Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас

Урок 34. ОСНОВНІ ІДЕЇ ТА ТЕЧІЇ В РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати основні ідеї та течії в розвитку культури; нові напрями в мистецтві та літературі;

• пояснювати причини виникнення масової культури;

• тлумачити та застосовувати значення термінів: модернізм, авангардизм, «втрачене покоління», масова культура, кінематограф, джаз, мюзикл, олімпійський рух, Нобелівська премія.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з поняттям

Масова культура — поняття, яке визначає особливості виготовлення культурних цінностей в «масовому суспільстві» й орієнтоване на «масове споживання». Потужний вплив на розвиток масової культури мав прийнятий у 1870 р. у Великій Британії закон про загальну грамотність.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з таблицями

• Опрацювати таблиці про розвиток освіти й відповісти на запитання.

«Розвиток освіти»

1905 р.

Росія

Університети здобувають автономію, жінок, допускають вчитися на деякі факультети

1912 р.

Швейцарія

Створення «Міжнародного бюро нових шкіл» на чолі з А. Фер’єром («нові школи» — середні навчальні заклади інтернатного типу для заможних сімей)

1917 р.

Росія

Націоналізація всіх шкіл, школи оголошено безкоштовними, загальними та обов’язковими

1918 р.

Велика Британія

Прийнято закон про обов’язкове навчання до 14 років.

1918 р.

США

Прийнято закони про обов’язкову початкову освіту в усіх штатах

1920 р.

Росія

Рада Народних Комісарів радянської Росії створила Надзвичайну комісію з ліквідації неграмотності

«Розвиток освіти у провідних державах Європи та США»

Франція

Наприкінці XIX ст. було прийнято закони, що передбачали обов’язкове навчання дітей обох статей від 6 до 13 років.

• На початку XX ст. розроблено нову структуру середньої школи, що формально зрівнювала класичне й реальне відділення у праві здобуття подальшої освіти.

• Вища освіта у Франції розвивалася в ті роки здебільшого у стінах університетів

США

• Якщо в 1910 р. у середній школі навчалося 15,4% молоді віком 14-17 років, то в 1920 р. — вже 32,3%, а в 1930 р.— 51,4% .

• 1918 року було прийнято закони про обов’язкову початкову освіту в усіх штатах.

• У школах США було встановлено досить низький мінімум обов’язкових знань, проте істотно розширювалася програма необов’язкових предметів.

• Приблизно з 20-х рр. в американській школі здійснювалася диференціація навчання між тими, хто має «академічні здібності», і тими, хто «мислить практично».

• До шкільної програми уводили курси, що готували до професії, ведення хатнього господарства

Німеччина

Центрами освіти стали Гейдельберзький, Кельнський, Лейпцизький, Фрайбурзький університети.

• У роки фашистської диктатури всю систему освіти поставили на службу нацизму.

• Освіта була вкрай ідеологізованою: правильним визнавалося лише те, що відповідало фашистським догмам.

• У школах процвітали расизм і антисемітизм.

• Заборонялися будь-які прояви вільнодумства, інакомислення.

• Німецькі середня й вища школи мали на меті лише підготовку кадрів для військового виробництва і вермахту.

• Престиж освіти катастрофічно знизився

Запитання

1. Які зміни сталися в системі освіті у 20-ті роки XX ст.?

2. Порівняйте освіту в демократичних та тоталітарних державах на прикладі

Франції, США та Німеччини.

Робота в парах

• Опрацювати історичну інформацію й проаналізувати її за допомогою вчителя.

Новим важливим явищем 20-30-х рр. стало народження масової культури... Переважна частина населення європейських країн стала писемною, а відтак — «споживачем» культурної продукції. З іншого боку, під впливом промислової революції руйнувався старий життєвий уклад, мільйони людей залишили село і стали мешканцями міста. На їхні мислення й поведінку почали впливати вже не традиції, а засоби масової інформації, насамперед газети й журнали, що мали в ті роки колосальний вплив. Після появи радіо розпочалася епоха масової естрадної музичної культури, пісень, що буквально одразу ж (завдяки виконанню по радіо, а після цього — тиражуванню на грамплатівках) ставали надбанням мільйонів, а їх виконавці — «зірками»...

Специфіка масової культури полягає в тому, що фільм, книга чи пісня стають справді культурною продукцією, яку створюють та поширюють у масовому порядку. Вона завдяки своїй специфіці мусить відповідати потребам масової аудиторії в дозвіллі, розвагах, розрядці нарешті, постійно ніби балансуючи між високими критеріями мистецтва та рівнем його масового сприйняття.

Запитання

1. Яке нове явище з’явилося у 20-30-ті роки XX ст.?

2. Що спричинило появу «масової культури»?

3. У чому полягала специфіка «масової культури»?

Робота з поняттями

«Втрачене покоління» — це молоді люди, покликані на фронт у віці 18 років, вони часто ще не закінчили школу, рано почали вбивати. Після війни такі люди часто не могли адаптуватися до мирного життя, пиячили, закінчували життя самогубством, деякі божеволіли. Термін «утрачене покоління», що його вперше вжила американська письменниця Г. Стайн, став означати напрям в літературі, який відображав протест проти нелюдської бійні Першої світової війни, настрої песимізму й зневіри у соціальній дійсності та способі життя.

Робота з таблицею

• Опрацювати таблицю «Напрями в літературі 1920-1930-х рр.» і відповісти на запитання.

Критичний реалізм

Боротьба за визволення людства від забобонів буржуазного суспільства після Першої світової війни

Б. Шоу, Т. Гарді, А. Барбюс, А. Франс, Б. Рассел, Г. Уеллс, Р. Лефевр

Література «втраченого покоління»

Розчарування в сучасній цивілізації, втрата ідеалів та релігії

Е. Хемінгуей, Е. М. Ремарк, Т. Манн, В. Фолкнер, Р. Олдінгтон

Модернізм

Прагнення зміни не тільки змісту, а й форми літературних творів. «Потік свідомості»

Ф. Кафка, Т. Еліот, Т. Вульф, Дж. Джойс

Авангардизм

Термін для означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм: сюрреалізм, футуризм, дадаїзм тощо

П. Елюар, Г. Аполлінер, М. Янко, М. Семенко

Масова література

Пригодницький, детективний, авантюрний роман. Саме він значно розширив аудиторію читачів за рахунок величезних накладів

А. Крісті, Ж. Сіменон, Р. Стаут, Е. Гарднер, Е. Берроуз

Запитання

1. Які зміни відбулися в мистецтві 20-х років XX ст.?

2. Що стало причиною таких змін? Свою думку обґрунтуйте.

Робота з поняттями

Мюзикл (від англ. — музичний спектакль) — музично-сценічна вистава, у якій поєднуються різноманітні жанри: естрадна та побутова музика, хореографічне, драматичне та оперне мистецтво. Від оперети відрізняється наскрізним драматургічним розвитком, використанням вокально-хореографічних ансамблів, драматичним змістом. Мюзикл як жанр виник в США у 1920-ті роки.

Джаз — форма музичного мистецтва, що виникла на межі XIX XX ст. у США як синтез африканської та європейської культур й поширилась згодом в усьому світі

Учитель. У власному розумінні масова культура проявила себе вперше в США у XX ст. Тобто законодавцями моди в сфері масової культури стали США. Відомий американський політолог Збігнев Бжезінський любив повторяти фразу, що стала крилатою: «Якщо Рим дав світу право, Британія — парламентську систему, Франція — культуру і республіканський устрій, то сучасні США дали світові науково-технічну революцію та масову культуру».

У 30-х роках XX ст. після чорно-білого з’являється кольорове документальне і художнє кіно. Документалісти прагнули зафіксувати події такими, якими вони були. Наявність кольору впливала на сприйняття людиною події, особливо це відчувалось в документальному кіно. Одним із кумирів глядачів художнього кіно був Чарлі Чаплій — головний персонаж у фільмах «Вогні великого міста», «Нові часи» та «Великий диктатор». З притаманним лише Чапліну трагікомізмом великий комік порушував у своїх роботах проблеми «маленької людини», піддавав гострій сатирі фашизм. Проте найбільш популярними роботами Чапліна були стрічки ліричного спрямування. 1939 р. на широкий екран вийшов найбільш відомий фільм Голлівуду за участі Кларка Гейбла та Вів’єн Лі «Віднесені вітром».

Робота з поняттям

Олімпійські ігри — міжнародні спортивні змагання, які проводять під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Переможці змагань отримують довічне звання Олімпійського чемпіона. Олімпійські ігри діляться на Літні й Зимові.

Робота з таблицею

• Опрацювати таблицю «Олімпійські угри у міжвоєнний період» і відповісти на запитання.

Рік

Ігри

Місто, країна

Кількість спортсменів і країн

1896

І Олімпійські ігри

Афіни, Греція

245

1900

II Олімпійські ігри

Париж, Франція

1078 із 19 країн

1904

III Олімпійські ігри

Сент-Луїс, США

687 із 13 країн

1908

IV Олімпійські ігри

Лондон, Великобританія

2034 із 22 країн

1912

V Олімпійські ігри

Стокгольм, Швеція

2437 із 28 країн

1916

VI Олімпійські ігри (скасовано)

Берлін, Німеччина

 

1920

VII Олімпійські ігри

Антверпен, Бельгія

2607 із 29 країн

1924

VIII Олімпійські ігри

Париж, Франція

3072 із 44 країн

1928

IX Олімпійські ігри

Амстердам, Нідерланди

2884 із 46 країн

1932

X Олімпійські ігри

Лос-Анджелес, США

1333 із 37 країн

1936

XI Олімпійські ігри

Берлін, Німеччина

3936 із 49 країн

1940

XII Олімпійські ігри (скасовано)

Гельсінкі, Фінляндія

 

Запитання

• Які тенденції мав олімпійський рух у міжвоєнний період?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

1. Чим відрізнялись течії культури?

2. Чому виникла масова культура?

3. Які нові напрями з’явились у літературі й мистецтві?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Заповніть таблицю «Мистецькі стилі І пол. XX ст.»

Назва стилю

Представники, твір

Основні ідеї

Модерн (у поезії — символізм)

   

Дадаїзм

   

Експресіонізм

   

Примітивізм

   

Кубізм

   

Футуризм

   

Абстракціонізм

   

Сюрреалізм

   

Конструктивізм