Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 9

Політична роздробленість Німеччини. Австрійська імперія доби К. Меттерніха

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті Німецький союз, Пруссію, Австрійську імперію та інші країни Європи;

• характеризувати політичний та соціально-економічний розвиток Австрійської імперії та інших краї Європи в першій половині XIX ст.;

• визначати особливості розвитку економіки Німеччини, Пруссії, Австрійської імперії;

• пояснювати і застосовувати поняття: «робітничий рух», «революція», «конституція», «демократія».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота над проблемним запитанням

• Визначте, як особливості економічного розвитку Німеччини та інших країн Європи впливали на стабільність їхнього політичного розвитку.

Робота з порівняльною таблицею

• Користуючись інформацією з підручника та інших інформаційних ресурсів, порівняйте положення двох французьких Конституцій 1814 та 1830 років та складіть таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

«Хартія 1814 року»

«Хартія 1830 року»

• Франція — монархія.

• Усі рівні перед законом.

• Усі допущені до державних та військових посад.

• Повернення титулів старим дворянам та збереження новим.

• Затримання тільки в передбачених законом випадках.

• Законодавча влада — король, палата перів, палата депутатів.

• Перів призначає король.

• Король — верховний глава держави.

• Право надавати закони має тільки король.

• Виконавча влада — уряд, який призначався королем.

• Свобода слова та друку.

• Свобода віросповідання.

• Депутат — 40 років, податок —

1 тис. франків.

• Виборець — 30 років, податки — 300 франків.

• Багаторівнева система виборів

• Франція — конституційна монархія.

• Уряд призначається королем.

• Палата перів і Палата депутатів.

• Король не має права видавати закони.

• Король править на запрошення народу.

• Король має право «вето».

• Недоторканність приватної власності.

• Демократичні свободи.

• Зниження майнового й вікового цензу.

• Збільшення кількості виборців.

• Усі злочини розглядає суд присяжних.

• Відновлення Національної гвардії.

• Відновлення місцевого самоврядування

Бесіда

1. Визначте, чому Франція після Французької революції залишалась «пороховою діжкою».

2. Чому парламентська реформа 1832 р. не зупинила боротьбу за реформування виборчого права?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Політична роздробленість Німеччини

Учитель. За рішенням Віденського конгресу 38 державних утворень (імперії, королівства, герцогства та князівства, міст-республіки) 8 липня 1815 р. створили Німецький союз. Це державне утворення мало форму конфедерації. Верховним органом Німецького союзу був Союзний сейм, який не мав реальної влади і відігравав більше декоративну роль. Столицею Німецького союзу вважали місто Франкфурт-на-Майні, проте столицею воно було також номінально.

Кожна держава, яка входила до Німецького союзу, була суверенною, мала свого монарха, грошову систему, законодавство, митні тарифи, збройні сили тощо. Практично в усіх цих монархіях відбулася реставрація абсолютизму. Лише у трьох саксонських герцогствах були прийняті помірковані конституції. В інших монархіях існували місцеві парламенти (ландтаги), які мали дорадчі функції. У Німецькому союзі загострилася боротьба за провідну роль у ньому між Австрією та Пруссією.

Особливості економічного розвитку Німецьких держав

Учитель. Політична роздробленість німецьких земель гальмувала їхній економічний розвиток. Основою економіки німецьких держав залишалося сільське господарство, у якому процвітало кріпацтво.

Промислова революція почалася тільки в 1830-х рр. і дуже стримувалася політичними розбіжностями та економічною відсталістю німецьких земель. Найбільших успіхів промислове виробництво досягло в державах Рейнської області, особливо гірська та хімічна промисловість. Економічний розвиток значно гальмувала наявність кордонів — кожна держава мала свої митні тарифи, торговельні закони, грошові одиниці, системи мір і ваги.

1834 р. 18 німецьких держав на чолі з Пруссією створили Митний союз.

Повідомлення учнів

Учні, що підготувати повідомлення, розповідають про створення Митного союзу в Німеччині.

Учитель. Створення союзу пожвавило економічні відносини, сприяло розвитку торгівлі та промисловості. А поширення прусського талера укріпило економічні зв’язки. Крім розвитку економіки, Пруссія використовувала Митний союз для боротьби з Австрією. Отже, Митний союз став кроком для утворення загальнонімецької держави.

Робота зі схемою

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною схемою.

Особливості економічного розвитку німецьких держав

Втрата впливовості Австрії та посилення Пруссії

Учитель. Основу австрійської економіки, як і в більшості німецьких держав, становив аграрний сектор. Він ґрунтувався на кріпацькому господарстві. Промислова революція проходила дуже повільно, у країні відбувалася поступова стагнація. Протистояння з Пруссією призвели до того, що Австрія не увійшла до Митного союзу. Це ускладнило її економічні зв’язки з німецькими державами.

У результаті Віденського конгресу Австрійська імперія розширилась за рахунок Далмації, Венеції, Ломбардії, Тоскани, Парми і Модени та островів в Адріатиці. Однак, попри всі намагання, Австрія так і не змогла відродити Священну Римську імперію.

Імперію очолював імператор Франц І, а незмінним провідником його влади був канцлер Меттерніх (керував державою до середини XIX ст.). Хоча Австрійська імперія і була централізованою державою, вона складалася з дев’яти королівств, двох ерцгерцогств, декількох герцогств і князівств, які мали певну автономію. Імператор управляв територіями самостійно або через намісників.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Коло ідей»

• Об’єднавшись у групи, визначте подібність політичного устрою

Німецької конфедерації та Австрійської імперії.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Продовжити (закінчити) складання хронологічної таблиці.

4. Підготувати повідомлення про життя і діяльність К. Маркса.