Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 63

Тема. Римський період античних держав на території України. Боспорське царство.

Мета: характеризувати римський період античних держав на території України; розповідати про Боспорське царство; навчати розпізнавати і наводити приклади пам'яток античної цивілізації на території України; розвивати вміння визначати факти, що характеризують певне історичне явище або процес; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Античні держави Північного Причорномор'я».

Основні терміни та поняття: елевтерія, Боспорське царство.

Основні дати: І ст. до н. е. — VI ст. н. е. — римський період грецьких полісів Причорномор'я.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання

1. Коли відбувалась Велика грецька колонізація?

2. Які античні міста-держави Північного Причорномор’я та Криму вам відомі?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відродження і загибель Тіри й Ольвії Розповідь учителя

На межі нашої ери у розвитку міст Північного Причорномор’я відбулись великі зміни, пов’язані з включенням їх в орбіту римського впливу. У середині І ст. до н. е. Ольвія і Тіра були захоплені та зруйновані гетами на чолі з вождем Буребістом. Лише у середині І ст. почалось відродження давніх полісів, коли ця територія зацікавила правителів імператорського Риму. Відбувається відновлення Ольвії та Тіри. На межі II—III ст. ці міста переживають господарське піднесення: зростає кількість населення, розвивається ремесло, міста карбують власну монету. У господарстві цих міст відбувається суттєве зрушення. У попередню епоху головним джерелом багатства міст була хлібна торгівля. Хліб вирощувався у сільській окрузі — хорі. На початку нової ери основою господарства хоча і залишається сільське господарство, але вагомим чинником розвитку міст стає посередницька торгівля з варварськими племенами. Розвиток ремесел, виноробства був пов’язаний виключно з потребами жителів міст.

Особливий інтерес Риму до регіону спостерігався у період війн Доміціана і Траяна з даками. Після підкорення даків і утворення провінції

Дакія у Тірі в 117 р. з’являється римський гарнізон. Але місто не було включено до складу імперії, а зберігало певну свободу. Римський гарнізон у місті перебував до середини III ст. Так, завдяки йому було відбито напад племені карпів у 214 р. Але після ліквідації римської провінції Дакії доля Тіри була передбачуваною. Наприкінці 50 — на початку 60 рр. III ст. Тіра була захоплена і зруйнована готами.

Дещо схожа доля простежується і в розвитку Ольвії. У І ст. тут після занепаду відроджується життя і відновлюється міська громада. У господарському розвитку відбуваються деякі зміни. Як і Тіра, на межі II—III ст. Ольвія переживає господарське піднесення. Основою цього піднесення також стала посередницька торгівля з варварськими племенами. Водночас Ольвія вже не є одним з головних виробників хліба в регіоні. Тут починає активно розвиватися виноградарство і ремесла. Але продукція цих галузей в основному спрямовувалася на власне споживання або на нерівноцінний обмін із варварами. Прикметною ознакою життя в останній період життя міста було те, що держава забезпечувала громадян хлібом і вином за фіксованими мінімальними цінами.

На відміну від попередньої епохи, хору міста складають не сільські поселення і маєтки, а укріплені городища. Це свідчить про нетривкість ситуації у відносинах із варварами.

Наприкінці 60-х рр. II ст. в Ольвії розміщується римський гарнізон. Рим допоміг місту у війні з тавро-скіфами. Це на деякий час стабілізувало становище міста. За імператора Септимія Севера місто, перебуваючи за межами кордонів Римської імперії, отримало право автономії. Після виведення римських військ у середині III ст. Ольвія була зруйнована готами, а вцілілі жителі залишили її.

Загибель Тіри й Ольвії була пов’язано не з кризою античної цивілізації, а з навалою варварів.

2. Херсонес

Розповідь учителя

Римський період в історії Херсонеса починається з І ст. до н. е., коли місто позбулося залежності від Боспорського царства і потрапило під контроль Риму. В історії Херсонеса це дістало назву «перша елевтерія» (свобода). Місто отримало спеціальні права від Юлія Цезаря. Цей статус міста був більшим, ніж «автономія», яким користувалися Тіра й Ольвія. Але після загибелі Цезаря незалежність Херсонеса знову опинилась під загрозою. Спалахнув новий конфлікт з Боспорським царством, яке намагалося заволодіти містом. І на цей раз Рим втрутився у конфлікт на боці Херсонеса. Октавіан Август у 24—25 рр. до н. е. підтвердив право елевтерії. Ця подія була настільки важливою, що від неї почали вести нове літочислення у місті. Проте обсяг прав був меншим, ніж при Цезарі.

Громада Херсонеса погоджувалась на такі права з огляду на те, що місто не могло себе самостійно захистити від варварської небезпеки і зазіхань Боспору.

Цікаво знати

Боспорський цар Асандр намагався захопити Херсонес за допомогою шлюбу свого сина з донькою одного з поважних громадян міста Гікією. Молоді оселилися в будинку батька дівчини. Син боспорського царя впродовж двох років таємно від дружини приводив до будинку по декілька солдатів і ховав їх у підвалах. Вони мали при слушних обставинах відкрити ворота міста для військ боспорського царя. Гікія випадково викрила це і, як справжня патріотка, заблокувала їх у підвалі та підпалила будинок. Загинуло 200 воїнів разом з її чоловіком. За цей подвиг Гікії було обіцяно, що вона після смерті буде похована в межах міста. На її честь було зведено дві статуї. Одна з них із зображенням Гікії в бойових обладунках була також викарбувана і на монетах Херсонеса.

На кінець І ст. Херсонесу стали загрожувати сармати, які об’єдналися з кримськими скіфами. На допомогу місту прийшли римські війська і флот, які здійснили низку десантних операцій на узбережжі Криму і завдали поразки скіфам і сарматам.

Для більшого контролю над Кримом неподалік сучасної Ялти на мисі Ай-Тодор було засновано воєнний табір Харакс. Для пересування легіонів у південно-західній частині Криму навіть було збудовано римську дорогу. Перебування римських військ у місті та околицях було постійним лише із середини II ст. впродовж 100 років. У цей час Херсонес отримав нові права — другу елевтерію.

Присутність римських військ забезпечила стабільність у регіоні. Це стало підґрунтям для господарського піднесення Херсонеса на зламі II—III ст. У цей час спостерігається зростання сільськогосподарського виробництва, ремесел і посередницької торгівлі. Головними товарами на продаж поряд із хлібом стають солона риба, сіль, вино.

На відміну від Ольвії та Тіри, Херсонес не був зруйнований варварами. За допомогою римських військ було усунуто загрозу, що нависла над містом у середині III ст. Згодом Херсонес стає важливим опорним пунктом Східної Римської імперії (Візантії). Він проіснував до XIII ст.

3. Боспорське царство Розповідь учителя

Після поразки Мітридата VI Євпатора в історії Боспорського царства розпочинається період, який тісно пов’язаний із Римом. Він тривав із І ст. до н. е. до VI ст. н. е., коли Боспор став складовою частиною Візантії.

У 50-ті рр. до н. е. царем Боспору був Варнак, син Мітридата VI. Він проводив обережну політику, яка була спрямована на відновлення батьківської спадщини. Скориставшись першою громадянською війною у Римі, він зумів відновити владу над більшістю володінь батька. Але в битві біля Зеле у Малій Азії зазнав поразки від Цезаря і незабаром був убитий у Пантікапеї прихильниками Асандра, який захопив владу. Новий цар проводив активну внутрішню і зовнішню політику. Він зміцнив кордони держави, приборкав підвладні варварські племена і здійснив невдалу спробу підкорити Херсонес.

У 20 р. до н. е. він відходить від влади, і відтоді всі наступні правителі Боспору діють у руслі політики Риму. Ця політика була вигідна для царів Боспору, оскільки головними їх противниками стають варварські племена. Боспорські царі носили титул «друг Цезаря і друг римського народу».

Історія Боспору багата на політичні події: змови, перевороти, правління декількох царів. Кордони Боспору то розширювалися, то звужувалися під ударами варварів.

У І—III ст. відбувається господарське і політичне піднесення царства. Головними галузями господарства були виноробство, соління риби, кераміка, металообробка. Важливим також залишалось і виробництво зерна.

Більшість населення держави становили воєнні поселенці, які поряд із сільськогосподарською працею і ремеслом несли і військову службу на кордоні. Воєнні поселенці були переважно еллінізовані представники варварських племен. Так, на Керченському півострові була влаштована укріплена лінія з валом, баштами та укріпленими поселеннями. Фортеці й укріплення існували і на Кубанському півострові.

Боспорські царі вели боротьбу зі скіфами, сарматами, готами, гунами.

Від III ст. Боспорське царство зазнає постійних нападів варварських племен. Найбільш руйнівними стають напади готів, а згодом гунів, хоча Боспор і вистояв під їхніми ударами. Занепад Риму став і занепадом Боспорського царства. Міста Боспору стають частиною Візантійської імперії в VI ст.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Коли античні центри Північного Причорномор’я потрапляють в орбіту римського впливу?

2. На який період припадає розквіт держав Північного Причорномор’я та Криму?

3. Що таке елевтерія?

4. Коли і ким були знищені міста Тіра й Ольвія?

5. У яких містах розміщувалися гарнізони римських військ і флоту?

6. Хто був головним противником держав Північного Причорномор’я та Криму?

7. На яких засадах були побудовані відносини Риму з античними містами-державами Північного Причорномор’я?

8. Як позначилося на розвитку античних міст-держав Північного Причорномор’я та Криму поширення на них римського впливу?

9. Які зміни в господарському житті держав Північного Причорномор’я та Криму відбулися у II—III ст.?

Завдання

Обговоріть у групах. Чи були незалежними держави Північного Причорномор’я та Криму в римську добу? Яку вигоду мали жителі міст від римського впливу?

Дидактична гра «Асоціації»

Правила гри. Учитель називає терміни, поняття, факти тощо, розглянуті на уроці. Учні повинні вказати, із чим вони їх асоціюють. Якщо є потреба, учитель може запропонувати учневі пояснити, чому виникла саме така асоціація. Якщо під час гри вчитель помічає недоліки в засвоєнні матеріалу, їх необхідно виправити.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель звертає увагу учнів на провідні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання. Поясніть, яку роль відіграли держави Північного Причорномор'я та Криму в розвитку народів України на початку нашої ери.

3. Підготуйтеся до практичного заняття за темою «Історичні джерела про суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов'ян».