Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 12

Російська імперія в першій половині ХІХ століття

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті Російську імперію та інші країни Європи та Америки;

• характеризувати політичний та соціально-економічний розвиток Російської імперії в першій половині ХІХ ст.;

• визначати особливості розвитку економіки Російської імперії;

• називати дати збройного виступу декабристів у Росії, Східної (Кримської) війни;

• пояснювати і застосовувати поняття: «робітничий рух», «соціалізм», «західники», «слов'янофіли», «карбонарії», «революція», «конституція», «демократія».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з історичним джерелом

1. Прочитайте поданий текст та визначте політичні погляди Гарібальді.

2. Складіть історичний портрет Д. Гарібальді, як людини і політика.

Дж. Гарібальді про себе і боротьбу за єдність Італії

• «Я був і залишаюся республіканцем».

• «Я звик підпорядковувати будь-які свої політичні переконання меті об’єднання Італії, яким би шляхом це не відбувалося».

• «Спочатку побудуємо свій будинок, виженемо непроханих гостей, а потім вже будемо наводити в ньому лад».

• «З того моменту, коли я переконався, що Італія повинна йти разом з Віктором-Еммануїлом, щоб позбутися влади іноземців,

я визнав своїм обов’язком коритися його наказам, чого б це мені не коштувало, примушуючи навіть мовчати мою республіканську совість... Таке моє переконання було 1859 р.».

• «Государю! Крик, — “Допоможіть!” — що пролунав у Сицилії, збурив моє серце і серця декількох сотень моїх колишніх солдатів. Я не радив моїм братам у Сицилії піднімати повстання, але з того часу, як вони повстали в ім’я єдності Італії проти безсоромної тиранії нашого часу, я не вагаючись став на чолі експедиції. Якщо ми переможемо, я сподіваюся, що Італія та Європа не забудуть, що ця справа була сповнена великодушним поривом патріотизму. Якщо ми будемо переможцями, мені дістанеться слава прикрасити Вашу корону новою і, можливо, найбільш коштовною з її перлин за однієї, проте, умови, що Ви ніколи не дозволите своїм радникам передати її чужоземцям...»

(Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время 1640-1870. — СПб., 1998. — С. 380-381.)

Тести

• Співвіднесіть імена історичних осіб і факти їхньої біографії.

1) Дж. Гарібальді

2) К. Кавур

3) Д. Мадзіні

А Уважається легендарною особою в історії Італії. Все своє життя присвятив визвольній боротьбі. Він був дуже популярний, під його прапором йшли битися з австрійцями всі, хто мріяв про свободу Італії. Хоча є й такі, що вважають його дияволом

Б Ініціатор створення товариства «Молода Італія» з метою об’єднання країни, перетворення Італії на демократичну республіку. Він говорив: «Реформа — справа королів, революція — ось секрет народів»

В Будучи графом, став уособленням п’ємонтського буржуазного дворянства. Закінчив військову академію, але майже не служив в армії через незалежний характер. Тому жив у своєму маєтку, де перебудував господарство на капіталістичній основі

Відповідь: 1 Б; 2 В; 3 А.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота в парах

• Визначити спільні/відмінні ознаки революцій 1848-1849 рр. та обмінятися інформацією.

Метод «Мозковий штурм»

1. Дайте характеристику становищу Італії після Віденського конгресу і революції 1848-1849 рр.

Орієнтовна відповідь

• роздробленість Італії на 8 частин: відновлено Сардинське королівство, Венеція й Ломбардія належали Австрії;

• сильна влада Папи Римського;

• існування абсолютних монархій, окрім П’ємонта;

• нерівномірність економічного розвитку між частинами Італії;

• відсутність єдиного внутрішнього ринку;

• аграрна економіка.

2. Назвіть одне з основних завдань революції 1848 р. в Італії. Відповідь: знищення державної роздробленості та австрійського гніту. Створення єдиної національної італійської держави.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Особливості політичного устрою Російської імперії

Учитель. На початку XIX ст. Російська імперія стала найбільшою за площею країною, яка охоплювала території Східної Європи, Північної Азії та частини Північної Америки (Аляска). У першій половині XIX ст. територія імперії збільшилася до 18 млн км². У результаті агресивної політики було приєднано Фінляндію, частину Польщі, Бессарабії, Кавказу й Закавказзя, а також Казахстану, Приамур’я та Примор’я. На середину XIX ст. у Російській імперії проживало близько 70 млн осіб.

За своїм політичним устроєм Російська імперія була абсолютною монархією, у якій зберігалися феодальні відносини у формі кріпацтва. Якщо на початку століття Олександр І ще підтримував спроби провести ліберальні реформи, то після війни 1812 р. у країні посилилася політична реакція. Так, був установлений режим, пов’язаний із генералом О. Аракчеєвим, — зросло свавілля поліції та чиновників, відбувалися звільнення з університетів професорів, які мислили прогресивно, посилилася цензура, були заборонені обговорення політичних питань і повідомлення про судові процеси в пресі.

Суспільні рухи в Російській імперії в 20-40-ві рр. XIX ст.

Робота зі схемою

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, скласти схему.

Орієнтовний вигляд схеми

Розвиток декабристського руху

Учитель. У суспільному русі Російської імперії другої чверті XIX ст. сформувалися три напрямки: консервативний, радикальний і ліберальний.

Представники консервативної течії виступали за збереження чинного ладу, за непорушність самодержавства. «Теорія офіційної народності» міністра народної світи С. Уваров проголошувала єдність царя та народу на засадах православної віри.

Ліберальну течію серед інтелігенції представляли слов’янофіли та західники. Слов’янофіли (О. Хом’яков, Ю. Самарій, І. Киреєвський та інші) закликали через селянську общину та православ’я, повернутись до старих допетровських часів, відмінних від Західної Європи. Проте вони вважали, що за державу має відповідати самодержавство, спираючись на підтримку народу.

Західники (С. Соловйов, К. Кавелін, Т. Грановський) вважали, що Росія та Західна Європа рухаються спільними шляхами розвитку. За часів Петра І відбувся прорив, ці часи дали поштовх до нового. Західники виступали за скасування кріпацтва і вважали, що за допомогою освіти можна змінити чинні порядки. Політичним ідеалом західників була конституційна монархія.

Представники радикальної течії (О. Герцен та М. Огарьов, В. Бєлінський, М. Буташевич-Петрашевський та інші) закликали до зміни політичного ладу, навіть шляхом повалення самодержавства.

Кримська війна

Робота з хронологічною таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, скласти таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Військові дії Східної (Кримської) війни

Дата	Події
20 жовтня 1853 р.	Маніфест про війну з Туреччиною
18 листопада 1853 р.	Розгром турецького флоту під командуванням Осман-паші при Синопі ескадрою адмірала П. С. Нахімова
11 березня 1854 р.	Переправа з боєм російських військ через Дунай у Галаца, Браїлова і Ізмаїла
8 квітня 1854 р.	Бомбардування Одеси союзним флотом
7 травня 1854 р.	Початок облоги Сілістрії російськими військами
9 червня 1854 р.	Бомбардування Аландських укріплень союзної ескадрою на Балтиці
10 червня 1854 р.	Зняття облоги Сілістрії і відхід російських військ на ліву сторону Дунаю
19 липня 1854 р.	Вступ російських військ у Баязет
26 липня 1854 р.	Висадка десанту союзників на Аландських островах
2-6 вересня 1854 р.	Висадка союзної армії в Криму поблизу Євпаторії
8 вересня 1854 р.	Битва на р. Альмі в Криму
14 вересня 1854 р.	Захоплення англійцями Балаклави
28 вересня 1854 р.	Початок облоги Севастополя
5-13 жовтня 1854 р.	Перша бомбардування Севастополя
24 жовтня 1854 р.	Битва при Інкермані в Криму
5 лютого 1855 р.	Невдалий штурм Євпаторії російськими військами
28 березня —8 квітня 1855 р.	Друге бомбардування Севастополя
13 травня 1855 р.	Захоплення Керчі союзними військами
25 травня 1855 р.	Третє бомбардування Севастополя
5 червня 1855 р.	Четверте бомбардування Севастополя
4 серпня 1855 р.	Битва на р. Чорна в Криму
5-8 серпня 1855 р.	П’яте бомбардування Севастополя
23 серпня 1855 р.	Невдала спроба турків прорватися з Карса
26 серпня 1855 р.	Останнє бомбардування Севастополя
27 серпня 1855 р.	Штурм Севастополя. Захоплення союзною армією Малахова кургану
30 серпня 1855 р.	Вступ союзних військ у Севастополь
16 листопада 1855 р.	Штурм Карса і капітуляція турецького гарнізону
6 березня 1856 р.	Висновок Паризького мирного договору