Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас

Урок 1. ВСТУП. ПРОВІДНІ КРАЇНИ СВІТУ НА ПОЧАТКУ XX ст. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати основні тенденції соціально-економічного, політичного розвитку провідних країн світу;

• показувати на історичній карті території провідних держав світу та їхні колоніальні володіння, місця основних міжнародних конфліктів;

• застосовувати періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку країн світу в першій половині XX ст.;

• тлумачити та застосовувати поняття і терміни: технічний прогрес, урбанізація, переділ світу, «пробудження Азії».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

• Назвіть, які з наведених подій сталися в Новому часі.

1) Створення Священного Союзу;

2) винайдення телебачення;

3) революція цін;

4) монополізація;

5) епоха бароко;

6) винайдення парового молота;

7) світові війни;

8) створення механічної прядильної машини;

9) створення колоніальних імперій;

10) поява тоталітарних режимів.

Відповідь: 1, 3, 5, 6, 8, 9.

Робота з картою

1. 3а допомогою карт атласу «Країни Європи наприкінці XIX — на початку XX ст.», «Країни Передньої Азії та Північно-Східної Африки», «США та країни Латинської Америки в міжвоєнний період» назвіть держави світу, у яких в другій половині XIX ст. значно прискорились темпи соціально-економічного розвитку. Свою думку поясніть.

2. За допомогою карти атласу «Світ наприкінці XIX — на початку XX ст.» назвіть найбільші колоніальні імперії світу.

3. За допомогою карти атласу «Світ наприкінці XIX — на початку XX ст.» співвіднесіть назви провідних держав з їхніми колоніальними володіннями та покажіть їх на карті.

А Велика Британія Б Франція В Німеччина Г Італія

1) Лівія, Сомалі

2) Камерун, Земля кайзера Вільгельма

3) Філіппіни

4) Мадагаскар, Алжир

5) Нова Зеландія, Нігерія, Ньюфаундленд

Відповідь: А5 Б4 В2 Г1.

6. За допомогою карти атласу «Світ наприкінці XIX — на початку XX ст.» покажіть районі міжнародного напруження. Назвіть держави, які брали участь у конфліктах та війнах.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Британський історик Ерик Гобсбаум назвав XX ст. «коротким сторіччям», дуже драматичним та суперечливим, адже то була доба як найбільших досягнень, так й найбільших трагедій.

Це був час імперіалізму, розпаду імперій та утворення національних держав, становлення націй та індустріального суспільства, оформлення демократії та тоталітарних режимів, бурхливого розвитку науки та техніки.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з поняттями

Глобальний (від латинського (лат.) «куля») — 1) процес або подія, що стосуються території практично всієї земної кулі; 2) всесвітній, всеохопний тощо.

Науково-технічний прогрес — безперервний процес розвитку науки і техніки; процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Урбанізація — зростання значення міст в розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в певній області, країні, світі.

Індустріалізація — це процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості, і перетворення на цій основі аграрної країни (або окремих її регіонів) на індустріальну.

Переділ світу — перерозподіл вже поділених земель, колоній, боротьба за захоплення ринків збуту товарів, сировини й ринків.

«Пробудження Азії» — боротьба за вихід з полуколоніальної залежності азіатських країн. Пробудження Азії позначилося трьома революціями — іранською (1905-1911 рр.), младотурецькою (1908 р.) і Синьхайською (1911- 1912 рр.).

Тоталітаризм (від лат. «весь, цілий») — це політичний лад, за якого державна влада зосереджується в руках однієї політичної партії, яка, знищуючи демократичні свободи громадян, підпорядковує собі все суспільство, утримуючи його в стані страху і терору, нав’язуючи силою і пропагандою ідеологізовані норми життєдіяльності, спосіб життя і навіть характер мислення.

Учитель. У розвинених країнах Європи та Північної Америки посилилися процеси урбанізації — зросла частка населення, що мешкала у містах. У періоди економічного піднесення (1900-1914, 1924-1929 рр.) зростав життєвий рівень людей, науково-технічні досягнення використовували для покращення умов праці та життя.

У столицях і великих містах звичайним видом транспорту ставали автомобілі, метро і трамваї. Гасові лампи в будинках і на вулицях замінювали електричними. У закладах і заможних будинках з’явилися ліфти, телефони. Поліпшилося водопостачання. Чай, кава та інші продукти, які раніше були доступні тільки обраним, тепер опинилися в повсякденному раціоні.

У містах розширювалися можливості проведення дозвілля. Кінематограф, винайдений 1895 року, залучав дедалі більше глядачів. Для чоловіків пропонували різноманітні спортивні змагання, серед яких значну популярність здобували футбольні матчі. Швидкий індустріальний розвиток висував підвищені вимоги до системи освіти. Промисловість, транспорт, сільське господарство потребували фахівців, здатних управляти новою технікою. До початку

XX ст. у більшості європейських країн на зміну загальній початковій освіті прийшла неповна середня освіта (шестирічна, а в деяких країнах — восьмирічна). Вона була обов’язковою. В Австро-Угорщині, наприклад, були передбачені штрафи для батьків, чиї діти не відвідували школу без поважних причин.

Робота з документами

Учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує уривки з історичних джерел про зміни в соціальній структурі населення залежно від історичного періоду.

1-ша група. Особливості розвитку суспільства напередодні Першої світової війни (табл. 1)

Таблиця 1. «Зарплата, робочий час і вартість життя у країнах Європи та США на початку XX ст.»

Країни

Оплата праці

Стаття бюджету

Робочий час (тиждень)

Щотижнева плата

Квартплата та вартість продовольства

Англія

100

100

100

Німеччина

111

83

119

Франція

117

75

114

США

96

230

152

Росія

129

41

184

Запитання та завдання

1. Про які особливості суспільного життя свідчать наведені факти?

2. Які зміни в повсякденному житті відбулися на початку XX ст.?

2-го група. Особливості розвитку суспільства у 20-х роках XX ст.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати історичну інформацію й відповісти на запитання.

1. На той час річний прожитковий мінімум у США для сім’ї з 4 осіб становив 2 тис. доларів, а річна середня зарплата робітника перевищувала 1,6 тис. доларів. Це було у 2-5 разів вище за європейський рівень, але стільки ж заробляли й 65% американських сімей, а не окремі робітники. У країні налічувалося 2 млн безробітних. Однак новий автомобіль вартістю 600 доларів і 100 доларів за старий багато хто міг собі купити. Але ринок не зміг поглинути ті 20 млн машин, що випускала американська промисловість, яка в найкращі роки знімала з конвеєра до 25 тис. машин за день!

2. ...З’явилися більш зручні меблі, електрика, електричне обладнання (праски, пральні машинки, кухонні прилади, нагрівані). Тогочасний публіцист у 1929 р. зазначав: «У деяких містах Польщі вже третя частина родинних господарств використовує виключно цей спосіб прасування». З іншого боку, високі ціни на електроенергію та електротовари стримували зростання їх споживання. На той час електропраска коштувала 15 злотих, кавоварка — 62 злотих, електропіч — 27-95 злотих, радіоприймач — 150-400 злотих, холодильник — 1400 злотих, тоді як середня зарплата службовця становила 250-300 злотих на місяць.

3. Улітку 1922 р. ЦК РКП(б) приймає Постанову «Про поліпшення побуту активних робітників», яких разом із членами сімей було майже 80 тис. осіб. За середньої зарплати в промисловості 10 крб на місяць секретар партосередку отримував 300 крб, член ЦК або секретар губернського комітету партії — 430 крб. Додаткове підвищення окладу (за роботу в позаурочний час, за утриманців) могло досягати 100 відсотків. Окрім окладів видавали безкоштовний продовольчий пайок (12 кг м’яса, 1,2 кг вершкового масла і стільки ж цукру, 5 кг рису тощо). Працівників безкоштовно забезпечували житлом, одягом, медичним обслуговуванням, персональним транспортом.

Запитання та завдання

1. Які зміни відбулися в повсякденному житті суспільства?

2. Чи всі мали рівний доступ до новітніх досягнень техніки? Із чим це пов’язано?

3. Чи всі суспільні верстви в СРСР перебували в однакових умовах?

3-тя група. Особливості розвитку суспільства у 30-х роках XX ст.

• Опрацювати матеріали і відповісти на запитання.

Таблиця 2. Особливості розвитку суспільства у 30-х роках XX ст.

Статистичні дані про соціальний склад населення СССР

Рік

1913

1928

1937

Чисельність населення

139,3 млн

152,6 млн

160 млн

Міська і сільська буржуазія

16,3%

4,6%

Селяни, кустарі, ремісники

66,7%

74,9%

2,6%

Робітники і службовці

17,0%

17,6%

50,2%

Колгоспне селянство і кооперовані кустарі

2,9%

47,2%

Історична інформація

За оцінкою, даною в той період, до 34 млн осіб, жінок і дітей, тобто 28% населення США, взагалі не мали доходів. У Нью-Йорку 1932 року понад 300000 дітей не мали можливості вчитися, бо не було коштів, а серед тих, які ходили до школи, за даними міністерства охорони здоров’я, 20% недоїдали.

Робота з історичним джерелом

Газетні повідомлення

Голодні матері у відчаї кидають своїх дітей. Варшава...

16 червня в Бориславі (Західна Україна) близько 100 безробітних жінок з дітьми на руках прийшли до будинку місцевого самоврядування. Матері залишили біля будинку своїх дітей і пішли, заявивши, що вони не мають коштів, щоб прогодувати конаючих з голоду малюків. На жінок напала поліція, примусивши їх забрати із собою дітей. Проведено численні арешти.

Запитання

1. Які зміни відбулися в повсякденному житті суспільства?

2. Із чим були пов’язані такі зміни?

Творче завдання

• Порівняйте всі періоди і спробуйте зробити загальний висновок.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.