Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас

Тема 4. СРСР. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Урок 19. УТВОРЕННЯ СРСР. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на історичній карті територію СРСР; перебіг бойових дій на теренах колишньої Російської імперії;

• характеризувати процес становлення тоталітарного режиму у СРСР;

• описувати ключові події історії СРСР;

• оцінювати діяльність В. Леніна, Л. Троцького, Й. Сталіна;

• тлумачити та застосовувати поняття й терміни: федерація, конфедерація, «воєнний комунізм», форсована індустріалізація, насильницька колективізація, репресії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть події, що призвели до зміни державного ладу в Росії.

2. Пригадайте, яким чином Росія вийшла із Першої світової війни.

3. Які події передували підписанню Брест-Литовського договору?

Робота з картою

• Розгляньте карту «Революція й громадянська війна в Росії» й виконайте завдання.

1. Назвіть держави, які виникли на уламках Російської імперії.

2. Назвіть держави, які взяли участь в інтервенції проти радянської Росії.

3. Назвіть сили, які брали участь у Громадянській війні.

4. Назвіть результати Громадянської війни.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з візуальними джерелами

1. «Потяг йде від ст. Соціалізм до ст. Комунізм. Машиніст революції товариш Сталін». (Джерело: http://www.kulturologia.ru/blogs/080615/24797/)

2. Заклик до якнайшвидшого встановлення диктатури пролетаріату в усьому світі. (Джерело: http://www.kulturologia.ru/blogs/060716/30326/)

Запитання та завдання

• Визначте мету внутрішньої та зовнішньої політики СРСР.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з поняттями

Комунізм — найвища стадія розвитку соціалістичного суспільства, така організація суспільства, за якої економіка заснована на суспільній власності та засоби виробництва. Російських більшовиків називали також комуністами.

«Воєнний комунізм» — це соціально-економічна політика більшовиків в 1919-1920 рр., що була реакцією більшовиків на умови Громадянської війни, тому являла собою вимушені, тимчасові, насильницькі заходи.

Виступ групи

Повідомлення «Політика воєнного комунізму».

Робота в групах

• Опрацювати документи та історичну інформацію й дати відповіді на запитання до них.

1-ша група

...Постановою ВЦВК й РНК розкладку скасовано і замість неї запроваджено податок на продукти сільського господарства. Цей податок повинен бути менше, ніж хлібна розкладка. Він має призначатися ще до весняної сівби, щоб кожен селянин міг заздалегідь обчислити, яку частину врожаю він повинен віддати державі й скільки залишиться в його повному розпорядженні. Податок стосується окремого домохазяїна, щоб старанному й працьовитому хазяїнові не довелося платити за несумлінного односельця. Після сплати податку надлишки, що залишилися у селянина, надходять у його повне розпорядження.

Запитання

• Які наслідки мала заміна продрозкладки продподатком? Свою думку обґрунтуйте.

2-га група

Докорінні зміни сталися і в галузі промислового виробництва. Насамперед було скасовано декрет про суцільну націоналізацію промисловості. Було дозволено тимчасове відновлення капіталістичного виробництва на дрібних промислових підприємствах, що випускають товари широкого вжитку. У зв’язку з цим у промисловості й торгівлі виник приватний сектор: деякі державні підприємства були денаціоналізовані, інші — здано в оренду приватним особам; було дозволено створювати власні промислові підприємства з числом зайнятих не більше 20 осіб. Серед орендованих приватниками фабрик були й такі, які нараховували 200-300 людей, а загалом на частку приватного сектору за часів непу припадало від 1/5 до 1/4 промислової продукції, 40-80% роздрібної торгівлі й незначна частина оптової торгівлі.

Запитання

1. Які зміни сталися в промисловості?

2. Яке значення це мало для подальшого розвитку економіки держави?

3-тя група

Капіталісти були допущені тільки до виробництва предметів народного споживання, тобто в необхідні, але не вирішальні галузі виробництва. Разом з тим значна частина промисловості, уся зовнішня торгівля залишалися в руках держави, або, як говорили більшовики, вони зберігали за собою «командні висоти в економіці». Допускалося також створення концесій із залученням іноземного капіталу, змішаних акціонерних товариств і спільних підприємств. У статті «Про продовольчий податок» В. І. Ленін називав основні форми реалізації нової економічної політики: оренда, кооперація, концесії, торгівля. Радянська сторона, за договором, передавала закордонним підприємцям на певний строк в експлуатацію природні багатства, підприємства або інші господарчі об’єкти. У концесіях Ленін бачив небезпеку відновлення капіталізму. Але ті самі концесії, на думку Леніна, надавали можливість придбати необхідні машини й паровози, верстати й устаткування, без яких відновити господарство було неможливо.

Запитання

1. Що таке концесія і з якою метою влада дозволила їх створити?

3. Чого і чому, на вашу думку, боялася влада, створюючи концесії?

4-та група

Декретами Раднаркому 1923 року були визначені нова структура й статут державних промислових підприємств (трестів) і державної торгівлі (синдикатів). Главки було скасовано, а замість них створено трести — об’єднання

однорідних або взаємозалежних між собою підприємств, що здобули повну господарську й фінансову незалежність, аж до права випуску довгострокових облігаційних позик. Уже до кінця 1922 р. близько 90% промислових підприємств були об’єднані в 421 трест, причому 40% з них було централізованого, а 60% — місцевого підпорядкування. Трести самі вирішували, що робити й де реалізовувати продукцію. Підприємства, що належали до тресту, знімали з державного постачання й переводили до закупівель ресурсів на ринку. Закон передбачав, що «державна скарбниця за борги трестів не відповідає». Почали виникати синдикати — добровільні об’єднання трестів на засадах кооперації, що вели збут, постачання, кредитування, зовнішньоторговельні операції.

Запитання

1. Які нові ознаки капіталістичних відносин виникають за часів непу?

2. Що собою являли трести та синдикати?

3. Яке значення мала поява цих об’єднань?

5-та група

Була проведена грошова реформа. Замість знецінених й фактично вже відкинутих обігом совзнаків 1922 р. було розпочато випуск нової грошової одиниці — червонців, що мали золотий вміст і курс у золоті. На валютному ринку як усередині країни, так і за кордоном червінці вільно обмінювали на золото та основні іноземні валюти за довоєнним курсом царського рубля (1 американський долар = 1,94 рубля). Відродилася кредитна система. 1921 р. було відновлено Держбанк, що почав кредитування промисловості й торгівлі на комерційній основі.

Запитання

1. У чому полягала суть грошової реформи 1922 р.?

3. Як зміни у фінансовій системі вплинули на економічний розвиток країни?

Робота з картою

• Опрацювати карту «Утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік» і виконати завдання.

1. Назвіть республіки, які підписали договір про створення СРСР.

2. Назвіть дату підписання договору.

3. Назвіть радянські республіки, які перебували в договірних відносинах з РРФСР.

4. Назвіть автономні республіки у складі РРФСР.

Федеративна модель В. Леніна

Автономістська модель Й. Сталіна

Конфедеративна модель компартії Грузії

Створення СРСР як союзу радянських республік зі збереженням ними значної самостійності

Створення централізованої держави СРСР

Незалежні держави будують відносини на основі договорів

Завдання

• Який, на вашу думку, план побудови СРСР втілив Й. Сталін?

Виступ групи

Повідомлення «Політичний портрет Сталіна».

Запитання

1. Які методи боротьби використовував Сталін проти опозиції?

2. Які причини, на вашу думку, сприяли встановленню одноосібної диктатури Сталіна в СРСР?

Робота з таблицею

• Опрацювати матеріал підручника та історичну інформацію й заповнити таблицю «Індустріалізація та колективізація в СРСР».

 

Мета

Дати

Способи реалізації

Наслідки

Позитивні

Негативні

Індустріалізація

         

Колективізація

         

Робота з історичною інформацією

1. Є. Осокіна. СРСР наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років: хроніка початку голоду

Індустріалізація в СРСР була проведена силами держави в межах планової централізованої економіки. Приватний сектор періоду непу було при цьому зруйновано. У виборі шляхів і методів індустріалізації важливу роль відіграла ідеологія — більшовицьке неприйняття ринку і приватної власності. У зростанні приватного сектору більшовики вбачали загрозу реставрації капіталізму. Існували й інші обставини. Використання ринку і приватного капіталу... видавалось (і було) важкою копіткою роботою. Сталінське Політбюро натомість намагалось здійснити індустріалізацію в найкоротші строки, сподіваючись близької війни. Воно не хотіло панькатися з приватником... Значно простіше було б просто викинути цього конкурента з економіки, сконцентрувати ресурси в руках держави і спрямувати їх на розвиток важкої і військової промисловості...

Завдання

• Назвіть основні джерела індустріалізації.

2. Гасла до XIV річниці «Великого Жовтня» з газети «Правда»

«Боротьба за хліб — боротьба за соціалізм!», «Міцніте вдар по куркулю, по рвачах, по дезорганізаторах хлібозаготівлі!», «Жодного центнера приватнику! За виконання плану хлібозаготівлі!».

3. Історична інформація

Про масштаби планів більшовицького керівництва красномовно свідчить той факт, що 1931 р. закупівлі становили 30% світового експорту машин і обладнання, 1932 р. — майже 50%... Сталін та його оточення були переконані в тому, що потреби індустріалізації гарантовано можна задовольнити, спираючись не на 25-30 млн індивідуальних сільських господарств, а на 200-300 тис. колгоспів. На цьому ґрунті визріла думка про кардинальну зміну вектора залежності: не держава мусила залежати від значної кількості неконтрольованих сил індивідуальних сільських господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селян мусили перебувати у залежності від державних структур.

Завдання

• Зробіть висновок з документів 2-3.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

1. Назвіть причини індустріалізації й колективізації.

2. Якими методами здійснювалась колективізація?

3. Якими були наслідки індустріалізації та колективізації?

4. Назвіть причини репресій 30-х рр. XX ст.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати презентації:

• 1-ша група. Юзеф Пілсудський — вождь, начальник Польщі.

• 2-га група. Томаш Масарик— видатний державний діяч Чехословаччини.