Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас

Урок 6. РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 р. ПРИХІД ДО ВЛАДИ БІЛЬШОВИКІВ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: пояснювати причини виходу Росії з війни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Історичний диктант

1. Назвіть країни — учасниці військово-політичного блоку Антанта.

2. Бліцкриг — це...

3. Назвіть привід до початку війни.

4. Назвіть битву, внаслідок якої російські війська взяли Львів.

5. Назвіть державу Троїстого союзу, яка перейшла на бік Антанти.

6. Назвіть битву, де вперше були застосовані танки.

7. Назвіть державу, яка заявила, що «ми будемо топити навіть тріску».

8. Назвіть дату, коли США стали учасником війни.

9. Назвіть країни — учасниці Четверного союзу.

10. План Шліффена — це...

11. «Верденська м’ясорубка» — це...

12. Назвіть битву, де були застосовані отруйні речовини.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Російська імперія на початку століття пережила три революції. Дві з них були пов’язані із Першою світовою війною. Війна стала суворим випробуванням для Росії. Частина країни була окупована ворогом, внаслідок чого загальні втрати промислового потенціалу досягли 20%. Величезні маси населення потерпали від безробіття, недоїдали, голодували. Це призвело до росту революційної активності.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з поняттями

Анексія — насильницьке приєднання, загарбання однією державою території іншої держави (або народу) з порушенням міжнародного права.

Сепаратний мир — мирна угода (мирний договір), укладена з одним противником з ворожого блоку без відома або згоди союзників. Зазвичай одна зі сторін, яка уклала такий договір, зазнає суттєвих матеріальних збитків та територіальних витрат.

Більшовики — це представники політичної течії (фракції) у Російській соціал-демократичній робітничій партії (від квітня 1917 р. — самостійна партія), очолювані В. І. Леніним. Поняття «більшовики» виникло на II з’їзді РСДРП, після того, як прибічники Леніна отримали більшість під час виборів до керівних органів партії.

Громадянська війна — боротьба за владу між громадянами одного суспільства, країни. Найдавніші відомі в історії громадянські війни — ті, що відбувалися в стародавньому римському суспільстві. На теренах Росії розпочалась із падіння Тимчасового уряду та захоплення більшовиками Петрограда.

Статус-кво — у міжнародному праві положення, які існують на певний момент.

Лютнева революція в Російської імперії

1-ша група. Робота з картою

• Опрацювати «Перша світова війна (події 1914-1515 рр.)», «Перша світова війна (події 1916-1918 рр.)». Порівняти становище на російському фронті у 1914-1515 та 1916-1918 рр.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати тексти історичних джерел і відповісти на запитання.

2-га група. Із книги Вінстона Черчилля «Світова криза 1916-1918 рр.»

«До жодної країни доля не була такою жорстокою, як до Росії.

Тривалі відступи завершилися; голод набоїв подолано; озброєння текло широкою зливою; найсильніша, найчисельніша, краще споряджена армія несла варту величезного фронту; тилові збірні пункти були переповнені людьми. Жодних важких дій не вимагалося: залишитися на варті; важким тягарем тиснути на широко розтягнуті німецькі лінії; утримувати, не виявляючи особливої активності, послаблюючи саме противника на своєму фронті; іншими словами, — триматися...»

Запитання

1. З’ясуйте, про які суспільно-політичні та воєнні події в Росії йдеться в документі.

2. У чому автор вбачає заслуги російської армії під час Першої світової війни?

3-тя група. Із декларації Тимчасового уряду «Про цілі війни»

Мета вільної Росії — не панування над іншими народами..., не насильницьке загарбання чужих територій, а утвердження міцного миру на ґрунті самовизначення народів. Але російський народ не допустить, щоб його батьківщина вийшла із боротьби приниженою і надірваною в життєвих силах своїх. Ці засади становитимуть основу зовнішньої політики Тимчасового уряду.

Запитання та завдання

1. Ознайомтесь з документом та назвіть причини його появи.

2. Визначте основні ідеї декларації.

3. Як ви вважаєте, під тиском яких обставин прийняв її Тимчасовий уряд?

Більшовицький перевороту Росії

1-ша група. Робота з картою

• Опрацювати карту «Перша світова війна (події 1916-1918 рр.)» і виконати завдання.

Завдання

1. Назвіть території, які постали на уламках Російської імперії в 1917-1918 рр.

2. Назвіть території, які втратила Росія за умовами Берестейського миру.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати текст документа й відповісти на запитання.

2-га група. Із мирного договору між Росією, з одного боку, та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною — з іншого. Брест-Литовськ,

З березня 1918 р.

Стаття 1. Росія, з одного боку, та Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія й Туреччина — з іншого, оголошують, що стан війни між ними припинено; вони вирішили надалі жити між собою у мирі й дружбі...

Стаття 3. Області, які лежать на захід від установленої договірними сторонами лінії та які раніше належали Росії, не будуть більше перебувати під її верховною владою... Росія відмовляється від будь-якого втручання у внутрішні справи цих областей...

Стаття 6. Росія зобов’язується негайно укласти мир з Українською Народною Республікою і визнати мирний договір між цією державою і країнами Четверного союзу. Територія України негайно очищується від російських військ і російської Червоної гвардії. Росія припиняє будь-яку агітацію або пропаганду проти уряду чи громадських установ Української Народної Республіки.

Запитання

1. Назвіть території, які мали бути негайно звільнені від російських військ.

2. Як ви вважаєте, чому Росія повинна була негайно укласти мир з Українською Народною Республікою?

3-тя група. Англійський дипломат Д. Б'юкенен про політичну ситуацію у світі після більшовицького перевороту в Росії

«...Російське питання, стверджував я, є провідним фактором інтернаціонального становища, і доти, доки воно залишається нерозв’язаним, не може бути стійкого миру в Європі. Якщо кинути Росію напризволяще, це може призвести до того, що Німеччина одного прекрасного дня забезпечить собі можливість розпоряджатися величезною людською силою Росії та її нечуваними мінеральними багатствами. Водночас дозволити більшовикам зміцнити своє становище означало б те саме, що й сприяти їхнім агентам поширювати руйнівні комуністичні доктрини на більшій частині Азії і Європи...»

Запитання та завдання

• Які зміни в розстановці сил у світі сталися після того, коли до влади в Росії прийшли більшовики?

4-та група Більшовицький «Декрет про мир»

«Робочий і Селянський уряд, створений революцією 24-25 жовтня, що спирається на Ради робітників, солдатських і селянських депутатів, пропонує всім воюючим народам та їхнім урядам негайно почати переговори про справедливий демократичний мир. Справедливим або демократичним миром... уряд вважає негайний мир без анексій (тобто без захоплення чужих земель, без насильницького приєднання чужих народностей) і без контрибуцій... Уряд пропонує усім урядам і народам усіх воюючих країн негайно укласти перемир’я...»

Запитання

• Назвіть основні принципи, які було покладено в основу більшовицького «Декрету про мир».

Робота в парах

• Опрацювати уривки з Декрету про землю та та надати відповіді на запитання. Декрет про землю

<...>

1) Поміщицька власність на землю скасовується негайно без усякого викупу.

2) Поміщицькі маєтки, так само як усі землі питомі, монастирські, церковні з усім їхнім живим і мертвим реманентом, садибними будівлями й усіма приналежностями, переходять у розпорядження волосних земельних комітетів і повітових Рад селянських депутатів до Установчих зборів.

3) Будь-яке псування конфіскованого майна, що належить відтепер усьому народу, оголошується тяжким злочином та карається революційним судом. Питання про землю в повному обсязі може бути розв’язане тільки всенародними Установчими зборами. Найбільш справедливим розв’язанням земельного питання має бути таке:

1) Право приватної власності на землю скасовується назавжди; землю не можна ні продавати, ні купувати, ні здавати в оренду або в заставу, ні будь-яким іншим способом відчужувати. Уся земля: державна, питома, кабінетська, монастирська, церковна, посесійна, майоратна, приватновласницька, суспільна й селянська і т. ін. — відчужується безоплатно, передається у всенародну власність й переходить у користування всіх трудящих на ній. За потерпілими від майнового перевороту визнано лише право на суспільну підтримку на час, необхідний для пристосування до нових умов існування.

2) Усі надра землі (руда, нафта, вугілля, сіль і т. ін.), а також ліси й води, що мають загальнодержавне значення, переходять у виняткове користування держави. Усі дрібні ріки, озера, ліси та ін. переходять у користування громад за умови завідування ними місцевими органами самоврядування.

4) Право користування землею дістають усі громадяни (без різниці статі) Російської держави, що бажають обробляти її своїми силами, за допомогою своєї родини або в товаристві і тільки до того часу, доки вони здатні її обробляти. Наймана праця не допускається.

5) Землекористування повинне бути зрівняльним, тобто земля розподіляється між трудящими, виходячи з місцевих умов, за трудовою або споживчою нормою».

Запитання та завдання

1. Кому переходили всі земельні масиви?

2. Як на вашу думку, чи є справедливим скасування усіх форм власності на

землю, окрім державної? Про що свідчить така заборона? Свою думку обґрунтуйте.

3. Назвіть умови, за якими громадяни отримували землю.

4. Зробить висновки про стан розв’язання земельного питання більшовицьким урядом.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

1. Якими були причини падіння монархії в Росії?

2. Якою була політика Тимчасового уряду?

3. Якими були причини Жовтневого перевороту?

4. Якими були причини громадянської війни?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Опрацювати відповідний параграф підручника.