Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас

Урок 31. УТВОРЕННЯ ОСЕРЕДКІВ ВІЙНИ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ, В АФРИЦІ ТА ЄВРОПІ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на історичній карті процес утворення осередків війни на Далекому Сході, в Африці та Європі;

• тлумачити та застосовувати поняття й терміни: аншлюс, Мюнхенська угода, вісь Рим-Берлін-Токіо.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть причини агресії окремих держав у 1930-х рр.

2. Яку роль відігравала Ліга Націй у цей час?

3. Дайте визначення терміна «політика умиротворення».

Робота з візуальним джерелом

• Розгляньте візуальні джерела і дайте відповіді на запитання.

Запитання

1. Чи відтворив цей німецький плакат реальний стан речей?

2. Якою ситуація була насправді?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

«Мозковий штурм»

• Що об’єднувало Німеччину, Італію та Японію?

Розповідь учителя про напад Італії на Ефіопію.

• Яких заходів вжила Ліга Націй щодо агресії Італії?

Розповідь учителя про перебіг воєнних дій на Далекому Сході.

• Покажіть на карті території, захоплені Японією.

Розповідь учителя про формування осі Берлін Рим Токіо.

• Якою була мета союзу Берлін-Рим-Токіо?

Розповідь учителя про боротьбу Народного фронту в Іспанії.

Завдання

1. Скільки тривала боротьба між республіканцями та франкістами?

2. Покажіть на карті місця основних боїв між республіканцями та франкістами.

Розповідь учителя про аншлюс Австрії.

Завдання

1. Дайте визначення поняття «аншлюс».

2. Як поставилась до аншлюсу Австрії Ліга Націй?

Робота з історичною інформацією

1. Виступ Георгія Димитрова на VII конгресі Комінтерну. 2 серпня 1935 р.

«Найбільш реакційній різновид фашизму — це фашизм німецького типу. Він нахабно іменує себе націонал-соціалізмом, не маючи нічого спільного із соціалізмом.

Німецький фашизм виступає як ударний кулак міжнародної контрреволюції, як головний палій імперіалістичної війни, як провідник хрестового походу проти Радянського Союзу — великої вітчизни трудящих усього світу.

Фашизм у зовнішній політиці — це шовінізм у найбільш брутальній формі, що культивує хижацьку ненависть проти інших народів.

У чому ж джерело впливу фашизму на маси? Фашизму вдається залучити маси тому, що він демагогічно апелює до їхніх найбільш наболілих потреб і запитів. ...Фашизм перехоплює в інтересах найбільш реакційних кіл буржуазії розчаровані маси, що відходять від старих буржуазних партій. І він імпонує цим масам різкістю своїх нападок на буржуазні уряди, непримиренністю свого ставлення до старих партій буржуазії».

Запитання

• У чому полягали основні загрози німецького фашизму?

2. Із виступу Гітлера, 11 березня 1938 р.

«Поводження військ має створювати враження, що ми не хочемо війни з нашими австрійськими братами. Ми зацікавлені, щоб операція пройшла без насильства і була схожа на мирне введення військ, які б населення привітно зустрічало. Таким чином, варто уникати будь-яких провокацій. Проте якщо опір буде вчинено, його слід жорстоко придушити силою зброї».

Завдання

• Прокоментуйте виступ А. Гітлера.

3. Плебісцит 10 квітня 1938 року

Бланк плебісциту 10 квітня 1938 року: «Чи згодний ти із возз’єднанням Австрії з Німеччиною, що сталося 13 березня 1938 р., чи голосуєш за список нашого лідера Адольфа Гітлера?». Над великим колом напис «Так», над маленьким — «ні». «Так» відповіли 99,08% у Німеччині, 99,75 — в Австрії. Австрія була проголошена «німецькою землею».

Запитання

1. Про що свідчать результати плебісциту?

2. Чи були порушення норм демократичного вибору?

Розповідь учителя про Мюнхенську угоду.

Робота з історичними джерелами

1. Із виступу Н. Чемберлена по радіо 28 вересня 1938 р.

«Невже нам справді доведеться йти в окопи й носити протигази через сварку про розташовану так далеко від нас країну, про яку ми навіть нічого не знаємо? Це було б просто страшно, химерно, неймовірно! Суперечка зайшла так далеко, що може розпочатися війна. Після бесіди з паном Гітлером я дійшов висновку, що за потреби має виникнути необхідність для передання територій. Ви ж знаєте, що я зробив усе, що можливо для розв’язання цієї суперечки. Пан Гітлер запевнив мене, що Німеччина не має більше ніяких територіальних претензій до Європи. Я виступаю за мирне розв’язання суперечки. Я готовий утретє поїхати до Німеччини, аби від цього була користь».

Запитання

• Чи погоджуєтесь ви із Чемберленом?

2. З інтерв'ю В. Черчилля агентству «Рейтер» 31 жовтня 1938 р.

«Розчленування Чехословаччини під англо-французьким тиском означає повний відступ європейської демократії перед загрозою застосування сили з боку фашистської Німеччини. Ця капітуляція має характер катастрофи; вона аж ніяк не сприяє зміцненню миру та забезпеченню безпеки Великобританії і Франції. Навпаки, вона неминуче призведе обидві ці країни до такого стану, коли вони зрештою будуть позбавлені будь-якої можливості чинити опір».

Запитання

• Чи згодні ви з оцінкою Мюнхенської угоди В. Черчиллем?

Розповідь учителя про розчленування Чехословачини.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Робота з таблицею

• Розгляньте схему «Підготовки Німеччини до війни» і зробіть висновки.

Робота з візуальними джерелами

• Розгляньте карикатури й виконайте завдання до них.

Німеччина у вигляді Гітлера поглинає Чехословаччину .

Запитання та завдання

1. Що поєднує ці карикатури?

2. Укажіть час, коли відбувалися ці події.

3. Хто став провідником «політики умиротворення» у світі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.