Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 11 клас

УРОК 32. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4. «УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН КІНЦЯ XX — ПОЧАТКУ XXI ст.»

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати причини виникнення, перебіг та наслідки «холодної війни»; основні глобальні процеси та проблеми сучасності, причини їх виникнення;

• характеризувати внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки;

• тлумачити та застосовувати поняття й терміни: НАТО, міжнародний тероризм, глобальні процеси та проблеми, екологічна криза, демографічна криза, ЮНЕСКО.

Тип уроку: урок удосконалення вмінь і навичок.

Хід заняття

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ

Повідомлення теми та цілей заняття.

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

Вправа «Так чи ні»

• Під час «холодної війни» не велось жодної воєнної кампанії. (Ні)

• Причиною конфронтації між СРСР і США стали ідеологічні розбіжності. (Так)

• У розв’язанні «холодної війни» винний англійський прем’єр-міністр Вінстон Черчилль, що проголосив промову у Фултоні. (Ні)

• Причинами «холодної війни» стали суперечності між національними інтересами СРСР і країнами Заходу. (Так)

• Радянський міністр іноземних справ В. Молотов назвав Берлінську кризу першим «вузлом» «холодної війни». (Так)

• За визначенням В. Черчилля, «залізна завіса» розділила Німеччину на Західну і Східну. (Ні)

• Берлінська криза тривала у 1948 1949 рр. (Так)

• «Холодна війна» тривала у 1940-1990-х роках. (Ні)

• «Доктрина Трумена» передбачала допомогу країнам радянського блоку. (Ні)

• Югославія, Індія та Єгипет стали ініціаторами створення руху Неприєднання. (Так)

• Загострення відносин між СРСР і США на початку 60-х років було спричинене скандальним виступом М. Хрущова на трибуні ООН. (Ні)

• Берлін і Куба стали місцями найбільш гострого протистояння у роки «холодної війни». (Так)

• Гельсінський процес розпочався 1976 року. (Ні)

• США стали переможцем у «холодній війні». (Так)

• Результатом «холодної війни» стало об’єднання Німеччини. (Ні)

• НАТО не припинило існування після завершення «холодної війни». (Так)

• У 1990-1992 рр. у Перській затоці тривала війна. (Ні)

• Балкани наприкінці XX ст. знову перетворились на «пороховий льох» Європи. (Так)

• Проблему Балкан розв’язали завдяки бомбардуванню Белграда силами НАТО. (Ні)

• Діяльність Усами бен Ладена була одним із джерел міжнародного тероризму. (Так)

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Україна в системі міжнародних відносин

Складання тез

• Слухаючи учителя, скласти тези.

Орієнтовний вигляд тез

1. Україна — без’ядерна держава.

2. Приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

3. Надання ядерними країнами гарантії безпеки України.

4. Підтримка Україною програми НАТО «Партнерство заради миру».

5. 9 липня 1997 р. Л. Кучма підписав у Мадриді з лідерами 16 країн НАТО Хартію особливого партнерства про сприяння зміцненню миру та безпеки в Європі.

6. Зовнішня політика України спрямована на розвиток добросусідських відносин, зміцнення безпеки в Європі та світі.

Робота з історичною інформацією

• Прочитати та обговорити інформацію.

Уривок зі статті американського політолога С. Гантінгтона

«Новий світовий порядок у XXI столітті: тенденції та європейський вимір»

Більшість людей погоджується з тим, що за часів «холодної війни» світова система була біполярною, тоді як нині існує односилова система. З іншого боку, тривають дискусії з приводу того, яким же вважати нинішній світ — уніполярним, багатополярним чи якоюсь іншою системою. Моя позиція полягає в тому, що нинішня міжнародна політична система є водночас уні- та мультиполярною.

Для вирішення міжнародних проблем нині потрібні зусилля як однієї супердержави, так і спільні зусилля кількох інших керівних держав. У цьому уні- та мультиполярному світі глобальна структура сили має чотири рівні.

Єдиною наддержавою залишаються США. За ними йдуть найважливіші регіональні держави, кожна з яких відіграє провідну роль у своєму регіоні, а потім група країн, які я називаю другорядною регіональною силою. До них належать: Велика Британія стосовно Німеччини та Франції в Європі, Україна стосовно Росії, Японія та В’єтнам стосовно Китаю, Пакистан стосовно Індії, Австралія стосовно Індонезії, Саудівська Аравія стосовно Ірану, Єгипет стосовно Ізраїлю та Аргентина стосовно Бразилії. Нарешті, четвертий рівень — це країни, які не потрапили до перших трьох груп.

Якщо говорити про інтереси наддержави в такій уні- та мультиполярній системі, то, поза сумнівом, вона зацікавлена в поверненні до уніполярної системи, аби самостійно ухвалювати всі рішення.

Впливові в регіонах країни зацікавлені в багатополярній системі світу. Тому стабільність наявної системи значною мірою залежить від рівноваги між головними групами простистояння. Я вважаю, що така рівновага за своєю природою нестабільна, і марно сподіватися, що її можна буде втримати. Світова політика відійшла від біполярної системи, яка існувала під час «холодної війни», пройшла через однополюсний момент (кульмінацією його стала війна в Перській затоці), а тепер рухатиметься до справді багатополюсного XXI ст. Сполучені Штати, як сказав Збігнев Бжезинський, будуть першою, останньою та єдиною світовою наддержавою.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Опрацювати конспект і текст підручника на с. 190-191 і відповісти на запитання.

• Підготувати повідомлення про розвиток сучасного кінематографа.