення Митного союзу, 2 — Липнева революція, 3 — «Манчестерська бійня», 4 — початок Другої реставрації Бурбонів, 5 — виникнення «Союзу порятунку»; 6 — парламентська реформа 1832 р.; 7 — розпуск Національної гвардії та вибори до Національних зборів, 8 — прийняття конституцій Баварії, Вюртемберга і Бадена; 9 — повстання в Петербурзі, 10 — Карлсбадські постанови.

Орієнтовна відповідь:

Велика Британія

Франція

Німеччина

Російська імперія

3, 6

2, 4, 7

1, 8, 10

5, 9

4. З поданого переліку визначте загальну закономірність та оберіть зайве.

• А. Сен-Сімон, Л. Пастер, Р. Оуен, Ш. Фур’є, П. Ж. Прудон, О. фон Бісмарк, Л. О. Бланкі, В. Вейтлінг.

Відповідь. Теоретики утопічного соціалізму. Зайве — Л. Пастер,

О. фон Бісмарк.

5. Прочитайте історичне джерело та дайте відповіді на запитання.

1) Чому чартисти вимагали введення оплати роботи парламентаріїв?

2) Чому постало питання проведення таємного (закритого) голосування?

3) Чому серед вимог прописаний режим роботи парламенту?

4) Чому вибори пропонували проводити щорічно?

Уривок з Народної Хартії (1838 р.)

«Рівне представництво. Сполучене королівство має розділитися на 200 виборчих округів із приблизно однаковою кількістю жителів у кожному, кожен округ делегує до парламенту одного представника.

Загальне виборче право. Кожна особа, що відрекомендувалася клерку приходу, у якому вона прожила шість місяців, доказом того, що їй 21 рік і більше, має право на внесення її імені до списків виборців.

Річні парламенти. Щорічно 24 липня мають відбуватися загальні вибори, а коли місце в палаті громад виявилося би вакантним усередині року, то його необхідно було б замістити не пізніше як за два тижні після того, як воно звільнилося...

Скасування майнового цензу. Для кандидатів до палати громад не повинно бути жодних майнових цензів, за рекомендацією 200 виборців клерка приходу, у якому вони живуть, письмової заяви на користь будь-якого кандидата останній офіційно зізнається в цій перевазі...

Надання голосів шляхом закритого балотування. Кожен обранець має подати голос у тому приході, де він має постійну осілість...

Сесії та винагорода депутатів. Депутати займають свої місця у перший понеділок жовтня, найближчого після їх обрання, продовжуючи засідання щоденно (за винятком неділі), доки всі справи сесії не буде закінчено, але в будь-якому разі не пізніше 1 вересня наступного року... Кожному члену палати громад має виплачуватися винагорода з державної скарбниці в розмірі 400 фунтів стерлінгів на рік (по чверті щороку).

Усі посадові особи, які керують виборами, обираються шляхом загального голосування».

Письмова робота (II варіант)

1. Складіть стислу характеристику Німецького союзу.

Орієнтовна відповідь

Німецький союз

1) Час існування — 1815-1866 рр.

2) Створений за рішенням Віденського конгресу 8 липня 1815 р.

3) Конфедерація із 38 держав.

4) Верховний орган — Союзний сейм.

5) Столиця (номінально) — Франкфурт-на-Майні.

6) Керівництво — австрійський імператор.

7) Посилення ролі Пруссії.

8) Кожна держава мала суверенітет та власну форму правління — від монархії до республіки.

9) Політичний розвиток:

• абсолютизм залишився,

• у деяких державах були прийняті конституції,

• вплив на розвиток Австрії,

• 1819 р. — Карлсбадські постанови — заборона студентських організацій, нагляд за університетами, цензура тощо,

• вплив Липневої революції у Франції.

10) Ліквідований після поразки Австрії в австро-прусській війні 1866 р.

Велика Британія

Франція

Німеччина

Російська імперія

       

1 — «хлібні закони», 2 — конституційна Хартія Липневої монархії; 3 — чартистський рух; 4 — виникнення Німецького союзу; 5 — діяльність Південного та Північного товариств; 6 — початок правління короля Карла X; 7 — утворення «Союзу благоденства», 8 — Закон про бідних, 9 — конституційна Хартія Людовіка XVIII; 10 — скасування закону про заборону створювати профспілки (тред-юніони).

Орієнтовна відповідь:

Велика Британія

Франція

Німеччина

Російська імперія

1, 3, 8, 10

2, 6, 9

4

5, 7

3. З поданого переліку визначте загальну закономірність та оберіть зайве.

• Консерватори. Ліберали. Радикали. Слов’янофіли. Преторіанці. Західники

Відповідь. Суспільний рух у Росії в 30-40-ві рр. XIX ст. Зайве — преторіанці.

4. Співвіднесіть терміни і визначення.

1) «Гниле містечко»

2) «Манчестерська бійня»

3) «Хлібні закони»

4) «Акти для затикання рота»

А Шість законів, які були спрямовані на обмеження прав та свобод Б білль, який узаконював виборчу реформу В придушення військами мітингу біля Манчестера

Г закони, які у штучний спосіб підвищували ціни на хліб через високе мито Д старі міста або території, де практично не було людей, але які обирали парламентаря

Відповідь: 1 Д, 2 В, 3 Г, 4 А.

5. Прочитайте історичне джерело та дайте відповіді на запитання.

1) Чому цей документ має такий емоційний вступ?

2) Чому «Маніфест» був оголошений декількома мовами? Чому саме цими?

3) Чому автори вважають, що проти комунізму об’єдналися «усі сили старої Європи»?

Уривок з Маніфесту Комуністичної партії (1848 р.)

«Привид бродить по Європі — привид комунізму. Усі сили старої Європи об’єдналися для священного цькування цього привиду: папа і цар, Меттерніх і Гізо, французькі радикали і німецькі поліцаї.

Де та опозиційна партія, яку не ославили б комуністичною її противники, що стоять при владі, де та опозиційна партія, яка не кидала б назад плямуючого докору в комунізмі як передовішим представникам опозиції, так і своїм реакційним противникам?

З цього факту випливають два висновки.

Комунізм уже визнають за силу всі європейські власті.

Настав час, щоб комуністи перед усім світом відкрито виклали свій світогляд, свої цілі, свої прагнення і байкам про привид комунізму протиставили маніфест самої партії.

З цією метою зібралися в Лондоні комуністи найрізноманітніших національностей і склали оцей маніфест, який оголошено англійською, французькою, німецькою, італійською, фламандською і датською мовами».

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Здійснити пошук інформації з допомогою різних інформаційних ресурсів про причини початку революції 1848-1849 років у Європі.

2. Підготуватись до практичної роботи № 3 «Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності».