Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 11

Об'єднання Італії та Німеччини

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті перебіг об'єднання Італії та Німеччини;

• характеризувати процес об'єднання Італії та Німеччини;

• визначати причини формування національно-визвольного руху в країнах Європи; передумови та наслідки об'єднання Італії та Німеччини;

• називати дати об'єднання Італії та Німеччини;

• пояснювати і застосовувати поняття: «реставрація», «парламентська реформа», «революція», «конституція», «демократія»;

• висловлювати судження щодо діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

Революції 1848-1849 рр. у країнах Європи

 

Італія

Франція

Німеччина

Австрія

Угорщина

Причини та завдання революції

Поєднання боротьби за об’єднання країни з боротьбою проти феодальних порядків та світської влади церкви

Заборона бенкету 22 лютого 1848 р. як привід для проведення політичних зборів

Революційні події у Франції підштовхнули до дій опозиціонерів Німеччини

 

Початок революційних подій у Відні підштовхнув до розвитку подій і в Угорщині

Особливості революції

Вплив Папи Римського на розгортання подій

Швидкий розвиток подій та втрата завоювань

Занепад економіки через роздробленість німецьких держав

 

Залежність від Австрії

Основні події

12 січня 1848 р. — повстання в Палермо на о. Сицилія, початок революції. Лютий-березень 1848 р. — формування ліберальних урядів в італійських державах. 26 березня — 25 червня 1848 р. — перша італійсько-австрійська війна. 5 листопада 1848 р. — повстання в Римі

23 лютого 1848 р. — початок повстання в Парижі (понад 1 500 барикад).

24 лютого 1848 р. — король Луї Філіп зрікся престолу та втік до Англії.

25 лютого 1848 р. — проголошення Другої республіки та проведення реформ.

Весна-літо 1848 р. — діяльність Національних майстерень, у яких 100 тис. безробітних виконували суспільно-корисну працю

Початок березня 1848 р. — демонстрації в державах північно-західної та західної Німеччини.

13-14 березня 1848 р. — демонстрація в Берліні та наступ прусського короля.

18 травня 1848 р. — у Франкфурті-на-Майні почав працювати перший загальнонімецький парламент

13 березня 1848 р. — повстання у Відні.

25 квітня 1848 р. — прийняття Конституції.

Травень 1848 р. — демонстрації у Відні, імператор з урядом залишили столицю

15 березня 1848 р. — демонстрація в Пешті («12 вимог»).

Березень 1848 р. — Угорський сейм приймає демократичні постанови.

Вересень 1848 р. — початок військових дій Австрійської імперії проти Угорщини

 

21 січня 1849 р. — вибори до римських Установчих зборів та проголошення Республіки.

12-22 березня 1849 р. — друга італійсько-австрійська війна. Весна 1849 р. — придушення республік в італійських державах.

3 липня 1849 р. — затвердження Конституції Італії, окупація Риму французами.

22 серпня 1849 р. — капітуляція Венеції, завершення італійської революції

23-26 червня 1848 р. — придушення повстання робітників у Парижі. Листопад 1848 р. — прийняття Конституції Другої республіки.

10 грудня 1848 р. — обрання президентом Луї Бонапарта.

Лютий 1849 р. — розпуск Законодавчих зборів та перемога на виборах монархістів. Літо 1849 р. — посилення реакції.

2 грудня 1851 р. — військовий переворот Луї Наполеона.

Січень 1852 р. — прийняття нової Конституції Франції.

2 грудня 1852 р. — проголошення Другої імперії на чолі з Наполеоном III

Грудень 1848 р. — Конституція Пруссії проголосила загальне виборче право, демократичні свободи.

Березень 1849 р. — Франкфуртський парламент прийняв загальнонімецьку Конституцію.

Квітень 1849 р. — прусський король Фрідріх Вільгельм IV відмовився прийняти імперську корону та відхилив Конституцію об’єднаної Німеччини.

18 червня 1849 р. — вюртемберзький король силою військ розігнав Франкфуртський парламент

Червень 1848 р. — повстання у Празі, яке було придушене австрійськими військами.

Липень 1848 р. — вибори до парламенту.

Жовтень 1848 р. — повстання у Відні, штурм міста урядовими військами.

7 березня 1849 р. — новий імператор Франц Йосиф розпустив парламент і припинив дію Конституції

Січень 1848 р. — захоплення австрійськими військами Пешта.

Березень 1849 р. — угорські війська вигнали австрійців

14 квітня 1849 р. — парламент проголосив незалежність, оголосив Угорщину республікою та позбавив династію Габсбургів влади в Угорщині.

Червень 1849 р. — початок інтервенції Угорщини російською армією.

Серпень 1849 р. — капітуляція угорської армії, поразка революції

Наслідки революції

Війська Франції, Австрії, Іспанії та Неаполітанського королівства придушили революцію в Римі

Нарад боровся за власні права. Проте результатами революції скористалися представники великої та середньої буржуазії — промислова й фінансова буржуазія. Однак непослідовність політики та розчарування населення призвели до відновлення монархічної влади

 

Революція завершилася поразкою, в Австрії запанувала реакція

Угорська революція зазнала поразки. Після її придушення революційний рух в Австрійській імперії почав ущухати

Усі революції 1848-1849 рр. у країнах Європи зазнали поразки. Причини поразки мали свої особливості для кожної держави, проте деякі з них мали загальний характер, а саме:

• різні цілі, завдання та дії під час революції; кожна із соціальних груп мала власні інтереси в революції і часто після їх досягнення виступала проти своїх колишніх союзників;

• роздробленість Італії та Німеччини;

• використання іноземних військ для придушення революцій (російські війська в Угорщині, австрійські — в Італії)

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Метод «Акваріум»

• Кожна група учнів, що працювала над оформленням таблиці «Революції 1848-1849 рр. у країнах Європи», готує розповідь про певні події.

Після підготовки учні кожної групи виступають із доповідями, решта учнів слухають і записують інформацію. Після завершення доповіді вчитель ставить запитання групі, а потім — учням класу.

Робота з картою

• Показати на карті перебіг основних революційних подій у країнах Європи.

Метод «Коло ідей»

• Визначити причини поразки революції 1848-1849 років у країнах Європи.

Орієнтовна відповідь

• розбіжність між верствами населення у меті, завданнях та діях під час революції;

• роздробленість Італії та Німеччини;

• використання іноземних військ для придушення революцій (російські війська в Угорщині, австрійські — в Італії);

• міжнаціональні суперечності, наприклад, в Угорщині революціонери не підтримали національних прагнень румунів та словаків;

• владу монархів було обмежено конституціями та парламентом;

• початок формування громадянського суспільства та правових держав, представницької демократії;

• посилення державотворчих процесів, спрямованих на утворення єдиних держав у Німеччині та Італії.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота в парах

• Визначити спільні/відмінні ознаки революцій 1848-1849 рр. та обмінятися інформацією.

Метод «Мозковий штурм»

1. Дайте характеристику становищу Італії після Віденського конгресу і революції 1848-1849 рр.

Орієнтовна відповідь

• роздробленість Італії на 8 частин: відновлено Сардинське королівство, Венеція й Ломбардія належали Австрії;

• сильна влада Папи Римського;

• існування абсолютних монархій, окрім П’ємонта;

• нерівномірність економічного розвитку між частинами Італії;

• відсутність єдиного внутрішнього ринку.

• аграрна економіка.

2. Назвіть одне з основних завдань революції 1848 р. в Італії. Відповідь: знищення державної роздробленості та австрійського гніту. Створення єдиної національної італійської держави.

Робота з картою

• За допомогою карти атласу «Європа у 1815-1847 рр.» і «Революція 1848-1849 рр. Національно-визвольний рух у Європі» покажіть:

1. Як змінилось становище Пруссії після Віденського конгресу?

2. Основні події, що відбувались під час революції 1848-1849 рр.

3. Роздробленість німецьких держав 1849 р.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Шляхи об'єднання Італії

Учитель. Італія, за словами Меттерніха, була «географічним поняттям». Роздробленість держави заважало економічному розвитку. Наприклад, для перевезення товарів з Парми до Модени протягом 35 миль купцям доводилося сплачувати мито 6 разів. Щоб провезти товар річкою По, потрібно було заплатити мито 21 раз. На півдні країни податки на сіль збільшували її вартість у 10 разів. На півночі, у відносно розвиненій Ломбардії, існували 70 феодів. Усі ці проблеми мало вирішити об’єднання Італії. Адже створення національної держави ставало потребою усього італійського народу. Питання полягало в тому, у який спосіб буде здійснено це завдання і як відбудеться об’єднання Італії.

Робота з історичними поняттями

• Революційно-демократичний шлях об'єднання — варіант об’єднання Італії в єдину демократичну республіку, запропонований революційними демократами (Мадзіні та Гарібальді), що спиралися на ремісників, селян, інтелігенцію.

• Помірковано-ліберальний шлях об'єднання — варіант об’єднання Італії навколо П’ємонта, запропонований представниками ліберального дворянства і буржуазії (граф К. Кавур) під владою конституційного монарха Віктора-Емануїла ІІ.

• Рісорджіменто (від італ. il risorgimento — «відродження», «оновлення») — рух за звільнення з-під австрійського гніту та об’єднання Італії.

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про К. Кавура, Дж. Мадзіні, Дж. Гарібальді.

Два етапи об'єднання

Робота з хронологічною таблицею

• Користуючись інформацією з підручника та інших інформаційних ресурсів, скласти хронологічну таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Два етапи об'єднання Італії 1858-1871 рр.

Дата

Подія

Наслідки

Літо 1858 р.

Таємне побачення К. Кавура з Наполеоном III

Допомога Франції у війні з Австрією

Червень 1859 р

Битва під Маджентою. Битва під Сольферино

Австрійська армія розбита. П’ємонт отримав Ломбардію

Серпень 1859 р.

Повстання у Флоренції, Пармі та Модені

Приєднання до П’ємонту

Травень 1860 р.

Повстання «Тисячі червоно-сорочечників» під проводом Гарібальді.

Битва під Калатафімі

Входження Сицилії до П’ємонту

7 вересня 1860 р.

Вступ Гарібальді до Неаполя

Вигнання Бурбонів з Південної Італії

1861 р.

Проголошення єдиного Італійського королівства

Король Італії — Віктор-Емануїл II

1866 р.

Італо-пруссько-австрійська війна

Уведення Венеціанської області до Італійського королівства

1870 р.

Франко-прусська війна

Узяття Риму королівськими військами

1871 р.

Перенесення столиці Італійського королівства з Венеції до Риму

Завершення об’єднання країни

Роль Пруссії в об'єднанні німецьких держав

Учитель. Німеччина, яка так і не об’єдналась у ході революції 1848-1849 рр., залишалася другорядною державою в політичному плані і відсталою в економічному плані.

Пруссія та інші німецькі області залишалися аграрними державами. У 17-мільйонній Пруссії промислове населення країни становило лише 11 %.

На початку 1850-х років економіка почала стрімко розвиватися. Найбільшого економічного розвитку досягли райони середньої течії Рейну — Рейнсько-Вестфальські провінції Пруссії, багаті покладами кам’яного вугілля і залізняку. Тут активно застосовували парові машини, створювали великі промислові центри. Найбільшим торговельно-промисловим центром до кінця 40-х рр. стає столиця Пруссії — Берлін, місто з населенням у 400 тис. осіб. У ньому зосередилося 2/3 всього машинобудівельного і ситценабивного виробництва Пруссії. У Німеччині будували залізниці, спостерігалося зростання банків акціонерних товариств.

Також з 1850 р. на селі були скасовані деякі незначні повинності. Решта — підлягали викупу у 18-кратному розмірі щорічних платежів. Тому вільними могли стати лише більш підприємливі селяни, перетворюючись на сільських підприємців, які використовували машини та найману працю батраків.

Дрібні й середні господарства, у яких жили гросбауери, перебували у стані зубожіння. Негативно на це впливало велике поміщицьке землеволодіння, значні привілеї дворянства тощо. Капіталістичні відносини на селі дістали назву «прусський шлях» розвитку в сільському господарстві.

Робота з історичним поняттям

• Прусський шлях — це шлях повільного, еволюційного перетворення феодального землеробства на капіталістичне в умовах відсутності вільних земель, який характеризувався збереженням феодальних пережитків.

Процес об'єднання Німеччини

Учитель. Процес об’єднання німецьких земель проходив в умовах боротьби за гегемонію між Пруссією та Австрією. Цю ідею підтримували практично всі соціальні групи населення країни. Протиріччя виникали лише у визначенні, яким шляхом рухатися. Залежно від того, хто очолюватиме об’єднавчий процес, його називали «малонімецький» (об’єднання навколо Пруссії) або «великонімецький» (об’єднання навколо Австрійської імперії).

Після смерті Фрідріха Вільгельма IV королем 1861 р. стає його брат Вільгельм І. Сучасники характеризують його як людину, що понад усе ставить інтереси Пруссії.

Для реалізації своїх планів він призначає на пост канцлера Отто фон Бісмарка.

Повідомлення учнів

Учні, що підготувати повідомлення, представляють історичний портрет Отто фон Бісмарка.

Робота з хронологічною таблицею

• Користуючись інформацією з підручника та інших інформаційних ресурсів, скласти хронологічну таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Етапи об'єднання Німеччини 1864-1871 рр.

Дата

Подія

Результат

1864 р.

Війна з Данією

Шлезвіг і Голштейн — у спільному володінні Пруссії та Австрії

1866 р.

Війна з Австрією

Австрія мала вийти з Німецького союзу і відмовитися від Шлезвіга і Голштейна на користь Пруссії

1866 р.

Захоплення Нассау, Гессена, Франкфурта

Розширення території Пруссії

1867 р.

Утворення Північнонімецького союзу

Закріплення провідної ролі Пруссії в Північнонімецькому союзі

1870-1871 рр.

Війна з Францією

Приєднання Ельзасу і Лотарингії, контрибуція у 5 млрд франків

Учитель. Отто фон Бісмарк уважав за необхідність об’єднати Німеччину навколо Пруссії «залізом і кров’ю», тобто силовим шляхом. Для цього він здійснив військову реформу, яка перетворила прусську армію на одну з наймогутніших у світі.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Сформулюйте основні причини об’єднання Італії.

2. Визначте, яким шляхом відбулося об’єднання Італії. («Зверху» + «знизу»)

3. Яка з частин країни стала центром об’єднання Італії? Чому саме П’ємонт? Свою думку обґрунтуйте.

4. Складіть перелік територій, що були приєднані до П’ємонту в єдине королівство.

5. Проаналізуйте основні наслідки об’єднання країни в єдине Італійське королівство.

Робота з формування хронологічної компетентності

• Заповніть пропуски у хронологічній таблиці.

Дати

Основні події

 

Франко-італо-австрійська війна

1860 р.

 
 

Утворення Італійського королівства

1866 р.

 
 

Здобуття Рима королівськими військами, об’єднання Італії

1871 р.

 

Робота з картою

• Покажіть на карті:

1) держави, на які була поділена Італія;

2) процес об’єднання Італії;

3) територію Італійського королівства після об’єднання.

Робота в парах

• Розгляньте «малонімецьку» / «великонімецьку» концепції об’єднання Німеччини та поясніть одне одному матеріал.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. У результаті майже півтора десятирічної боротьби за об’єднання Італії у Європі з’явилася нова держава — Об’єднане королівство Італія. Власне процес об’єднання йшов двома можливими шляхами: помірковано-ліберальним та республікансько-демократичним.

Прусський канцлер О. фон Бісмарк став лідером об’єднання німецьких земель та утворення Німецької імперії. Німецька імперія стала однією з найвпливовіших держав світу.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Продовжити (закінчити) складання хронологічних таблиць «Два етапи об’єднання Італії 1858-1871 рр.» та «Етапи об’єднання Німеччини 1864-1871 рр.» (якщо це не було зроблено на уроці).