Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 5

Тема. Суспільна організація та влада за первісних часів.

Мета: вирізняти ознаки суспільного життя й прояви його ускладнення за первісних часів; пояснювати, як формувалася організація влади в цей час; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «первісне людське стадо», «сім'я», «рід», «плем'я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»; формувати вміння аналізувати розвиток процесів у суспільстві; виховувати шанобливе ставлення до минулого людства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Виникнення людини та її розселення на Землі», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: первісне людське стадо, сім'я, рід плем'я, союз племен, родова община, сусідська община, народні збори, рада старійшин, вождь.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Правда — неправда»

Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні на аркушах під номером відповідного завдання ставлять « + », а якщо ні — «-». Гру можна проводити з усім класом або з окремими учнями.

1. Найдовшим із періодів кам’яного віку є мезоліт. (-)

2. Останнії! льодовиковий період закінчився близько 2 тис. років тому. (-)

3. У період мезоліту первісна людина винайшла лук і стріли. (+)

4. У період неоліту люди винайшли рибальство. (-)

5. Нові форми господарювання, що з’явилися в неоліті, зробили можливим осіле життя. (+)

6. Першим штучним матеріалом, винайденим первісними людьми, стала кераміка. (+)

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Що спонукало первісних людей у періоди палеоліту й мезоліту вести рухливий спосіб життя?

2. Як вплинуло на життя людини опанування вогню?

3. Чому в народів, що вели осілий спосіб життя, керамічні вироби були з плоским дном?

4. Чому в первісних людей виникла потреба в обміні?

5. Чому зміни, що сталися в житті людей у період неоліту, назвали неолітичною революцією?

6. Чому первісні люди перейшли до землеробства, адже їхній досвід збиральництва та мисливські знаряддя надавали можливість прохарчуватися й мати вільний час?

7. Чому саме жінки винайшли землеробство та глиняний посуд? Припустіть, що було винайдено чоловіками.

8. Чому ремесло стало швидко розвиватися в епоху неолітичної революції?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Що таке суспільство?

2. Які приклади суспільного життя ви можете навести?

3. Що таке влада? У чому вона полягає?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Випереджальне завдання

(Випереджальне завдання сприятиме активізації роботи учнів.) Упродовж розгляду нового матеріалу визначте основні етапи формування суспільної організації та влади за первісних часів.

1. Початок формування суспільства. Родова община

Розповідь учителя

Сучасні вчені, спостерігаючи за поведінкою людиноподібних мавп, дійшли висновку, що первісні люди так само, як і їхні предки, щоб вижити, змушені були об’єднуватися в колективи, які вчені назвали первісне людське стадо. Вони спільно полювали на здобич, збирали рослини, доглядали дітей, захищалися від хижаків. Поступово стадо перетворилося на стійкішу організацію — первісну общину. А приблизно за 30 тис. років до н. е. сформувалися роди.

До них належали люди, що походили від спільного предка, — родичі. Археологи вважають, що підтвердженням існування родів є великі розміри жител людини наприкінці палеоліту. У такому помешканні жила велика сім’я, що налічувала 10—20 осіб.

Робота з термінами та поняттями

Первісне людське стадо — невелике нестійке об'єднання первісних людей.

Родова община (громада) — сталий колектив родичів, що працювали разом і мали спільну власність, основою якого був рід.

Плем'я — групи родових общин, які мали спільну мову, територію, вірування, матеріальну й духовну культуру. Головою племені був вождь, що керував ним за допомогою старійшин.

Первісне суспільство — початковий етап розвитку людства, ознаками якого були колективна праця, спільна власність, зрівняльний розподіл їжі та майна.

Полювати на мамонта та інших великих тварин, споруджувати будинки з їхніх кісток було неможливо поодинці. Були потрібні десятки організованих людей, що дотримувалися певної дисципліни. Люди стали жити родовими общинами. У таку общину входило кілька великих сімей, що утворювали рід. Близькі та далекі родичі складали єдиний колектив. Житла, знаряддя, запаси їжі в родовій общині були спільними. Чоловіки спільно полювали, спільно займалися виготовленням знарядь праці та будівництвом.

Особливою повагою великої родини користувалася жінка-мати. За жіночою лінією визначалася належність до роду. У місцях проживання стародавніх людей часто знаходять майстерно зроблені жіночі фігурки. Жінки займалися збиральництвом, готували їжу та зберігали харчові запаси, підтримували вогонь у вогнищі, шили одяг і головне — ростили дітей. Так близько 30 тис. років тому виникла нова суспільна організація — материнська родова община. Цей період називають матріархатом, що в перекладі означає «влада матері». Він став одним з етапів формування первісного суспільства.

Общинами керували найбільш мудрі члени роду — старійшини. Вони мали великий життєвий досвід, зберігали давні перекази та звичаї. Старійшини стежили за тим, щоб усі члени роду слідували встановленим правилам поведінки, щоб ніхто не претендував на частку іншого при розподілі продуктів, одягу й місця в житлі.

Дітей у родовій общині виховували спільно. Діти знали звичаї роду та дотримувалися їх. Коли хлопчики підростали, вони мали пройти випробування, щоб бути прийнятими до числа дорослих чоловіків-мисливців. Хлопчик повинен був мовчати під низкою ударів: йому робили надрізи на тілі, втирали в них попіл, землю й соки рослин; він мав провести кілька днів і ночей сам у лісовій гущавині — багато чого треба було винести, щоб стати справжнім чоловіком роду.

2. Сусідська община

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи особливості формування сусідської общини.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

За часів неоліту зберігалася колективна власність на землю, пасовища, ліс, як і раніше, існувала потреба в спільній праці роду, об’єднанні вмінь колективу. Худоба та знаряддя праці були спільними, але предмети побуту перебували у власності окремих сімей. Усі вироблені продукти землеробства й скотарства, ремісничі вироби та впольована дичина розподілялися між родичами — членами общини.

Кількість осіб у родовій общині залежала від наявності земель, придатних для землеробства, пасовищ, угідь для полювання. Якщо неможливо було прогодувати всіх, рід поділявся на дрібніші роди, які відселялися, освоюючи нові землі. Але роди не поривали зв’язків між собою та в разі небезпеки об’єднувалися для захисту свого майна й земель. Об’єднувала їх і спільна мова, яка сприяла спілкуванню між членами родів, обміну знаннями й досвідом. Сукупність таких родів становила плем’я.

Родові общини час від часу переселялися чи змінювали поля через те, що землі втрачали родючість. Так само й скотарі долали сотні, а інколи й тисячі кілометрів у пошуках кращих пасовищ. До того ж почалися сутички й справжні війни між племенами за продукти землеробства й скотарства, ремісничі вироби, коштовні метали. У цих переселеннях і війнах відбувалося перемішування племен і родів. Тепер в одному поселенні жили не лише родичі, але й люди, які не належали до цього роду, а були лише сусідами. Так сформувалися сусідські общини, члени яких не були родичами, але разом володіли землею, розподіляючи її між окремими сім’ями, спільно користувалися пасовищами, лісами та іншими багатствами, спільно вирішували найважливіші справи роду.

3. Виділення знаті

Розповідь учителя

На відміну від родової общини, у сусідській набуває визначеності приватна власність — власність сім’ї чи окремої людини на матеріальні цінності. Якісь родини працювали краще, комусь сприяла погода, хтось був успішним у війнах чи нахабнішим, відбираючи майно в інших. Так поступово матеріальні багатства нагромаджувалися в небагатьох. З’явилася майнова нерівність, тобто поділ на багатих і бідних.

Праця в господарстві стала важчою та складнішою й лягла переважно на плечі чоловіків. Поступово чоловіки ставали на чолі роду. Такий устрій учені назвали патріархатом, що в перекладі з давньогрецької означає «влада батька». Патріархом був старійшина, що керував спільними справами — будівництвом каналів, святилищ і поклонінням божествам.

Під час міжплемінних війн на чолі озброєних общинників стояв вождь, якого обирали із сильних та авторитетних членів племені. Поступово вождь перетворювався на постійного голову племені. Вождь формував військовий загін зі своїх родичів і найбільш войовничих членів племені. Цей загін називався дружиною.

Більша частина здобичі діставалася вождю та його воїнам. Вони ставали багатшими за своїх одноплемінників. До того ж з ускладненням господарського життя виник прошарок людей, які управляли життям общини. Вождь, старійшини, дружинники, чаклуни користувалися найбільшим авторитетом і повагою. Їх називали знатними людьми, знаттю. Знаті приписувалося походження від шанованих предків, особливі доблесті й переваги. Вождь і знать управляли життям племені. Згодом знатність почала передаватися у спадщину. Вона поширювалася на дітей, онуків, нащадків знатної людини. Виникла соціальна нерівність, тобто права й обов’язки людей визначалися за ступенем наближення до влади.

Незважаючи на появу знаті, яка перебрала на себе управління життям суспільства, усі найважливіші справи вирішувалися на народних зборах — зібранні всіх дорослих членів племені. На них розв’язувалися питання розподілу земель, вибору вождя, війни і миру із сусідами тощо. У міру зміцнення влади вождя й знаті роль народних зборів занепадає. Право голосу на них отримали лише чоловіки, здатні носити зброю. Такий лад називають воєнною демократією (слово «демократія» перекладається з грецької як «влада народу»). Згодом народні збори перетворюються лише на зібрання членів селища, на яких вирішувалися окремі нагальні питання або оголошувалася воля правителя.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Обговорення результатів виконання випереджального завдання, отриманого перед початком розгляду нового матеріалу.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Як учені називають першу форму організації людського колективу?

2. Які ознаки родової общини відображає слово «община»?

3. Яку роль у житті племені відігравав старійшина?

4. Які чинники зумовили появу патріархату?

5. Що виникло раніше: сусідська чи родова община?

6. Що таке воєнна демократія?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням самостійно підбити підсумки уроку, відповівши одним реченням на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість матеріалу, розглянутого на уроці?». На поставлене запитання по черзі відповідають усі учні.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання. Підготуйте есе за темою «Матріархат і патріархат: чому вони існували в первісні часи?».