Всесвітня історія. 6—7 класи: Нестандартні уроки

ЄВРОПЕЙСЬКЕ СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО

Мета. Сформувати уявлення про європейське середньовічне місто; створити умови для розуміння формування людини нового типу — городянина; розглянути причини розвитку торгівлі та виникнення лихварства; установити зв’язок між ступенем розвитку суспільства та формуванням міст; схарактеризувати взаємини міського суспільства; розвивати вміння порівнювати античне й середньовічне місто та висловлювати власну думку щодо причин появи середньовічних міст.

Обладнання. Карта світу, Європи.

Тип уроку. Комбінований з елементами роботи в групах та рольової гри (використовуються методи «мозковий штурм», «ажурна пилка», «акваріум», «снігова куля», робота з науковими текстами, дидактичні ігри, історичний диктант).

Очікувані результати. Після цього уроку учні навчаться: називати хронологічні межі формування та розвитку міст у середні віки; показувати на карті міста середньовічної Європи та торговельні шляхи; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; описувати середньовічне місто; характеризувати взаємини в міському суспільстві; порівнювати античне й середньовічне міста та висловлювати власне судження щодо причин виникнення середньовічних міст.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель пояснює тему уроку, розповідає його план, мету та завдання, форми роботи.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Пропонується два варіанти проведення цього етапу уроку.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ

Гра «Васал — сеньйор».

Перед початком проведення гри вчитель нагадує учням, що таке феодальна драбина. (Феодальна драбина — це взаємини між феодалами, на вищих сходах яких перебували найбагатші, трохи нижче — середні, на найнижчих — дрібні феодали.) Після цього вчитель пропонує учням визначити, хто і для кого був сеньйором чи васалом.

Рекомендація. У зв’язку з тим, що існує кілька варіантів феодальних драбин (залежно від часу, коли вона розглядається, країни й автора), пропонується використовувати спрощену універсальну схему: король — герцог — граф — барон — рицар.

Пропонується кілька варіантів цієї гри.

1) «Сеньйор». Учитель називає титул, а учні мають сказати, хто є сеньйором для цієї людини. Наприклад, якщо вчитель каже «граф», учні мають відповісти «герцог» (тобто герцог є сеньйором графа).

2) «Васал». Учитель називає титул, а учні мають сказати, хто є васалом для цієї людини. Наприклад, якщо вчитель каже «граф», учні мають відповісти «барон» (тобто барон є васалом графа).

3) «Так чи ні». Учитель зачитує твердження, а учні визначають, правильне воно чи ні.

а) Король є сеньйором герцога. (Так.)

б) Граф є васалом барона. (Ні.)

в) Герцог є сеньйором барона. (Ні.)

г) Рицар є васалом барона. (Так.)

д) Граф є сеньйором барона. (Так.)

е) Герцог є васалом короля. (Так.) є) Король є сеньйором рицаря. (Ні.)

ж) Барон є васалом графа. (Так.)

з) Граф є васалом короля. (Ні.)

і) Барон є сеньйором рицаря. (Так.)

ДРУГИЙ ВАРІАНТ

Фронтальне опитування.

1) Що таке монархія?

2) Що вам відомо про феодальну роздробленість?

3) Якими були причини виникнення феодальної роздробленості?

4) Які наслідки для держави мала феодальна роздробленість? Чому?

5) Що таке станова монархія?

6) Станова монархія — це крок уперед чи гальмо в розвитку цивілізації?

7) Що таке парламент?

8) Чому в середньовічній Європі починає формуватися право?

9) Що таке «Божий суд»?

III. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель оголошує тему уроку та ставить перед класом проблемне питання: «Чому городяни боролися за право на самоврядування? ».

За кожним із шести питань розгляду нового матеріалу пропонується по одному варіанту проведення уроку (крім питання «Виникнення міст», де пропонується три варіанти). Учитель самостійно вирішує, із яким варіантом йому працювати. Решту матеріалу можна викладати лекційно або заздалегідь дати завдання учням підготувати доповідь за цими питаннями.

1. Виникнення міст.

Слово вчителя.

Велике переселення народів, яке призвело до загибелі Західної Римської імперії, суттєво змінило становище міст. Майже на півтисячоліття вони практично припинили своє існування. Європа перетворилася на сільську країну. У колись «Вічному місті» майже не залишилося людей, величний Капітолій, який чув фанфари тріумфів римських полководців та імператорські свята, дістав назву «Козиної гори». Проте в X—XIII ст. починається процес урбанізації — відтворення античних міст та заснування нових.

Поява міст у Європі свідчила, що розпочалися великі цивілізаційні зміни. Кожне місто мало свої унікальні причини та передумови, але більшість із них можна об’єднати.

Міста виникали на місці руїн, відроджуючи античні міста. Вони з’являлися біля замків і монастирів, притягуючи до себе людей безпекою та спокоєм, і що цікаво, виникали на порожньому місці — біля річок чи серед полів, біля лісів чи гір тощо.

Пропонується два варіанти розгляду цього питання.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ

«Мозковий штурм».

Учитель пропонує учням за допомогою методу «мозкового штурму» назвати причини* виникнення міст. Результати роботи учнів записуються на дошці:

1) Розвиток сільського господарства. (Збільшення над литкового продукту, який виробляв селянин, і потреба його обміну на продукцію ремісників — знаряддя праці, одяг, посуд, прикраси тощо.)

2) Відокремлення ремесла від сільського господарства. (Праця стає все більш складною та потребує певних знань, також виготовлення складної продукції — знарядь праці, одягу, прикрас — потребує більшої кількості часу, спеціальних інструментів тощо.)

3) Відокремлення торгівлі від ремесла. (Торгівля потребує більшої кількості часу, певної спеціалізації, знань та вмінь.)

4) Розвиток торгівлі. (Збільшення кількості товарів, виникнення держав, які більше контролювали свої території, розвиток зовнішніх зв’язків, особливо з країнами Сходу, привели до розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі.)

5) Зацікавленість феодалів у додаткових джерелах доходів. (Розвиток торгівлі та збільшення товарів привели до необхідності мати гроші або рівнозначний товар для обміну.)

6) Розвиток релігійних центрів. (Укріплення християнської релігії, яку представляла церква, привело до розвитку центрів християнства — резиденцій вищого духовенства (Папи Римського та єпископів), монастирів і місць паломництва.)

* Кількість причин, які запропонують учні, буде обмеженою, тому вчителю слід підвести учнів до необхідних причин.

7) Розвиток держави. (Утворення та укріплення держав потребували створення військових центрів для захисту території та адміністративних центрів для управління територіями.)

8) Спеціалізація окремих територій. (Через об’єктивні та суб’єктивні причини (природні умови, корисні копалини тощо) почалося виробництво певного товару на певній території, який мав кращу якість або був унікальним, що й привело до спеціалізації територій, наприклад провінція Шампань у Франції.)

ДРУГИЙ ВАРІАНТ

«Ажурна пилка»*.

Картка № 1

Після Великого переселення народів там, де пройшли племена варварів, як їх називали римляни, на місці римських міст залишилися самі руїни. Чудові будинки римлян, їхні майстерні й театри вже не були потрібні, водогони заросли травою, а в базиліках оселилися кажани, тільки інколи на цих місцях ще залишалися люди, однак їх було мало. Минули роки, десятиліття, століття, на старих руїнах знову почали з’являтися люди. Стародавні римляни славилися своїм умінням обирати місця для своїх забудов. Так, на старих місцях і виникали середньовічні міста, а руїни часто використовувалися для спорудження нових будинків і мурів. Таким чином відновлювалися Рим, Неаполь, Мілан, Париж, Тулуза, Ґенуя, Ліон, Бордо, Лондон, Бонн, Відень.

Картка № 2

Усе більше земель об’єднував навколо себе володар, усе більше племен потрапляли під його владу завдяки його хитрощам і силі. Проте були й такі, що добровільно переходили в його володіння. Однак не зовсім спокійно було на землях. Усе частіше з’являлися озброєні люди, яки знищували та забирали все, руйнуючи те, що було надбане десятиліттями. Побоюючись нападів, люди почали споруджувати замки, за міцними мурами яких можна було сховатися, адже всередині перебував військовий гарнізон. Так з’являлися міста, у назвах яких залишалися відгомони минулого (наприклад Гамбург — «бурґ» у перекладі з німецької означає фортеця). Також міста виникали біля релігійних місць — монастирів, резиденцій єпископів, місць паломництва.

Картка № З

Урожаї зросли, але їх збирання потребувало знарядь праці й найголовніше — часу. Селяни, працюючи на полі, не встигали робити собі знаряддя праці. Потрібні були також одяг і посуд, прикраси та зброя. Почали з’являтися люди, які вміли добре виготовляти такі речі. Однак їх потрібно було ще й продати. Так на шляхах Європи з’являється все більше торговців. Але возити із собою багато речей було складно. Так поступово на місцях перетину торговельних шляхів і починають з’являтися міста. (У назвах багатьох міст залишилися, наприклад, такі назви «хафен» у перекладі з німецької означає гавань, «честер» із латині — табір, «брідж» з англійської — міст.)

Учитель пропонує учням скласти підсумкову таблицю.

Шлях виникнення міста

Приклад

Античний — виникнення або відновлення міста на території, де до цього вже існувало античне (найчастіше римське) місто

Неаполь, Париж, Рим

Замковий — виникнення міста біля замка, який ставав центром адміністративної влади або мав військові завдання чи був релігійною спорудою (монастир)

Гамбург, Страсбург, Магдебург

Торговельно-ремісничий — виникнення міст на перетині торговельних шляхів або місць організації торгівлі та виробництва ремісничих виробів

Кембридж, Франкфурт

2. Населення та зовнішній вигляд міста.

Робота з текстом.

Учитель зачитує опис середньовічного міста, а учні, уважно прослухавши, відповідають на запитання за ним (їх можна заздалегідь написати на дошці).

Опис середньовічного міста

...Проїхавши через головні ворота, ми потрапили на вулицю, яка вела до головної площі міста. Потроху ми просувалися вперед, наша карета постійно потрапляла у вибоїни, якими була вкрита вся вулиця. Попереду виник віз, і ми з великими труднощами змогли розійтися. Ця вулиця була найбільшою в місті. Обабіч стояли будинки на два чи три поверхи, які тісно прилягали один до одного. На перших поверхах були розташовані крамниці чи таверни. З усіх боків від вулиці відходили провулки. Вони були такими маленькими та вузькими, що в них не могли роз’їхатися і два вершники. Бруд виливали з вікон прямо на вулицю. На головній площі була розташована ратуша, на якій майоріли прапори. Поряд височив собор — найбільша будівля міста, ішла жвава торгівля. З усіх боків можна було побачити міські мури. Місто, яке здалеку здавалося таким великим, усередині виявилося зовсім маленьким...

1) Чому на вулицях було брудно?

2) Чому вулиці були такими вузькими?

3) Чому будинки мали кілька поверхів?

4) Чому бруд виливали з вікон на вулицю?

5) Що було розташоване в центрі міста?

6) Чому торгівля велася на головному майдані міста?

7) Чому місто мало мури?

Рекомендація. Роботу з текстом можна провести також за допомогою методу «мозкового штурму» або «акваріуму».

3. Боротьба міст за самоврядування.

Робота з науковим текстом.

Учитель зачитує текст, а учні, уважно прослухавши, аналізують його за допомогою запитань, які ставить учитель (запитання можна заздалегідь написати на дошці).

Боротьба міст за свої права

Спочатку міста були власністю короля, князів або вельмож. Власник давав їм права, правив суд, видавав усілякі розпорядження, призначав і стягував податки, поводився з міщанами так, як йому диктувала його воля. Міщани походили з невільничого населення та не мали ніяких прав. Проте пізніше міста розрослися та набули більшого значення. Відтоді міщанство почало домагатися для себе прав. У деяких містах доходило до відкритих повстань, інші йшли на переговори з паном. Дуже часто міщани купували собі права таким чином, що складали панові більшу грошову суму, ніж округи, а пан давав їм так звану хартію — забезпечення свободи. Часом залежність від пана залишалася на основі угоди, але нерідко міські громади здобували повну свободу, ставали «вільними містами».

Вільні міста мали повне самоврядування, тобто свою незалежну управу й суди. Владу в місті мала рада, яку вибирали самі жителі міста. Вона найчастіше складалася з 12 або 24 радників і бургомістра, або мера (у Франції). Рада видавала закони для міста, вела адміністрацію, дбала про оборону міста, розвиток промисловості й торгівлі, підтримувала добрі відносини з іншими містами. Судівництво вела колегія, що складалася з війта та присяжних суддів, також вибраних міщанством. Міста мали свої окремі правні кодекси. Так, наприклад, у Німеччині були відомі «Саксонське дзеркало», «Швабське дзеркало», магдебурзьке право. Проте серед міщан рідко утримувалася цілковита рівність. Звичайно, до влади приходили багаті роди купців і промисловців, що намагалися утримати управу в своїх руках і не допустити до свого кола «нових людей». Цей вищий стан називали патриціатом. Бідніше «посольство», що складалося з дрібних ремісників, утратило свої права до міських установ. Інколи доходило до соціальних революцій, і нижча верства виборювала собі місце в управлінні містом або діставала окрему раду для себе.

Міста були відкриті для нових громадян. Хто осів у місті й перебував у ньому один рік і один день, уже міг розраховувати на охорону міського уряду. Таким чином піддані панів, селяни або люди неозначеної категорії ставали вільними міщанами. «Повітря в місті робить вільним», — така була приказка. Міста дуже дбали про те, щоб виправдати цю славу оборонців свободи.

Більші міста утворили незалежні держави, що мали власний устрій, скарб, військо і були незалежними від державної влади. Це було, передусім, у Німеччині, де такі великі міста, як Ауґсбурґ, Нюрнберг, Гамбург, Любек, належали до Німецького союзу й підлягали цісареві, але вели свою незалежну політику. Були й союзи німецьких міст, що мали великий вплив на розвиток політичних відносин, як, передусім, Північна Ганза. (За І. Крип’якевичем.)

Рекомендація. У зв’язку з тим, що І. Крип’якевич не вводить поняття бюргери, а розглядає його крізь призму міщан, учитель може пояснити учням значення поняття «бюргери».

1) Чому міста спочатку були власністю короля, князів або вельмож?

2) Чому міста стали боротися за незалежність?

3) Як міста отримували права?

4) Як відбувалося самоврядування в містах?

5) Які органи самоврядування існували в містах?

6) Які документи забезпечували незалежність міст?

7) Якими були взаємини між населенням усередині міста?

8) Які групи населення проживали в місті?

9) Що означає приказка «Повітря в місті робить вільним»?

10) Хто поповнював населення міста?

11) Які союзи міст вам відомі?

12) Із якою метою, на вашу думку, міста об’єднувалися в союзи?

4. Ремесло та цехи.

«Ажурна пилка»*.

Картка № 1

Інтенсивний розвиток ремесла у XII—XIII ст. сформував цеховий лад у містах. Ремісничі об’єднання зростали в запеклій боротьбі з феодалами. І хоча головною функцією цеху була виробнича, вони мали важливе значення і у військовій та оборонній справах. Середньовічний цех організовувався лише за професійними ознаками (швацький, ковальський, кравецький, ювелірний тощо). Цехи складалися з майстерень певного профілю, які розташовувалися на території всього міста. Час від часу члени цеху збиралися в церкві або ратуші, розв’язуючи життєво важливі питання. Кожний цех мав свій статут. Документ узаконював, регламентував не тільки виробничі, духовні, а й моральні засади життя ремісничого колективу. У містах склалася ієрархія на кшталт сільської общини. Майстри пригнічували підмайстрів, ремісників. Для того щоб стати повноправним членом цеху (майстром), треба було пройти стаж учнівства (три—сім років) та скласти складний іспит.

Картка № 2

Члени цеху були також воїнами, які захищали ділянку оборонного муру або вежі. Разом із купцями та іншими станами ремісники демократично управляли містом. Адміністрація мала відкрите антифеодальне спрямування. Тисячі селян-кріпаків, тікаючи від феодальної неволі, знаходили за фортечними мурами надійний притулок. Ті з них, хто пробув у місті один рік і один день, ставали повноправними жителями міста. Герцоги часто робили спроби повернути своїх підданих за допомогою війська, але безрезультатно. Міста успішно протистояли таким авантюрам феодалів, ревно зберігаючи свої права та вольності.

Картка № 3

Цехи мали сувору регламентацію: переслідували позацехових ремісників (партачів), обмежували виробництво, щоб уникнути будь-якої конкуренції. Наприклад, виробництво продукції дозволялося лише при денному світлі, продукція повинна була мати певні параметри. Для запобігання конкуренції інших міст треба було заповнити міський ринок якісними товарами, тому за неякісні вироби паризьких пекарів, наприклад, ставили до ганебного стовпа. Цехова регламентація була економічно раціональною в XIII—XV ст. і мала тоді прогресивне значення в розвитку міського ремесла. Вона сприяла виробництву якісної продукції, але згодом почала стримувати піднесення продуктивних сил. Зусилля цехів увічнити дрібне виробництво, поставити всіх в однакові умови гальмувало технічний прогрес. До винахідників застосовувалася смертна кара, що призвело до застою в розвитку науки й техніки.

Учитель пропонує учням відповісти на запитання:

1) Якими були причини виникнення цехів? (Професійна спеціалізація та розвиток грошових відносин; захист економічних інтересів ремісників; потреба ремісників у спільних торговельних приміщеннях (ремісники були також і купцями ); зростання конкуренції, з боку сільських ремісників.)

2) Які функції виконували цехи? (Організація опору світським і духовним феодалам; захист від зовнішньої та внутрішньої конкуренції; організація споживчої та збутової кооперації; організація трудової та грошової взаємодопомоги; зберігання та передача в спадок технологій і виробничого майна; охорона та захист власності.)

3) Яку структуру мали цехи? (Магістр (цехмістер, або староста) — очолював цех; майстер — дійсний (повноправний) член цеху, який очолював майстерню; підмайстри — помічники майстра (як правило, одна-дві особи в одного майстра); учні (стаж учнівства сягав терміну три—сім років).)

4) У чому полягали переваги та недоліки цехів? (Переваги: сприяння підвищенню якості продукції; забезпечення стандартизації продукції; сприяння стабілізації цін; виховання відповідальності за кінцевий результат; підготовка висококваліфікованих працівників; виховання організованості й дисципліни. Головним недоліком цехів уважається стримування ним науково-технічного прогресу.)

5. Торгівля та лихварство.

«Акваріум»*.

Картка № 1

Розвиток ремесла дав ще один поштовх для подальшого розвитку торгівлі. Період «темних віків», який настав у Європі після загибелі

* Методика проведення — див. урок «Давня Індія».

Західної Римської імперії, не припинив торгівлі в Середземному морі. Товари були потрібні всім, від римських імператорів до варварських королів. Проте початок Середньовіччя бачив торгівлю в початковому стані, яка обслуговувала тільки господарів держав. Подальший розвиток суспільства Європи привів не тільки до виникнення міст, а й до розквіту торгівлі. Пожвавилася торгівля в Середземномор’ї, Північному та Балтійському морях. Розвиток торгівлі став ще однією причиною середньовічної урбанізації.

Картка № 2

Торгівлею часів Середньовіччя займалися професіонали. Купець не міг бути залежною людиною, тому що це зводило нанівець усю торгівлю. Поки торгівля була слабо розвиненою, нею займалися за сумісництвом. Розвиток торговельних операцій вимагав не тільки пересування торговця до основних шляхів і місць торгівлі — до міст, але і його особистої свободи, оскільки він мав вільно приймати рішення. Проте вільним мав бути не тільки сам купець, а й усі його приміщення та помічники. Це стало причиною того, що міста почали боротися за свої права. Таким чином, виникнення купецтва приводить до знищення низки феодальних обмежень особистої свободи та приватної власності.

Картка № 3

Для захисту своїх інтересів купці об’єднувалися в гільдії або торговельні цехи. У невеликому місті була тільки одна така гільдія, у великому — кілька, які спеціалізувалися на різних видах товару або різних напрямках. Купецькі гільдії укладали угоди з купцями з інших міст, великі гільдії мали в містах-партнерах свої подвір’я, де зупинялися, коли приїжджали до міста. У чужоземних містах таке подвір’я було практично «державою в державі», на його території могли діяти свої закони, до того ж, до таких міст майже не пропускали «чужинців», тобто місцевих. Навіть представники місцевої влади не могли без запрошення ввійти на купецьке подвір’я, в іншому разі справа могла закінчитися великим політичним скандалом.

Картка № 4

За часів Середньовіччя торгівлю в басейні Середземного моря контролювали купці з італійських міст Ґенуя та Венеція. Також у цьому районі сильний вплив мали візантійські купці. Боротьба між купцями призводила до війн, і навіть Константинополь перебував під впливом торговельних війн. У басейнах Північного та Балтійського морів торгівлю контролювала Ганза — торговельний союз багатьох міст Європи. За тих часів основні торговельні операції здійснювалися на ринках міст або на сезонних ярмарках, які проходили в різних регіонах. Кожний ярмарок мав свої особливості.

Картка № 5

Розвиток торгівлі поширював грошовий обіг. Але в нестабільній середньовічній Європі було дуже багато різних монет — золоті та срібні монети карбували майже всі володарі — королі, імператори, герцоги та графи. Усі ці монети були різними за масою та вмістом коштовних металів. Саме тому на ринках з’явилися міняйли — люди, які обмінювали одні монети на інші, відповідно до певного курсу. Вони ж стежили і за якістю грошей. Із накопиченням капіталу деякі міняйли стали позичати гроші під відсотки. Так з’явилися лихварі, які поступово перетворювалися на банкірів.

Запитання для бесіди з учнями.

1) Чому ремесло дало поштовх розвитку торгівлі?

2) Чому в Середземномор’ї торгівля не припинялася?

3) Чому варварські королі підтримували торгівлю?

4) Чому торгівлею могли займатися тільки професіонали?

5) Чому феодали не займалися торгівлею?

6) Чому торговці об’єднувалися в гільдії?

7) Як гільдії себе захищали?

8) Чому між купцями відбувалися торговельні війни?

9) Чим завершилося протистояння італійських і візантійських купців?

10) Чому основні торговельні операції здійснювалися на ярмарках та ринках міст?

11) Для чого були потрібні міняйли?

12) Як виникли лихварі?

13) Чому виникли банки?

6. Городянин — людина нового типу.

Евристична бесіда.

На основі вивченого матеріалу вчитель проводить бесіду за темою «Середньовічний городянин — людина нового типу».

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Пропонується три варіанти проведення цього етапу уроку.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ

Робота з картою.

Учитель об’єднує учнів у пари, один із якої за допомогою історичного атласу відшукує на території Європи міста, які виникли в період Середньовіччя, а другий пояснює, чому вони мають саме таку назву.

ДРУГИЙ ВАРІАНТ

Гра «Снігова куля».

Перед початком гри оголошується тема, за якою буде відбуватися гра.

У грі беруть участь усі учні класу. Гравці по черзі мають називати слова з певної теми. Якщо учень не може пригадати слова або говорить неправильне, він залишає гру. Гра продовжується доти, доки не залишиться один гравець.

Також гру можна провести між командами. Вона відбувається за такою самою схемою: гравці з різних команд по черзі називають слова з теми. Переможцем уважається команда, яка завершила ланцюжок.

Наприклад: місто — ратуша — собор — мури — магістрат — мер — бургомістр — бюргер — патриціат — плебеї — ремісники — жебраки — ...

Цех — майстер — підмайстер — учень — статут — шедевр — ремесло — ...

Торгівля — купці — товар — Ганза — гільдія — Венеція — ярмарки — Ґенуя — ...

Гру можна ускладнити, коли замість слова перший гравець ставить запитання, другий учень відповідає на нього і, у свою чергу, ставить своє запитання наступному гравцю. Гра продовжується доти, доки не закінчаться запитання або не буде знайдена відповідь на останнє запитання.

Наприклад: як називали власника майстерні? — Майстер. — Який документ регламентував діяльність цеху? — Статут. — Як називався помічник майстра? — Підмайстер. — ...

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель вибірково перевіряє завдання, зупиняється на типових помилках.

Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питання і, вислухавши відповіді учнів, говорить їм про зацікавленість різних верств населення в самоврядування, зазначаючи, що кожна із цих верств мала від цього свої інтереси.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст параграфа, написати твір за однією з тем: «Один день у середньовічній майстерні», «Один день у крамниці середньовічного торгівця» (за вибором).