Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 9

Тема. Зародження цивілізації.

Мета: схарактеризувати зміни, що відбулися в Європі в добу бронзи; визначити особливості виникнення ранніх міст; пояснити, як виникли перші міста; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «доба бронзи», «цивілізація», «держава»; виховувати повагу до історичного минулого людства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Доба бронзи в історії України», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: доба бронзи, цивілізація, держава.

Основні дати: III—І тис. до н. е. — доба бронзи в історії Європи; середина IV тис. до н. е. — початок переходу людства від первісності до цивілізації

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку. Доцільно також звернути увагу учнів на те, що на наступному уроці відбудеться узагальнення й тематичне оцінювання знань за вивченим розділом, та познайомити їх із запланованими формами роботи.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда за запитаннями

1. Чому трипільська культура сприяла утвердженню відтворювальних форм господарювання на українських землях?

2. Якими є здобутки культур племен степу в період енеоліту?

3. Якими є особливості гончарного ремесла трипільської культури?

4. Якими є прикметні ознаки трипільської культури?

5. За допомогою додаткових джерел складіть опис кургану кочівників.

6. Що в розвитку трипільських племен дає підставу висловлювати припущення, що вони є першими предками українців?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Як ви розумієте значення терміна «цивілізація»?

2. Які ознаки притаманні цивілізації?

3. Чому, на вашу думку, виникали цивілізації?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Чиста дошка»

Дидактична гра сприятиме активізації роботи учнів під час розгляду нового матеріалу.

Правила гри. Учитель записує на дошці пронумеровані в довільному порядку запитання. Вони можуть бути звичної форми або мати вигляд схеми, малюнка, фрагмента картини тощо за матеріалом нової теми. Учитель попереджає учнів, що його розповідь буде містити відповіді на ці запитання. Періодично він буде цікавитися в учнів, чи готові вони відповісти на яке-небудь із наведених запитань. Якщо учні відповіли правильно, то запитання стирається з дошки. Завдання гри полягає в тому, щоб наприкінці уроку дошка була чистою.

Гру можна організувати у формі змагання команд: переможцем стане та, яка відповість на більшу кількість запитань. Іншим варіантом можуть бути письмові відповіді учнів у зошитах. Під час закріплення нового матеріалу вчитель визначає, хто з учнів відповів на більшу кількість запитань, і відповідає на ті, які залишилися без відповідей.

1. Доба бронзи в Європі

Розповідь учителя

У часи неоліту людство зробило величезний крок уперед у своєму розвитку. Подальший розвиток потребував дедалі більшої кількості різноманітних знарядь праці. Камінь як матеріал для виготовлення вже не задовольняв нових потреб людства. І тоді людина почала шукати, чим його замінити. Природним матеріалом, що мав інші властивості, ніж камінь, дерево й кістка, була мідь. У первісні часи вона траплялася на поверхні землі в чистому вигляді. Спочатку люди намагалися обробляти мідь так само, як камінь, — оббивати. Згодом навчилися плавити мідь із руди в спеціальних печах. Учені вважають, що в такий спосіб цей метал почали отримувати в різних місцях майже одночасно. Про виплавляння міді з руди свідчать знайдені археологами в давніх копальнях знаряддя праці — кайла з рогу, мідні сокири тощо.

У III тис. до н. е. давні металурги, мабуть, намагаючись надати міді міцності, додавали до неї різні домішки, поки не помітили, що міцнішою вона стає з додаванням ще одного металу — олова. Сплав міді й олова називають бронзою. Цінною її властивістю було те, що вона легше, ніж мідь, розливалася у форми.

Так розпочалася епоха бронзи (III—І тис. до н. е.).

Бронза — це перший штучний метал. Бронзові знаряддя швидко витіснили мідні, оскільки були твердішими, а виробляти їх було легше, адже бронза мала нижчу температуру плавлення, ніж мідь.

Доба бронзи відіграла вирішальну роль у формуванні стародавнього населення Європи. На цей час припадає завершення першого Великого переселення народів. Започаткували його в IV тис. до н. е. найдавніші індоєвропейці, які рушили з півдня України та зайняли великі території Європи та Азії.

Переселення відбувалися протягом усієї історії людства. Зміни клімату, зростання кількості населення й інші причини спонукали людей шукати новий життєвий простір.

У добу бронзи в лісовій зоні України сформувалося праслов’янське населення, яке дало початок предкам українців.

Опанувавши метали, людина почала виготовляти з них окремі частини знарядь праці та зброї. Потреба в мідних і бронзових виробах постійно зростала, а отже, зростала й потреба в людях, які вміли обробляти метали.

В енеоліті відбулася ще одна вагома зміна в житті людства — скотарство відокремилося від землеробства. Учені назвали цей процес першим суспільним поділом праці. Тобто деякі племена стали займатися лише скотарством. Спочатку вони пасли худобу біля своїх поселень, а зі зростанням її кількості пересувалися в пошуках нових пасовищ. Так умови господарювання зумовили й інший спосіб життя племен скотарів — кочовий.

Землероби ж, навпаки, змушені були триматися родючих земель, вести осілий спосіб життя. Худоба, яку вони тримали у своєму господарстві, давала їм м’ясо, молоко, шкури, вовну. Понад 5 тис. років тому землероби навчилися запрягати велику рогату худобу в рало, а потім у плуг для орання полів. Це полегшило їхню працю, прискорило та поліпшило обробіток землі, збільшило врожаї.

Винайдення в епоху бронзи колеса було ще одним кроком до вдосконалення й ускладнення знарядь праці та пристроїв, що полегшували життя людини. Вози, поставлені на колеса, допомагали землеробам перевозити вантажі, а скотарям — долати великі відстані. Водночас ускладнення знарядь праці, обробка металів і швидкий розвиток ремесел потребували від людини більших знань, вправності, досвіду. З-поміж землеробів і скотарів виокремлювалися майстри, які займалися тільки ремеслом. Так відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від інших занять — землеробства й скотарства.

Цікаво знати

Достеменно невідомо, де й коли було винайдено колесо. Можливо, до цього людину наштовхнули гончарний круг або прясло — перше маленьке колесо, що служило за маховичок і важок для веретена при прядінні. Глиняні модельки коліс та зображення пар волів в упряжках знайдені серед трипільських старожитностей. Перші вози — гарби — з’явилися наприкінці енеоліту в скотарів ямної культури, що поширювалася в степовій частині України. Вони мали суцільні (без спиць) колеса, зроблені з товстих дубових дощок, скріплених скобами. На цих наметових гарбах, запряжених биками, вони перевозили хатнє начиння, кочуючи за своїми стадами. На них рушили до нових земель скотарі-індоєвропейці під час першого Великого переселення народів.

Такі вози служили індоєвропейцям за зразок для створення бойових колісниць, які зробили їх на той час непереможними. Залишки найдавнішої у стародавньому світі бойової колісниці, збудованої індоєвропейцями в XVII—XVI ст. до н. е., знайдено в могилі Синташта на південному Уралі. Поширення бойових колісниць у Передній Азії в середині II тис. до н. е. пов’язують із приходом туди індоєвропейців.

2. Ранні міста

Колективна робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника шляхом коментованого читання та складають усно план тексту у формі запитань до нього.

Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Зміни в житті стародавнього суспільства, що відбулися в період неоліту-енеоліту, поклали початок формуванню перших цивілізацій. Ознаками того, що суспільство набувало нового, вищого рівня розвитку, були: поява міст, формування держав, майнове розшарування, певний рівень розвитку культури.

Перехід до цивілізації відбувся у сприятливих для землеробства й скотарства частинах нашої планети. Тому колисками цивілізації, на думку більшості вчених, були місцевості, де виникло землеробство. Це родючі долини річок Ніл, Тигр і Євфрат, Інд і Ганг, Хуанхе та Янцзи.

Саме в цих місцевостях виникли перші міста. Вони формувалися на місці давніх поселень землеробів і скотарів. У таких поселеннях, крім землеробів, скотарів, ремісників, зосереджувалися старійшини, жерці, військові вожді. Поселення оточували укріпленнями — ровами, валами, частоколом і навіть цегляними або кам’яними мурами.

Місто вже мало чіткий поділ: у його центрі розташовувалися святилища, присвячені богам, будинки найзаможніших жителів, навколо — житла рядових общинників, майстерні ремісників. Право називатися першими містами на планеті належить багатьом стародавнім містам: наприклад Єрихон у Палестині (виникло 11 тис. років тому), Чатал-Гуюк у Туреччині (виникло 9 тис. років тому), Мохенджо-Даро в Індії (виникло 4—5 тис. років тому) тощо.

Цікаво знати

Місто Єрихон виникло на місці поселення землеробів. Жителі цього селища наполегливо працювали, отримували добрі врожаї ячменю та пшениці, обмінювали їх на вироби ремісників у сусідніх племен. У жителів селища накопичувалися багатства. Це дозволило їм зайнятися перебудовою свого поселення, яке поступово перетворилося на місто.

У Єрихоні зводили будинки з висушених на сонці глиняних цеглин. Цеглинки ці мали незвичну нам прямокутну, овальну форму (схожі на батон): знизу були плоскими, зверху — закругленими, зі слідами пальців. Навколо Єрихона жителі звели потужні стіни з вежами. У місті існувала каналізація. Дощова волога збиралася в спеціально побудовані сховища. Жителі Єрихона обмінювали зерно, сіль, яку вони добували, на речі, які їм були необхідні.

У Єрихоні археологи знайшли стародавні поховання: особи померлих були покриті глиняними масками з намальованими волоссям і головними уборами та вставленими в очні западини мушлями. Про релігійні вірування жителів свідчить найдавніший храм.

Стародавнє місто, залишки якого археологи розкопали під пагорбом Чатал-Гуюк, існувало в період неоліту, понад 9 тис. років тому. Воно мало площу близько 13 га, у ньому проживало від 2 до б тис. осіб. Місто було забудоване невеликими будинками із сирцевої цегли. Кожний будинок мав кілька невеликих кімнат, що виходили у велику кімнату площею 18—20 м2. Уздовж стін розташовувалися підвищення, на яких сиділи, спали та під якими ховали померлих.

Будинки мали вікна, але дверей не було, тому входили до них за допомогою драбини через отвір у пласкому даху. Не дивно, що це поселення ще називають «містом із дверима на дахах».

Надзвичайний інтерес становлять понад 40 святилищ Чатал-Гуюка. Вони відкрили невідомий до того духовний світ первісних землеробів. Святилища мали по чотири-п’ять кімнат, стіни яких були прикрашені розписами та глиняними рельєфами. Окрім великих рельєфів, на стінах святилищ знайдено найдавніші з відомих науці фрески. Їх зроблено в VI тис. до н. е. У святилищах виявлено велику кількість кам’яних і глиняних статуеток, ймовірно, принесених у дар богам.

Головною богинею давніх жителів Чатал-Гуюка була Мати-земля, або Богиня-Мати, яку вони зображали у вигляді молодої жінки, жінки-матері та старої жінки в супроводі птаха смерті — грифа. Чоловіче божество зображали у вигляді юнака чи зрілого чоловіка з бородою й верхи на бикові.

Жителі Чатал-Гуюка були вмілими землеробами, вирощували 14 видів культурних рослин, основні з яких — пшениця, ячмінь і горох. Займалися вони й скотарством та полюванням. Майстри виготовляли надзвичайно досконалі кам’яні вироби: поліровані дзеркала з обсидіану, кам’яне намисто з отворами, у які ледве проходить сучасна голка. Було розвинуте ткацтво. Гідний подиву майстерний дерев’яний посуд, яким користувалися жителі Чатал-Гуюка. У похованнях знайдено косметичні лопатки, кам’яні дзеркала, мушлі, у яких зберігалися косметичні речовини, фарба для вій і брів, корзинки з рум’янами тощо.

Усе це свідчить про досить високий рівень життя населення міста.

3. Виникнення найдавніших цивілізацій

Розповідь учителя

Розвиток землеробства й скотарства, поява ремесел, будівництво найдавніших міст свідчать про те, що людина стала активно перетворювати природу. Вона почала створювати штучне середовище проживання. Організація життя суспільства стала більш складною. З’явилися люди, які управляли іншими людьми. Приблизно в середині IV тис. до н. е. почався перехід людства від первісності до цивілізації. Показниками цього переходу було виникнення перших держав, розвиток міст, писемності, нових форм релігійного й культурного життя.

Робота з термінами та поняттями

Цивілізація (від латин, civilis — громадянський, міський, державний) — це більш високий ступінь розвитку людського суспільства, наступний після первісного. Цивілізація протилежна неорганізованому, дикому стану життя, грубій поведінці людини, що не рахується з іншими.

Навколо перших міст поступово об’єднувалися общини для спільного вирішення економічних проблем — проведення сільськогосподарських робіт, будівництва каналів і гребель, спорудження палаців і храмів. Об’єднувала їх і потреба протистояти зазіханню сусідніх общин на їхні родючі землі й пасовища.

З об’єднанням общин і зосередженням у містах великої кількості людей з’явилася потреба в нових способах управління й певних правилах (законах), які б упорядковували життя суспільства, що значно ускладнилося. З-поміж людей, наближених до старійшин і вождів, виокремилися групи людей, обов’язком яких було управляти містом, збирати податки, керувати військом, організовувати будівництво каналів, храмів, палаців.

До влади в містах прийшли найсильніші й найбагатші старійшини та племінні вожді. Їхня влада вже спиралася не тільки на авторитет, але й на військову силу.

Отже, уже в епоху міді й бронзи давні міста разом із територіями навколо них у місцях розвинутого землеробства, скотарства й металургії набули перших ознак державності. Вони мали: верховну владу в особі царя; військо; групу людей, що займалися виключно організацією життя міста (тобто тих, кого сьогодні називають чиновниками); певну територію, яку вони вважали своєю й кордони якої захищали. Із розширенням території найбільші й найсильніші міста перетворилися на економічні, військові та управлінські центри могутніх держав стародавнього світу.

Робота з термінами та поняттями

Держава — спосіб організації суспільного, економічного та культурного життя народу.

Таким чином, у результаті тривалого розвитку стародавні народи створили на своїх землях великі організовані співтовариства з високорозвиненою культурою та релігією, які називають цивілізаціями. Історію стародавнього світу можна представити як співіснування та зміну різних цивілізацій. Дослідження вчених показали, що найдавніші цивілізації зародилися в долинах найбільших річок. Сюди, до родючих долин Нілу, Євфрату, Тигру, Інду та Хуанхе, спрямовувалися великі маси людей. Воші створювали на їх берегах свої міста й поселення, які потім об’єднувалися в держави.

Незважаючи на великі відстані й відмінності в розвитку, давні цивілізації були пов’язані між собою. Їх взаємодії зумовили певну єдність стародавнього світу при існуванні різних цивілізацій і культур.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Обговорення результатів дидактичної гри «Чиста дошка».

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Чому бронзу називають штучним металом?

2. Коли відбувся перший суспільний поділ праці?

3. Як називалися перші міста на землі?

4. Де зародилися перші цивілізації?

5. Якими є ознаки переходу людства до цивілізації?

6. Що таке держава?

7. Які зміни в житті людства відбулися в період енеоліту та бронзової доби?

8. Що спричинило виникнення перших міст? Чим перші міста відрізнялися від поселень перших землеробів і скотарів?

9. Що сприяло суспільним поділам праці?

10. Чому, на вашу думку, саме в долинах великих річок виникли перші держави?

11. Як ви розумієте вислів «перехід від первісності до цивілізації»?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель звертає увагу учнів на провідні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творчі завдання.

1) Підготуйте есе за темою «Основні віхи на шляху людства до цивілізації».

2) Зробіть малюнок, зобразивши світи первісності та цивілізації.

3. Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного оцінювання за розділом «Життя людей за первісних часів». Складіть кросворд або ребус за матеріалом вивченого розділу.