Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас

Тема 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

Урок 2. МІЖНАРОДНІ КРИЗИ ТА КОНФЛІКТИ НА ПОЧАТКУ XX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати міжнародні кризи та конфлікти на початку XX ст.;

• показувати на історичній карті осередки міжнародних криз та конфліктів початку XX ст.

• пояснювати суть процесу «гонки озброєнь», посилення мілітаризму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Оберіть науково-технічні відкриття, які було зроблено на початку XX ст.

1) Початок «ери авіації»;

2) винахід телефону;

3) винахід атомної бомби;

4) винахід колеса;

5) створення теорії відносності;

6) відкриття рентгенівського променя;

7) створення квантової теорії;

8) винахід радіо;

9) початок «ери космічних польотів»;

10) планетарна модель атома;

11) поява дарвінізму;

12) запровадження конвеєра на виробництві;

Відповідь: 1, 5, 7, 10, 12.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. На початку XX ст. сформувалися основні економічні ознаки нової історичної стадії в розвитку капіталізму:

• панування монополій і фінансового капіталу;

• вивезення капіталу;

• розподіл світу між міжнародними трестами й завершення поділу територій найбільшими капіталістичними державами.

Із політичної точки зору на початку XX ст. капіталізм переріс у всесвітню систему колоніального гноблення і фінансового придушення групою провідних країн переважної більшості населення планети. Імперіалізм у той час неминуче призводив до анексій, загарбань і посилення національного гніту.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з поняттями

Шовінізм — найбільш одіозна форма націоналізму, пропагування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті.

Мілітаризм — це реакційна політика озброєння й підготовки до війни, пов’язана з нарощуванням державою своєї військової могутності, пропаганди ідей війни, всуціль до використання військової сили під час розв’язання міжнародних і внутрішніх конфліктів.

Гонка озброєнь — політичне протистояння двох або декількох держав в галузі збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін накопичує величезні запаси зброї, прагнучи встановити паритет із супротивником або випередити його.

Блок — закріплене відповідним міжнародним договором об’єднання держав, статутні документи якого передбачають спільні дії воєнного характеру, зокрема для підтримання міжнародного миру й приборкування актів агресії проти його членів.

Загострення відносин між провідними країнами

Робота з візуальними джерелами

«Щогодини — ланч у клубі дредноутів». Американська карикатура.

«Імперіалістичні мішечки». Американська карикатура.

Запитання

1. Яку інформацію про історичні явища та процеси початку 1900-х рр. можна вилучити з цього зображення?

2. Які держави брали участь у цьому процесі?

Групова робота

Учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує уривки з історичних джерел, за допомогою яких учні визначають наміри держав та шляхи їх досягнення.

1-ша група. Із промови міністра закордонних справ Німеччини Бернгарда фон Бюлова у рейхстазі. 11 грудня 1899 р.

Ми вже не можемо стояти осторонь, як часто робили це раніше... Не можемо з тієї простої причини, що у нас тепер є інтереси в усіх частинах світу... Швидке зростання нашого населення, безпрецедентне зростання нашої промисловості, ефективність нашої торгівлі, словом, величезний німецький народ спонукають втягувати у світову економіку і світову політику. Коли існує колоніальна Велика Британія, коли постає нова Франція, коли росіяни відкривають Азію, ми маємо право на розширення Німеччини не в сенсі завоювання, а розширення нашої торгівлі в мирних цілях... Ми не можемо й не будемо терпіти утисків щодо німецького народу... Якщо ми не матимемо флоту... ми піддамо загрозі життєво важливі інтереси країни.

Запитання та завдання

1. Ознайомтесь з текстом документа та оцініть його.

2. Визначте основні причини зростання зовнішньополітичної активності Німеччини.

3. Як ви розумієте слова: «...ми не можемо й не будемо терпіти утисків щодо німецького народу»?

2-га група. Голова Адміралтейства Великої Британії Вінстон Черчилль про морську могутність Великої Британії. 1911 р.

Я повинен відкинути припущення, що Велика Британія може будь-коли дозволити іншій морській державі наблизитися до неї так близько, щоб за допомогою морського тиску змінювати чи обмежувати її політичне життя

Запитання та завдання

1. Уважно прочитайте виступ В. Черчилля та оцініть його.

2. Чому він був настільки упевнений щодо британської могутності?

3-тя група. Із французького підручника історії

Війна не вірогідна, але можлива. Ось чому Франція залишається озброєною і завжди готового себе захистити... Захищаючи Францію, ми захищаємо землю, на якій ми народжені, найкрасивішу й найщедрішу країну у світі... Франція найсправедливіша, вільна й найгуманніша країна.

Запитання та завдання

1. Прочитайте уважно документ і визначте, яким було ставлення до війни.

2. Навіщо шкільний підручник нав’язує учням думку про готовність Франції до війни?

Формування військових блоків

Учитель. Троїстий союз — військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879 1882 рр. і був спрямований проти Франції і Росії. Утворення союзу започаткував австро-німецький договір від 7 жовтня 1879 р., який передбачав спільні дії обох країн у разі нападу Росії на одну з них. Цей двосторонній союз 20 травня 1882 р. було доповнено договором між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією. Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися надавати всіма засобами допомогу Італії у випадку нападу на неї Франції, водночас Італія взяла на себе зобов’язання допомогти Німеччині, якщо та стане жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж держави.

Суттєво послабила позиції Троїстого союзу франко-італійська угода, підписана 1 листопада 1902 р., за якою Італія зобов’язувалася зберігати нейтралітет у разі нападу Німеччини на Францію. У наступні роки Італія, залишаючись формально членом Троїстого союзу, поступово зближувалася з Францією та Великою Британією.

Антанта (від фр. entente — згода, початок виразу фр. Entente cordiale — сердечна угода) — військово-політичне угрупування, основними членами якого були Велика Британія, Франція та Росія.

Антанта домінувала в міжнародних відносинах перших десятиліть XX ст. Виникла у відповідь на створення в 1882 р. і подовження в 1891 р. Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Веде початок від франко-російського союзу 1891-1893 рр., оформилася як глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 р. врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 р. — з Російською імперією в Азії (Конвенція про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті).

Міжнародні конфлікти та кризи

Робота з таблицею

• Опрацювати таблицю й відповісти на запитання.

Дата

Основні події

Результати

1904-1905 рр.

Російсько-японська війна

За Портсмутським миром 1905 р. Росія визнала Корею сферою впливу Японії, поступилася Японії Південним Сахаліном, правом на Ляодунський півострів із містами Порт-Артур і Дальній

1905-1906 рр.

Перша Марокканська криза

Франція, попри опір Німеччини, разом з Великою Британією, Італією та Росією здобула можливість контролювати Марокко

1908-1909 рр.

Боснійська криза

Росія під тиском Німеччини визнала захоплення території Боснії та Герцеговини Австро-Угорщиною

1911 рр.

Друга Марокканська криза

Продовження суперечок між Францією та Німеччиною

1912-1913 рр.

Перша Балканська війна

Туреччина в результаті поразки втратила європейські території, на яких була утворена Албанія

1913 р.

Друга Балканська війна

Сербія і Туреччина в результаті поразки Болгарії отримали більшу частину Македонії та Фракії, а Румунія — Південну Добруджу

Запитання

1. Про що свідчить така кількість конфліктів?

2. Які країни, на вашу думку, здобули перевагу на зовнішньополітичній арені?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Робота з картою атласу «Світ наприкінці XIX — на початку XX ст.»

1. Визначте основні регіони міжнародної напруженості.

2. Назвіть держави, які прагнули здобути контроль над цими регіонами.

3. Назвіть методи розв’язання суперечок.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.