Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 54

Тема. Загибель Римської республіки.

Мета: визначити причини утворення тріумвіратів римських полководців і громадянської війни; охарактеризувати диктатуру Юлія Цезаря; формувати вміння оцінювати окремі факти, події; виховувати учнів у дусі патріотизму на основі особистого усвідомлення досвіду історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, дидактичні матеріали.

Основні терміни та поняття: тріумвірат, громадянська війна.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Бесіда за запитаннями

1. Які реформи намагалися здійснити брати Гракхи?

2. Які зміни відбулися в римській армії після реформ Гая Марія?

3. Коли була встановлена диктатура Сулли? Чому Суллу називають диктатором?

4. Чому сенатори виступали проти законів Гракхів, якщо вони сприяли відновленню боєздатності римської армії?

5. Чи могли реформи братів Гракхів подолати кризу Римської республіки?

6. Чому у громадському житті Риму велике значення мало ораторське мистецтво?

7. Чому римські історики дуже рідко згадували про повстання Спартака?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Перший тріумвірат

Розповідь учителя

Боротьба за владу, у якій армія брала активну участь, придушення повстань рабів сприяли зростанню впливу воєначальників. Один із них — Гай Юлій Цезар (102(100)—44 рр. до н. е.) — свою політичну діяльність почав як оборонець республіканських традицій, що забезпечило йому повагу плебеїв. Проте в 60 р. до н. е. Цезар уклав угоду з Гнеєм Помпеєм і Марком Крассом про захоплення і розподіл влади та боротьбу із сенатом. Цей союз дістав назву першого тріумвірату.

Робота з термінами та поняттями

Тріумвірат — союз трьох впливових полководців із метою захоплення влади.

Цікаво знати

Зазвичай знатні римляни мали два або три імені. Наприклад, Гай (особисте ім’я), Юлій (родове ім’я — прізвище), Цезар (прізвисько).

Прізвисько Цезар у давнину звучало як Кесар, що в перекладі означає «слон». Воно було дане одному із членів роду Юліїв за те, що він у Другій Пунічній війні під час бою убив слона. Юлій Цезар мав надзвичайні здібності, міг одночасно робити кілька справ: писати листа, читати, слухати донесення гінця.

У 59 р. до н. е. Цезаря було обрано консулом. Через рік він, за підтримки інших тріумвірів, був призначений намісником у приєднану до Риму, але ще не приборкану провінцію Галлію (територія сучасної Франції) строком на п’ять років. Цезар жорстоко придушив кілька повстань галлів. Легіони Цезаря знищували загони повстанців, узятих у полон галлів продавали в рабство, спалювали їхні домівки. Остаточно підкорити мужніх галлів не вдавалося.

У 56 р. до н. е. тріумвіри дали згоду на те, щоб Цезар ще п’ять років залишався намісником провінції. Ціною винищення майже чверті населення Цезар остаточно встановив римське панування. Зміцнивши свою владу, він дійшов до Ла-Маншу і навіть зробив кілька спроб підкорити племена бритів на Британських островах.

Ставши майже одноосібним правителем на підкорених землях, Цезар мав наповнену скарбницю і десять легіонів відданих йому, добре навчених, загартованих воїнів, що упродовж багатьох років поділяли з ним усі труднощі походів.

Робота з документом

ПЛУТАРХ ПРО ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ

Він користувався такою любов’ю і відданістю своїх воїнів, що навіть ті люди, які в інших війнах нічим не вирізнялися, з непереборною відвагою йшли у бій заради Цезаря. Мужність і любов до слави Цезар виховав у своїх воїнах перш за все тим, що щедро роздавав почесті і подарунки... Іншим засобом виховання військ було те, що він сам добровільно кидався назустріч будь-якій небезпеці і не відмовлявся від будь-яких труднощів.

Запитання до документа

Чому армія була вірною опорою Цезаря?

У 53 р. до н. е. загинув Марк Красс під час розпочатої ним війни з могутньою парфянською державою. Із союзу трьох залишилися Цезар і Помпей.

Цікаво знати

Гней Помпей у 67 р. до н. е. за дорученням сенату розпочав війну проти піратів. Маючи 500 кораблів і 120 тис. воїнів, він розподілив сили й одночасно напав на всі центри піратів. За 40 днів йому вдалося блискавичним ударом знищити піратство на заході Середземного моря. Остання битва відбулася в головному осередку піратів — Кілікії. Із них 10 тисяч загинули і 20 тисяч потрапили в полон.

2. Громадянська війна (49—45 рр. до н. е.). Диктатура Гая Юлія Цезаря

Розповідь учителя

Зростання популярності Цезаря непокоїло колишнього тріумвіра Помпея. Йому вдалося переконати сенат відкликати Цезаря з Галлії. Цезар мав розпустити свої легіони і постати перед судом. Тепер він стояв перед вибором — піти проти сенату й республіки чи підкоритися. Він обрав спротив.

10 січня 49 р. до н. е. Цезар на чолі одного із десяти своїх легіонів форсував річку Рубікон, яка була кордоном між Галлією й Італією, і почав боротьбу з Помпеєм. Так розпочалася чотирирічна громадянська війна. Помпей мав значно більше військ — 17 легіонів і велику кількість дрібних загонів. Проте армія Цезаря була більш дисциплінованою, вона постійно поповнювалася рекрутами. Помпей виявився неготовим протистояти Цезарю. Він залишив Рим і переправився у Грецію. Цезар без перешкод увійшов до столиці. Сила зброї вірних йому легіонів змусила сенат проголосити його диктатором. Проте Цезар не мав необмеженої влади, сенат залишався досить впливовим.

Цезар, на відміну від Сулли, не розправлявся зі своїми супротивниками, чим збільшив кількість своїх прихильників. До того ж він відновив права громадян, яких переслідували за Сулли.

Невдовзі між Цезарем і Помпеєм відбулась вирішальна битва на рівнині Фарсал. Цезарю вдалося здобути перемогу. Помпей утік, залишивши війська. Юлій Цезар переслідував свого ворога аж до Александрії Єгипетської, де Помпея було вбито за наказом єгипетського царя Птолемея XIII.

Але в самому Єгипті в цей час почалося повстання проти римлян. Усю зиму 48—47 рр. до н. е. армія Цезаря перебувала в оточенні й вела запеклі бої. Лише навесні римському диктатору вдалося перемогти. Захопивши столицю Єгипту Александрію, Цезар проголосив царицею країни Клеопатру VII, сестру переможеного Птолемея XIII.

Після цього йому довелося придушувати повстання понтійського царя Фарнака в Малій Азії. Війна була блискавичною: сам Цезар, повідомляючи сенат про перемогу, написав: «Прийшов, побачив, переміг!».

Після повернення на батьківщину Цезар роздав жителям Риму гроші, а ветеранам — земельні ділянки. Він збільшив кількість сенаторів утричі, що різко зменшило їхній вплив у суспільстві. Було видано закони, спрямовані на впорядкування життя у провінціях, на обмеження розкоші. Йому було запропоновано стати довічним диктатором, а також надано титул «батько вітчизни».

Утвердивши владу, Цезар блискавичним нападом здолав своїх ворогів у Північній Африці та Іспанії, відсвяткував одразу чотири тріумфи — галльський, єгипетський, азіатський і африканський.

У 45 р. до н. е. Цезарю довелося зіткнутися із синами Помпея, які зібрали велику армію і виступили проти нього. Остання битва громадянської війни відбулася біля міста Мунд, де Цезар здобув чергову перемогу. Вже ніщо не заважало йому бути одноосібним правителем усієї Римської держави. Сенат і народні збори вже не мали великого впливу на життя країни, хоча формально щороку обирали Цезаря консулом. Цезар на знак своєї величі з’являвся перед людьми у пурпурній тозі тріумфатора, трон, на якому він сидів, був виготовлений із золота. Його друг Марк Антоній пропонував навіть проголосити Цезаря царем. Сам Цезар говорив: «Республіка — це ніщо, пусте ім’я без тіла та обличчя». Це викликало спротив сенаторів і стало приводом для об’єднання його ворогів. Цезаря вбили просто на засіданні сенату 15 березня 44 р. до н. е.

Робота з документом

ГАЙ СВЕТОНІЙ ТРАНКВІЛЛ ПРО СМЕРТЬ ЦЕЗАРЯ

Він сів, і змовники оточили його, наче для привітання. Відразу Туллій Цимбр, що взяв на себе першу роль, підійшов до нього ближче... схопив його за тогу вище ліктів. Цезар кричить: «Це вже насилля!». І тут один Кассій, розмахнувшись ззаду, завдає йому рану нижче горла. Цезар хапає Кассія за руку, проколює її грифелем, намагається підвестися, але другий удар його зупиняє. Коли ж він побачив, що з усіх боків на нього спрямовані кинджали, він накинув на голову тогу... Він був уражений 23 ударами, тільки при першому, навіть не крикнувши, а застогнавши... Марка Брута, що кинувся на нього, запитав: «І ти, дитя моє?».

Запитання до документа

1) Чому сенатори вирішили вбити Юлія Цезаря?

2) Що в оповіді свідчить про мужність Юлія Цезаря?

Цікаво знати

Напередодні загибелі Цезаря нібито відбувалися дивні речі, які римляни вважали знаменням наближення смерті правителя: табуни коней, які він присвятив богам і відпустив під час переходу через Рубікон, відмовлялися від їжі і проливали сльози; до приміщення, де відбувалося засідання сенату, влетіла невелика пташка із лавровою гілочкою в дзьобі, а за нею — зграя птахів, які, наздогнавши її, роздерли на шматки.

Народ змовників не підтримав, і вони змушені були тікати з Риму. Римляни віддали диктатору найвищі почесті — тіло Цезаря спалили на Форумі. Тисячі римлян, вдячних Цезарю за щедрість, кидали у поховальне багаття свою зброю і коштовності.

Цезар залишив слід в історії не тільки як правитель, а і як реформатор календаря (відомий юліанський календар), будівничий, письменник та автор багатьох крилатих висловів («Жереб кинуто», «Рубікон перейдено»).

Згодом ім’я Цезаря було перетворено на імператорський титул. Від нього походять титули наступних правителів імперій «цісар», «цар», «кайзер» тощо.

3. Другий тріумвірат. Встановлення принципату Октавіана Августа

Розповідь учителя

Ще за життя Цезар проголосив своїм наступником нерідного племінника Гая Октавія (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.). Звістку про загибель Цезаря 19-річний Октавій отримав на чужині. Диктатор заповів йому не тільки величезну державу, а й три чверті свого майна. Чверть майна Цезаря призначалася римському народові, але спадок Цезаря дістався колишньому другові та соратникові диктатора Марку Антонію, якого після смерті Цезаря сенат, що відновив свою владу, проголосив правителем держави. Октавій звернувся до Антонія з проханням повернути громадянам Риму гроші, які заповів Цезар, але той відмовив. Тоді Октавій продав свою частину спадку Цезаря, власне майно та роздав гроші римлянам. Це викликало у народу захоплення і сприяло посиленню популярності Октавія.

Постать в історії

Після усиновлення Цезарем Октавія останній отримав ім’я Гай Юлій Цезар Октавіан. Як політик він був хитрий та жорстокий, проте, приховуючи владолюбство, поводився скромно та люб’язно.

Під тиском легіонерів Цезаря, які не бажали війни між двома його спадкоємцями, Антоній і Октавіан змушені були укласти союз. До них приєднався один з воєначальників Цезаря, намісник в Іспанії Лепід. Так у 43 р. до н. е. виник другий тріумвірат. Спираючись на легіони, тріумвіри змусили сенат надати їм повноваження реформувати життя держави. Знову, як колись Сулла, свої реформи вони почали з боротьби проти прихильників республіканського устрою й оприлюднили проскрипції. Серед засуджених було понад 200 сенаторів та 2000 вершників. Дехто з них потрапив до проскрипцій лише тому, що мав багато грошей або гарні маєтки. Рим був охоплений панікою. Оголошені ворогами римляни ховалися повсюдно: в колодязях, каналізації, димарях тощо. Вони не довіряли нікому, адже на них полювали рідня, сусіди і навіть їхні раби, бажаючи заволодіти землями і майном. У ці страшні дні загинув від рук найманих убивць один із найвідоміших політичних діячів і ораторів Марк Туллій Цицерон.

Постать в історії

Марк Туллій Цицерон був політичним супротивником Цезаря. Виходець із вершників, Цицерон досяг успіхів у політичній діяльності завдяки розуму і красномовству. Він був обраний консулом, виступав на боці противників Цезаря. Його судові та політичні промови стали неперевершеними зразками ораторського мистецтва для сучасників і нащадків.

Цицерон написав також чудові філософські твори, в яких у досконалій літературній формі виклав багато знань стародавніх мудреців. Цицерон іменував установлення одноосібної влади «вбивством вітчизни», закликав до справедливості і римської доблесті. Молодих людей він переконував у необхідності наполегливо вчитися і дотримуватися добрих звичаїв.

Протистояння різних сил — прихильників диктатури і республіканців, а також ворожнеча між самими тріумвірами знову кинули Рим у вир громадянських війн.

У 42 р. до н. е. тріумвіри у битві при Філіппах у Македонії розбили велике військо, яке зібрали вбивці Цезаря Брут і Кассій. Кассія було вбито, а Брут наклав на себе руки.

Робота з документом

ПЛУТАРХ ПРО ПРОСКРИПЦІЇ

Уночі в багатьох місцях у місті було виставлено проскрипційні списки з іменами нових ста тридцяти осіб на доповнення до попередніх сімнадцяти, а через якийсь час — ще список інших ста п’ятдесяти осіб. До списків завжди заносили додатково кого-небудь з уже засуджених або помилково вбитого; усе це робилося для того, щоб здавалося, що вони загинули на законній підставі. Було віддане розпорядження, щоб го

лови вбитих доставляли тріумвірам за певну винагороду, яка для вільнонародженого полягала в грошах, а для раба — у грошах і свободі. Усі повинні були надати свої домівки для обшуку. Кожний, хто прийняв до себе в дім, або сховав засудженого, або не дозволив обшукати свій дім, карався смертю. Кожний, хто хотів, міг донести на будь-кого й одержати за це винагороду.

Запитання до документа

1) Навіщо до списків заносили засуджених або помилково вбитих людей?

2) Чому більшість римлян активно брали участь у переслідуваннях засуджених?

Тріумвіри стали господарями держави і поділили її між собою. Антоній отримав східні провінції, Лепід — Північну Африку, а Октавіан — Іспанію, Галлію, Іллірію та Італію. Октавіан, згасивши невдоволення, яке виникло в Римі у зв’язку з проскрипціями, у 36 р. до н. е. захопив Північну Африку й усунув від влади Лепіда. А в 32 р. до н. е. він почав готуватися до війни з Марком Антонієм, який мав владу над східними провінціями, у тому числі над Єгиптом, і був одружений із Клеопатрою — царицею Єгипту. Подружжя об’єднало свої зусилля у протистоянні Октавіану. 2 вересня 31 р. до н. е. у морській битві біля мису Акцій (Північна Африка) флот Антонія й Клеопатри зазнав поразки. Антоній і Клеопатра тікають до Єгипту, куди невдовзі увійшли війська Октавіана. Військо Антонія переходить на бік Октавіана. У відчаї Антоній накладає на себе руки. Цариця Клеопатра перед загрозою стати полонянкою Октавіана випустила змію, яка смертельно вжалила її. Октавіан наказав убити сина Антонія — Антулла та сина Клеопатри і Юлія Цезаря — Цезаріона.

Громадянські війни скінчилися. В Октавіана більше не залишилося внутрішніх ворогів. У державі запанував мир, але республіканський устрій зазнав нищівного удару. Формально республіканські установи ще діяли, але влада належала одній особі — Октавіану.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Які військові походи здійснив Юлій Цезар? Яке значення для Риму вони мали?

2. Хто утворив Перший тріумвірат?

3. Де відбулась вирішальна битва між прихильниками Цезаря і Помпея?

4. Якими титулами римляни нагородили Цезаря? Скільки тріумфів відсвяткував Цезар?

5. Хто очолив змову проти Цезаря?

6. Хто утворив Другий тріумвірат?

7. Укажіть хронологічні межі Другої громадянської війни.

8. Де відбулась вирішальна битва між Октавіаном і Антонієм?

9. На конкретних прикладах поясніть, що таке громадянська війна. Які причини Першої і Другої громадянських війн у Римі?

10. Яка головна мета утворення тріумвіратів?

11. Що дало змогу Юлію Цезарю опинитися на вершині влади?

12. У чому проявлялася диктатура Цезаря? Що змінилося в житті Риму після встановлення влади Цезаря?

13. Чому змовники вбили Цезаря?

14. Чим завершилася Перша громадянська війна в Римі і якою була доля тріумвірів?

15. Чим диктатура Цезаря відрізняється від диктатури Сулли?

16. Завдяки чому Октавіанові вдалося перемогти Антонія?

17. Поясніть, що означають вислови «Рубікон перейдено», «жереб кинуто».

18. Доведіть, що створення Другого тріумвірату було початком остаточного руйнування республіканського устрою в Римі.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель стисло нагадує учням провідні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Дайте відповіді на запитання.

1) Чому римляни поступилися своєю свободою на користь диктатури Цезаря?

2) Які заслуги перед народом сприяли поклонінню диктаторові як богу?

3) Чому римляни так відчайдушно билися між собою за одного з диктаторів?

4) Цицерон у своїх промовах і творах закликав молодь наполегливо вчитися і робити добрі справи. Чи слід вам дотримуватися його порад?