Всесвітня історія. 6—7 класи: Нестандартні уроки

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В 6-7 КЛАСАХ

Технологи завтрашнього дня потребують не мільйони поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах... але людей, які можуть прийняти критичне рішення, які можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, які достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється.

О. Тоффлер

Світ змінюється неймовірно швидко. Кількість інформації, яку потрібно засвоїти людині, швидко зростає. Сьогодні ми живемо в постіндустріальному суспільстві, яке вимагає від кожної особистості певних компетенцій. Разом із тим система освіти вже не встигає за стрімким розвитком техніки та технології. У школах України використовують класно-урочну систему. Перефразувавши відомого політика, можна зазначити, що немає нічого гіршого, ніж класно-урочна система, але поки нічого кращого теж немає, тому що вона забезпечує відносно швидке та об’ємне навчання потрібних для суспільства особистостей.

Не перший рік українська освіта зазнає істотних змін. Стрімкий перехід до нової «парадигми» призвів до того, що і вчителі, і учні працюють із ще не апробованими підручниками, зошитами з друкованою основою та іншими матеріалами, які створюються нашвидкуруч.

Одним із кроків, який спрямований на поступову зміну існуючого становища, є використання нетрадиційних методів навчання, серед яких останнім часом найбільшої популярності набуло інтерактивне навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання, де й учень, й учитель є рівнозначними суб’єктами навчання, які розуміють, що вони роблять.

На жаль, сучасний учитель рідко звертається до нетрадиційних методів навчання. Це відбувається з кількох причин. По-перше, велика кількість учнів у класі не дозволяє повною мірою використовувати інтерактивне навчання, а дає можливість застосовувати тільки його елементи. По-друге, обсяг матеріалу, який потрібно «викладати» за урок, є досить великим. З іншого боку, учитель не зацікавлений у використанні інтерактиву у зв’язку з тим, що підготовка та проведення інтерактивних вправ потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учителя, так і учнів. Тому потрібне поступове впровадження інтерактивного навчання. Краще провести кілька добре підготовлених інтерактивних занять, ніж часто використовувати вправи, підготовлені нашвидкуруч.

Ще однією перешкодою для використання інтерактивного навчання в 6—7 класах є особливості психофізичного розвитку учнів цього віку.

Підлітки 11—13 років ще не мають необхідних знань та вмінь, які часто використовуються в інтерактивних вправах, тому кількість цих вправ обмежена.

Пропонований посібник містить розробки уроків з історії стародавнього світу та історії середніх віків. Кожний урок побудований за традиційною системою, але має елементи інтерактивного навчання. Крім того, пропонується кілька варіантів використання цих елементів з огляду на те, що повністю провести інтерактивний урок дуже складно. Розробки уроків передбачають можливість учителя самостійно вирішувати, у якій формі проводити урок, які варіанти використовувати під час актуалізації знань, поясненні нового матеріалу та закріпленні знань. Наприклад, у деяких розробках уроків пропонується проведення однієї частини пояснення нового матеріалу з використанням елементів інтерактивної вправи, а іншої — за традицією — у вигляді лекційного пояснення або підготовленого виступу учня.

Проведення інтерактивних вправ потребує певної попередньої підготовки, найчастіше друку необхідних матеріалів — роздавальних чи інформаційних карток, тому кожна із запропонованих вправ містить зразки матеріалів, із яких можна зробити копію. Також кожна вправа потребує пояснення її проведення та певні правила для кожного учня. Крім того, пропонуються рекомендації, які дозволяють полегшити або ускладнити проведення вправи відповідно до можливостей певного класу.

Використовуючи нестандартні форми уроків, слід пам’ятати, що вчителю складно контролювати процес взаємодії учнів, отже, результат не завжди є ефективним. Проте разом із тим вдало проведена вправа дозволяє в майбутньому використовувати її на інших уроках.

У наведених розробках уроків пропонуються різні вправи — це робота в парах і групах, «Ажурна пилка», «Навчаючись — учуся», «Акваріум», «Снігова куля» тощо. У зв’язку з тим, що частіше за все інтерактивні вправи передбачають нестандартну поведінку учнів під час проведення уроку (пересування по класу, розмови під час уроку, пересаджування з місця на місце), то на початку уроку можна виділити час та провести невелике «організаційне» заняття, на якому виробити «правила поведінки (роботи) в класі» під час проведення інтерактивних вправ.

Використання інтерактивних вправ вносить зміни і в систему оцінювання, тому в деяких розробках уроків пропонується відповідна шкала оцінювання, але краще, якщо вчитель самостійно встановить свою шкалу, ураховуючи особливості класу, у якому він працює.

Ще однією особливістю інтерактивного навчання є те, що під час його проведення слід ураховувати психологічні особливості дитячого колективу. Учитель має розраховувати на реакцію формальних і неформальних лідерів класу та використовувати це під час проведення вправ, спрямовуючи їхні можливості для кращого проведення уроку.

Під час проведення нестандартних уроків пам’ятайте, що використання інтерактивного навчання — не самоціль. Це лише спосіб для досягнення певної мети, засіб для створення атмосфери в класі, що найкраще сприяє співробітництву, надає можливості реалізувати особистісно орієнтоване навчання, використати індивідуальний підхід.

6 КЛАС

КУЛЬТУРА ТА ВІРУВАННЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

Мета. Сформувати уявлення про культуру та вірування людей за первісних часів; розвивати вміння визначати залежність між виникненням наукових знань та основними заняттями людини, зв'язок релігійних уявлень із господарською діяльністю; порівнювати різні уявлення та вірування людей; навчити висловлювати власну думку про залежність між рівнем наукових знань, вірувань та рівнем господарської діяльності.

Обладнання. Карта світу, Європи та України.

Тип уроку. Комбінований урок з елементами методу «Навчаючись — учуся» та роботи в групах.

Очікувані результати. Після цього уроку учні навчаться: установлювати залежність між виникненням наукових знань та основними заняттями людини, зв’язок релігійних уявлень із господарською діяльністю; показувати на карті місця розташування залишків споруд первісних людей, пов’язаних із мистецтвом, релігійними віруваннями, астрономією (Стоунгендж, Альтаміра, місця розташування наскальних малюнків первісних людей на території України); застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; порівнювати різні уявлення та вірування людей; висловлювати власну думку про залежність між рівнем наукових знань і вірувань та рівнем господарської діяльності.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель пояснює тему уроку, розповідає його план, мету та завдання, форми роботи.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Пропонується два варіанти проведення цього етапу уроку.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ Репродуктивна бесіда.

1) Як сучасні люди дізналися про трипільську культуру?

2) Як ще називають трипільську культуру? Чому?

3) Розкажіть про основні заняття трипільців.

4) Що вам відомо про селища та будинки трипільців?

5) Чим осілі землероби відрізняються від кочовиків?

ДРУГИЙ ВАРІАНТ

Диктант.

Учитель диктує текст, а учні записують його, вставляючи в місцях, де вчитель робить паузу, пропущені слова. На дошці заздалегідь записуються слова з теми, із яких учні мають вибрати та вставити в текст правильні: двопільська, трипільська, В. Можейко, В. Хвойно, Трипілля, Двопілля, рибальство, землеробство, мальованої, карбованої.

1) Однією з найрозвиненіших культур енеоліту на землях України була ... (Трипільська*) культура, яка існувала в IX—II тис. до н. е. Вона була відкрита в 1893 р. археологом ... (В. Хвойком) біля селища ... (Трипілля) на Київщині.

2) Основним заняттям трипільців було... (землеробство), також вони займалися скотарством, ремеслом, торгівлею.

3) Трипільська культура відзначалася поширеністю глиняного посуду, звідси виникла й інша назва трипільської культури — культура ... (мальованої) кераміки.

Рекомендація. Перевірити диктант учитель може під час наступної роботи учнів із картками.

III. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель ставить перед класом проблемне питання: «Чому першими виникли знання з астрономії та математики? ».

Вступне слово вчителя.

Багато років жителі селищ біля Мелітополя Запорізької області не звертали уваги на те, що на величезних камінних брилах, вихід яких був як раз у цій місцевості, нанесені якісь рисочки, викарбувані невідомі знаки. Проте одного разу це помітили вчені-історики. Виявилося, що ці зображення з’явилися за первісних часів. Ще стародавні люди вирізьблювали тут свої малюнки.

«Навчаючись — учуся».

Кожний учень отримує картку за однією з трьох тем: «Поява знань та їхній прикладний характер» (А), «Виникнення мистецтва» (Б) та «Виникнення релігійних вірувань» (В). Таким чином, у класі формуються три групи — А, Б і В.

Отримавши картку, учні мають прочитати її, переписати собі в зошит, відшукати учнів, які також мають картку цієї групи (тобто А, Б або В), розказати їм зміст своєї карти та вислухати зміст їхніх карток, після чого записати його у свій зошит (але не переписувати дослівно). До кожного учня слід підходити окремо. Під час роботи пересуватися по класу тихо та спокійно. Розповідати про зміст своєї картки впівголоса, щоб не заважати іншим.

* Тут і далі в дужках виділені правильні відповіді.

Із зібраного матеріалу учні мають скласти логічну розповідь (тобто пронумерувати матеріал у логічній послідовності).

Учні мають припинити роботу за сигналом учителя та сісти на своє місце.

1. «Поява знань та їхній прикладний характер».

Картка «А»*

• Тривалий час історики вважали, що первісні люди не мали ніяких наукових знань і повністю залежали від природи.

• Археологічні розкопки підтвердили, що люди мали певні знання, які допомогли їм вижити. Залишки операцій на черепі, рахівниці з кісток, розвиток рільництва та скотарства, будівництво — усе це підтверджувало наявність у найдавніших людей наукових знань.

• Життєво необхідною для людини була математика — треба було порахувати кількість здобичі, тварин у стаді, кількість днів до посіву чи збору врожаю та багато іншого. Люди рахували за допомогою пальців рук та ніг, камінців, кісток або вузликів. Наприкінці палеоліту виникає календар.

• Усе життя людина стикалася з хворобами, тому потребувала знання медицини. Уже за первісних часів «лікарі» вміли лікувати переломи, ампутувати кінцівки, використовувати лікарські властивості трав. А знайдений череп зі слідами вдало зробленої операції ще раз підкреслює вміння первісних людей.

• Жодного кроку людина не могла зробити без знань біології — яку рослину їсти, які корінці чи ягоди збирати, що посіяти та коли збирати, а у тваринництві, під час рибальства теж потрібні були свої знання. Знання з біології дозволили первісній людині зробити крок уперед і відірватися від повної залежності від природи.

• На півдні Англії є надзвичайна пам’ятка — Стоунгендж, побудована близько 2750 р. до н. е. Величезні прямокутні багатотонні кам’яні брили, оброблені людиною,— мегаліти — утворюють величезну підкову діаметром 15 метрів. Учені вважають Стоунгендж первісною обсерваторією.

• На небосхилі безліч зірок. Первісні люди не тільки були зачаровані красою нічного неба, але й дуже добре використовували його — воно допомагало орієнтуватися та визначати пору року, подарувало календар. Так були закладені підвалини науки про зірки — астрономії.

• Сухопутні, а потім і морські походи на великі відстані, війни, які призвели до завойовницьких походів, народження держав із кордонами — усе це накопичувало знання з географії.

• Перші будівельники зробили простий шалаш, а за сотню років людина вже почала будувати юрти та яранги; з’являються кибитки, і від маленьких землянок людина переходить до великих будівель — споруд і міст.

* Кожний абзац відповідає одній картці.

• Перші потоки розплавленого металу заклали підвалини металургії. Знання властивостей металів та хімії допомогли людині перейти від простої обробки металів до вироблення сплавів (першим була бронза — сплав міді та олова).

• Малюнки на стінах, а потім і на шматочках шкіри, кістках поступово перетворювалися на знаки. Спочатку виникло малюнкове письмо, а потім і алфавіт — таким був шлях до писемності (перше письмо виникло в III тис. до н. е. в шумерів).

2. «Виникнення мистецтва».

Картка «Б»*

• Людина виділилася з тваринного світу, оскільки вміла мислити абстрактно, символами та образами, за допомогою яких вона й спробувала дослідити та відобразити те, що її оточувало.

• Пізнаючи світ навколо себе, підкорюючи та перетворюючи його, найдавніші люди відчули красу, оскільки помітили, що чудові речі, зображення та образи, краєвиди приносять задоволення. І люди стали оточувати себе красою.

• Уражає «картинна галерея» первісного мистецтва в печері Альтаміра в Іспанії, у просторих залах якої чудово збереглося понад 100 малюнків різними фарбами — чорною, червоною, білою, жовтою. Тут зображені бики, коні, кабани та інші тварини.

• За доби пізнього палеоліту виникає мистецтво — творче відображення, відтворення дійсності в художніх образах.

• Одним із найперших видів мистецтва було малювання. Найдавніші малюнки знаходять у печерах на висоті 1,5—2 метри. Первісні художники використовували різні фарби — червону та чорну, білу та жовту. Червона фарба (охра) вважалася священною — нею зображали життя, вогонь, сонце. Червоним порошком посипали й тіла померлих.

• У печері Ле-Комбатель (Франція) знайдено близько 300 зображень мамонта, бізона, оленя, коня та ведмедя. А неподалік, у печері Фом де Гом, відкрито первісну «картинну галерею», яка складається із 40 малюнків коней, 23 зображень мамонтів та 17 оленів.

• Давня людина, не маючи інших інструментів, крім загостреного кременю, вирізьблювала фігурки з дерева та кістки, робила прикраси. Кожний чоловік показував свою майстерність мисливця за допомогою прикрас з іклів тварин, жінки прикрашали руки та ноги браслетами. У давніх похованнях було знайдено багато різних прикрас.

• Поступово починають з’являтися скульптури — спочатку з глини, а потім із каменю, спочатку маленькі, а потім і велетенські. Скульптури первісних людей були дуже прості, стилізовані, але

вже несли в собі статеву ознаку й відображали віру людини, її красу та почуття.

• За часів відокремлення ремесла від рільництва, у період неолітичної революції, виникає прикладне мистецтво. Створюються чудові ювелірні прикраси, коштовна зброя, посуд, одяг. Під час виготовлення ювелірних виробів почали застосовувати емаль, інкрустацію коштовностями, перламутром, художнє карбування.

• Первісні люди вміли танцювати та співати. Першими інструментами були ударні, коли люди відбивали ритм на придатних для цього речах, а то й навіть плескали в долоні. Потім з’являються й духові — звичайні сопілки.

• На півдні Англії є надзвичайна пам’ятка — Стоунгендж, побудована близько 2750 р. до н. е. Навіть сьогодні тисячі людей приїздять до Стоунгенджа, щоб помилуватися мистецтвом первісних людей, які вдало поєднали людський витвір із природою.

3. «Виникнення релігійних вірувань».

Картка «В»*

• Первісні люди не могли відразу пізнати світ, зрозуміти явища природи. Люди не розуміли, чому трапляються ті чи інші події: іде дощ, гримить грім і б’є блискавка. Ще більше їм було незрозуміло життя самої людини — чому людина засинає, що це за сни та що відбувається після смерті.

• Давня людина була безсила перед явищами природи — дощ змивав посіви, вітер видував поля, буревій розмітав будинки, повінь затоплювала все навкруги, землетрус знищував усе — а людина могла тільки спостерігати за цим і виправляти наслідки природних явищ.

• Найдавніші люди були частиною природи, але вони боялися її, оскільки не розуміли й не могли протидіяти їй.

• Релігія — це погляди та уявлення, в основу яких покладена віра в існування надприродних сил — богів, духів, у їхнє панування над світом та поклоніння їм.

• Первісні люди вважали, що потрібно задобрити грізні сили природи, тому почали приносити їм жертви. Так виникає язичництво — обожнювання сил природи.

• Тотемізм — віра в таємничий зв’язок людських груп (родів) із певними тваринами або рослинами на сьогодні збереглася в індіанців Америки, аборигенів Австралії, племен Африки.

• Виникнення релігійних вірувань привело до появи анімізму — віри в невидимих «духів» або «душі», якими наділені істоти та неістоти, що населяють усе навкруги.

• Найвищим розвитком початкових релігійних вірувань первісної людини було виникнення магії — віри в здатність людини впливати на надприродні сили (магія і чаклунство існують і в наш час).

• Надприродні сили кожна людина уявляла по-різному — у вигляді людей, тварин чи якихось істот. Первісна людина робила зображення своїх божеств — вирізала чи виліпляла ідолів — зображення богів — і поклонялася їм.

• Поступово з’являється група людей, яка починає роз’яснювати волю надприродних сил, передавати їхні бажання та доносити до них прохання людей. Так з’являються жерці — особи, які здійснюють богослужіння, жертвопринесення.

• На півдні Англії є надзвичайна пам’ятка — Стоунгендж, побудована близько 2750 р. до н. е. Учені вважають Стоунгендж первісним храмом, де молилися своїм богам та робили жертвопринесення люди того часу.

Рекомендація. Бажано не нумерувати картки, щоб учні самостійно визначили послідовність розповіді.

По закінченні виконання завдання представники кожної групи (учитель вибирає їх самостійно) виступають із розповіддю за темою своєї групи, а решта виконують наступне завдання, користуючись матеріалами виступаючих.

Завдання.

1) Заповніть таблицю з теми «Поява знань та їхній прикладний характер» (за зразком).

Галузь знань

Використання

Математика

Для рахування здобичі, кількості тварин у стаді, днів до сівби, збирання врожаю, свята тощо,розрахунки необхідних матеріалів для будівництва, виготовлення одягу тощо

   

2) Заповніть таблицю з теми «Виникнення мистецтва» (за зразком).

Вид мистецтва

Прояв у первісних людей

Малювання

Малюнки на стінах печер різнокольоровими фарбами, зображення тварин, людей, знарядь праці

   

3) Визначте причини виникнення релігійних вірувань у первісних людей. (Нерозуміння навколишнього світу; безсилля й страх перед явищами природи.)

Рекомендація. У зв’язку з тим, що для шестикласників це завдання може виявитися складним, пропонується використати метод «мозкового штурму».

Далі вчитель звертає увагу учнів на те, що в усіх трьох групах була картка про Стоунгендж, і за допомогою методу «мозкового штурму» (або простого опитування бажаючих) наштовхує клас на думку про досить високий рівень наукових знань, культури та релігійних уявлень первісних людей.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

«Вірю — не вірю».

Учитель читає твердження, а учні на окремих аркушах або в зошитах пишуть, чи погоджуються вони з ним, чи ні.

1) Первісні люди мали певні наукові знання. (Так.)

2) Релігія — це віра в надприродні істоти та поклоніння їм. (Так.)

3) Ідол — це тварина, яку приносять у жертву. (Ні.)

4) Магія — це віра в здатність людини впливати на природу та інших людей. (Так.)

5) Язичництво — це обожнювання сил природи. (Гак.)

6) Зображення бізонів було знайдено в печері Альтаміра. (Так.)

7) Тотемізм — це віра в спорідненість між людьми та тваринами чи рослинами. (Так.)

8) Анімізм — це віра в існування духів. (Так.)

9) Мегаліти — це величезні каміння. (Так.)

10) Мистецтво — це віра в чаклунство. (Ні.)

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель вибірково перевіряє виконані завдання, зупиняється на типових помилках.

Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питання і, вислухавши відповіді учнів, підкреслює прикладний характер знань первісної людини.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст параграфа, скласти кросворд до теми уроку з п’яти слів.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка