Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас

Тема 6. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ 1930-х рр. НАЗРІВАННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Урок 30. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• описувати зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу;

• визначати витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення»;

• характеризувати спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу; Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Якими були наслідки Першої світової війни для провідних країн світу?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Тридцяті роки позначилися глибокою кризою в міждержавних відносинах. Економічні потрясіння 1929—1933 рр. не лише дестабілізували світове господарство, а й поляризували світ. США повернулися до політики ізоляціонізму. Британія стримувала французькі претензії на лідерство на континенті, Німеччина потроху позбавлялася оков Версальського договору. Саме змагання у військовій сфері, а не, як це було раніше, боротьба за ринки сировини чи конкуренція товарів спричинили загострення англо-німецьких відносин. А в Італії панували настрої перетворити Середземне море на внутрішнє озеро. Тому Європа невдовзі знову перетворилась на джерело політичних конфліктів.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

• Групи мають опрацьовувати інформацію й визначити вектори зовнішньої політики провідних країн світу: 1-ша група — США; 2-га група — Британія; 3-тя група — Франція; 4-та група — Німеччина; 5-та група — СРСР.

1. Уривок зі статті історика А. С. Мамикіна «Системність у міжнародних

відносинах: причини формування та етап розвитку»

«В Англії та Франції — двох опорах цієї системи (прим. авт. — Версальсько-Вашингтонської системи) — у середині 30-х років зростав антифашистський рух, що справедливо вбачав... загрозу миру, стабільності в Європі та національним інтересам своїх країн. Агресія Італії проти Ефіопії, що розпочалася 1935 року, підтвердила побоювання. Світова спільнота намагалася вжити певних колективних дій, щоб вгамувати запал агресора: рішенням Ліги Націй проти Італії були запроваджені економічні санкції. ...Але в МЗС Англії та Франції були вельми впливові кола, які дотримували іншої точки зору. Усі їхні конструкції засновувалися на традиціоналістському трактуванні балансу сил у Європі. Виразники цих поглядів — Хор та Лаваль (прим. авт. — міністри закордонних справ Великої Британії та Франції) — вважали, що, з точки зору національних інтересів їхніх країн, головне зовнішньополітична завдання полягає не в приборкуванні агресії Італії, а в недопущенні зближення Італії та Німеччини. У кращих традиціях таємної дипломатії XX ст. вони укладали двосторонню таємну угоду, по суті, дезавуюючи колективне рішення Ліги Націй. Але час вже був не той, тож зберегти таємність укладання цієї угоди не вдалося. Стався великий скандал.

...Ліга Націй... на практиці виявила явну неготовність до виконання своєї місії в повному обсязі.

...Незважаючи на заклики до обмеження гонки озброєння та навіть роззброєння, незважаючи на засудження війни як засобу національної політики, яка й досі домінувала над правом у сфері міждержавних відносин, антидемократичні тенденції особливо яскраво проявилися у розв’язанні такого делікатного питання, як проблема кордонів. ...Не дивно, що суперечки про кордони, про долю тих чи інших національних меншин постійно супроводжували дрібні та великі кризи.

...Економічна криза мала масу негативних наслідків для функціонування Версальсько-Вашингтонської системи. Баланс сил та інтересів, які підтримували її стабільність, було порушено».

Запитання та завдання

1. З’ясуйте причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин.

2. У чому полягала суть політики потурання агресорові?

3. Чому не вдалося створити систему колективної безпеки?

4. Доберіть факти, що демонструють, як нерозв’язані проблеми кордонів прискорювали наближення нової світової війни.

2. Уривок з німецької газети «Франкфурт цайтунг». 1936 рік

«Німеччина стала сильним фактором, з яким не лише доводиться рахуватися, але який не без бажання увели б у гру для власної користі.

В Європі більше не роблять жодного кроку без ретельного врахування того, яке відображення воно знайде в Німеччині.

Європейська політика не зводиться вже до тієї простої форми, яка протягом тривалих років завдавала нам стільки страждань. Оскільки поступово стає фактом вирівнювання сил, якого Німеччина з часів версальського перевороту прагнула як своєї головної мети, постільки повільно руйнується й дипломатична будівля версальських комбінацій».

Запитання та завдання

1. Які зміни відбулися в міжнародних відносинах у 30-х рр. XX ст.?

2. Поясніть, чому редактор вживає в негативному значенні такі словосполучення, як «версальський переворот», «версальські комбінації».

3. Наведіть приклади, що тогочасна система міжнародних відносин переживала кризу.

4. Дослідіть, у чому полягали зовнішньополітичні інтереси Німеччини.

3. Обсяги військових замовлень Німеччини та прибутки концерну Круппа в 1932-1939 рр. (у марках)

Рік

Військові замовлення для:

Прибутки

Армії

ВМФ

1932-1933

7 201 000

2 124 000

6 507 078

1938 1939

99 965 000

45 352 000

121 803 791

Запитання

1. Проаналізуйте динаміку військових замовлень Німеччини і зробіть висновки.

2. Які міжнародні угоди при цьому порушувала Німеччина?

4. Проект СРСР щодо створення в Європі системи колективної безпеки.

19 грудня 1933 р.

1. СРСР згоден на відомих умовах вступити до Ліги Націй.

2. СРСР не заперечує, щоб у межах Ліги Націй укласти регіональну угоду про взаємний захист від агресії з боку Німеччини.

3. СРСР згоден на участь у цій угоді Бельгії, Франції, Чехословаччини, Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії або деяких з цих країн, але за обов’язкової участі Франції та Польщі... [...]

5. Незалежно від зобов’язань за угодою про взаємний захист учасники угоди зобов’язуються надавати один одному дипломатичну, моральну і, за можливості, матеріальну допомогу в разі воєнного нападу, не передбаченого власне угодою, а також впливати відповідним чином на свою пресу.

6. СРСР вступить до Ліги Націй лише в разі виконання умов:

а) СРСР має серйозні заперечення проти 12 і 13 статей Статуту Ліги, які передбачають обов’язковий третейський розгляд. Йдучи назустріч пропозиції Франції, СРСР згоден, проте, зняти ці заперечення, якщо йому буде дозволено під час вступу до Ліги зробити застереження про те, що арбітраж для нього обов’язковий буде лише стосовно спорів, які виникнуть через конфлікти, події та дії, які відбуватимуться після вступу Союзу до Ліги.

б) Виключити другу частину 1-го пункту ст. 12, що санкціонує війну для розв’язання міжнародних спорів...

в) Виключити ст. 22, що дає право на мандатне управління чужими територіями, не наполягаючи на зворотній дії виключення цього пункту, тобто на скасуванні наявних мандатів.

г) Увести до ст. 23 пункт про обов’язковість для всіх членів Ліги расової та національної рівноправності.

д) СРСР наполягатиме на відновленні нормальних відносин з ним усіма іншими членами Ліги або, в крайньому випадку, на внесені до статуту Ліги або на проведенні зборами Ліги постанови про те, що всіх членів Ліги вважають такими, що відновили між собою нормальні дипломатичні відносини і взаємно визнали один одного.

Запитання та завдання

1. Назвіть перелік основних вимог СРСР щодо вступу до Ліги Націй.

2. Навіщо радянські дипломати внесли поправку до ст. 23? Свою думку обґрунтуйте.

5. Закон США про нейтралітет 1 травня 1937 р.

Розділ 1

А) Встановивши, що між двома або більшим числом іноземних держав існує стан війни, президент оголошує про цей факт, і після цього вважається незаконним експортувати, намагатися експортувати або сприяти експорту зброї, боєприпасів або військового спорядження з будь-якого пункту Сполучених Штатів до будь-якої із зазначених президентом держав, що воюють, або до будь-якої нейтральної держави для передання їх через неї державі, що воює, або для використання їх останнім.

Розділ 2

А) У разі, якщо президент після оголошення ним, згідно з умовами статті 1 цього закону, ембарго на експорт зброї, боєприпасів або військового спорядження виявить, що для захисту безпеки і спокою Сполучених Штатів та життя їхніх громадян необхідно встановити додаткові обмеження на експорт товарів або матеріалів державам, що воюють, або державам, охопленим громадянським безладом, він оголошує про це, і після цього вважається незаконним для будь-якого американського судна перевозити такі товари або матеріали у згадані президентом держави або до будь-якої нейтральної держави для передання їх через неї будь-якій з держав, що воює, або для використання їх останніми. Президент буде періодично оголошувати, транспортування яких саме товарів і матеріалів американськими судами вважається незаконним, якщо їх виробляють для вищезазначених цілей... Цей закон не поширюється на американські республіки або республіки, що перебувають у стані війни з неамериканськими державами або державами, якщо та чи інша республіка не співпрацює з неамериканською державою або державами в цій війні... Американським суднам заборонено перевозити зброю для держав, що воюють...

Розділ 6

А) Після оголошення президентом, відповідно до умов розділу 1 цього закону, про запровадження ембарго на експорт зброї, боєприпасів або військового спорядження і до скасування цього ембарго вважатиметься незаконним для будь-якого американського судна перевозити їх у згадані президентом держави, що воюють, або в будь-які нейтральні держави для передання їх через неї державі, що воює, або для використання їх останньою, а також до будь-якої держави, де є громадянський безлад...

Запитання та завдання

1. Ознайомтесь із текстом запропонованого документа.

2. Чому влада США ще 1937 року говорила про держави світу, що воюють?

3. Як ви розумієте слова документа «непоширення цього закону на країни Америки»?

4. Чи могла б дотримувати подібного нейтралітету якась європейська держава? Чому?

Робота з картою

• Розглянути карту «Європа в 1934 1939 роках» і виконати завдання.

1. Назвіть військово-політичні союзи, які були утворені в Європі у цей час.

2. Назвіть держави, які були у складі цих союзів. Для чого їх створювали?

Робота з поняттям

Політика умиротворення — це прагнення європейських держав уникати силових методів щодо Німеччини, щоб не спровокувати її до розв’язання війни.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

1. Назвіть зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу.

2. Чим завершились спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу?

3. Що собою являла політика умиротворення?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.