Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 47

Тема. Практичне заняття «Суспільне, господарське життя та побут в античних полісах на території України».

Мета: скласти уявлення про суспільне, господарське та духовне життя в античних полісах на території України; розвивати вміння систематизувати історичний матеріал, аналізувати документи; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Велика грецька колонізація», матеріали, підготовлені учителем і учнями до практичного заняття.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

План роботи

1. Ознайомлення із запропонованим матеріалом.

2. Аналіз документа за планом.

3. Висновок відповідно до мети роботи.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Суспільне, господарське та духовне життя в античних полісах на території України

Грецькі колоністи займалися переважно хліборобством і виноградарством. Значну роль відігравали тваринництво та рибний промисел. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Найпоширенішими з ремесел були керамічне, склоробне, ювелірне, ткацтво, металообробка, вичинка шкіри. Вишукані ювелірні вироби виготовлялися зокрема на замовлення заможних скіфів. Значна кількість цих виробів знайдена у скіфських царських курганах. Найбільш масовим було керамічне виробництво, яке забезпечувало населення необхідним посудом. Важливе значення мала торгівля. Головними експортними товарами були зерно, яке закуповували купці у греків-колоністів та сусідніх племен, а також худоба і раби. У торгівлі з Великою Скіфією провідну роль відігравала Ольвія, яку називали «торжищем Борисфенітів». Місцевому населенню Північного Причорномор’я греки продавали передусім ремісничі вироби, зброю, вино. Торгівля велася з місцевими племенами переважно обміном. У містах-державах для потреб торгівлі карбували власну монету.

Побут і культура причорноморських грецьких держав мали багато спільного зі способом життя і культурою античного світу. Жителі міст вважали себе греками, тому офіційною мовою була грецька. Фізичне та інтелектуальне виховання молоді здійснювалося в навчальних закладах-гімназіях. Населення міст було письменним. У суспільному й культурному житті важливе місце посідав театр. Дуже популярним був спорт. У містах працювали вчені-філософи та історики. У V ст. до н. е. Ольвію відвідав «батько історії» Геродот, який залишив найдавніший опис Північного Причорномор’я, де у той час існувала Велика Скіфія.

Основу релігійних вірувань колоністів становило багатобожжя. Особливо популярним із богів був Аполлон — заступник колоністів. Поряд із культами божеств існували культи героїв: Ахілла й Геракла. Відправленням культів керували жерці. Деякого поширення набули також скіфські та сарматські культи родючості, а в римські часи — культи римських імператорів.

Наприкінці І ст. н. е. грецькі міста-держави стали одним зі шляхів поширення на українські землі перших паростків християнства.

У мистецтві переважали еллінські художні традиції, хоча значно поширились і варварські елементи. Художники малювали релігійні й міфологічні сюжети, створювали портрети. Інтер’єри будинків, гробниці розписували фресками. Підлогу багатьох будинків вимощували мозаїкою. Розмальовували вази, міста прикрашали статуями.

Культуру грецьких міст-держав Північного Причорномор’я дослідники визначають як чорноморський варіант античної культури.

Грецькі міста-держави були осередками античної цивілізації у Північному Причорномор’ї. Вони мали значний вплив на розвиток місцевого населення цього регіону українських земель. Завдяки грецьким поселенцям місцева людність отримала можливість долучитися до передових для свого часу надбань античної цивілізації.

Робота з документом

ПРИСЯГА ГРОМАДЯН ХЕРСОНЕСА

Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою, богами й богинями Олімпійськими та героями, які володіють містом, областю й укріпленнями херсонеситів:

я буду однодумцем у справі добробуту міста та громадян і не зраджу Херсонес, ні Керкінітиду, ні Чарівну Гавань, ані інші укріплення, ні інші області, якими херсонесити володіють або володіли, нічого нікому, — ні еллінові, ні варвару, але буду охороняти для народу херсонеситів;

не порушу демократії й тому, хто бажає зрадити або порушити, не дозволю й не приховаю разом з ним, але заявлю деміургам, що правлять у місті;

буду ворогом для тих, хто лихе задумує, хто зраджує чи схиляє до відділення Херсонеса, або Керкінітиди, або Чарівної Гавані, або укріплень і області херсонеситів;

буду служити деміургам і членам ради якомога краще и справедливіше для міста і громадян;

не передам на словах ні еллінові, ні варвару нічого таємного, що може зашкодити місту;

не дам і не прийму дару на шкоду міста й співгромадян; не задумаю жодного неправедного діяння проти будь-кого з громадян, що не відійшли, й нікому, хто задумує лихе, не дозволю й не приховаю разом з ним, але заявлю й на суді подам голос за законами; не вступлю у змову ні проти громади херсонеситів, ні проти кого-небудь із співгромадян, хто не оголошений ворогом народу; якщо ж я з ким-небудь вступив у змову чи пов’язаний якою-небудь клятвою чи обітницею, то, порушивши, так буде краще і мені і моїм, а тому, хто перебуває — зворотне;

і якщо я дізнаюся про якусь змову, існуючу або замислену, то заявлю деміургам;

і хліба вивізного з рівнини не буду продавати й вивозити з рівнини в інше місце, але тільки до Херсонеса.

Зевс, Ген, Геліос, Діва й боги Олімпійські, мені, хто триматиметься цього, нехай буде благо і самому, і роду, і моїм, а хто не триматиметься — зло і самому, і роду, і моїм, нехай не приносить мені плоду ні земля, ні море, та жінки не народжують прекрасних дітей.

Запитання до документа

1. Якою є мета створення документа?

2. Про що можна довідатися з документа?

1) Яким був суспільний устрій Херсонеса?

2) Що становило основу господарства, які міста були підвладні Херсонеса, що вважалося найбільшим злочином?

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учні по черзі відповідають одним реченням на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?».

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного оцінювання. Повторіть матеріал за темою «Доба еллінізму».

2. Творче завдання. Складіть кросворд або ребус за матеріалом вивченої теми.