Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 49

Тема. Природні умови Італії. Виникнення Риму, і Царська доба.

Мета: ознайомити учнів із природними умовами Апеннінського півострова; охарактеризувати процес виникнення Риму; характеризувати царську добу історії Стародавнього Риму; закріплювати навички здійснення порівняльного аналізу; визначати вплив природного середовища на розвиток історичного процесу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Стародавня Італія», ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: рекс, ліктори, понтифік, сенат, коміції, пролетарі.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Які держави, що ви вже вивчали, розташовувалися на узбережжі Середземного моря?

2. Які народи засновували свої міста-колонії на узбережжі Середземного моря?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вступне слово вчителя

Ми починаємо вивчати одну з наймогутніших держав стародавнього світу — Рим. Це «вічне місто», як його називали, відіграло винятково важливу роль у розвитку історії людства.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

Дата

Назва історичного періоду

753—509 рр. до н. е.

Епоха царів

509—30 рр. до н. е.

Епоха Республіки

30 р. до н. е. — 476 р. н. е.

Епоха Імперії

Завдання

Визначте, скільки років проіснувала Римська держава.

1. Природа і населення Апеннінського півострова Розповідь учителя

Італія розташована на Апеннінському півострові, де з півночі на південь простягаються Апеннінські гори. Півострів омивають п’ять морів: з півдня — Іонічне та Середземне, із заходу — Тірренське та Лігурійське, а зі сходу — Адріатичне. Поряд розташовані великі острови — Сицилія, Корсика, Сардинія. Клімат Італії м’якіший, ніж у Греції. Від холодних північних вітрів її захищають найвищі в Європі гори — Альпи. Клімат на півострові тоді був більш помірний, ніж сьогодні. Кількість опадів у Середній і Північній Італії є достатньою. Менше їх випадає у Південній Італії. Територією країни протікають досить великі річки — По, Арно та Тибр. На відміну від Греції, в Італії багато територій, придатних для землеробства і скотарства. Стародавні греки назвали цю країну Італією, що в перекладі означає «Країна телят». В Апеннінських горах є поклади міді, олова, заліза, золота й срібла. Багата Італія і на будівельний камінь та глину.

Найдавнішим населенням Апеннінського півострова вважають племена лігурів, сікулів, сіканів тощо. Інші племена прийшли сюди пізніше. Серед прийшлих народів вирізняються італіки, які, можливо, і дали назву країні. Із часом місцеві і прийшлі народи сформували дев’ять племен. Серед них — латини, умбри, сабіни та інші. Всі вони були землеробськими племенами, які мали розвинуті металургію, гончарство та інші ремесла. Більшість населення о. Сицилія становили переселенці з міста Карфаген та греки.

Цікаво знати

ЕТРУСКИ

У X ст. до н. е. в Італії з’явилися етруски (тіррени). Про їх походження достеменно не відомо. Але більшість схиляється до думки, що вони прибули на Апенніни морем із Лідії та поступово захопили територію від Тибра до Альп. Заселені ними землі дістали назву «Етрурія».

У етрусків були розвинуті землеробство, скотарство та ремесла. Вони вміли осушувати болота, будувати зрошувальні канали. На своїх полях вирощували пшеницю, овес, ячмінь, льон, гранат та інші культури. Славилися й етруські ремісники. Ткачі мистецьки виготовляли лляні тканини для одягу, вітрил тощо. Гончарі виробляли гарний посуд і вишукані скульптури. Справжніми шедеврами були витвори етруських ювелірів, які виготовляли прикраси з найтонших срібних та золотих елементів, бурштину і коштовного каменю.

Етруски були вмілими мореплавцями, їхні кораблі перетинали простори Середземного моря, досягаючи берегів Греції, Карфагену, Фінікії.

Це був перший народ на Апеннінському півострові, який почав будувати міста. Всі вони були чітко сплановані; мали міцні кам’яні мури та башти. На прямих вимощених вулицях розташовувалися кам’яні будинки та храми. Згодом етруські міста об’єдналися в союз, на чолі якого стояв вибраний правитель. Також вони були першими будівничими доріг в Італії.

Етруски мали власну писемність, яка легко читається, бо створена на основі грецького алфавіту. Але ми не знаємо, якою була мова етрусків, і тому знайдену велику кількість писемних джерел досі не вдалося розшифрувати.

Відомо, що Етрурія тривалий час вела боротьбу з латинами за збереження своїх земель. І навіть після підкорення їх латинами у III ст. до н. е. вони намагалися звільнитися з-під їхньої влади. Останнє повстання етрусків було придушене латинами в І ст. до н. е.

Етрусків вважають засновниками міста Риму, яке дало назву майбутній могутній імперії. Археологи знайшли на території Риму залишки кам’яної фортеці, збудованої етрусками у VIII ст. до н. е.

2. Виникнення міста Риму

Розповідь учителя

Легенда пов’язує виникнення міста з іменами двох братів-близнюків Ромула і Рема. їхній дід був царем, якого позбавив влади власний брат. А близнюків він наказав викинути в Тибр, поклавши в кошик. Але малюки не загинули: їх вигодувала вовчиця, а виховав пастух. Брати підросли, дізнались про своє царське походження і повернули владу.

Правити разом братам не довелося. Ромул, обраний богами, став царем. Брати вирішили побудувати місто там, де їх вигодувала вовчиця. Проте вони посварилися, і Ромул убив Рема. Засноване в 753 р. до н. е. місто він назвав власним ім’ям — Рим.

Робота з документом

ДІОНІСІЙ ГАЛІКАРНАСЬКИЙ ПРО ВЛАДУ ЦАРЯ

...Ромул дав цареві такі права: щоб він очолював священнодійства і жертвопринесення, щоб зберігав закони та звичаї батьків, тяжчі злочини розбирав сам, а легші доручав сенатові; збирав сенат і скликав народ та мав вищу владу під час війни...

Запитання до документа

Які обов’язки перед суспільством мав цар?

3. Давньоримське суспільство

Колективна робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника. Учитель узагальнює знання учнів за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Римське суспільство було схожим на грецький поліс. Перші жителі Риму поділялися на патриціїв, плебеїв і рабів. Патриції, що належали до латинських родів, мали право володіти землею і брати участь у народних зборах, тобто були повноправними громадянами. Плебеї належали до підкорених латинами народів (зокрема етрусків) або переселенців. Вони, на відміну від патриціїв, не мали права володіти землею та брати участь у народних зборах. Шлюби між плебеями і патриціями заборонялися.

У давньоримському суспільстві вже тоді існувала досить складна система управління. Із VIII ст. до н. е. римську общину очолював цар — рекс, якого обирали на народних зборах. Він був також військовим вождем і жерцем. Символами влади царя були трон, прикрашений слоновою кісткою, і 12 охоронців — лікторів. Хранителем звичаїв і традицій, укладачем особливого календаря, де позначалися сприятливі та несприятливі для Риму дні, був великий понтифік. Ще одним органом влади був сенат.

Робота з термінами та поняттями

Сенат — рада старійшин, куди входили глави родів — патриції.

До складу сенату входили 300 патриціїв із 300 найдавніших родів. Оскільки вважалося, що саме ці 300 родів заснували Римську державу, сенаторів називали «батьками» (падре — патриціями). Їхнім основним обов’язком був захист закону від царя і самих громадян Риму. Сенат міг відмовити народним зборам чи цареві у прийнятті рішення, якщо воно суперечило звичаям. Посади сенаторів були довічними. На чолі сенату стояв принцепс — найстарший за віком сенатор. Сенат оголошував війну або укладав мир, обговорював законопроекти, відав скарбницею. Коли цар помирав, то до обрання нового правителя сенат щодня за жеребом визначав «виконувача обов’язків». Йому передавали ключі від скарбниці, печатку Риму, символи царської влади.

Голосування у сенаті відбувалося досить незвичним для нас способом: ті, хто виступав за те чи інше рішення, відходили в один бік, ті, хто проти, — в інший.

Але вся повнота влади в Римі зосереджувалася не у рекса або сенату, а в народних зборах. Вони ухвалювали закони та здійснювали судочинство. Тут обирали царя, здійснювали помилування засуджених до страти. Народні збори проходили по куріях: їх налічувалось 30, і вони мали назву «куріальні коміції». До кожної курії належало десять родів. Збори відбувалися в центрі міста на площі Форум. Щоб ухвалити рішення, потрібна була більш ніж половина голосів.

Десять курій об’єднувалися у трибу («плем’я»), тобто існувало три триби: Рамни, Тіції, Лукери.

Завдання

Що спільного і відмінного в устрої Афін і Риму?

4. Реформи Сервія Тулія

Розповідь учителя

Із 753 по 509 р. до н. е. у Римі правило сім царів. Про їх правління збереглося чимало легенд, більшість із яких знайшли своє підтвердження. Передостанній із них, Сервій Тулій (578—534 рр. до н. е.), здійснив реформи, спрямовані на вдосконалення управління державою. Він замінив родоплемінний поділ суспільства на майновий і територіальний.

Сервій Тулій поділив усіх римських громадян на класи. Залежно від майна і прибутків було виділено вершників, пролетарів та ще п’ять класів. Обов’язком кожного класу було надати для армії певну кількість центурій, тобто сотень воїнів. Вершники мали сформувати 18 центурій, І клас — 80 центурій піхоти, II клас — 22, III клас — 20, IV клас — 22, V клас — 30, пролетарі — 1 центурію. Загалом налічувалося 193 центурії.

Процедура визначення майна називалась цензом (оцінюванням). Кожний громадянин мав прибути до царя і повідомити про розмір свого статку.

Також була змінена система голосування на народних зборах. До народних зборів додалися збори по сотнях (центуріях — військово-територіальних підрозділах). Усі, хто ніс військову службу, відвідували і збори по центуріях — центуріальних коміціях, де і вирішували найважливіші державні справи. Кожна з них мала один голос у народних зборах.

Цікаво знати

КЛАСИ РИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА РЕФОРМАМИ СЕРБІЯ ТУЛІЯ

Вершники

I клас — 100000 ассів

II клас — 75000 ассів

III клас — 50000 ассів

IV клас — 25000 ассів

V клас — 11 000 ассів

Пролетарі.

Робота з термінами та поняттями

Пролетарі — найбідніші громадяни Риму, багатством яких були тільки їхні нащадки.

Асс — давньоримська мідна монета.

Невдовзі після завершення реформ Сервія Тулія убив Тарквіній Гордий із роду Тарквініїв. Він став останнім римським царем. Тарквіній намагався позбавити римлян права брати участь в управлінні державою. Його не обирав народ, не затверджував сенат. Наслідуючи грецьких тиранів, він прагнув одноосібної влади. Для її звеличення він розгорнув широке будівництво. Заснував храм на Капітолійському пагорбі. Вів успішні війни із сусідами. Але в пам’яті народу він залишився як жорстокий узурпатор. У 509 р. до н. е., коли повсталий народ вигнав Тарквінія Гордого, закінчилася царська доба в історії Риму.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Де розташована Італія?

2. Хто заснував Рим і став його першим царем?

3. Назвіть ознаки царської влади.

4. Які права й обов’язки мав член римської громади?

5. Які права мали цар, сенат, народні збори?

6. Які реформи провів цар Сервій Тулій?

7. Що зробили перші царі для формування Римської держави?

8. Чим відрізнялося становище плебеїв і патриціїв?

9. Якою була система управління в Стародавньому Римі?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновок

У VIII—VI ст. до н. е. відбулося становлення нової держави — Риму, якій судилося відіграти важливу роль у розвитку античного періоду розвитку людської цивілізації.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Виконайте завдання на вибір.

1) Заповніть порівняльну таблицю «Природні умови цивілізації Єгипту, Греції, Італії».

2) Вкажіть факти, які свідчать про те, що Римська республіка була аристократичною.

3) Підготуйте презентацію за темою «Заснування Риму».